№ 139002126, 07.08.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/949/26

Номер провадження 3/570/570/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В.,

секретаря судого засідання Ярошик І.Р.,

захисника - адвоката Незнамової Т.О.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 серії ЕПР1 № 594238, 17.02.2026 о 19:07 с. Колоденка, вул. Рівненська, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, (запах з порожнини рота; порушення мови , поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КУпАП).

01.06.2026 через канцелярію суду захисником - адвокатом Незнамовою Т.О. подано клопотання про закриття провадження у справі.

В даному клопотанні захисник зазначає наступне.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та вважає, що матеріалами справи не доведено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник вказує, що не доведено факт керування транспортним засобом. Для притягнення особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно довести саме керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмову водія від проходження огляду у встановленому законом порядку. У зв`язку із наведеним, відсутній статус "Водія". Відеозапис не підтверджує обставин, зазначених у протокол. Також не встановлено законних підстав та фактичних обставин зупинки

Не доведено належним чином факт відмови від проходження огляду. Відповідно до п. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я у протоколі мають бути зазначені ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду. У протоколі про конкретні дії, які б свідчили про ухилення від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, не зазначені. Отже, сам лише запис про відмову без належної фіксації конкретних дій особи не підтверджує склад правопорушення. Не підтверджено належного роз`яснення права на медичний огляд. Захист звертає увагу, що ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено право пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Відеозапис є неповним, містить перерви та не охоплює всю послідовність подій. Тож, просить на підставі викладеного, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник підтримала клопотання про закриття провадження у справі, з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, сзаслухавши захисника, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ст. 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - передбачає адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735: огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 4 ч. 1 зазначеної Інструкції ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 6 ч. 1 зазначеної Інструкції визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, провести такий огляд в найближчому закладі охорони здоров`я.

Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №594238 від 17.02.2026, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 17.02.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.02.2026, 2 дисками з відеозаписом, на якому зафіксовані обставини правопорушення та іншими документами.

В судовому засіданні досліджено два диски з відеозаписами.

Зокрема, з першого відеозапису вбачається, що о 19:07 транспортний засіб перебуває у русі, після чого зупиняється. До транспортного засобу підходять працівники поліції. Таким чином, доводи сторони захисту про відсутність доказів факту руху транспортного засобу спростовуються безпосередньо дослідженим судом відеозаписом.

Крім того, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції, пов`язаної з неналежним освітленням номерного знаку « НОМЕР_2 » встановлено особу водія транспортного засобу- ОСОБА_1 ..

Посилання захисту на те, що відеозапис розпочинається вже після зупинки транспортного засобу, не свідчить про відсутність факту керування. Навпаки, відеозапис безпосередньо фіксує рух автомобіля о 19:07 та його зупинку.

Безпосередньо після зупинки транспортного засобу працівником поліції у ОСОБА_1 були встановлені ознаки, які стали підставою для проведення огляду на стан сп`яніння. Із відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду та пропонує пройти відповідний огляд.

При цьому суд враховує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише у випадку встановлення стану сп`яніння за результатами огляду, а й у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. З відеозапису вбачається, що поліцейським було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у тому числі в закладі охорони здоров`я.

На вказану пропозицію ОСОБА_1 ствердно відмовився від проходження огляду.

Таким чином, судом встановлено не лише факт пропозиції пройти огляд, а й усвідомлену та однозначну відмову від його проходження.

Щодо доводів про відсутність у протоколі опису дій щодо ухилення від огляду

Посилання захисту на те, що у протоколі не зазначено конкретних дій щодо ухилення від огляду, суд оцінює критично. Зміст протоколу підлягає оцінці не ізольовано, а у сукупності з іншими доказами у справі. У цьому випадку обставини, зазначені в протоколі, підтверджуються безпосередньо дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано пропозицію пройти огляд та відмову ОСОБА_1 від його проходження, у тому числі в закладі охорони здоров`я.

Отже, відсутність у протоколі детального опису кожної словесної репліки чи поведінкової дії ОСОБА_1 не спростовує факту його відмови, який об`єктивно зафіксований на відеозаписі.

Доводи захисту про відсутність у протоколі детальних ідентифікуючих ознак технічного засобу відеозапису самі по собі не тягнуть недопустимості такого доказу.

При цьому відеозаписи дозволяють ідентифікувати місце, час, учасників події та послідовність дій працівників поліції і ОСОБА_1 , а тому суд не вбачає підстав ставити під сумнів їх достовірність.

Таким чином, доводи сторони захисту щодо відсутності об`єктивної сторони правопорушення спростовані дослідженими доказами.

Судом встановлено, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, після зупинки працівником поліції у нього були виявлені ознаки сп`яніння, після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у тому числі в закладі охорони здоров`я, однак від проходження такого огляду він категорично відмовився.

Інші доводи сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння та керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно дост.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, суд вважає за необхідне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності визнано винним у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень, тому вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.283, ст.284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2026 року, у звязку із надмірним навантаженням.

Суддя Гладишева Х.В.