Постановление суда № 138980539, 11.08.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 545/856/26

Провадження № 1-м/542/1/26

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника заявника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Новосанжарського районного суду Полтавсьої області клопотання Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання та виконання вироку угорського суду щодо громадянина України ОСОБА_6 на території України,-

ВСТАНОВИВ:

До Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшло клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання вироку угорського суду щодо громадянина України ОСОБА_6 на території України.

Вказане клопотання Міністерство юстиції України обґрунтовує тим, що ними розглянуто запит Міністерства юстиції Угорщини від 31.07.2024 № XX-NBFO/1572/6/2024, з доповненнями від 26.05.2025 та 26.11.2025, про визнання і виконання на території України угорського вироку стосовно громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами вивчення зібраних матеріалів на відповідність вимогам статті 1 Протоколу 2017 року, що вносить зміни до Додаткового протоколу 1997 року до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статті 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статті 602, частини третьої статті 606 Кримінального процесуального кодексу України, частини четвертої статті 10, частини 1, 3 статті 80 Кримінального кодексу України, пунктів 1-3 Розділу ІХ Інструкції про порядок здійснення міжнародного співробітництва з питань взаємної правової допомоги, видачі правопорушників (екстрадиції), передачі (прийняття) засуджених осіб, виконання вироків та інших питань міжнародного судового співробітництва у кримінальному провадженні під час судового провадження, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19 серпня 2019 року № 2599/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2019 року за № 956/33927 (далі - Інструкція) Міністерство юстиції дійшло висновку, що зазначений запит може бути задоволений.

Зазначено, що ОСОБА_6 є громадянином України, що підтверджується листом ДМС України від 24.09.2024 № 6.5-10658/6-24, зареєстрований на території України за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказано, що ОСОБА_6 засуджено вироком Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеного без змін ухвалою Секешфегерварського трибуналу від 12.06.2023, який набрав законної сили 12.06.2023, до покарання у виді 3 років позбавлення волі; відбута засудженим частина покарання становить 1 рік 3 місяці 12 днів, частина покарання, виконання якої запитується, становить 1 рік 8 місяців 18 днів позбавлення волі.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною першою, пунктом «d» частини третьої статті 353 (нелегальне перевезення мігрантів, здійснене у комерційних масштабах) КК Угорщини, що також є караним діянням відповідно до статті 332 КК України.

Представник заявника у клопотанні посилався на те, що засуджений ОСОБА_6 усно подав клопотання про переривання строків виконання позбавлення волі за вироком та висловив згоду на продовження відбування цього покарання на території України, яка затверджена протоколом Залаегерсезького трибуналу від 25.07.2023, отримана від угорської сторони з листом №XX-NBFO/45/10/2025 від 26.11.2025.

Зауважено, що рішенням Директорату пенітенціарної служби усну заяву ОСОБА_6 задоволено та зупинено виконання покарання у виді позбавлення волі до моменту передачі в Україну.

У клопотанні зазначено, що згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 23.01.2026 № 19.5.2/4932-26-Bих ОСОБА_6 10.10.2023 в`їхав на територію України.

Акцентовано на тому, що запит Міністерства юстиції Угорщини від 31.07.2024 № XXNBFO/1572/6/2024, з доповненнями від 26.05.2025. та 26.11.2025, про визнання і виконання на території України вироку Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеного без змін ухвалою Секешфегерварського трибуналу від 12.06.2023, стосовно громадянина України ОСОБА_6 відповідає умовам, передбаченим статтею 1 Протоколу 2017 року, що вносить зміни до Додаткового протоколу 1997 року до Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтею 3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, статтею 602, частиною третьою статті 606 КПК України, частиною четвертою статті 10, частинами першою, третьою статті 80 КК України, пунктами 1-3 Розділу ІХ Інструкції, та може бути задоволений.

У судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала та просила задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та вважав можливим його задовольнити.

Засудженим ОСОБА_6 та його захисником - адвокатом ОСОБА_7 до суду подано заяви, у яких вони просили розгляд клопотання провести без їх участі. Клопотання просили задовольнити.

Заслухавши представника Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, думку прокурора, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання, зважаючи на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Кримінального кодексу України (надалі КК України) громадяни України, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Виконуючи вищевказані вимоги, а також положення ч. 3 ст. 603 КПК України, якою на суд покладено обов`язок встановити чи дотримані умови, передбачені міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або цією главою КПК України, суд зазначає, що чинними на території України є Конвенція про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 25 травня 1970 року, які ратифіковані Україною 22 вересня 1995 року та 26 вересня 2002 року відповідно.

Згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 року санкція може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно із її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.

В пункті b) ч. 1 ст. 9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року передбачено, що компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11.

Згідно із п. а), с), d) ч. 1 ст. 11 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року у випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Замінюючи вирок, компетентний орган повинен враховувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов`язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачити за вчинення злочину або злочинів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України відповідно до ч. 3 ст. 609 цього Кодексу розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції України.

У статті 606 КПК України визначаються умови передачі засуджених осіб для відбування покарання в Україні: якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; якщо вирок набрав законної сили; якщо на час отримання запиту про передачу засуджений має відбувати покарання упродовж якнайменш шести місяців або якщо йому ухвалено вирок до ув`язнення на невизначений строк; якщо на передачу згоден засуджений або з урахуванням його віку або фізичного чи психічного стану на це згоден законний представник засудженого; якщо кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або було б злочином у разі вчинення на її території, за вчинення якого може бути призначено покарання у виді позбавлення волі; якщо відшкодовано майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, а в разі наявності - також процесуальні витрати; якщо держава ухвалення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженого.

Як убачається із клопотання та додатків до нього, вироком Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеним без змін 12.06.2023 ухвалою Секешфегерварського трибуналу, як суду другої інстанції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною першою п. «d» частини третьої статті 353 Кримінального кодексу Угорщини до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 12.06.2023.

За даними Єдиного державного демографічного реєстру, відповідь № 2422819 від 05.03.2026, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).

Зазначеним вироком було встановлено факт вчинення ОСОБА_6 дій, які кваліфікуються як контрабанда людьми у формі промислу з наданням допомоги групі осіб у перетині державного кордону з метою отримання майнової вигоди.

Вироком Секешфегерварського районного суду зараховано у термін позбавлення волі строк з 22.06.2022 по день ухвалення вироку (01.02.2023) термін попереднього ув`язнення обвинуваченого.

Ухвалою Секешфегерварського трибуналу, як суду другої інстанції, від 12.06.2023, зараховано до призначеного строку позбавлення волі період з дати проголошення вироку суду першої інстанції, тобто з 01.02.2023 до дати проголошення рішення суду другої інстанції, тобто до 12 червня 2023 (а.с. 19- 20).

В свою чергу, згідно з інформацією Департамента міжнародного кримінального права Міністерства юстиції у справі засудженого ОСОБА_6 , останній відбув 1 рік 3 місяці і 12 днів покарання з 22 червня 2022 року по 04 жовтня 2023 року (до переривання строку ув`язнення), за злочин попереднього ув`язнення. Невідбутий термін становить 1 рік 8 місяців і 18 днів (а.с. 22).

Рішенням керівника пенітенціарної служби (м. Будапешт) задоволено клопотання про переривання виконання покарання у вигляді позбавлення волі, подане засудженим ОСОБА_6 (а.с. 24).

Строк відбування покарання, який засудженому залишилось відбувати становить більше шести місяців.

Також в матеріалах подання відсутні відомості про наявність у ОСОБА_6 невідшкодованої ним майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та процесуальних витрат.

Аналіз наведених у вироці Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеним без змін 12.06.2023 ухвалою Секешфегерварського трибуналу, як суду другої інстанції, законодавчих положень Кримінального кодексу Угорщини дає підстави для висновку, що за умови вчинення аналогічного кримінального правопорушення на території України дії засудженого підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів.

Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України визначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Водночас, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім такого випадку: якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.

Аналіз наведених вимог закону свідчить про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 332 КК України у вигляді позбавленні волі із дотриманням тривалості покарання, призначеного вироком Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеним без змін 12.06.2023 ухвалою Секешфегерварського трибуналу, як суду другої інстанції, а саме у виді 3 років позбавлення волі.

При цьому, за правилами ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_6 у строк відбування покарання підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення. Також суд враховує відомості про загальний строк відбування покарання засудженим на території іноземної держави.

Згідно з ч. 5 ст. 610 КПК України відповідно до клопотання Міністерства юстиції України суд може також розглянути питання про виконання додаткового покарання, призначеного вироком суду іноземної держави. Невиконане додаткове покарання, призначене вироком суду іноземної держави, підлягає виконанню, якщо таке покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачено законом України. Воно виконується в межах і в порядку, передбачених законодавством України.

У контексті цього суд констатує про відсутність підстав для призначення ОСОБА_6 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та конфіскації майна, оскільки такі як додаткові покарання вироком іноземної держави не призначались, до того ж вказане питання у клопотанні Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не порушується.

Керуючись ст. 7 КК України, ст. 9, 10, 11, 12 Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб від 21 березня 1983 року та Додаткового проколу до Європейської Конвенції про передачу засуджених осіб, ст. 606, 610 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про визнання та виконання вироку угорського суду щодо громадянина України ОСОБА_6 на території України задовольнити.

Вирок Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишений без змін 12.06.2023 ухвалою Секешфегерварського трибуналу, як суду другої інстанції, який набрав законної сили 12.06.2023 та яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною першою п. «d» частини третьої статті 353 Кримінального кодексу Угорщини до покарання у виді 3 років позбавлення волі, привести у відповідність до чинного законодавства України.

Вважати ОСОБА_6 засудженим вироком Секешфегерварського районного суду від 01.02.2023, залишеним без змін ухвалою Секешфегерварського трибуналу як суду другої інстанції від 12.06.2023, за ч. 3 ст. 332 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 22.06.2022 по 01.02.2023.

Зарахувати ОСОБА_6 у строк відбування покарання відбуту засудженим частину покарання на території Угорщини, з урахуванням строку попереднього ув`язнення- 1 рік 3 місяці 12 днів позбавлення волі, а саме: період з 22.06.2022 по 04.10.2023.

Визначити, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Драбинівка Полтавського району Полтавської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , продовжуючи відбування покарання на території України, повинен відбути покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України у виді 1 (одного) року 8 (восьми) місяців 18 (вісімнадцяти) днів позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з дня звернення вироку до виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її оголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України та прокурором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1

Повний текст ухвали оголошено о 16 год 45 хв 13 серпня 2026 року.