Решение № 139005565, 14.08.2026, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

14.08.2026 Справа №: 518/451/26 Провадження № 2/518/431/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

за участю секретаря судового засідання Майнич В.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі позивач, кредитодавець) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1453-7243 від 29.09.2024 року.

Позов мотивовано тим, що 29.09.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи позивача було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1453-7243. Також надалі відповідач підписав додаткові угоди на отримання додаткових коштів.

Позивач зазначив, що кредитні кошти були перераховані відповідачу у повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на 21.10.2025 року утворилась заборгованість.

Відповідач не повернув в повному обсязі кредит ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також не виконав в повному обсязі інші свої грошові зобов`язання перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором після спливу строку кредитування, встановленого його умовами.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість з відповідача у розмірі 54523,77 грн. та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року позовну заяву залишено без руху.

У встановлений строк позивачем недоліки позовної заяви усунені.

Ухвалою суду від 25.03.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та перерахував відповідачу кредитні кошти, що підтверджується наданими до суду доказами.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства суд направив відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвалу про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання, отриманим у порядку ст.187 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відзив на позовну заяву відповідач не надала.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 29.09.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1453-7243.

Як убачається із матеріалів справи, укладення договору здійснювалося в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи позивача та проходило у декілька етапів, а саме: відповідачем було створено заявку на отримання кредиту, внесено персональні дані, зазначено номер мобільного телефону та банківської картки, після чого відповідачу було надано доступ до особистого кабінету на веб-сайті кредитодавця.

У подальшому відповідачу було надано можливість ознайомитися з умовами кредитування, Правилами відкриття кредитної лінії, паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту.

Після ознайомлення із зазначеними документами відповідачем здійснено підписання кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора А3708, який був направлений на номер мобільного телефону, вказаний під час реєстрації в системі кредитодавця.

Таким чином, відповідачем були вчинені послідовні дії, спрямовані на укладення кредитного договору, підтвердження своєї особи та прийняття умов кредитування.

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 18000,00 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитними коштами; стандартна процентна ставка 1,00 % на день;

У подальшому між сторонами також були укладені додаткові угоди до кредитного договору щодо надання відповідачу додаткових кредитних коштів.

Додатковою угодою_№1 від 20.10.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 300,00 грн.

Додатковою угодою_№2 від 27.10.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Додатковою угодою_№3 від 29.10.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Додатковою угодою_№4 від 02.11.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 500,00 грн

Додатковою угодою_№5 від 04.11.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 15 500,00 грн.

Додатковою угодою_№6 від 06.12.2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 20 000,00 грн.

Додатковою угодою_№7 від 18.01.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 800,00 грн.

Додатковою угодою_№8 від 03.02.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 100,00 грн.

Додатковою угодою_№9 від 05.03.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 700,00 грн.

Додатковою угодою_№10 від 03.04.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1453-7243 від 29.09.2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 000,00 грн.

На підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту за кредитним договором № 1453-7243 від 29 вересня 2024 року, згідно з якою на банківську картку, здійснювалося перерахування кредитних коштів та додаткових сум кредиту.

Зокрема, 29.09.2024 року через платіжну систему LiqPay на платіжну картку № НОМЕР_1 було перераховано 18 000,00 грн. У подальшому на зазначену картку здійснювалися додаткові перерахування коштів: 20.10.2024 року 1 300,00 грн, 27.10.2024 року 1 000,00 грн, 29.10.2024 року 1 000,00 грн, 02.11.2024 року 4 500,00 грн, 04.11.2024 року 15 500,00 грн, 06.12.2024 року 20 000,00 грн, 18.01.2025 року 1 800,00 грн та 03.02.2025 року 2 100,00 грн.

Крім того, через платіжну систему EasyPay на платіжну картку № НОМЕР_2 було здійснено перерахування 05.03.2025 року в сумі 1 700,00 грн та 03.04.2025 року в сумі 4 000,00 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 54 523,77 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 20 581,40 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 33 452,37 гривень. заборгованість по штрафам 490,00 гривень;

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується пунктом 3 частини 1статті 3 ЦК України.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у строк встановлений договором.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині 1 статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (стаття 510 ЦК України).

Згідно положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформленою в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою), у розумінні статей 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Електронний договір та всі додаткові угоди до нього, підписані електронними підписами одноразовими ідентифікаторами, за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі, та мають таку саму юридичну силу для сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року дійшов висновку: «Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа.

Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.

Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

Позивачем доведено факт укладення договорів про надання споживчого кредиту між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 отримання відповідачем коштів. Зазначені обставини доведено належними, достовірними та допустимими доказами, наявними у справі.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем здійснювалися платежі на погашення заборгованості, які були зараховані позивачем у рахунок погашення зобов`язань за кредитним договором. З урахуванням здійснених платежів непогашений залишок заборгованості за тілом кредиту станом на 21.10.2025 року становить 20 581,40 грн.

Вчинення відповідачем дій щодо часткового погашення кредитної заборгованості свідчить про фактичне визнання ним укладення кредитного договору та прийняття на себе зобов`язань за цим договором.

Разом з тим, у подальшому відповідач належним чином умови договору не виконував, у зв`язку із чим допустив прострочення виконання грошових зобов`язань.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості, який містить відомості щодо розміру непогашеної суми кредиту, здійснених відповідачем платежів та нарахованих процентів відповідно до умов кредитного договору і додаткових угод до нього. Доказів неправильності такого розрахунку відповідачем суду не надано.

Щодо позовних вимог про стягнення із відповідача штрафу в розмірі 490,00 грн., то такі задоволенню не підлягає і в цій частині в позові слід відмовити, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

В частині 1 статті 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово Указами Президента України продовжувався і діє до цього часу, суд вважає, що позичальник підлягає звільненню від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання зобов`язання з повернення грошових коштів, починаючи у зв`язку із веденням режиму воєнного стану на всій території України.

Отже обставина, що штраф, який передбачений кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором №1453-7243 від 29.09.2024 року в розмірі 54033,77 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 20581,40 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 33452,37 гривень

заборгованості за процентами. Таким чином позов задовольнити частково.

У іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо судового збору.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов у даній справі задоволено частково, що становить 99,10% від заявлених вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 в розмірі 2662,40 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2638,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1453-7243 від 29.09.2024 року в загальному розмірі 54033 грн. 77 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2638 грн. 44 коп. сплачений позивачем при поданні позову.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» (код за ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки 26, офіс 407, м. Київ, 01133).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя А.В. Гуржій