Решение № 138985645, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2026Справа № 910/5960/26Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інор» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 101, корпус 2; ідентифікаційний номер 01287185)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт99 Україна» (01033, місто Київ, вулиця вулиця Володимирська, будинок 101, корпус 1; ідентифікаційний номер 42355969)

про стягнення 18 043 528,36 грн.

за участю представників:

від позивача: Скічко І.В.

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інор» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт99 Україна» про стягнення 18 043 528,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором суборенди від 23.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 27.05.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки подання учасниками заяв по суті справи, підготовче засідання призначено на 23.06.2026.

Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 01.06.2026 о 14:29.

Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 01.06.2026.

Для реалізації сторонами своїх процесуальних прав підготовче засідання було відкладено на 21.07.2026.

Позивач 22.06.2026 сформував у системі "Електронний суд" (23.06.2026 зареєстровано) заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інор» про забезпечення позову відмовлено.

Позивачем 23.06.2026 сформовано у системі "Електронний суд" додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову.

Позивач 24.06.2026 повторно сформував у системі "Електронний суд" заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2026 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інор» про забезпечення позову відмовлено.

У засіданні 21.07.2026 судом закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 11.08.2026.

Позивач 10.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» додаткові пояснення, якими повідомив про укладений 31.07.2026 сторонами у справі договір про розірвання договору суборенди; про повернення приміщення з суборенди та про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 23.08.2018 укладено договір суборенди за умовами пункту 1.1.1 якого позивач зобов`язався передати у користування (суборенду) приміщення, а відповідач - прийняти його та здійснювати оплату у порядку та строки, передбачені договором.

Умовами пункту 1.1.2 договору встановлено, що прийняття об`єкта суборенди відповідачем здійснюється шляхом оформлення акту прийому-передачі приміщення (додаток 2 до договору), підписаного обома сторонами. Стан об`єкта суборенди на момент укладення договору зазначається сторонами у акті прийому-передачі приміщення.

Відповідно до пункту 1.2.1 договору об`єкт суборенди надається у користування відповідачу для цілей надання ним послуг коворкінгу та інших допоміжних цілей, в тому числі розташування майна відповідача, яке використовується для забезпечення його господарської діяльності, протягом строку дії договору.

Умовами пункту 3.1 договору визначено, що вартість суборенди за договором складається з суборендної плати та плати за послуги.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору розмір суборендної плати за один календарний місяць строку суборенди визначається за наступною формулою: суборендна плата - базовий тариф (в дол. США) х площа приміщення х офіційний обмінний курс НБУ на день виставлення рахунку + ПДВ (згідно з чинним законодавством України), де базовий тариф складає:

1) з першого по четвертий календарний місяць (включно) строку суборенди - 118.51 грн., що є еквівалентом 4,25 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання договору за 1 квадратний метр приміщення;

2) з п`ятого календарного місяця строку суборенди - 474.05 грн., що є еквівалентом 17,00 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання договору за 1 квадратний метр приміщення.

Відповідно до пункту 3.1.2 договору сторони домовились, що починаючи з 1 календарного дня 13 календарного місяця строку суборенди ставка базового тарифу підлягає щорічній індексації на 3 відсотки.

Згідно з пунктом 3.2.1 договору розмір плати за послуги за один календарний місяць строку суборенди визначається за наступною формулою: плата за послуги базовий тариф (в дол. США) х площа приміщення х офіційний обмінний курс НБУ на день виставлення рахунку + ПДВ (згідно з чинним законодавством України), де базовий тариф складає:

1) з першого по третій (включно) календарний місяць строку суборенди - 74.73 грн., що є еквівалентом 2,68 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання договору за 1 квадратний метр приміщення;

2) з четвертого календарного місяця строку суборенди 130.50 грн., що є еквівалентом 4,68 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання договору за 1 квадратний метр приміщення.

Додатковою угодою від 01.08.2022 № 7 сторонами погоджено внести наступні зміни до договору. З 01 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року включно базовий тариф складає 509,77 грн., що є еквівалентом 13,94 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання додаткової угоди за 1 квадратний метр приміщення. 3 01 вересня 2022 року орендна плата сплачується у повному обсязі за діючим базовим тарифом якщо сторони не домовляться про інше.

Договором про внесення змін та доповнень від 13.10.2023 № 10 сторонами погоджено наступні умови. З 01 жовтня 2023 року по 30 листопада 2024 року включно базовий тариф для суборендної плати буде дорівнювати 524,76 грн., що є еквівалентом 14,35 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання договору про внесення змін та доповнень (36.5686) за 1 квадратний метр приміщення. 3 01 грудня 2024 року суборендна плата сплачується у повному обсязі за діючим згідно пунктів 3.1.1 і 3.1.2 договору базовим тарифом (якщо сторони не домовляться про інше). Інші умови договору залишаються чинними і сторони підтверджують взяті на себе зобов`язання у відповідності до його умов.

Додатковою угодою від 01.09.2025 № 11 сторонами погоджено внести наступні зміни до договору. З 01 вересня 2025 року по 30 вересня 2025 року включно базовий тариф для суборендної плати буде дорівнювати 178,09 грн., що є еквівалентом 4,31 дол. США згідно з Офіційним обмінним курсом на день підписання додаткової угоди (41.3203) за 1 квадратний метр приміщення. З 01 жовтня 2025 року по 31 жовтня 2025 року з врахуванням індексації базовий тариф для суборендної плати буде дорівнювати 178,09 грн., що є е еквівалентом 4,31 дол. США згідно з офіційним обмінним курсом на день підписання додаткової угоди за 1 (один) квадратний метр приміщення. З 01 листопада 2025 року суборендна плата сплачується у повному обсязі за діючим згідно договору базовим тарифом. Інші умови договору залишаються чинними і сторони підтверджують взяті на себе зобов`язання у відповідності до його умов.

Згідно з пунктами 3.6.1-3.6.2 договору сторони погодились, що послуги з постачання електроенергії, теплопостачання та водопостачання оплачуються відповідачем згідно з показниками лічильників за діючими на час споживання тарифами у строки, визначені відповідними договорами про постачання таких послуг. По закінченню кожного календарного місяця строку суборенди позивач надає відповідачу рахунки на відшкодування витрат на оплату фактично спожитої електроенергії, теплопостачання, водопостачання, але не пізніше 5 календарного дня наступного місяця. Відповідач не пізніше 10 числа кожного календарного місяця, а у січні та травні - не пізніше 15 числа з дня отримання наданого позивачем рахунку зобов`язаний здійснити оплату за ним.

Додатковою угодою від 01.08.2022 № 7 сторони домовились про визнання документів в електронній формі та обмін документами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису починаючи з 1 серпня 2022 року. Позивач оформляє та направляє відповідачу із використанням платформи «Медок» рахунки, акти виконаних робіт/послуг, акти звірки, реєстри, додаткові угоди, договори тощо, складені в електронній формі та підписані електронним цифровим підписом із посиленим сертифікатом відкритого ключа чи кваліфікованим цифровим підписом (далі - ЕЦП).

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму (стаття 765 Цивільного кодексу України).

Позивачем 01.11.2018 передано відповідачу в строкове платне користування (оренду) приміщення загальною площею 1 825 квадратних метрів, що розташовані на 3 та 4 поверхах будівлі у місті Києві по вулиці Володимирській, 101, корпус 1, що підтверджується актом прийому-передачі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 3.3.1 договору позивач зобов`язався щомісячно, але не пізніше 5 числа кожного календарного місяця строку суборенди надсилати відповідачу оригінал рахунку на адресу, де розташовані приміщення суборендаря, та сканкопію рахунку на офіційну електронну адресу відповідача, визначену в пункті 11.1 договору, для оплати вартості суборенди за поточний місяць.

Позивачем 03.11.2025, 01.12.2025, 02.01.2026, 02.02.2026, 02.03.2026 та 01.04.2026 сформовано на платформі ПТАХ рахунки-фактури за оренду приміщень за період часу з листопада 2025 року по квітень 2026 року включно на загальну суму 14 269 832,55 грн., які отримано відповідачем (наявні електронні цифрові написи у програмі ПТАХ).

Умовами пунктів 3.7.1-3.7.2 договору визначено, що позивач зобов`язується не пізніше 1 числа кожного календарного місяця, наступного за місяцем надання послуг, підписувати та не пізніше 10 числа кожного календарного місяця надсилати відповідачу 2 екземпляри підписаного акту надання послуг за відповідний період строку суборенди.

Відповідач зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту отримання від позивача актів надання послуг, підписати їх або надати вмотивовану відмову від підписання, та надіслати їх позивачу.

Сторонами підписано, шляхом засвідчення цифровими електронними печатками у програмі ПТАХ, акти здачі-приймання робіт (послуг) від 30.11.2025 № 1343 на суму 1 316 531,51 грн., № 1342 на сум 513 768,40 грн., № 1376 на суму 1 078,06 грн., № 1380 на суму 34 613,47 грн., № 1396 на суму 29 002,34 грн.; від 31.12.2025 № 1485 на суму 1 935 482,71 грн., № 1486 на суму 518 350,22 грн., № 1528 на суму 1 781,14 грн., № 1529 на суму 94 967,90 грн., № 1530 на суму 45 289,31 грн.; від 31.01.2026 № 72 на суму 1 931 091,17 грн., № 73 на суму 517 174,10 грн., № 98 на суму 3 699,94 грн., № 163 на суму 141 053,69 грн., № 164 на суму 88 829,91 грн.; від 28.02.2026 № 234 на суму 1 960 453,58 грн., № 235 на суму 525 037,79 грн., № 251 на суму 4 018,90 грн., № 293 на суму 84 497,60 грн., № 294 на суму 131 661,64 грн.; та від 31.03.2026 № 343 на суму 1 973 655,67 грн., № 370 на суму 528 573,49 грн., № 405 на суму 4 337,86 грн., № 406 на суму 92 966,78 грн., № 407 на суму 86 073,00 грн.

Судом враховано, що акти здачі-приймання робіт (послуг) від 30.04.2026 № 518 на суму 2 011 109,69 грн. та № 519 на суму 538 604,22 грн. не містять цифрової печатки відповідача.

Проте, матеріалами справи підтверджено отримання відповідачем даних актів у програмі ПТАХ. Доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо виставленого рахунку та сформованих актів за квітень 2026 року у справі немає. Протилежного суду не доведено.

Відповідно до пункту 3.3.2 договору відповідач зобов`язався щомісячно сплачувати вартість суборенди відповідно до отриманого рахунку не пізніше 10 числа кожного календарного місяця, а у січні та травні - не пізніше 15 числа. Всі суми, належні до сплати позивачу за договором, мають бути сплачені у гривні шляхом банківського переказу на рахунок позивача, вказаний у рахунку, який виставлений позивачем.

Станом на момент звернення позивачем із даним позовом строк здійснення оплати за оренду та за послуги за період часу з листопада 2025 року по квітень 2026 року включно є таким, що настав.

Відповідач здійснив оплату за спірний період часу у загальному розмірі 3 630 000,00 грн. (докази оплати долучено до матеріалів справи). Заборгованість у розмірі 10 639 832,28 грн. відповідачем не погашено.

Також, позивачем сформовано 06.05.2026 рахунок на оплату № 499 на суму 5 777 306,73 грн., яка є тарифною доплатою за оренду за період часу з грудня 2024 року по серпень 2025 та листопад 2025 року, за яким виставлено рахунки із заниженим тарифом.

Перевіривши заявлені позивачем до стягнення нарахування тарифної доплати за період часу з грудня 2024 року по серпень 2025 року та листопад 2025 року судом встановлено, що вони є арифметично вірними та доведеними належними та допустимими доказами.

При цьому, під час здійснення перевірки судом враховано узгоджений договором розмір базового тарифу; його щорічну індексацію (починаючи з 13 орендного місяця); офіційний курс Національного Банку України станом на розрахункові дати та узгоджені сторонами періоди застосування зменшеного базового тарифу (з 01.10.2023 по 30.11.2024; з 01.09.2025 по 30.09.2025 та з 01.10.2025 по 31.10.2025).

Відповідачем тарифну доплату у розмірі 5 777 306,73 грн. не сплачено.

Позивач листом від 06.05.2026 № 07 вимагав від відповідача погасити існуючу заборгованість (докази направлення наявні у матеріалах справи - а.с. 75).

Відповідачем вимогу залишено без задоволення. Загальну заборгованість у розмірі 16 417 139,01 грн. (10 639 832,28 + 5 777 306,73 грн.) не погашено. Протилежного суду не доведено. Доказів на спростування не подано.

Після закриття підготовчого провадження, 31.07.2026 сторонами у справі укладено договір про розірвання договору суборенди, який засвідчено приватним нотаріусом Київського нотаріального міського округу Кірбабою І.Б. та зареєстровано у реєстрі за № 308.

Відповідно до пункту 1 даного правочину у зв`язку із порушенням договору відповідачем, із підстав, зазначених у пункті 6.1.1 договору, сторони погодились, що за ініціативою позивача дію договору буде достроково припинено 31 липня 2026 року.

Пунктами 4 та 5 договору про розірвання встановлено, що внесений відповідачем позивачу згідно пункту 3.5.2 договору забезпечувальний платіж у розмірі 2 206 634,44 грн., як це передбачено пунктом 3.5.4 договору, позивач відповідачу не повертає.

Натомість частина забезпечувального платежу у розмірі 1 960 453,58 грн. буде зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за сплату суборендної плати за лютий 2026 року, а залишок забезпечувального платежу у розмірі 246 177,86 грн. буде зарахований в часткове погашення заборгованості відповідача за суборендну плату за січень 2026 року.

Отже, укладеним правочином сторонами узгоджено зарахування грошових коштів, які були сплачені відповідачем позивачу, як забезпечувальний платіж у загальному розмірі 2 206 631,44 грн. (1 960 453,58 грн. + 246 177,86 грн.) в рахунок погашення заборгованості з суборендної плати за лютий 2026 року та за січень 2026 року відповідно.

Таким чином, станом на момент розгляду справи відповідачем погашено заборгованість з суборендної плати за лютий 2026 року у повному обсязі. Заборгованість з суборендної плати за січень 2026 року складає 1 684 913,31 грн. (1 931 091,17 грн. - 246 177,86 грн.).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене у сукупності, з огляду на часткове зарахування позивачем грошових коштів в рахунок погашення заборгованості відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованим розміром позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу є 14 210 507,57 грн. Інша частина позовних вимог щодо основного боргу не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 12.1 договору у випадку порушення грошових зобов`язань за договором, одна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен календарний день прострочення будь-якого платежу, належного до сплати згідно договору. Сплата пені за несвоєчасне здійснення платежів не звільняє сторону, яка її сплачує, від виконання своїх зобов`язань за договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 153 481,69 грн., нараховану за період часу з 11.11.2025 по 18.05.2026.

Судом враховано, що нарахування пені здійснено на заборгованість за період часу з листопада 2025 року по квітень 2026. Нарахування пені на заборгованість з тарифної доплати позивачем не здійснено.

Перевіривши розрахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов`язання, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що розмір заявленої позовної вимоги є арифметично вірним і тому підлягає повному задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 114 519,32 грн. та інфляційні втрати у розмірі 358 388,34 грн., нараховані за період часу з 11.11.2025 по 18.05.2026

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, в межах періоду розрахунку позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню у заявленому розмірі.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Всі інші твердження та заперечення сторін судом досліджені, проте останні не змінюють висновки суду, наведені вище.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфт99 Україна» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 101, корпус 1; ідентифікаційний номер 42355969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інор» (01033, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 101, корпус 2; ідентифікаційний номер 01287185) 14 210 507,57 грн. основного боргу, 1 153 481,69 грн. пені, 114 519,32 грн. 3 % річних, 358 388,34 грн. інфляційних втрат та 216 522,34 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк