Постановление суда № 138986777, 14.08.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/124/26

Номер провадження 1-кп/142/63/26

У Х В А Л А

іменем України

14 серпня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, -, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000322 від 20.12.2025року, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 лютого 2026 року вказане кримінальне провадження було передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16 лютого 2026 року постановлено призначити у даному кримінальному провадженні, підготовче судове засідання на 10 годину 30 хвилин 20 березня 2026 року в приміщенні Піщанського районного суду Вінницької області в залі судових засідань №1, з викликом прокурора, обвинуваченого та захисника обвинуваченого.

Разом з тим, 30 березня 2026 року, через підсистему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , як власника майна, у кримінальному провадженні подано клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року у справі № 134/2018/25 в рамках кримінального провадження № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року, а саме на автомобіль марки «Dodge» моделі «Journey» сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та ключі запалювання від автомобіля.

В обґрунтування клопотання представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 зазначає, що ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року на належний ОСОБА_7 автомобіль було накладено арешт з метою забезпечення збереження речового доказу та недопущення його зміни, знищення, приховування чи реалізації. Представник вказує, що 22 січня 2026 року ОСОБА_7 вже подавалося клопотання про скасування арешту майна, яке було задоволено ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року, у зв`язку з чим автомобіль було повернуто власнику. Однак ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2026 року зазначену ухвалу було скасовано з підстав порушення правил територіальної підсудності, після чого автомобіль було повторно вилучено. У подальшому, 09 лютого 2026 року, ОСОБА_7 повторно звернувся із клопотанням про скасування арешту майна до Вінницького міського суду Вінницької області. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 лютого 2026 року у задоволенні клопотання було відмовлено з тих підстав, що на той час досудове розслідування у кримінальному провадженні тривало та проводилися слідчі дії. Водночас представник зазначає, що станом на час розгляду поданого до Піщанського районного суду Вінницької області клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду для розгляду по суті. У зв`язку з цим, на думку представника, мета, з якою арешт на автомобіль було накладено на стадії досудового розслідування, досягнута, а необхідність у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала. Представник також вказує, що автомобіль належить ОСОБА_7 на праві власності, тоді як обвинуваченим у кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , який користувався зазначеним транспортним засобом на підставі договору оренди. За твердженням представника, автомобіль не є майном обвинуваченого, а ОСОБА_7 не є особою, до якої може бути застосована спеціальна конфіскація або конфіскація майна як вид покарання. Крім того, зазначає, що автомобіль не є предметом кримінального правопорушення, не набутий злочинним шляхом та не використовується для забезпечення цивільного позову чи стягнення неправомірної вигоди. На думку представника, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення або відчуження транспортного засобу, які б обумовлювали необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпорядження ним. Посилаючись на положення ст. 41 Конституції України, ст.ст. 170, 174 КПК України, представник зазначає, що подальше збереження арешту після завершення досудового розслідування та передачі кримінального провадження до суду є непропорційним втручанням у право ОСОБА_7 на мирне володіння своїм майном, а тому просить скасувати арешт, накладений на автомобіль марки «Dodge» моделі «Journey», сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ключі запалювання від нього, і повернути зазначене майно його власнику.

Крім того, захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_4 31 березня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про повернення майна, вилученого під час обшуку, в якому він просить повернути ОСОБА_5 належні йому мобільні телефони: Note 8 Pro, модель «RMX3563», IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , та Realme GT NEO 3 150W, IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 , які були вилучені 20 грудня 2025 року під час особистого обшуку ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що вказані мобільні телефони були вилучені під час досудового розслідування кримінального провадження та в подальшому оглянуті слідчим 31 грудня 2025 року на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року. На думку сторони захисту, після проведення огляду телефонів, завершення досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України потреба у подальшому утриманні зазначеного майна органом досудового розслідування відпала. Захисник також зазначає, що на вказані мобільні телефони арешт слідчим суддею не накладався, а тому відсутні передбачені законом підстави для подальшого обмеження права ОСОБА_5 на володіння та користування належним йому майном. Крім того, сторона захисту посилається на те, що мобільні телефони необхідні ОСОБА_5 для здійснення трудової діяльності, оскільки він займається перевезенням вантажів та пасажирів, а на телефонах містяться облікові записи, акаунти, особисті дані та інформація, необхідні для здійснення такої діяльності, які, за твердженням захисту, не можуть бути належним чином скопійовані або продубльовані. У зв`язку з цим подальше позбавлення ОСОБА_5 можливості користуватися вказаними телефонами, на думку захисника, обмежує його право на працю та створює перешкоди для отримання доходу. Як додаткову обставину сторона захисту зазначає, що інший мобільний телефон ОСОБА_5 Motorola Edge 50 Fusion був добровільно наданий ним для проведення огляду, який здійснено 22 січня 2026 року, після чого зазначений телефон було повернуто обвинуваченому. На думку захисника, наведена обставина свідчить про можливість проведення необхідних процесуальних дій із мобільним пристроєм без його подальшого вилучення та утримання. Посилаючись на положення ст.ст. 42, 46, 315 КПК України, положення ст. 43 Конституції України та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання принципу пропорційності втручання держави у право особи на мирне володіння майном, захисник просить повернути ОСОБА_5 зазначені мобільні телефони.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна. Зазначив, що підстави для скасування арешту відсутні, оскільки автомобіль є знаряддям вчинення кримінального правопорушення та речовим доказом у кримінальному провадженні. Вказав, що під час судового розгляду може виникнути необхідність у проведенні огляду автомобіля та GPS-трекера, встановленого на ньому, у зв`язку з чим вважає передчасним скасування арешту на зазначене майно. Просив у задоволенні клопотання про скасування арешту майна відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , при вирішенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , поклався на розсуд суду.

Клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна було обговорено в судовому засіданні за участю прокурора та захисника обвинуваченого. Водночас через підсистему «Електронний суд» адвокатом ОСОБА_6 подано повідомлення, в якому вона просила розглянути подане нею 30 березня 2026 року клопотання про скасування арешту майна у найкоротший строк.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про повернення майна, вилученого під час обшуку, прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти його задоволення. Зазначив, що вилучені мобільні телефони є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому необхідність у їх подальшому зберіганні не відпала. Вказав, що під час судового розгляду може виникнути необхідність у дослідженні зазначених речових доказів, у зв`язку з чим вважає передчасним їх повернення обвинуваченому. Також зазначив, що інша інформація, яка має доказове значення, вилучена та оцифрована, однак це не усуває необхідності збереження самих речових доказів. Просив у задоволенні клопотання захисника відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , клопотання про повернення вилученого майна підтримав та просив його задовольнити. Зазначив, що вилучені мобільні телефони були оглянуті, необхідна інформація з них вилучена та досліджена, а тому подальша необхідність у їх утриманні відсутня. Посилався на те, що телефони необхідні обвинуваченому для здійснення трудової діяльності, оскільки ОСОБА_5 займається перевезенням вантажів та пасажирів, а на телефонах містяться облікові записи, акаунти, особисті дані та інша інформація, необхідна для здійснення такої діяльності. За твердженням захисника, зазначену інформацію неможливо належним чином скопіювати або продублювати, а тому подальше вилучення телефонів обмежує право обвинуваченого на працю та перешкоджає отриманню ним доходу. Також зазначив, що інший мобільний телефон ОСОБА_5 Motorola Edge 50 Fusion був добровільно наданий ним для проведення огляду, після чого повернутий обвинуваченому, що, на думку захисника, свідчить про можливість проведення необхідних процесуальних дій без подальшого вилучення та утримання мобільного телефону.

Крім того, 20 квітня 2026 року захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокатом ОСОБА_4 , через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про зупинення судового провадження.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України, що підтверджується довідкою від 20 квітня 2026 року № 2700, яку просить долучити до матеріалів кримінального провадження.

Захисник вказує, що у зв`язку з виконанням військового обов`язку ОСОБА_5 об`єктивно позбавлений можливості брати участь у судових засіданнях та належним чином реалізовувати своє право на захист. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 335 КПК України, зазначає, що у разі призову обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження.

На думку захисника, продовження судового розгляду за відсутності обвинуваченого у зв`язку з проходженням ним військової служби може призвести до порушення його права на справедливий суд та права на захист.

У зв`язку з наведеним захисник просить зупинити судове провадження у кримінальному провадженні № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року щодо ОСОБА_5 до моменту його звільнення з військової служби або набуття можливості брати участь у судових засіданнях, а також долучити до матеріалів кримінального провадження документи, що підтверджують проходження ним військової служби.

Щодо клопотання про зупинення судового провадження прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що ним перевірено відомості щодо проходження ОСОБА_5 військової служби та підтверджено факт його проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України. З огляду на наведені обставини прокурор не заперечував проти зупинення судового провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , клопотання про зупинення судового провадження підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про повернення майна, вилученого під час особистого обшуку, та клопотання про зупинення судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, заслухавши думку прокурора та захисника обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони мають рівні процесуальні права на збирання і подання доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших прав.

Згідно з положеннями статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Частина 2 статті 167 КПК України визначає, що тимчасово вилученим може бути майно, щодо якого є достатні підстави вважати, що воно підшукане, виготовлене, пристосоване або використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, чи є його предметом або зберегло на собі його сліди. Тимчасове вилучення може також здійснюватися під час огляду (ст. 168 КПК України).

Відповідно до статті 170 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, що передбачає тимчасове позбавлення можливості розпоряджатися цим майном. Такий арешт може бути накладений з метою збереження речових доказів, у тому числі на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо є підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Частина 10 статті 170 КПК України передбачає, що арешт може бути накладений на будь-яке рухоме чи нерухоме майно, грошові кошти, майнові або корпоративні права, цінності, у тому числі банківські активи та операції.

Позбавлення або обмеження права власності в межах кримінального провадження допускається виключно на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Згідно зі статтею 174 КПК України, обвинувачений, його захисник, інший власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту, якщо доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт був накладений необґрунтовано.

Разом з тим, доводи, наведені у клопотанні представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про те, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту автомобіля марки «Dodge» моделі «Journey», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ключів запалювання від нього, суд вважає необґрунтованими.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 24 грудня 2025 року у справі № 134/2018/25 на зазначений транспортний засіб та ключі запалювання від нього накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення їх зміни, знищення, приховування чи реалізації.

При цьому, відповідно до матеріалів кримінального провадження, автомобіль марки «Dodge» моделі «Journey», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року.

Суд бере до уваги доводи представника власника майна про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт скеровано до суду, а також про те, що ОСОБА_7 є власником зазначеного транспортного засобу та не є обвинуваченим у даному кримінальному провадженні. Разом з тим, самі по собі зазначені обставини не свідчать про те, що необхідність у забезпеченні збереження речового доказу відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд також враховує доводи прокурора про те, що зазначений автомобіль є речовим доказом та може підлягати дослідженню безпосередньо під час судового розгляду, зокрема з огляду на встановлення на ньому GPS-трекера, інформація з якого має значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування у кримінальному провадженні. Прокурор зазначив про можливість виникнення необхідності у проведенні огляду автомобіля та GPS-трекера під час судового розгляду.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для висновку про те, що після завершення досудового розслідування потреба у забезпеченні збереження зазначеного речового доказу припинилася. Навпаки, з огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, питання щодо дослідження речових доказів у судовому засіданні на даний час не вирішено, а сторона обвинувачення наполягає на можливості необхідності проведення огляду автомобіля та GPS-трекера, суд вважає передчасним скасування арешту такого майна.

При цьому суд зазначає, що сам факт належності транспортного засобу третій особі, яка не є обвинуваченою у кримінальному провадженні, не виключає можливості застосування арешту майна, якщо такий захід необхідний для забезпечення збереження речового доказу. Вирішуючи питання про подальше застосування арешту, суд враховує не лише право власника на володіння та користування майном, а й необхідність забезпечення належного та ефективного судового розгляду кримінального провадження.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на попередніх етапах розгляду питання про скасування арешту ОСОБА_7 уже звертався із відповідним клопотанням. Ухвалою слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року таке клопотання було задоволено, однак зазначену ухвалу скасовано ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2026 року з процесуальних підстав, після чого питання про скасування арешту було розглянуто Вінницьким міським судом Вінницької області, який ухвалою від 12 лютого 2026 року у задоволенні клопотання відмовив.

Водночас суд бере до уваги, що на момент розгляду попереднього клопотання досудове розслідування у кримінальному провадженні тривало, тоді як на час розгляду цього клопотання досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду, а кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Однак зазначена зміна стадії кримінального провадження сама по собі не є безумовною підставою для скасування арешту, якщо майно продовжує мати значення речового доказу та існує необхідність у забезпеченні його збереження до вирішення судом питання про його дослідження під час судового розгляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що доводи представника власника майна про відсутність подальшої необхідності у застосуванні арешту не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для скасування арешту автомобіля марки «Dodge» моделі «Journey», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та ключів запалювання від нього суд не вбачає.

Щодо клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про повернення майна, вилученого під час обшуку, суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, 20 грудня 2025 року під час особистого обшуку ОСОБА_5 було вилучено мобільні телефони Note 8 Pro, модель «RMX3563», IMEI1 НОМЕР_3 , IMEI2 НОМЕР_4 , та Realme GT NEO 3 150W, IMEI1 НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_6 .

Зазначене майно було оглянуто слідчим 31 грудня 2025 року на підставі ухвали Крижопільського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2025 року. При цьому сторона захисту посилається на завершення досудового розслідування, відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України та відсутність арешту на вказаних мобільних телефонах як на підстави для їх повернення обвинуваченому.

Разом з тим, суд враховує, що питання повернення вилученого майна має вирішуватися з урахуванням його процесуального статусу та значення для кримінального провадження. Сам по собі факт завершення досудового розслідування та проведення огляду мобільних телефонів не свідчить про відсутність необхідності у їх подальшому зберіганні, якщо відповідні предмети мають доказове значення та можуть бути предметом дослідження під час судового розгляду.

Суд також бере до уваги доводи захисника про необхідність використання мобільних телефонів ОСОБА_5 для здійснення трудової діяльності, однак зазначені обставини самі по собі не можуть мати визначального значення для вирішення питання про повернення майна, якщо судом буде встановлено необхідність його збереження для цілей кримінального провадження.

Посилання сторони захисту на те, що інший мобільний телефон ОСОБА_5 марки Motorola Edge 50 Fusion був добровільно наданий для проведення огляду та після цього повернутий обвинуваченому, також саме по собі не свідчить про відсутність необхідності у подальшому зберіганні інших мобільних телефонів, вилучених під час особистого обшуку, оскільки процесуальний статус та доказове значення кожного з них підлягають оцінці окремо.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на даному етапі судового провадження підстав для задоволення клопотання захисника про повернення ОСОБА_5 мобільних телефонів Note 8 Pro, модель «RMX3563», та Realme GT NEO 3 150W не встановлено.

Щодо клопотання про зупинення судового провадження

Суд, розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про зупинення судового провадження у даному кримінальному провадженні, заслухавши думку прокурора та дослідивши надані матеріали, дійшов висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб по всій території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався та який триває на час розгляду судом даного кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі, якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для зупинення судового провадження суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України, що підтверджується довідкою від 20 квітня 2026 року № 2700, наданою суду.

Зазначені обставини також були перевірені прокурором ОСОБА_3 , який у судовому засіданні підтвердив факт проходження ОСОБА_5 військової служби та не заперечував проти задоволення клопотання про зупинення судового провадження.

Суд бере до уваги, що участь обвинуваченого у кримінальному провадженні є важливою гарантією реалізації його права на захист, а його призов для проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, є прямо передбаченою законом підставою для зупинення судового провадження.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема підтверджений належним документом факт проходження ОСОБА_5 військової служби у військовій частині НОМЕР_7 Національної гвардії України, а також положення ч. 1 ст. 335 КПК України, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для зупинення судового провадження у кримінальному провадженні № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, до його звільнення з військової служби.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 335, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_7 , адвоката ОСОБА_6 , про скасування арешту майна - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про повернення майна, вилученого під час обшуку, - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , про зупинення судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, - задовольнити.

Зупинити судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020190000322 від 20 грудня 2025 року, до звільнення ОСОБА_5 з військової служби.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя: