Решение № 138986844, 14.08.2026, Чернівецький районний суд Вінницької області

"14" серпня 2026 р.

Справа №150/479/26

Провадження по справі №2/150/160/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року Чернівецький районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Цимбалюк Л.П.

при секретарі Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької селищної ради Могилів Подільського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького районного суду звернулася ОСОБА_1 із зазначеним позовом.

Позивач в судове засідання не зявилася, ставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, через канцелярію Чернівецького районного суду Вінницької області подано заяву про розгляд справи у її відсутність, свої вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Відповідачем - Чернівецькою селищною радою Могилів Подільського району Вінницької області подано відзив на позовну заяву, вирішення питання щодо права позивача на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом відносить на розсуд суду за наявним матеріалами справи. Скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, клопоче про розгляд справи у відсутність повноважного представника.

Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.

У відповідності до положень п.2 ч.4 ст.274 ЦПК України дана цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, тому згідно ухвали від 07.07.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Згідно ухвали суду від 28.07.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та призначено зазначену справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ґрунтуючись на наступних підставах.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно із п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.05.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Чернівецького районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 10).

05 жовтня 2004 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося і взагалі все те, що належатиме йому на момент смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних долях кожній.

08 листопада 2008 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звернулись із заявами до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області, відповідно до яких спадщину після смерті ОСОБА_2 вони не прийняли та не неї не претендують, в суд для продовження терміну на прийняття спадщини звертатись не будуть.

Окрім того, 05 листопада 2008 року ОСОБА_7 також написала заяву про відмову від спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 на користь своєї бабки ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла, проте не оформила, його дружина ОСОБА_8 , про що свідчить довідка №1476, видана 17.12.2025 виконавчим комітетом Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області (а.с. 15), відповідно до якої після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем всього майна залишилася дружина ОСОБА_9 , яка постійно проживала з чоловіком та на моменті його смерті, але не оформила своїх спадкових прав.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19.04.2013 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького районного управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 16).

За життя ОСОБА_8 складено заповіт та зроблено розпорядження про те, що своє свої майно заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (тобто, позивачу по справі).

Згідно довідки вих.№205/01-16 від 17.12.2025, виданої приватним нотаріусом Могилів - Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Суперсоном О.П. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є спадкоємцем за заповітом майна після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . (спадкова справа №129/2013), номер у Спадковому реєстрі - 55043147), яка була спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 67).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_8 , які прийняли спадщину, немає.

До складу спадщини після смерті ОСОБА_8 входить право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Земля Подільська» на території Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області - пай №415, площею 1,7682 га, кадастровий номер: 0524955100:03:002:0376, що підтверджується листами ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.3,15-776/14-25 (а.с.21) від 15.12.2025 та №0-2-0.3,15-179/14-26 від 16.03.2026 (а.с.28), у яких зазначається, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються районною державною адміністрацією Вінницької області смт. Чернівці КСП «Земля Подільська» Буяновському Василю Юхимовичу на підставі рішення райдержадміністрації №40 від 18.03.1997 було видано сертифікат серії ВН №038414, який зареєстровано за №531 від 03.04.1997.

Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів па право приватної власності на земельні ділянки громадянам-власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП «Земля Подільська» на території Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області, розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області від 16.08.2006 №202, додатку до розпорядження голови райдержадміністрації від 16.08.2006 року №202 «Список громадян-власників земельних сертифікатів реформованого КСП «Земля Подільська», яким передаються земельні ділянки у власність для товарного сільськогосподарського виробництва», ОСОБА_2 належить земельна частка (пай) № НОМЕР_3 площею - 1,7682 га на території Чернівецької селищної ради Чернівецького району Вінницької області (а.с.25-27, 29, 30-32, 35, 26-47, 48-54).

Згідно списку громадян-власників земельних сертифікатів реформованого КСП «Земля Подільська», яким передаються земельні ділянки у власність для товарного сільськогосподарського виробництва», вбачається, що ОСОБА_2 включений у даний список під №63 (а.с. 26, 31, 37).

Водночас, державний акт на ім`я ОСОБА_2 не друкувався та не видавався.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру земельній частці (пай) № НОМЕР_3 присвоєно кадастровий номер 0524955100:03:002:0376. Орендарем зазначеної земельної ділянки є товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛОС», дата державної реєстрації речового права 01.06.2023, дата закінчення дії речового права 01.06.2030 року.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що у разі наявності заповіту право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому майно, у тому числі право на земельну частку (пай) № НОМЕР_3 площею 1,7682 га, що знаходиться на території Чернівецької селищної ради Чернівецького (теперішнього Могилів Подільського) району Вінницької області. Право спадкодавця на зазначену земельну частку (пай) підтверджується даними Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), технічною документацією із землеустрою щодо паювання земель КСП «Земля Подільська», розпорядженням районної державної адміністрації та списками громадян, яким передавались земельні частки (паї). На ім`я ОСОБА_2 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН №038414, зареєстрований у встановленому порядку (а.с. 22-23). Державний акт на право власності на земельну ділянку не видавався, у зв`язку із чим право оформлено на підставі сертифіката.

Відтак, за життя ОСОБА_2 набув майнове права на земельну частку (пай), яке входить до складу спадщини.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла його дружина ОСОБА_8 , однак свої спадкові права вона у встановленому законом порядку не оформила.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли в тому числі майнові права, успадковані нею після смерті чоловіка. Так як за життя ОСОБА_8 склала заповіт, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_1 (тобто, позивачу по справі), остання являється спадкоємцем за заповітом.

Таким чином, право на земельну частку (пай) №415, яке належало ОСОБА_2 , увійшло до складу спадщини після його смерті, було фактично прийняте його дружиною ОСОБА_8 , а після її смерті перейшло до ОСОБА_1 (тобто, позивача по справі), як спадкоємця за заповітом.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Суперсон О.П. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 0524955100:03:002:0376.

Приватним нотаріусом Суперсоном О.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку кадастровий номер 0524955100:03:002:0376, що залишилось після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04 березня 2026 року, №36/02-31 (а.с. 68). Відмова у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину мотивована тим, що для оформлення спадщини ОСОБА_1 необхідно було надати правовстановлюючі документи на спадкове майно, необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину.

У позивачки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, зокрема, оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №038414, виданий на ім`я ОСОБА_2 , що унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та отримання свідоцтва про право на спадщину.

Суд при цьому зауважує, що відсутність у спадкоємця ОСОБА_1 оригіналу правовстановлюючого документа не свідчить про відсутність самого права, оскільки, належність такого права спадкодавцю підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, які в сукупності доводять її право, як спадкоємця на земельну ділянку кадастровий номер 0524955100:03:002:0376, що є об`єктом спадкування.

Як вбачається з матеріалів справи, право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) підтверджується записом у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), технічною документацією із землеустрою щодо розпаювання земель колишнього КСП «Земля Подільська», списком громадян-власників земельних сертифікатів реформованого КСП «Земля Подільська», а також відомостями Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524955100:03:002:0376.

Отже, право на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_2 , увійшло до складу спадщини після його смерті, було фактично прийняте його дружиною ОСОБА_8 , а після її смерті увійшло до складу спадщини, право на яку набула ОСОБА_1 (тобто, позивач по справі), як єдиний спадкоємець за заповітом.

Таким чином, оскільки оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку є неможливим через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, єдиним належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є звернення до суду з вимогою про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.

Згiдно п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам i організаціям» вiд 08 серпня 1995 року № 720/95 вказано, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського пiдприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому i залишаються членами зазначеного пiдприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість i розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповiдно до ч.2 ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вiд 05.06.2003р. № 899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Згiдно ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» вiд 05.06.2003р. № 899- IV, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Згiдно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 вiд 16 квітня 2004 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х Перехідних положень ЗК України).

Згiдно пункту «г» частини 1 статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельнi ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3 статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною першою статті 1225 ЦК України.

Вiдповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці вправі звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку (правова позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивiльних i кримінальних справ вiд 16.05.2013 №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»).

Як передбачено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ №24-753/0/4-13 вiд 16.05.2013 р. у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповiдача не може розглядатися нотаріус або орган державної реєстрації прав.

В п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 вiд 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у справах даної категорії відповідачами є територіальні громади в особi відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини виключно за умови відсутності інших спадкоємців за заповітом i за законом, усунення їх вiд права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття.

Спірне майно перебуває на території Чернівецької селищної ради Могилів Подільського (колишнього Чернівецького) району Вінницької області, що є уповноваженим органом щодо даного майна. Отож, Чернівецька селищна рада Могилів Подільського району Вінницької області є відповідачем по справі.

У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 зазначено, що при розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Крім того, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» звернуто увагу судів на те, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Матеріалами справи підтверджено наявність спадкової справи №129/2013 спадкових справ після смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , копію якої на виконання ухвали суду від 07.07.2026 про витребування доказів надано приватним нотаріусом Могилів Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Суперсоном О.П. (вул. Святомиколаївська, 218 селище Чернівці Могилів - Подільського району Вінницької області). В матеріалах спадкової справи №129/2013 після смерті ОСОБА_8 міститься свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 02.01.2014 приватним нотаріусом Могилів Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Суперсоном О.П., відповідно до якого спадкоємицею майна ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 (тобто, позивач по справі) (а.с. 104). Окрім того, в матеріалах вище зазначеної спадкової справи міститься копія заповіту, складеного 05.10.2005 спадкодавцем ОСОБА_2 , згідно якого все майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося і все те, що належатиме за законом на день його смерті, заповів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (зворотній бік а.с. 111).

Спадкоємці за заповітом, складеним ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 не прийняла та не неї не претендують, що стверджується їх письмовими заявами, що містяться в матеріалах спадкової справи №129/2013 щодо майна померлої ОСОБА_8 (зворотній бік а.с. 112; зворотній бік а.с. 113; а.с. 114).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч.1 ст.1 ст.328 ЦК України).

Відповідно до пункту «г» частини 1 статті 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, №2768-ІІІ громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

У пункті «а» статті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначається, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з частиною першою статей 81, 82 ЗК України право власності на земельну ділянку набувають громадяни України та юридичні особи, створені громадянами або юридичними особами України.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинились внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення та належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися за свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до ст., ст. 12, 76, 77, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін . Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування.

Відповідачем визнаються позовні вимоги в повному обсязі на умовах, викладених в позовній заяві.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, беручи до уваги докази, які одержані у встановленому законом порядку, суд з метою захисту майнових прав ОСОБА_1 приходить до висновку про задоволення її позовних вимог.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

На підставі ст.81 Земельного кодексу України, ст., ст.1217, 1218, 1225, 1268 ч.5, 1296, 1297 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 206 ч.4, 263 - 265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) право на земельпу частку (пай) №415 колишнього КСП «Земля Подільська» на території Чернівецької селищної ради Чернівецького (теперішнього Могилів Подільського) району Вінницької області, площею 1,7682 га, кадастровий номер 0524955100:03:002:0376, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка фактично прийняла, але не оформила спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 07.09.1995 Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідач: Чернівецька селищна рада Могилів Подільського району Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Святомиколаївська, 103/1, селище Чернівці, Могилів-Подільський район, Вінницька область, код в ЄДРПОУ 04326856).

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК