Решение № 138993752, 14.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/13891/25

Провадження № 2/204/1703/26

РІШЕННЯ

іменем України

14 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1419-1153 від 08 липня 2024 року в розмірі 61500 грн. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 08 липня 2024 року між сторонами за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1419-1153. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А5345 для підписання вказаного кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Відповідач порушив умови кредитного договору і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 10 листопада 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 74205,90 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 12300 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 60060,90 грн та прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту у розмірі 1845 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та відсотками у сумі 12705,90 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а її частину у розмірі 61500 грн. Таким чином, з боку відповідача по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

05 лютого 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача ОСОБА_2 просить частково задовольнити позовну заяву, а саме у розмірі 18450 грн. Вказує, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору із позивачем та факт отримання кредиту. Однак, із заявленою позивачем сумою заборгованості за кредитним договором неможливо погодитись. Вважає, що розмір заборгованості, який підлягає стягненню за договором про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року з урахуванням вимог ч.2 ст.21 ЗУ «Про споживче кредитування» складає 18450 грн (12300 грн (отриманий кредит) + 6150 грн (половина суми, одержаної споживачем за договором)). В задоволенні іншої частини позовних вимог відповідач заперечує.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

08 липня 2024 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1419-1153, відповідно до п.п.2.1., 2.2. якого кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) та інші платежі, передбачені договором у порядку, передбаченому цим договором (а.с.15-25).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року загальний розмір кредиту становить 12300 грн, дата видачі кредиту 08 липня 2024 року.

Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 07 липня 2025 року (п.4.13. Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року).

Згідно п.4.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: 1,50% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 1,18% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Порядок укладання договору передбачений розділом 3 Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року та відповідно до п. 3.1. цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Уклавши договір сторони підтвердили, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил (п.3.10. Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року).

Відповідно до п.п.12.1., 12.10.1. Договору про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року, цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватись умов цього договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним. Позичальник підтверджує, що до укладення договору уважно ознайомився з текстом цього договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на веб-сайті кредитодавця або у мобільному додатку.

У розділі 13 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер особистого електронного платіжного засобу, електронна адреса, а також зазначено, що договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А5345.

Укладання між сторонами спірного кредитного договору відповідачем також не заперечується.

Також відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» (а.с.28-35).

Підписавши паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.118-120).

08 липня 2024 року на виконання умов договору позивачем за допомогою системи платежів LiqPay АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 12300 грн на номер картки НОМЕР_1 , яка була зазначена відповідачем як номер особистого електронного платіжного засобу в Договорі про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року (а.с.26).

Умови кредитного договору відповідач належним чином не виконав у зв`язку з чим станом на 10 листопада 2025 року він має заборгованість перед позивачем у розмірі 74205,90 грн, з яких позивач просить стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 61500 грн, яка складається із:

?заборгованості за кредитом 12300 грн;

?заборгованості за нарахованими процентами 49200 грн (а.с.8-14).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 07 липня 2025 року, заборгованість по процентам не нараховувалася.

Між тим, вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 49200 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 60060,90 грн, що в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику 12300 грн, навіть враховуючи те, що позивач просив стягнути відсотки не в повному обсязі, а у розмірі 49200 грн.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не зміг ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 49200 грн не є співрозмірною сумі кредиту у розмірі 12300 грн за договором, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором з 49200 грн до 12000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 24300 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 12300 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 12000 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 957,14 грн (2422,40*24300/61500).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1419-1153 від 08 липня 2024 року, яка виникла станом на 10 листопада 2025 року та складається із простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 12300 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 12000 грн, а всього 24300 (двадцять чотири тисячі триста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 957 (дев`ятсот п`ятдесят сім) гривень 14 (чотирнадцять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ідентифікаційний код 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий