Решение № 138979460, 13.08.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/349/26

Провадження № 2/936/152/2026

13.08.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Павлюк С.С.

при секретарі- Притуп К.І.,

з участю представника позивача Повідайчика В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Воловець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району з участю третіх осіб Воловецької державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

позивач через свого представника адвоката Повідайчика В.І. звернулася в суд з позовом до Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,40 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 ; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,935 га, належну ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №19; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,90 га, належну ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018402, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 бабуся позивачки, проживала в будинку АДРЕСА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 дядьком позивачки, до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку, окрім померлої, проживав її син ОСОБА_3 . Спадкодавиця заповіту не залишала, право власності на будинок АДРЕСА_2 за час життя не оформила, відтак ОСОБА_3 , який проживав в будинку померлої матері АДРЕСА_2 , прийняв спадщину за ОСОБА_4 внаслідок постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з фактичним вступом в управління нею.Спадкодавиці на час її смерті належало на праві власності майно, яке успадкував її син ОСОБА_3 : Будинок АДРЕСА_2 ; Земельна ділянка площею 0,07га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,935га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19 березня 2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19. ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина .Спадкодавець ОСОБА_3 06.04.2012 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць С.А. Відповідно до цього заповіту Спадкодавець усе своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що день смерті буде йому належати і нащо за законом він буде мати право заповів ОСОБА_1 позивачці у справі. Спадкодавець право власності на будинок АДРЕСА_4 за життя оформити не встиг. Поряд з цим, за життя, ОСОБА_3 набув право власності на будинок АДРЕСА_3 , який в подальшому зруйнувався. Цей будинок він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу 17 травня 1990 року, який посвідчено Біласовицькою сільською радою цього ж дня копія додається). Будинок АДРЕСА_3 був сусіднім по відношенню до житлового будинку АДРЕСА_5 .З інформації від 25.02.2026 за № 25 Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області також вбачається, що площа земельної ділянки, яка обліковувалася за будинком АДРЕСА_3 складала орієнтовно 0,40 га. ОСОБА_3 за життя право власності на земельну ділянку оформити не встиг, так само як і на інше майно, яке успадкував за своєю матір`ю. Правомірно вважаючи себе власником майна за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини. Нотаріусом їй було роз`яснено, що за відсутності правовстановлюючого документу на будинок АДРЕСА_6 місце відкриття спадщини, спадщина оформлена бути не може

Ухвалою судді від 17.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання

Ухвалою суду від 26.03.2026 залучено до участі у справі третю особу, котра не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник адвокат Повідайчик В.І. в суді позов підтримав повністю та просить такий задовольнити.

Представник відповідача Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району у судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій просить справу розглядати у відсутності представника сільської ради Мукачівського району, а позов не підтримує.

Третя особа Державний нотаріус Воловецької державної нотаріальної контори Дідренцел В.Т. в судове засідання також не з`явилась, скерувала до суду заяву, в якій зазначила, що просить провести розгляд справи без її участі , одночасно в заяві зазначила, що за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , Воловецькою державною нотаріальною конторою 14.02.2014 заведена спадкова справа за №58/2014 на підставі поданої позивачем заяви, наявний в матеріалах справи заповіт, на день відкриття спадщини є чинним. Про інших можливих спадкоємців інформації не надано.

Залучена в якості третьої особи ОСОБА_2 на розгляд справи повторно не з`явилась, причини її неявки суду невідомі, про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , котрі були попереджені про кримінальну відповідальність, повідомили суду, що в будинку за адресою АДРЕСА_2 (колишній 107) проживала мама ОСОБА_4 та її син ОСОБА_3 . Після смерті матері, її син продовжував там проживати, при цьому купив сусідній будинок, який був дуже старим та не придатним для проживання, з метою отримати безперешкодний доступ до свого будинку. У 2014 році помер ОСОБА_3 , котрий залишив заповіт на все своє майно на ім`я позивача ОСОБА_1 . Догляд за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювала позивач ОСОБА_1 , а також організовувала їх похорони. Разом з тим, свідки повідомили, що ОСОБА_2 у згаданому домоволодінні не проживала, оскільки вона постійно проживає у Львівській області та працювала там вчителькою, однак періодично приїжджав її син із сім`єю з метою відпочинку, так як там після смерті ОСОБА_3 ніхто не проживав.

Заслухавши представника позивача та свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень, викладених у ст. ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим цивільного процесуального кодексу відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідну до ст.16 ЦК України визнання права с одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала в будинку АДРЕСА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 28.01.2026 (повторно) Свалявським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина (частина 1 статті 1220 ЦК України). Спадщина відкривається в день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Факт проживання померлої ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 підтверджується випискою з погосподарської книги №44 від 21.05.2025. З цієї виписки також вбачається, що за дворогосподарством в АДРЕСА_2 обліковувалася земельна ділянка орієнтовною площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З довідки №37, яка видана 25.02.2026 Нижньоворітською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області також вбачається, що на час смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку, окрім померлої, проживав її син ОСОБА_3 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як встановлено судом, спадкодавиця заповіту не залишала, право власності на будинок АДРЕСА_2 за час життя не оформила.

За правилами частини 2 статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 1261 Цивільного Кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відтак ОСОБА_3 , який проживав в будинку померлої матері АДРЕСА_2 , прийняв спадщину за ОСОБА_4 внаслідок постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини, у зв`язку з фактичним вступом в управління нею.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Також судом встановлено, що спадкодавиці ОСОБА_4 на час її смерті належало на праві власності майно, яке успадкував її син ОСОБА_3 : житловий будинок АДРЕСА_2 ; Земельна ділянка площею 0,07 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,935 га, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №19.

ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , яке видане 10.02.2014 виконавчим комітетом Біласовицької сільської ради Воловецького району, відповідний актовий запис №4.

Як вбачається із довідок Біласовицької сільської ради Воловецького району №915 від 27.10.2011 року та №149 від 11.02.2014 року, виданих сільським головою В.В Шуфрич, проведенням похоронів гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 здійснювала ОСОБА_1 за власні кошти.

Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина (частина 1 статті 1220 ЦК України). Спадщина відкривається в день смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Факт проживання померлого ОСОБА_3 в селі Латірка, 129 Мукачівського (Воловецького) району Закарпатської області підтверджується довідкою №39, яка видана Нижньоворітською сільською радою Мукачівського району Закарпатської області 25.02.2026. З цієї довідки також вбачається, що померлий у будинку проживав один.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За правилами частини 2 статті 1223 Цивільного кодексу України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкодавець ОСОБА_3 , за свого життя 06.04.2012 склав заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Воловецького районного нотаріального округу Закарпатської області Заяць С.А. Відповідно до цього заповіту спадкодавець усе своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що день смерті буде йому належати і нащо за законом він буде мати право заповів ОСОБА_1 - позивачці у справі.

14.07.2014, тобто протягом шестимісячного строку, встановленого Законом, Позивачка звернулася до Воловецької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 37864891.

Спадкодавець право власності на будинок АДРЕСА_4 за життя оформити не встиг.

Однак, за життя, ОСОБА_3 набув право власності на будинок АДРЕСА_3 , який в подальшому зруйнувався. Цей будинок він набув у власність на підставі договору купівлі-продажу 17 травня 1990 року, який посвідчено Біласовицькою сільською радою. Будинок АДРЕСА_3 був сусіднім по відношенню до житлового будинку АДРЕСА_5 , що підтверджуються довідкою 135 від 21.05.2025 та листом вих.№6 від 13.01.2026 Нижньоворітської сільської ради, з якого також вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_3 знесений.

З інформації від 25.02.2026 за №25 Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області також вбачається, що площа земельної ділянки, яка обліковувалася за будинком АДРЕСА_3 складала орієнтовно 0,40 га.

П. 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» передбачає, що громадяни, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію цього Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

У п. 7 розд. Х «Перехідні положення» ЗК України зазначено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці земельні ділянки.

Зі змісту наведених норм випливає, що громадяни, які мали в користуванні земельні ділянки, надані їм за раніше чинним законодавством, зберігали свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

ОСОБА_3 за життя право власності на земельну ділянку оформити не встиг, так само як і на інше майно, яке успадкував за своєю матір`ю.

З врахуванням того, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 відкрита, позивачка спадщину прийняла, то оформивши технічну документацію на будинок, вона звернулася до нотаріуса за оформленням спадщини, подавши документи, які підтверджують право власності на майно, яке увійшло до спадкової маси після смерті ОСОБА_10 : житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; Земельна ділянка орієнтовною площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_6 . земельна ділянка орієнтовною площею 0,40 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 ; Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,935 га, належна ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 19, яку успадкував ОСОБА_3 ; Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,90 га, належна ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018402, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17.

27.01.2026 державним нотаріусом Воловецької державної нотаріальної контори винесено постанову, якою відмовлено Позивачці у видачі на її ім`я Свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що містяться розбіжності в інформації щодо спадкового майна: будинок АДРЕСА_7 була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ця інформація подана Біласовицьким старостинським округом Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області до Воловецької державної нотаріальної контори, не дає змоги оформити право власності на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, в інший спосіб, крім як звернення з позовом до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, щоб захистити своє право на спадкування ОСОБА_1 не має.

Із врахуванням наведеного, покликання Нижньоворітської сільської ради Мукачівського району З/о у своїх письмових запереченнях не заслуговують на увагу, оскільки норми ст.1261 ЦК України, щодо черговості спадкування ОСОБА_2 не застосовуються, так як наявний та чинний заповіт спадкодавця ОСОБА_3 .

Крім того, наданий третьою особою ОСОБА_2 акт про встановлення факту проживання останньої без реєстрації в будинку АДРЕСА_2 не спростовує доводи позивача, оскільки факт її проживання спростовуються показами свідків, а у висновках такого акту вказано лише, що ОСОБА_2 та ОСОБА_11 здійснювали догляд за будинком після смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_3 .

Дії нотаріуса відповідають підпунктам 4.18, 4.21 пункту 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5), згідно яких видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 16.05.2013 №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Тобто визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

Із наданих суду доказів убачається, що спадкове майно фактично існує, перебувало у володінні та користуванні спадкодавця, а його належність спадкодавцю підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

Враховуючи наведене, слід визнати право власності позивача в порядку спадкування за чинним заповітом за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 ; земельну ділянку площею 0,40 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 ; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,935 га, належну ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №19; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,90 га, належну ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018402, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст.10, 11, 60, 174, 200, 206, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, а саме:

житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку площею 0,40 га для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,935 га, належну ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018403, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №19;

земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,90 га, належну ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №018402, виданого Біласовицькою сільською радою 19.03.2002 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №17

Рішення суду може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_6 ;

відповідач: Нижньоворітська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, ЄДРПОУ 04349432, вул.Центральна, 114 с.Н.Ворота Мукачівського району Закарпатської області;

третя особа: Воловецька державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 02883937, вул.Карпатська, 68 смт. Воловець Мукачівського району;

третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення виготовлено 14.08.2026

Суддя: Павлюк С.С.