Решение № 138994429, 13.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 766/4697/26

Провадження № 2/346/2384/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Римарук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

в заяві зазначено, що 09.08.2025 року сторони уклали кредитний договір (оферти) № 09.08.2025-100002257 (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 09.08.2025 року, на строк, вказаний в заявці.Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 09.08.2025 року.; сума кредиту: 8000 грн. 00 коп.; строк, на який надається кредит, - 217 днів; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день, яка застосовується протягом чергових періодів користування кредитом, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана із наданням кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту та дорівнює 720 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720 грн., у кожному із 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Позивач свої зобов?язання за цим кредитним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору . Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов?язання за договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 14.03.2026 року виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, загальний розмір 38 060 грн. 00 коп., який складається з: 8000, 00 грн. заборгованості за тілом кредиту;11 900,00 грн. заборгованості за процентами;720,00 грн. заборгованості по комісії (пов?язаної з наданням кредиту);1440 грн. заборгованості по комісії (пов?язаної з обслуговуванням кредитної заборгованості);16 000,00 грн. заборгованості, пов?язаної з відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України.

Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі та понесені судові витрати, а розгляд справи проводити у відсутності представника позивача та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.04.2026 року, цивільну справу направлено за підсудністю до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

28.01.2026 року представник відповідача подала через підсистему «Електронний Суд» відзив на позовну заяву, в якому просила заборгованість за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №09.08.2025-100002257 від 09.08.2025 року у розмірі 8 000 грн, в іншій частині позову відмовити. Свою позицію мотивувала тим, що вона є дружиною військовослужбовця - ОСОБА_2 , що підтверджує довідкою військової частини НОМЕР_1 від 22.10.2015 року №17/2/1/77. Водночас зазначила, що надати довідку про проходження ним військової служби на даний час не може. Представник відповідача просила суд розглядати справу за її відсутності та відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи (їх представників), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд відкладає ухвалення судового рішення на строк по 13.08.2026 року з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення.

Суд, перевіривши матеріали справи, та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.08.2025 року сторони уклали кредитний договір (оферти) № 09.08.2025-100002257.

Відповідно до умов вказаного кредитного договору позичальнику надається Кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 09.08.2025 року.; сума кредиту: 8000 грн. 00 коп.; строк, на який надається кредит, - 217 днів; процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі - «чергові періоди»). Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день, яка застосовується протягом чергових періодів користування кредитом, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Комісія, пов`язана із наданням кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту та дорівнює 720 грн. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 720 грн., у кожному із 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Отже, зазначені умови цілком відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Тлумачення змісту вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено два види відсоткової ставки, базову та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок не повернення кредиту у встановлений договором строк, також позивачем доведено існування станом на 14.03.2026 року заборгованості, яка складається із 8 000 грн заборгованості по тілу кредиту, 11 900 грн заборгованості по процентам.

Що стосується заборгованості за комісією, в розмірі 2 160 грн. - суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до ч. 1,2,3,4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним

Враховуючи викладене вище та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі задоволенню не підлягають, оскільки така вимога не має належного обґрунтування.

Щодо вимоги про стягнення неустойки в розмірі 16 000 грн. суд зазначає таке.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також відповідно до п. 6-1 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Таким чином, враховуючи, що позивачем здійснено нарахування неустойки за невиконання відповідачем умов кредитного договору в період дії воєнного стану, вказана сума неустойки в силу вимог пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягає списанню позивачем, як кредитором, а тому відсутні підстави для стягнення таких сум з відповідача.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача 2662,40 грн. судових витрати по сплаті судового збору, що сплачений позивачем при зверненні до суду оскільки позов задоволено частково.

На підставі наведеного та статей 525, 536, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 09.08.2025-100002257 від 09.08.2025 року, в розмірі 19 900(дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя: Калинюк О. П.