Постановление суда № 138985773, 14.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

14.08.2026Справа № 910/14944/25

За заявою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про забезпечення позову

у справі № 910/14944/25

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Карат-2005

про стягнення 2 062 670,07 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі позивач, Департамент) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Карат-2005 (далі відповідач, Товариство) про стягнення безпідставно збереженого пайового внеску в сумі 1 607 256,00 грн. на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, розрахованого позивачем на підставі наявної в нього технічної документації з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації ТІ01:0531-6757-1370-0878 щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єкта Завершення будівництва готельно-адміністративної будівлі по вул. Гончарна, 9 у Подільському районі м. Києва, а також 101 851,60 грн. 3 % річних та 347 167,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих внаслідок несвоєчасної оплати вищенаведеного пайового внеску в період з 17.10.2023 року по 26.11.2025 року.

Ухвалою від 04.12.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Департаменту строку та способу усунення її недоліків.

11.12.2025 року через систему Електронний суд надійшла заява Департаменту від 11.12.2025 року про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 15.12.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/14944/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 14.01.2026 року.

31.12.2025 року через систему Електронний суд надійшов відзив Товариства від 31.12.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача.

31.12.2025 року через систему Електронний суд надійшло клопотання Товариства від 31.12.2025 року, в якому останнє просило суд призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України.

В обґрунтування цього клопотання Товариство посилалося на те, що для визначення правильності розрахунку розміру пайової участі з`ясуванню підлягає питання щодо дійсної площі об`єкта в нежитловому будинку готельно-адміністративної будівлі по вул. Гончарній, 9 у Подільському районі м. Києва, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі пункту 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415 (далі Порядок).

13.01.2026 року через систему Електронний суд надійшли заперечення Департаменту від 12.01.2026 року проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

14.01.2026 року через систему Електронний суд надійшла відповідь Департаменту від 13.01.2026 року на відзив на позовну заяв.

14.01.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання відповідача від 13.01.2026 року про долучення до матеріалів справи копії технічного паспорту від 30.03.2023 року № 1198, реєстраційний номер в ЄДЕССБ TI01:0531-6757-1370-0878, виготовленого інженером з інвентаризації нерухомого майна Дорошенком О.В.

У підготовчому засіданні 14.01.2026 року господарський суд міста Києва долучив до матеріалів справи подані сторонами документи, у тому числі копію технічного паспорту від 30.03.2023 року № 1198, встановив, зокрема, відповідачу процесуальний строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 03.02.2026 року, а також відклав підготовче засідання на 11.02.2026 року.

04.02.2026 року через систему Електронний суд надійшли заперечення Товариства, сформовані у цій системі 03.02.2026 року.

05.02.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява Департаменту від 05.02.2026 року, в якій останній вказав, що враховуючи, зокрема, відомості технічного паспорту від 30.03.2023 року № 1198, в об`єкті будівництва відсутні технічні приміщення. Разом із тим, у складі наведеного об`єкта розташований теплопункт загальною площею 20,4 м2, який є об`єктом енергетики. Відтак, з урахуванням нових документів, Департамент здійснив розрахунок розміру пайового внеску та вказав, що дійсним розміром такого внеску, що підлягає стягненню з Товариства, є 1 596 240,00 грн. Зважаючи на наведені обставини, позивач у заяві від 05.02.2026 року збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 2 062 670,07 грн., з яких: 1 596 240,00 грн. безпідставно збережений Товариством пайовий внесок на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а також 110 468,55 грн. 3 % річних та 355 961,52 грн. інфляційні втрати, нараховані на означену зменшену суму пайового внеску в період з 17.10.2023 року по 05.02.2026 року.

Разом із тим, підготовче засідання, призначене на 11.02.2026 року, не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ломаки В.С.

Ухвалою від 24.03.2026 року господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі № 910/14944/25 на 15.04.2026 року.

У підготовчому засіданні 15.04.2026 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/14944/25 на 30 днів, а також прийняв до розгляду заяву позивача від 05.02.2026 року про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову 2 062 670,07 грн., виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою від 15.04.2026 року господарський суд міста Києва призначив у справі № 910/14944/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру Міністерства внутрішніх справ України. На вирішення експертизи суд поставив наступні питання:

- Яка загальна площа приміщень технічних та об`єктів інженерної інфраструктури об`єкта: Завершення будівництва готельно-адміністративної будівлі по вул. Гончарній, 9 у Подільському районі м. Києва?

- Які приміщення та яка їх загальна площа в об`єкті будівництва Завершення будівництва готельно-адміністративної будівлі по вул. Гончарній, 9 у Подільському районі м. Києва відносяться до об`єктів, що визначені у пункті 4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 року № 411/1415?

Разом із тим, цією ухвалою суд зупинив провадження у справі № 910/14944/25 на час проведення судової експертизи, а ухвалу суду разом зі справою № 910/14944/25 направив до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

13.08.2026 року через систему Електронний суд надійшла заява позивача від 13.08.2026 року, в якій останній, посилаючись на наявність реальної загрози невиконання або утруднення виконання майбутнього рішення суду, просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству (код ЄДРПОУ 33465706) в межах суми позовних вимог на загальну суму 2 056 274,90 грн. (без ПДВ).

Враховуючи надходження означеної заяви, а також зважаючи на приписи частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, за якими заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність поновлення провадження у даній справі для розгляду заяви Департаменту від 13.08.2026 року про забезпечення позову.

Розглянувши подану Департаментом заяву про забезпечення позову від 13.08.2026 року, суд зазначає таке.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року в справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову необхідно здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 Господарського процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

У матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, Департамент посилався на тривале невиконання відповідачем його обов`язку зі сплати пайового внеску та наявність у Товариства можливості у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі унеможливить виконання рішення суду у вказаній справі та призведе до недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави. Крім того, позивач зазначав, що зупинення ухвалою суду від 15.04.2026 року провадження у даній справі на час проведення експертизи може додатково ускладнити або навіть унеможливити виконання у майбутньому судового рішення з огляду на можливе зменшення або погіршення за якістю майна (у тому числі грошових коштів, цінних паперів тощо), яке було наявне у відповідача на момент пред`явлення до нього позову, чи ліквідації юридичної особи Товариства.

Як було зазначено вище, обов`язок доказування наявності підстав для забезпечення позову покладається на особу, яка подала відповідну заяву. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Проте заявником в установленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів позивача в обраний останнім спосіб, а також жодного доказу на підтвердження обґрунтованості інших викладених у заяві від 13.08.2026 року доводів позивача.

У той же час, розпорядження своєю власністю (у тому числі грошовими коштами) є правом відповідача і безпосередньо не впливає на права та законні інтереси заявника.

Обставини, на які посилається заявник як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову не свідчать, що Товариство має намір вчиняти дії, спрямовані на ухилення від виконання судового рішення у даній справі. Разом із тим, у суду відсутні підстави достеменно стверджувати, що проведення у даній справі судової експертизи призведе до зменшення майна (у тому числі грошових сум) або ліквідації юридичної особи відповідача, що вплине на здатність останнього задовольнити майнові вимоги Департаменту.

Слід також зазначити, що у заяві від 13.08.2026 року Департамент просив суд накласти арешт на грошові кошти Товариства в сумі, що не відповідає актуальній ціні позову в даній справі.

Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

При цьому суд зазначає, що принцип змагальності, закріплений у статті 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. Разом із тим, відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів, розміщених на банківських рахунках.

Враховуючи наведене вище, а також виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено переконливих обґрунтувань та не доведено жодними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи поновлення порушених й оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви про забезпечення позову від 13.08.2026 року.

Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на вирішення заяви Департаменту від 13.08.2026 року, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 910/14944/25 на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду від 15.04.2026 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-141, 228, 229, 230, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/14944/25 поновити.

2. Відмовити у задоволенні заяви Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.08.2026 року про забезпечення позову в справі № 910/14944/25.

3. Зупинити провадження у справі № 910/14944/25 на час проведення судової експертизи.

4. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (14.08.2026 року) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака