Постановление суда № 138998629, 14.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16611/26

УХВАЛА

14 серпня 2026 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (вул. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990368), за участю третьої особи - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, за участю третьої особи - Військова частина НОМЕР_2 в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.05.2024 включно індексації грошового забезпечення із застосуванням щомісячної фіксованої індексації (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;

зобов`язати фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.10.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 31.05.2024 включно щомісячну фіксовану індексацію (індексацію-різницю) грошового забезпечення відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у розмірі 31172,88грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

визнати протиправною бездіяльність фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, з урахуванням щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, за період з 01.10.2022 по 31.05.2024 без врахування розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017;

зобов`язати фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.10.2022 по 31.05.2024, а також, грошової допомоги на оздоровлення, грошової премії за Дисциплінарним статутом ЗСУ, індексації поточної, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що установлений законом станом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 2481 грн. 00 коп., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 2684 грн. 00 коп., Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 3028 грн. 00 коп. на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44,

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.

Від представника Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України надійшло клопотання в якому просить суд позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду.

В обґрунтування заяви про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що позивачем пропущено встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України місячний строк звернення до адміністративного суду, оскільки спірні правовідносини стосуються проходження ним військової служби та неналежного, на думку позивача, нарахування і виплати грошового забезпечення та індексації за період з 01.10.2020 по 31.05.2024, тоді як із позовом до суду позивач звернувся лише 03.06.2026. Відповідач вказує, що грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому його розмір був відомий позивачу під час отримання відповідних виплат, у зв`язку з чим позивач мав можливість своєчасно дізнатися про можливе порушення своїх прав та звернутися до суду у встановлений законом строк. При цьому, як зазначає відповідач, позивач протягом тривалого часу не звертався до нього щодо виплати спірних сум, а подальше звернення до відповідача не змінює моменту, з якого розпочався перебіг строку звернення до суду. Посилаючись на положення статей 44, 45, 122, 123 КАС України та практику Верховного Суду й Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання процесуальних строків і принципу правової визначеності, відповідач вважає, що позивач не навів поважних причин пропуску строку звернення до суду, а тому просить залишити позовну заяву без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною третьою статті 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, предметом спору у цій справі є питання правильності нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення, його складових та індексації за період проходження військової служби.

Отже, спірні правовідносини пов`язані не з питаннями прийняття позивача на публічну службу, її проходження чи звільнення з публічної служби як такими, а з виконанням відповідачем обов`язку щодо належного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за конкретний період проходження військової служби.

У зв`язку з цим посилання відповідача на частину п`яту статті 122 КАС України як на безумовну підставу для застосування до спірних правовідносин місячного строку звернення до адміністративного суду суд вважає необґрунтованим.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду щодо застосування строків звернення до суду у спорах, пов`язаних із перерахунком та виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 здійснив перегляд підходів до застосування статті 233 Кодексу законів про працю України до правовідносин щодо перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця та відступив від низки попередніх висновків щодо обчислення строку звернення до суду у таких спорах.

При цьому суд бере до уваги, що позивача звільнено з військової служби наказом Директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України (по особовому складу) від 03.03.2026 № 70.

Водночас сам по собі факт звільнення позивача з військової служби 03.03.2026 не свідчить про пропуск ним строку звернення до суду, оскільки відповідачем не надано доказів того, що при звільненні позивачу було вручено письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, із якого він міг би достовірно встановити розмір проведених з ним розрахунків.

Верховний Суд у своїй актуальній практиці зазначає, що у спорах щодо виплати сум, належних особі при звільненні зі служби, перебіг установленого частиною другою статті 233 КЗпП України строку пов`язується з днем отримання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні. При цьому відсутність у такому документі детальної інформації щодо механізму нарахування окремих складових сама по собі не переносить початок перебігу строку на дату отримання відповіді на подальший запит.

Отже, для вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду у цій справі має значення, зокрема, встановлення обставин щодо проведення з ним остаточного розрахунку при звільненні та отримання ним відповідного письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми.

Разом з тим доказів отримання позивачем такого письмового повідомлення відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд враховує, що спірні вимоги стосуються виплати грошового забезпечення та його складових за період з 01.10.2022 по 31.05.2024, тобто виплат, які мали здійснюватися позивачу під час проходження ним військової служби, а не виключно виплат, пов`язаних із самим фактом звільнення.

За таких обставин твердження відповідача про те, що позивач у будь-якому разі повинен був звернутися до суду протягом одного місяця з моменту здійснення відповідних щомісячних виплат, не ґрунтується на належному застосуванні норм процесуального законодавства до спірних правовідносин.

Суд також бере до уваги Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025, яким визнано неконституційним положення частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Зазначеним Рішенням відповідне положення втратило чинність з дня його ухвалення.

Відтак посилання відповідача на необхідність застосування до спірних правовідносин виключно місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, не є достатнім для висновку про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено факт пропуску позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а судом таких обставин не встановлено, правові підстави для застосування наслідків, передбачених частиною третьою статті 123 КАС України, відсутні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (вул. Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990368), за участю третьої особи - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Д.К.Василяка