Решение № 138980185, 12.08.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1038/26

Провадження по справі №2/276/819/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського А.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,

розглянувши в відкритому судовому засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.08.2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №9691168, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 1100,00 грн. строком на 30 днів із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 1,6 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 9691168 від 19.08.2020, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1100,00 за посередництвом ТОВ «Фінекспрес». Надалі, 01.04.2021 ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ "Сіроко Фінанс" уклали Договір факторингу №016-010421 від 01.04.2021 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9691168 від 19.08.2020 р. 05.12.2025 року ТОВ "Сіроко Фінанс" та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01від 05.12.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором кредиту №9691168 від 19.08.2020 р. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань - не виконав ні перед кредитодавцем, ані перед позивачем, а тому сума заборгованості становить 10752,00 грн, що складається з: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6752,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку наявну за кредитним договором заборгованість не погашає, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 16.06.2026 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також витребувано в АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ;виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», за період з 19.08.2020 року по 22.08.2020 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З наявної в матеріалах справи заяви вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.08.2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит № 9691168.

Сума кредиту 1100,00 грн. Строк кредитування 30 днів. (з 19.08.2020 по 18.09.2020) Процентна ставка/день 1,6% (фіксована). (п 2 договору позики).

Вказаний кредитний договір укладений з використанням веб сайту https://mycredit.ua.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор 9Yu5DEFYxM для підписання кредитного договору № 9691168 від 19.08.2020.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало умови договору надання коштів у кредит від 19.08.2020 № 9691168, надавши dslgjdslfxe кредит у сумі 1100,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 19/08/2020, згідно платіжної системи ТОВ "ФК Фінекспрес".

Окрім того, факт отримання Відповідачем кредитних коштів підтверджується витребуваною інформацією з АТ КБ "ПриватБанк" на вимогу суду, а саме - зарахування коштів у розмірі 1100,00 грн 19.08.2020 року відповідно до виписки по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1

08.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору позики №9691168 від 19.08.2020, за змістом якої позикодавець збільшив суму позики на 2900,00 грн, у зв`язку з чим загальну вартість позики та процентів визначено в сумі 4974,40 грн. Усі інші положення залишено без змін.

28.10.2020 року та 18.11.2020 року між Відповідачем та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено Додаткові угоди №2665518 та №2828824 щодо реструктуризації заборгованості.

01.04.2021 ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Сіроко Фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи - 42827134) уклали Договір факторингу № 016-010421 від 01.04.2021, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9691168 від 19.08.2020.

05.12.2025 р. ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (ідентифікаційний код юридичної особи - 44280974) уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №9691168 від 19.08.2020.

Так, згідно п.2.1.3. перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді - є невідємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від Клієнта/Кредитодавця до Фактора/Позивача вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог №05/12/25 від 05.12.2025 року - Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги заборгованостей до Боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 року в тому числі до Відповідача в сумі 10752,00 грн, що складається з: 4 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6752,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Судом встановлено, що договір позики №9691168 від 19.08.2020 року підписано за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором, а відтак, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей правочин вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. На виконання вказаного договору позики та додаткової угоди від 08.09.2020 відповідачу перераховано кошти в сумі 4000,00 грн. Вказане підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача складає 10752,00 грн, з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6752,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Враховуючи те, що фактично отримані відповідачем кошти в сумі 4000,00 грн не повернуто позикодавцю, а тому з відповідача підлягає стягненню зазначена заборгованість за тілом кредиту у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення відсотків за користуваня кредитними коштами, то суд враховує наступне.

Відповідно до змісту Договору позики №9691168 від 19.08.2020 року строк позики становить 30 днів, фіксована процентна ставка 1,60%. При цьому, в договорі не передбачено умов щодо пролонгації.

В той же час, відповідно до наданого стороною позивача розрахунку заборгованості проценти нараховувались до 16.01.2021. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази продовження строку кредитування за Договором позики №9691168 від 19.08.2020.

Позивач, обґрунтовуючи правомірність нарахування відсотків після 18.09.2020, посилався на Правила надання грошових коштів у позику, як невід`ємні частини договору кредиту.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила (в такій редакції) розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в у відповідні Правила.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження узгодження між сторонами у належній формі умов щодо продовження строку дії кредитного договору, оскільки надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику не містять підпису відповідача, а тому суд не може прийняти їх як доказ підтвердження кредитних правовідносин між сторонами.

Верховний Суд у постанові 23 травня 2023 року у справі № 910/10442/21 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Ураховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи зміст кредитного договору №9691168 від 19.08.2020 та додаткових угод до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, останній укладений строком на 30 днів, тому позивач має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку дії договору у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Відтак, підлягають стягненню відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування (30днів) 992 гривень (1100 грн х 1,6% х 20 днів + 4000 грн х 1,6% х 10 днів).

В решті позовних вимог слід відмовити за необгрунтованістю.

Розподіл судових витрат

Представник позивача просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано копію договору №22-08/25ДІЛ від 22.08.2025 року про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом «Ткаченко Юлія Олегівна», що діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №2099 від 03.04.2018 року та ТОВ «Деал Фінанс Груп» від імені якого на підставі Статуту діє Директор Велікданов С.К.

Також до матеріалів справи долучено витяг з Акту №10-ДІЛ від 03.04.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, згідно якого загальна вартість виконаних робіт у загальному розмірі становить 4500,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи, мають бути присуджені позивачу з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач пред`явив позов на загальну суму 10752,00 грн. Позов задоволено на суму 4992,00 грн (46,43 % від заявленої вимоги). Відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 1236,15 грн судового збору та 2089,35 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за кредитним договором № 9691168 від 19.08.2020 в розмірі 4992,00 гривень, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1236,15 гривень, а також витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2 089,35 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3; код ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя А.М.Збаражський