Постановление суда № 138993045, 14.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/23237/25

Провадження №1-кп/523/1004/26

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

14 серпня 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого в межах розгляду кримінального провадження №42024160000000155, внесеного до ЄРДР 21.08.2024 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мардин Турецької Республіки, громадянина Турецької Республіки, зі середньою освітою, офіційно не одруженого та не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, а також клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Пересипського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

В судове засідання захисник ОСОБА_8 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, з огляду на що та беручи до уваги присутність захисника ОСОБА_4 , відсутність з боку підсудного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) з цього приводу заперечень, а також враховуючи думку інших присутніх учасників судового провадження, суд визнав за можливим проведення судового засідання з розгляду відповідних заяв і клопотань за відсутністю першого з вказаних захисників.

Прокурором ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), яке мотивує тим, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, а враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, у вигляді позбавлення волі від 9 до 12 років з конфіскацією майна, вказаний підсудний може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; оскільки підсудному були надані всі копії матеріалів кримінального провадження, в яких містяться дані про свідків, вказана особа може впливати на них, схиляючи їх до зміни показів; підсудний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити те, у якому обвинувачується, оскільки вказана особа має коло осіб, спільно з якими намагався перемістити через митний кордон України особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено героїн, що на думку сторони обвинувачення обумовлює існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, незаконний вплив на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується).

Захисник ОСОБА_4 надав суду клопотання захисника ОСОБА_8 , у якому останній просив змінити підсудному ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) запобіжний захід на більш м`який, переважно у вигляді особистої поруки з урахуванням письмового зобов`язання ТОВ «МЕ-ТА», а у разі неможливості застосування такого запобіжного заходу домашній арешт або заставу.

З`ясувавши позицію прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного нею клопотання, вислухавши захисника ОСОБА_4 , який проти клопотання прокурора заперечував та підтримав клопотання захисника ОСОБА_8 , з`ясувавши думку підсудного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), який проти задоволення клопотання прокурора також заперечував та підтримав клопотання захисника, дослідивши означені клопотання прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Як слідує з клопотання, ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 17.06.2026 року відносно підсудного ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15.08.2026 року, включно.

Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а за наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 вказаного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) висунуте обвинувачення у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: готування до вчинення контрабанди особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, тобто його переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, вчинене в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб; незаконне придбання, перевезення та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, в особливо великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Як слідує з матеріалів судового провадження, підсудний ОСОБА_10 ) одружений; забезпечений посвідкою на постійне проживання в Україні, де має місце реєстрації та проживання, але є громадянином іншої держави; раніше не судимий, проте у розглядуваному провадженні останній обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу особливо небезпечних наркотичних засобів в особливо великих розмірах, що мали місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; офіційно не працевлаштований та суспільно-корисною працею на час затримання не займався, сукупність чого свідчить про схильність останнього до вчинення кримінально-протиправних діянь, про нехтування ним загальними нормами співіснування в суспільстві.

Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини підсудного ОСОБА_11 ) у кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна підтверджують актуальність, передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, що у свою чергу об`єктивно доводить існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану, із запобіганням означеним ризикам.

Відповідно до ч.1 ст.180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Пунктом 5 ч.4 ст.183 цього ж Кодексу, встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Оцінюючи викладені у клопотанні захисника ОСОБА_8 доводи стосовно зміни підсудному ОСОБА_12 ) запобіжного заходу на більш м`який, суд виходить з того, що ТОВ «МЕ-ТА», письмове звернення якого щодо особистої поруки додано до означеного клопотання захисника, в розумінні ст.180 КПК України не є таким що викликає суспільну довіру за переконанням суду та виявляється сумнівним забезпечення цим підприємством, яке розташоване у м.Києві, виконання підсудним покладених нього обов`язків.

Щодо визначення розміру застави за цим клопотанням захисника, суд зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної Конституційним Судом України у Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 у справі № 3-176/2025(355/25), при визначенні розміру застави суд має обґрунтувати фінансову спроможність особи, оцінити її легальні доходи та активи, врахувати її майновий стан, а також ретельно мотивувати визначений розмір застави, зокрема з посиланням на документи щодо фінансового стану, уникаючи припущень про матеріальну спроможність особи.

З огляду на наведене, стороною захисту не доведено можливість внесення підсудним ОСОБА_13 ) певного розміру застави, а також матеріальний стан його співмешканки ОСОБА_14 , копія заяви якої щодо готовності внесення застави додано захисником до розглядуваного клопотання.

Отже, такі доводи сторони захисту визнаються судом непереконливими, а станом на теперішній час будь-який інший запобіжний захід або визначення розміру застави не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підсудного та є неспівмірними з обставинами і характером інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, що мали місце під час дії в державі воєнного стану, а також не відповідають встановленим судом ризикам, суспільній небезпечності висунутого підсудному обвинувачення та характеризуючим його особу даним.

Приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованих підсудному Омеру Ахмету ( ОСОБА_7 ) кримінальних правопорушень, їх тяжкості і суспільної небезпечності, зважаючи на дотримання презумпції невинуватості та характеризуючі особу підсудного дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до зазначеного підсудного не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, які досі існують та не зменшились, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню із залишенням без задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 .

Керуючись ст.ст.26, 28, 176-178, 180, 182-183, 194-195, 199, 201, 331, 350, 369-372, Главою 18 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), задовольнити, а клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, - залишити без задоволення.

Продовжити застосування до ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14 ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 12.10.2026 року, включно, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 12.10.2026 року.

Копії ухвали вручити підсудному ОСОБА_9 ( ОСОБА_7 ) під розписку та направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор», а також надати для відома іншим заінтересованим особам.

На підставі ч.2 ст.392 КПК України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1