Приговор № 138984677, 16.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43388/25-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12025105060000476, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких встановлених досудовим розслідуванням обставин.

20.08.2025, близько 12 год. 40 хв, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 12-А, у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник раптовий протиправний умисел, спрямований на вчинення протиправного, грубого порушення громадського порядку з мотивів явною неповаги до суспільства.

Так, 20.08.2025, близько 13 год. 00 хв., реалізуючи свій протиправний умисел, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин та оточення, не дотримуючись правил поведінки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, марки «Renault Express», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 умисно завдав один удар ногою по склопакету задніх дверей, з правої сторони, службового автомобіля Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, марки «Renault Express», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого склопакет зазнав механічного пошкодження у вигляді повного розбиття.

Грубе порушення громадського порядку в діях ОСОБА_3 виразилося в ускладненні забезпечення спокійної корисної діяльності, побуту потерпілої сторони.

Явна неповага до суспільства в діях ОСОБА_4 виразилась у відкрито виражених діях останнього, а саме у здійсненні удару ногою по службовому автомобілю поліції, в місці відпочинку та перебування людей. Вказані дії останнього були очевидні для нього та оточуючих людей.

Особлива зухвалість в діях ОСОБА_3 виразилась в грубому порушенні громадського порядку, при цьому явному приниженні працівників поліції, котрі в той час перебували поряд, а також в спричиненні останнім матеріальних збитків.

Своїми вищевказаними умисними діями ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , завдав Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) матеріальної шкоди у сумі 4 684 грн. 08 коп.

Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковані як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, за ч. 1 ст. 296 КК України.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України закріплено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому вказано, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини та згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену за присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , в якій обвинуваченим зазначено, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідування обставини; згоден на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву представника потерпілого Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) ОСОБА_6 , що діє на підставі довіреності № 18030/41/3/01-2024 від 13.12.2024, відповідно до якої він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду кримінального провадження підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство).

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

В якості обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого: офіційно не працевлаштований, що робить недоцільним призначення йому покарання у виді штрафу, за даними наявної документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом та на обліку лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України (даних щодо визначених ч. 3 ст. 61 КК України обмежень щодо призначення такого виду покарання матеріали провадження не містять).

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення та його конкретні обставини, його особу, суд вважає за можливе застосувати до останнього ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов"язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не застосовувати.

Речові докази: 2 - DVD диски - зберегти в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1