Решение № 138979651, 13.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3288/26

Провадження №: 2/336/2972/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., за участю секретаря судового засідання Нєдєльчевої О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, третя особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмову у прийнятті документів на приватизацію,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов вищезазначений позов, який у подальшому уточнювався.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 . Мати та син разом зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 . Головним наймачем квартири є позивачка ОСОБА_1 .

Родина прийняла рішення приватизувати квартиру в якій зареєстровані та проживають мати та син. Під час збирання відповідних документів для подання їх до відділу приватизації Районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району виявилося, що надати до пакету необхідних документів на приватизацію відсутній оригінал ордеру на житло.

Листом від 27.02.2026 З-0663 Департамент з управління Житлово комунального господарства повідомив, що відповідно до рішення Запорізької міської ради від 24.06.2009 року № 33 припинена діяльність державного комунального підприємства «Бюро обміну житлової площі» шляхом ліквідації.

До Департаменту передано на зберігання справи ліквідованого ДКП «Бюро обміну житлової площі» лише з 01.01.1994 року. Тому надати інформацію на запит, щодо корінця ордеру та його наявності надати не можливо.

Згідно довідок від АТ «Ощадбанку, які додані до позову зазначене, що Позивачка та її син значаться в списках на приватизацію житла за адресою АДРЕСА_2 , але приватизаційні чеки не використали.

Згідно витягів з реєстру територіальних громад мати та син зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 .

ТОВ «ЗМБТІ» виготовлено технічний паспорт на квартиру. Позивачкою було зібрано пакет документів, які були надані Відповідачу.

Листом від 13.03.2026 року № З-290-488 відповідач відмовив у прийняті документів, оскільки у позивачки відсутній ордер на квартиру.

На підставі вищезазначеного просить суд:

- Визнати протиправною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району у здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_2 ;

- Визнати за ОСОБА_3 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 за відсутності ордеру на надання житловою площі;

- Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити приватизацію квартири АДРЕСА_2 за відсутності ордеру про надання житлової площі за умови надання всіх інших документів, передбачених Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального і господарства України від 16 грудня 2009 року № 396;

Ухвалою суду від 13.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 24.06.2026 року на 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 24.06.2026 року закрито підготовче судове засідання, судове засідання призначено на 13.08.2026 року на 12 год. 30 хв.

У судове засідання сторона позивача не з`явилася, відповідно до заяви від 13.08.2026 позовні вимоги просять задовольнити, судове засідання провести без фіксації судового процесу.

Представник відповідача надала заяву, відповідно до якої не має заперечень проти позову, просить провести засідання без технічної фіксації.

Третя особі у судове засідання не з`явилася.

В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їхній сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження. (а.с.49).

Мати та син разом зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.18, 44).

Згідно довідок від АТ «Ощадбанку, які додані до позову зазначене, що Позивачка та її син значаться в списках на приватизацію житла за адресою АДРЕСА_2 , але приватизаційні чеки не використали (а.с.19-20).

Листом від 27.02.2026 З-0663 Департамент з управління Житлово комунального господарства повідомив, що відповідно до рішення Запорізької міської ради від 24.06.2009 року № 33 припинена діяльність державного комунального підприємства «Бюро обміну житлової площі» шляхом ліквідації. До Департаменту передано на зберігання справи ліквідованого ДКП «Бюро обміну житлової площі» лише з 01.01.1994 року. Тому надати інформацію на запит, щодо корінця ордеру та його наявності надати не можливо (а.с. 32)

Листом від 13.03.2026 року № З-290-488 Відповідач відмовив у прийняті документів, оскільки у позивачки відсутній ордер на квартиру, що зумовило повернення документів позивачу, оскільки згідно вимог чинного законодавства України для приватизації житла подається оригінал ордеру на квартиру. Відповідач послався на п. 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яке затверджено наказом міністерства з питань житлово комунального господарства України від 16.12.2009 року № 396, яке передбачає надання до пакету документів копії ордеру про надання Позивачу житлової площі. Тому підготовлений пакет документів на приватизацію квартири було повернуто Позивачу (а.с.41).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК), статей 4, 5 ЦПК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до частини першої статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з частиною першою статті 345 ЦК фізична особа або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, що є в комунальній власності.

Приватизація житлових приміщень здійснюється відповідно до приписів Закону України від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон № 2482-XII ) та Положення про порядок передачі квартир у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі - Положення № 396), яким передбачений вичерпаний обов`язковий перелік документів, які додаються до заяви на приватизацію квартири, в тому числі і копія ордеру про надання житлової площі.

Суд зауважує, що 15.02.2026 року набрав чинності Закон України «Про основні засади житлової політики».

Як зазначено у п. 1 розділу «IV Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, підпунктів 2 і 4 пункту 2 цього розділу, набирають чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Тобто Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду", згаданий у п.п. 2 пункту 2 цього розділу, набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 2482-ХІІ приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2482-XII до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до статті 3 Закону № 2482-XII приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (ч. 5 ст. 5 Закону № 2482-XII).

Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкту комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з п. 4.14 Положення про районну адміністрацію Запорізької міської ради по Вознесенівському, Дніпровському, Заводському, Космічному, Олександрівському, Хортицькому, Шевченківському району в новій редакції, що затверджена рішенням Запорізької міської ради від 15.04.2026 № 42, районним адміністраціям міської ради делеговані повноваження в частині приватизації житла.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 2482-XII, передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно з частиною десятою статті 8 Закону № 2482-XII органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону, а саме не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), розташовані на території закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків- пам`ятників садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають у аварійному стані; квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири, розташовані в зоні безумовного (обов`язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС.

Даний перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. З матеріалів справи вбачається, що на квартиру позивачів не розповсюджується. Зокрема, згідно з актом комісійного обстеження обєкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф від 25.03.2026, будинок по АДРЕСА_3 аварійним не визнавався, потребує виконання робіт з відновлення пошкоджених конструкцій шляхом провадення ремонту.

За змістом статті 58 Житлового кодексу, що був чинний на час вселення позивачів у квартиру, ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.

Відповідно до пунктів 69, 70, 72 розділу IV Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470, ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.

Ордер вручається громадянинові, на ім`я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред`являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім`ї, включених до ордера.

При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.

Відповідно до пункту 17 Положення № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Відтак, відмова у здійсненні приватизації займаної позивачами квартири за адресою: АДРЕСА_4 , обґрунтовується тим, що пунктом 18 Положення № 396, задля здійснення приватизації житла громадянином до органу приватизації подаються певний перелік документів, зокрема і ордер.

Враховуючи те, що у позивачів оригінал ордеру відсутній, видача його копії не є можливою через те, що корінці ордерів за період до 1984 року не зберігаються у Департаменті ЖКГ ЗМР, у позивачів на теперішній час виникла перешкода у реалізації свого права на приватизацію житла.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на житло.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 345 ЦК України закріплюється право фізичної або юридичної особи набувати право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом. Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

Як зазначалося вище, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначена квартира до житла, яке не є об`єктом приватизації на підставі статті 2 Закону № 2482-XII, не відноситься.

При розгляді справи суд враховує правові позиції Верховного Суду висловлені в постанові від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21) Верховний Суд вважав обґрунтованими вимоги про зобов`язання державного департаменту житлового господарства міської ради як органу приватизації державного житлового фонду провести приватизацію квартири. Тобто, був обраний спосіб захисту зобов`язати провести приватизацію квартири. Про ефективність та належність визначеного позивачем способу захисту порушеного права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду шляхом зобов`язання вчинити дії щодо приватизації свідчать висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 183/2859/16 (провадження № 61-10997св18), від 19 червня 2019 року у справі № 338/347/16-ц (провадження № 61-24054св18), від 30 вересня 2020 року у справі № 754/6918/18 (провадження № 61-13774св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18).

Суд враховує також правові позиції Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постанові від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18). У цій справі було визнано неправомірною відмову департаменту житлового господарства міської ради у приватизації і зобов`язано департамент провести приватизацію квартири.

Тобто, судова практика передбачає такі способи захисту, які зводяться до визнання безпідставною неправомірною відмови органу приватизації і зобов`язання органу приватизації здійснити приватизацію житла.

За таких обставин, з урахуванням вищезазначених норм права щодо можливості суду обрати спосіб захисту, який не суперечить закону відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦПК України, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи способи захисту цивільних прав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у спосіб визнання протиправною відмови (у формі листа-відповіді) відповідача у приватизації квартири через ненадання ордеру на жиле приміщення та зобов`язання відповідача провести дії по приватизації квартири позивачами у відповідності п. 18 Наказу МЖКГ України від 16.12.2009 року «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будників), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» за відсутності ордеру на жиле приміщення та Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Таким чином, враховуючи, оскільки законність проживання мешканців квартири ніхто не оспорює, проте у позивача відсутній ордер на квартиру, що позбавляє мешканців квартири можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 10, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, третя особа: ОСОБА_2 про визнання неправомірною відмову у прийнятті документів на приватизацію задовольнити.

Визнати протиправною відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району у здійсненні приватизації квартири АДРЕСА_2 .

Зобов`язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району здійснити дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 , за відсутності ордеру про надання житлової площі.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Районна адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд.34; ЄДРПОУ 37573885.

Третя особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

13.08.26