Постановление суда № 138980931, 06.08.2026, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8076/26

Провадження №1-кс/751/2902/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представників власника майна ТОВ «Пайнбрус-С» ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 ,

слідчого у кримінальному провадження ОСОБА_5 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001728 від 30 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12026270340001728 від 30 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Із клопотання вбачається, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001728 від 30 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, за фактом перевезення деревини типу «сосна» без належних документів.

У клопотанні зазначено, що досудовим слідством було встановлено, що 29 липня 2026 року проведено огляд місця події, а саме ділянки місцевості траса Н-27, що розташована між населеними пунктами с. Брусилів та

с. Киселівка Чернігівського району Чернігівської області, за координатами 51.545686131,459304, де виявлено на узбіччі дороги припаркований транспортний засіб з ідентифікаційним номером ХТС532120N1031895 марки «КАМАЗ», зеленого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в кузові якого розміщено колоди деревини соснової породи (кругляк), довжиною приблизно 2 метри та діаметром від 20 до 50 см, також наявні бирки, загальним об`ємом приблизно 8м3 .

Водій вантажного автомобіля громадянин ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно надав для огляду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

У ході огляду вилучено: транспортний засіб з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 марки «КАМАЗ», зеленого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , в кузові якого розміщено колоди деревини соснової породи (кругляк), які постановою слідчого від 30 липня 2026 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні

№ 12026270340001728 від 30 липня 2026 року.

Обґрунтовуючи своє клопотання, слідчий указує на те, що необхідність накладення арешту на транспортний засіб з ідентифікаційним номером ХТС532120N1031895 марки «КАМАЗ», зеленого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , колоди деревини соснової породи (кругляк), які розміщені в кузові зазначеного транспортного засобу, ТТН, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від нього, виникла з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчий у судовому засіданні висловив доводи на підтримання клопотання про арешт майна, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні і додані матеріали, просив його задовольнити.

Представники ТОВ «Пайнбрус-С» ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та відсутність підстав для накладення арешту. Адвокат ОСОБА_4 зазначила, що огляд проводився на підставі дозволу водія, який надав всі необхідні документи. Також адвокат надала в судовому засіданні документ, на підтвердження законності походження деревини, а саме: договір оренди транспортного засобу від

31 травня 2024 року, укладеного між ОСОБА_9 та ТОВ «Пайнбрус-С»; біржове (аукціонне) свідоцтво № 28709/210726/42289776/1 про результати аукціону; договір купівлі-продажу необробленої деревини № UUB-28709-3 від 21 липня 2026 року; акт-звірки; товарно-транспортну накладу (ліс) серії ЧАА від 29 липня 2026 року № 133; інформацію про бирки. Вважає, що ні авто, ні деревина не відповідають критеріям ст. 98 КПК України. Представник ОСОБА_3 , що ТОВ «Пайнбрус-С» займається виробництвом дерев`яних конструкцій та заготівлею деревини. Транспортний засіб перебуває в оренді. Ліс був придбаний у Менському районному дочірньому агролісогосподарському спеціалізованого підприємства «Менарайагролісництво», що підтверджується документами.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши думки слідчого та представників власника майна, вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до такого висновку.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів ( ч. 10 ст. 170 КПК України).

Заборона або обмеження користування, розпорядженням майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270340001728 від 30 липня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Постановою слідчого від 30 липня 2026 року майно, про арешт якого порушено питання в клопотанні, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у свої рішення неодноразово зазначав, що вимога законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справах «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Визначені нормами КПК України повноваження слідчого судді спрямовані на здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, у поєднанні з метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладають саме на слідчого суддю обов`язок встановлення, з`ясування та дослідження усіх обставин справи у кожному конкретному випадку (постанова Великої Палати Верховного суду від 12 грудня 2019 року в провадженні № 11-788сап19).

Слідчим до клопотання не долучено та у судовому засіданні не доведено, що деревина породи сосна (кругляк), яка була розміщена у кузові транспортного засобу «КАМАЗ» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , набута протиправним шляхом або отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в той час як представниками власника майна було надано документи на підтвердження законності походження деревини.

Враховуючи всі зазначені обставини, беручи до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності власників відповідного майна завданням кримінального провадження і негативні наслідки вказаного арешту для останніх, з метою недопущення порушення прав власників на мирне володіння майном слідчий суддя не вбачає підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання про арешт майна слід відмовити.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026270340001728 від

30 липня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, відмовити.

Транспортний засіб марки «КАМАЗ», ідентифікацій номер НОМЕР_3 , зеленого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_4 , ключі від вказаного транспортного засобу та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , а також колоди деревини породи сосна (кругляк), які розміщенні в кузові зазначеного транспортного засобу марки КАМАЗ» з державним номерним знаком НОМЕР_4 , та ТТН (ліс) повернути власнику.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1