Решение № 138986154, 13.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4353/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх.№4474/25 від 27.10.2025),

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676);

до відповідача: Любашівська селищної ради (вул.Софіївська, буд. 97, селище Любашівка, Подільський р-н, Одеська обл., 66502; код ЄДРПОУ 04380040);

про стягнення 34 270,02 грн,-

1. Суть спору.

27.10.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№4474/25) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" до відповідача Любашівська селищної ради, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34 270,02 грн., з яких: основний борг в розмірі 30 545,78 грн, пеня в розмірі 3 313,07 грн, три проценти річних в розмірі 320,63 грн, інфляційні втрати в розмірі 90,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не в повному обсязі сплатив вартість природного газу який поставлявся за період січень-квітень 2025 року за Договором №14-8090/24-БО-Т постачання природного газу від 01.01.2025, чим порушив умови господарського зобов`язання та у зв`язку з чим відповідач повинен відшкодувати позивачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 03.11.2025 провадження у справі №916/4353/25 було відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".

У якості обґрунтування своїх вимог, позивач вказує, що 01.01.2025 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Любашівською селищною радою було укладено Договір постачання природного газу №14-8090/24-БО-Т.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, протягом січня 2025 квітня 2025 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 305 002,76 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу.

Як стверджує позивач, було направлено Відповідачу примірники актів приймання-передачі природного газу за січень-квітень 2025 року, підписані уповноваженим представником Позивача та скріплені печаткою підприємства. Однак станом на дату складання позовної заяви Відповідач не повернув Позивачу підписаний акт приймання-передачі природного газу за січень 2025 року. Водночас вмотивована письмова відмова від підписання зазначеного акту, передбачена підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 Договору, на адресу Позивача не надходила.

Водночас, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено сплату лише на суму 274 456,98 грн. та з порушенням строків встановлених умовами Договору, у зв`язку з чим позивач на суму боргу відповідача здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Відтак ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» просить стягнути з Любашівської селищної ради основний борг в розмірі 30 545,78 грн., 3 313,07 грн. пені, 90,54 грн. інфляційних втрат та 320,63 грн. 3 % річних.

Таким чином, природний газ у відповідних обсягах вважається переданим у власність Споживача, а вартість поставленого газу підлягає оплаті на умовах, визначених Договором.

У зв`язку з викладеним, позивач вважає що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

3.2. Аргументи Любашівської селищної ради.

Любашівська селищна рада своїм правом передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористалася, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак суд вирішує спір який виник між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" та Любашівською селищною радою вирішується за наявними в матеріалах справи доказами.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

01.01.2025 між ТОВ «ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ", як Постачальником, та Любашівською селищною радою, як Споживачем, укладено Договір №14-8090/24-БО-Т (далі Договір) (а.с.12-17), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити Cпоживачу природний газ (далі також газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

Пунктом 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу з січня 2025 року по 30 квітня 2025 року, в кількості 16,00000 тис.куб.метрів (тридцять три тисячі куб.м), в тому числі по місяцях.

Пунктом 2.2 Договору, Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.

Відповідно до п.3.1. Договору, Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Згідно з підп. 2.2.1. п. 2.1. Договору, Загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,33 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ 16 390,00 грн;

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20% 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.

За змістом п. 5.1. Договору, Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1. Договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до "30" квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Цей Договір може бути підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (надалі КЕП)/удосконаленого електронного підпису (надалі УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами.

Сторони, підписуючи Договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись Сторонами під час дії цього Договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", "ВЧАСНО".

Перелік документів, які Сторони можуть укладати в електронній формі, в тому числі, але не виключно: а) цей Договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії Договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися Сторонами з метою виконання цього Договору.

Також у матеріалах справи наявні Акти приймання-передачі за період січень 2025 квітень 2025, зокрема:

- акт від 12.02.2025 за яким в січні 2025 спожито природного газу 5,70000 тис.куб.м на суму 97 199,80 грн.;

- акт від 11.03.2025 за яким в лютому 2025 спожито природного газу 6,52300 тис.куб.м на суму 111 234,10 грн.;

- акт від 11.04.2025 за яким у березні 2025 спожито природного газу 4,76200 тис.куб.м на суму 81 204,47 грн.;

- акт від 12.05.2025 за яким в квітні 2025 спожито природного газу 0,90100 тис.куб.м на суму 15 364,39 грн.;

Між тим матеріали справи не містять доказів проведення оплат за наведеними актами приймання-передачі, у зв`язку з чим ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» заявлено до стягнення заборгованість з постачання природного газу за період з січня 2025 квітень 2025.

Таким чином позивачем нараховано та заявлено до стягнення окрім основного боргу в розмірі 30 545,78 грн, нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 3 313,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 90,54 грн, 3 % річних у розмірі 320,63 грн.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так судом було встановлено, 01.01.2025 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та Любашівською селищною радою було укладено Договір постачання природного газу №14-8090/24-БО-Т., згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Cпоживачу природний газ (далі також газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо", а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

На виконання умов зазначеного Договору, за період січень 2025 квітень 2025 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито погоджені обсяги природного газу на загальну суму 30 545,78 грн, що встановлено з наступних актів приймання передачі:

- акт від 12.02.2025 за яким в січні 2025 спожито природного газу 5,70000 тис.куб.м на суму 97 199,80 грн.;

- акт від 11.03.2025 за яким в лютому 2025 спожито природного газу 6,52300 тис.куб.м на суму 111 234,10 грн.;

- акт від 11.04.2025 за яким у березні 2025 спожито природного газу 4,76200 тис.куб.м на суму 81 204,47 грн.;

- акт від 12.05.2025 за яким в квітні 2025 спожито природного газу 0,90100 тис.куб.м на суму 15 364,39 грн.;

Пунктом 13.1. Договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині поставки газу до "30" квітня 2025 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

Цей Договір може бути підписаний шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису (надалі КЕП)/удосконаленого електронного підпису (надалі УЕП), відбитків підписів електронної печатки (за наявності) з використанням сервісів для обміну електронними документами.

Сторони, підписуючи Договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись Сторонами під час дії цього Договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації КЕП/УЕП та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, але не виключно, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", "ВЧАСНО".

Перелік документів, які Сторони можуть укладати в електронній формі, в тому числі, але не виключно: а) цей Договір, додаткові угоди, що укладаються в період дії Договору і передбачають внесення будь-яких змін до його умов, додатки до Договору/додаткових угод; б) акти приймання-передачі природного газу; в) рахунки-фактури (рахунки) на оплату; г) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися Сторонами з метою виконання цього Договору.

За змістом п. 5.1. Договору, Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З урахуванням приписів статті 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштам Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 року у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не нараховуються.

Також судом було встановлено, що у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань, позивачем на суму боргу відповідача в розмірі 30 545,78 грн, нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 3 313,07 грн, інфляційні втрати в розмірі 90,54 грн, 3 % річних у розмірі 320,63 грн.

Так, перевіривши проведені позивачем нарахування, суд встановив їх арифметичну правильність та обґрунтованість, у зв`язку з чим доходить висновку про можливість стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 320,63 грн, інфляційних втрат у сумі 90,54 грн.

Водночас щодо стягнення пені в сумі 3 313,07 грн, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи, дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій саме відповідача, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, в умовах воєнного стану, суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 500,00 грн.

На думку суду стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строку оплати за поставлений природний газ, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Адже, компенсаційний характер невиконання відповідачем зобов`язань за договором позивачем забезпечено додатково (крім пені) вимогами про стягнення з відповідача також 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг» до Любашівської селищної ради основного боргу в сумі 30 545,78 грн, 3 % річних у сумі 320,63 грн, інфляційних втрат у сумі 90,54 грн та пені в сумі 500,00 грн, є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір, без врахування зменшення судом розміру пені з власної ініціативи, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Любашівської селищної ради (вул.Софіївська, буд. 97, селище Любашівка, Подільський р-н, Одеська обл., 66502; код ЄДРПОУ 04380040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 30 545/тридцять тисяч п`ятсот сорок поять./грн 78 коп., пеню в розмірі 500/п`ятсот/грн 00 коп., 3 % річних в розмірі 320/триста двадцять/грн 63 коп., інфляційні втрати в розмірі 90/дев`яносто/грн 54 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 серпня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська