Постановление суда № 138997306, 14.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 серпня 2026 року Справа №160/24414/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до віськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до віськової частини НОМЕР_1 , яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.02.2019 по 18.01.2023;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.02.2019 по 18.01.2023 в сумі 430602,82 грн, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

За приписами пунктів 3 та 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Розглянув матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору в установлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач звертаючись до суду у позовній заяві зазначив про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а також практику Верховного Суду.

Розглянув питання наявності підстав звільнення позивача від спалти судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав застосування п.п. 1, 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" з огляду на таке.

Пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Предметом спору у даній справі є виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Зазначена позивачем постанова Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №642/3541/23 є незастосовчою до даної справи, оскільки Верховний Суд зробив висновок щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за стягнення середнього заробітку за час вимущеного прогулу, який виник через незаконне звільнення працівника.

Також є незастосовчою постанова Верховного Суду від 29.01.2025 у справі №600/3723/24, оскільки Верховний Суд зробив висновок щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні учасника бойових дій за захистом соціальних прав, пов`язаних зі статусом.

Саме цією постановою Верховний Суд ще раз наголосив, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.

Отже, ураховуючи предмет та підстави позову, та також практику Верховного Суду з питань стягнення судового збору за подання позову учасника бойових дій, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Вирішуючи питання про розмір сплати судового збору суд ураховує настпуне.

Відповідно до статей 116, 117 КЗпП України обов`язок роботодавця провести з працівником повний розрахунок виникає у день звільнення, і саме невиконання цього обов`язку у визначений законом строк є підставою для виникнення відповідальності у вигляді виплати середнього заробітку за час затримки. У разі якщо виплата належних сум здійснюється не одноразово, а частинами, така поетапність не змінює правової природи порушення, яке виникло в момент звільнення, а лише свідчить про його часткове усунення у відповідних частинах.

Відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України, має компенсаційний характер і спрямована на відшкодування працівникові втрат, зумовлених несвоєчасною виплатою належних сум.

Отже, позовні вимоги, пов`язані з відшкодуванням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мають матеріальний характер, оскільки впливають на майновий стан позивача.

Відповідно до вимог п.п 1 п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет на 2026 рік", зазначену позивачем суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - 450232,98 грн, вимоги п.п 1 п. 3 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір у розмірі 4502,33 грн.

Оскільки до матеріалів позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, суд дійшов висновку невідповідності позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтею 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до віськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи або засобами поштового зв`язку:

- документа про сплату судового збору у розмірі 4502,33 грн. (чотири тисячі п`ятсот дві гривні 33 коп) за такими за реквізитами: отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37988155, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд, зазначення номера справи.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Ірметова