№ 138999047, 13.08.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/1313/26

провадження № 3/0285/737/26

13 серпня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й.,

розглянувши матеріали, що надійшли від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області

про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2026 о 21:53 год в м. Звягель, вул. Шевченка, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі відмовилась, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином.

Адвокат Грабовський Д. О. в судовому засіданні просив провадження у справі закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки матеріали справи не містять будь-яких допустимих, належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 , вчинила дії, які їй інкриміновані у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказує, що поліцейським не було надано доказів, що ОСОБА_1 керувала автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, зокрема на наданих відеозаписах відсутні докази руху та зупинки автомобіля ОСОБА_1 . Пройти тест на алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась, мотивуючи тим, що транспортним засобом вона не керувала та поліцейський її не зупиняв. Зазначає, що можливе знаходження ОСОБА_1 біля транспортного засобу, або в ньому, який не є в стані руху не є доказом вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною першою та другою статті 62 Закону України «Про національну поліцію України» (далі - Закон) передбачено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 порушила пункт 2.5 Правил дорожнього руху України за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КупАП.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №600097 від 24.02.2026, який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому зазначено відомості про посадову особу, яка склала даний протокол та особу, відносно якої він складений, суть адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку з відмовою;

- даними диску з відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери працівників поліції, на яких зафіксовано, що поліцейські зупинились позаду автомобіля Hyundai, номерний знак НОМЕР_1 , який був в нерухомому стані, з увімкненими фарами. Працівники поліції підійшли до автомобіля та виявили, що на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 . Під час спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що вона здійснила зупинку автомобіля в забороненому місці та склали постанову за порушення нею п.15.9 г ПДР, а саме за здійснення зупинки на перехресті, на що остання не заперечувала та погодилась оплатити штраф. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що при спілкуванні з нею виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та у найближчому лікувальному закладі, на що остання відмовилась. В ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово наголошувала, що працівники поліції її не зупиняли, оскільки автомобіль був у нерухомому стані, крім того, повідомляла, що керувала не вона, а водій, який втік. Від отримання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП та від підпису у ньому відмовилась.

Окрім цього, до матеріалів справи також долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6719901, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що остання, здійснила зупинку транспортного засобу на перехресті.

Доводи представника особи, відносно якої складено протокол, щодо відсутності належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є безпідставними та спростовуються зібраними у справі доказами в їх сукупності.

Із відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, вбачається, що поліцейські зупинилися позаду транспортного засобу, який перебував у нерухомому стані. На місці водія була саме ОСОБА_1 , що об`єктивно свідчить про її перебування за кермом транспортного засобу безпосередньо перед контактом із працівниками поліції.

Подальша поведінка ОСОБА_1 , зокрема погодження із доводами працівників поліції щодо зупинки нею транспортного засобу на перехресті, узгоджується зі статусом водія транспортного засобу та підтверджує факт здійснення нею керування.

Посилання ОСОБА_1 на те, що вона не керувала транспортним засобом, а керував інший водій, який втік, зафіксовані у відеозаписі, не спростовують установлених обставин, оскільки навіть за відсутності прямого зізнання у керуванні, сукупність об`єктивних даних (місце перебування особи, стан автомобіля, поведінка особи) є достатньою для висновку про керування транспортним засобом.

З матеріалів справи також вбачається, що у ОСОБА_1 були наявні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, що стало підставою для пропозиції пройти відповідний огляд.

В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

За вказаних обставин приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

З особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також належить стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу: р/р UA 368999980313060149000006001, код ЄДРПОУ 37976485, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів: ГУК у Житомрській обл./Житомирська обл../21081300

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Реквізити для сплати судового збору: р/р UA 908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Казначейство України (ЕАП), судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Л. Й. Васильчук