№ 138990501, 13.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/2784/26

Провадження №3/333/1129/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Тучков С.С., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2026 року, о 20 годині 55 хвилин, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.17, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ 31105, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, що підтверджується висновком №626 від 02.03.2026 року, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень Правил дорожнього руху, про повторність попереджений.

11 серпня 2026 року від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшли до суду письмові пояснення, в яких він зазначив, що проходить воєнну службу в лавах ЗСУ, хотів взяти участь в судовому засіданні, але не може, оскільки приймає безпосередню участь у бойових діях. Просить суд при прийнятті рішення, в разі його неявки в засідання, взяти до уваги ці письмові пояснення. В день, коли щодо нього працівниками поліції було складено протокол за керування автомобілем у нетверезому стані, він не вживав, а ні спиртних напоїв, а ні інших препаратів або засобів, які не дозволяють водієві керувати транспортними засобами. Працівникам поліції він пояснив, що є військовослужбовцем. При цьому працівники поліції під час зупинки однозначно встановили, що він є військовослужбовцем, у чині сержанта, проходить військову службу у складі військової частини і він пред`явив їм свій військовий квиток. Поліцейські також на місці зупинки, висловивши припущення, що він перебуває у нетверезому стані, запропонували пройти тест з допомогою газоаналізатора «Драгер», на що він погодився і тест зовсім не виявив алкоголь. Він не вживав алкоголь, лише знеболюючі таблетки. Після чого поліцейські повідомили йому, що в нього вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння, що він також заперечив. Проте при оформленні документів та протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівники поліції не залучали Уповноважених осіб Військової служби правопорядку (ВСП). Загальновідомо, що до військовослужбовців, навіть під час перебування у відпустці, застосовується особливий порядок проведення огляду на факт сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. При цьому він одразу представлявся військовослужбовцем та пред`явив військовий квиток. Він не визнавав себе винним у порушенні ст. 130 КУпАП на місці зупинки, оскільки не перебував у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння. Поліцейські, які зупинили його не намагались викликати на місце події посадових осіб, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для дотримання порядку, передбаченого 266-1 КУпАП. З врахуванням наведених обставин, просить суд провадження у справі щодо нього закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з`явився, за його клопотаннями справа декілька разів відкладалася.

У відповідності до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, не є обов`язковою. В матеріалах справи є достатня кількість належних і допустимих доказів задля можливості розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, з дотриманням і гарантуванням прав, передбачених діючим законодавством.

Суд, враховуючи дотримання розумних строків розгляду даної справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , явка якого в судове засідання не є обов`язковою.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відповідно до якого огляд не провадився у зв`язку з відмовою водія (а.с.5);

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.ю що знижують увагу та швидкість реакції №626 від 02.03.2026 року, згідно з яким огляд не провадився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від повного медичного огляду (а.с.6);

- довідкою бази даних підсистеми «Адмінпрактика» про те, що ОСОБА_1 немає повторності за ст.130 КУпАП (а.с.8);

- відеозаписом, доданим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, з якого вбачається факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , виявлення в останнього ознак наркотичного сп`яніння. Зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога (а.с.10).

Наданий працівниками поліції зазначений відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 є належним та допустимим доказом вини останнього у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку.

Крім того, суд звертає увагу, що для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, достатньо лише наявності відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а наявність чи відсутність ознак не входять до питання визначення наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Тобто, для визнання винним особи у вчиненні цього адміністративного правопорушення достатньо доведення самого факту відмови від проходження огляду на стан сп`яніння і не потребується доведення того, що особа дійсно перебувала у такому стані.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була чіткою, зрозумілою та зафіксована відповідним відеозаписом, будь-яких зауважень у процесі такої відмови ОСОБА_1 не зробив.

Аргументи ОСОБА_1 про недотримання встановленої ст.266-1 КУпАП процедури під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Так, аналізуючи зміст п.39 ч.1 ст.255 КУпАП, суд зауважує, що вказані у даній нормі права уповноважені посадові особи не наділені повноваженнями складати протоколи про передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження.

При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає.

Суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури.

Разом із тим, відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень регламентовано положеннями ст.15 КУпАП.

Згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, крім іншого, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Інкриміноване ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відтак, в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах.

Суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби.

До того ж, вимогами п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водії військових транспортних засобів зобов`язані виконувати передбачені законом вимоги поліцейського або посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та ст.266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби.

Враховуючи викладене, суд вбачає доведеним, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Приймаючи до уваги, що строки, передбачені ст.38 КУпАП, не закінчилися, суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 може бути накладено адміністративне стягнення.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст.33, 40-1, 283, 284 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»,суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN) UA708999980313000149000008001; Код класифікації доходів бюджету 21081300, адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок (IBAN): №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір (Державна судова адміністрація України).

Роз`яснити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що у разі несплати штрафу в установлений ст.307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков