Решение № 138992701, 14.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

14.08.26

Справа № 521/6879/25

Провадження № 2/521/5782/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі

головуючого-судді Роїк Д.Я.,

за участю секретаря судових засідань: Каліної П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості за договором №501197924 від 23.10.2019 з ОСОБА_1 у розмірі 16 862,98 гривень, понесених витрат на сплату судового збору у розмірі 3328 гривні 00 копійок та понесених витрат на правову допомогу у розмірі 9000.00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.10.2019 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 501197924.

Відповідно до Договору №501197924 від 23.10.2019 кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 13 978,00 гривень у межах строку дії Договору до 23.10.2021. Мета отримання кредиту для власних потреб.

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за договором № 501197924.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21 відповідно до якого «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 501197924.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором №501197924.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №501197924.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №501197924 від 23.10.2019 р., що підлягає стягненню з Відповідача становить 16 862,98, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9 786,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5597,17 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами 800.00 гривень, заборгованість за комісіями 0.00 гривень, інфляційні збитки 579,65 гривень, нараховані 3% річних 99,72 гривень.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не попередив. Заяв про поважність неявки в судове засідання, відзиву, заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідно до п.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

23.10.2019 між Акціонерним товариством "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 501197924.

Відповідно до Договору №501197924 від 23.10.2019 кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 13 978,00 гривень у межах строку дії Договору до 23.10.2021. Мета отримання кредиту для власних потреб. Максимальний строк (кількість календарних днів користування 24 міс).

17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» права вимоги за договором № 501197924.

18.05.2021 було укладено договір №18-05/21 відповідно до якого «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 501197924.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором №501197924.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №501197924.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №501197924 від 23.10.2019 р., що підлягає стягненню з Відповідача становить 16 862,98, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 9 786,44 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 5597,17 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору ( з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами 800.00 гривень, заборгованість за комісіями 0.00 гривень, інфляційні збитки 579,65 гривень, нараховані 3% річних 99,72 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок решти заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

А відтак, позов підлягає до задоволення на суму 16 862,98грн.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги підлягає доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18)

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду договір про надання правової допомоги, заявку на надання юридичної допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги, прайс лист.

З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 9 000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 9 000 грн. За таких обставин розмір судових втрат, які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача - 4000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує із відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати: 3328,00 грн. судового збору та 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Договором №501197924 від 23.10.2019 у розмірі 16862 ( шістнадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 98 копійок, судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 002 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000 ( чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя