Решение № 138979061, 13.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/2559/26

Провадження № 2/727/1427/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

при секретарі Маковійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 195841588 від 04.05.2024 року в розмірі 21 663,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 4 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 195841588 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Первісний кредитор надав відповідачу кредит, а відповідач зобов`язалася своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку, визначеному договором. Кредитний договір укладений на умовах Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», оприлюднених у загальному доступі на сайті www.moneyveo.ua, що є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України. Електронним підписом позичальника за умовами Кредитного договору є Логін та Пароль Особистого кабінету.

Позивач зазначив, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого Клієнт зобов`язався відступити Факторові права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор - прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта. Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 року сторони виклали текст Договору факторингу № 28/1118-01 у новій редакції. Відповідно до Реєстру боржників № 292 від 09.07.2024 року до цього Договору факторингу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 195841588.

Позивач також зазначив, що 27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор, позивач) укладено Договір факторингу № 27/0225-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило (передало) позивачу належні йому права вимоги до боржників, вказаних у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 3 від 4 серпня 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 195841588 у сумі 21 663,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - заборгованість по основному боргу (тілу кредиту), 12 963,00 грн - заборгованість по процентах, 2 900,00 грн - неустойка.

Позивач зазначив, що з моменту набуття права вимоги до відповідача, тобто з 4 серпня 2025 року, ним не здійснювалося нарахування будь-яких додаткових штрафних санкцій.

Позивач вказав, що відповідач взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань не виконала, кредит та проценти за користування ним не повернула, унаслідок чого утворилась заборгованість у зазначеному розмірі.

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23.02.2026 року відкрито провадження по справі № 727/2559/26 (провадження № 2/727/1427/26), справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись судом за адресою місця проживання (реєстрації) відповідача - АДРЕСА_1 , повернулись до суду без вручення адресату у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Оскільки судова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою її місця проживання (реєстрації), зазначеною у матеріалах справи, а відомостей про інше фактичне місце проживання відповідача матеріали справи не містять і відповідачем таких відомостей суду не повідомлено, суд вважає, що обов`язок повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та про її право подати відзив виконано судом належним чином, а неотримання відповідачем судової кореспонденції з причин, що залежали від неї самої, не може вважатися підставою для визнання її неповідомленою про розгляд справи.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалась своїм правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї, доказів на спростування позовних вимог не надала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не заявила.

За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 4 травня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 195841588, за умовами якого позичальнику надано кредит, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та строки, встановлені договором. Кредитний договір укладений в електронній формі на умовах публічної пропозиції (оферти) - Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», розміщених у загальному доступі на сайті www.moneyveo.ua, а електронним підписом позичальника за умовами договору є Логін та Пароль Особистого кабінету позичальника.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з ч. 5 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього, за умови, що особі, якій адресована така пропозиція, надається безперешкідний доступ до цих умов. Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі. З огляду на викладене суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та відповідачем і факт погодження відповідачем усіх його умов.

Судом встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (у редакції Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 року), за умовами якого Фактор набув право грошової вимоги до боржників Клієнта. Відповідно до Реєстру боржників № 292 від 09.07.2024 року до вказаного Договору факторингу від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 195841588.

Судом також встановлено, що 27.02.2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор, позивач) укладено Договір факторингу № 27/0225-01, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон Плюс», а відповідно до Реєстру прав вимоги № 3 від 4 серпня 2025 року до цього Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» відступило позивачу право вимоги заборгованості відповідача за Кредитним договором № 195841588 у сумі 21 663,00 грн, з яких: 5 800,00 грн - основний борг (тіло кредиту), 12 963,00 грн - проценти, 0,00 грн - комісія, 2 900,00 грн - неустойка.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Разом з тим, згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Судом встановлено, що право вимоги заборгованості відповідача за Кредитним договором № 195841588 послідовно перейшло від Первісного кредитора (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (Реєстр боржників № 292 від 09.07.2024 року), а від ТОВ «Таліон Плюс» - до позивача (ТОВ «ФК «ЄАПБ») на підставі Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 року (Реєстр прав вимоги № 3 від 4 серпня 2025 року), у повному обсязі та на умовах, що існували на момент кожного такого переходу. За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним позивачем у цій справі, а відсутність доказів отримання відповідачем окремого письмового повідомлення про відступлення права вимоги, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду України, не звільняє відповідача від обов`язку погашення заборгованості та не впливає на процесуальне право позивача звернутися до суду з вимогами, що випливають із набутого ним права вимоги.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 2 900,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено положенням, яким визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же положенням установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки кредит за Кредитним договором № 195841588 наданий відповідачу 4 травня 2024 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого в установленому законом порядку, а прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання та нарахування неустойки відбувалися також у цей період, суд дійшов висновку, що відповідач звільняється від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення, а тому позовні вимоги у частині стягнення неустойки в розмірі 2 900,00 грн задоволенню не підлягають, і в цій частині позову слід відмовити.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за Кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості (повністю або частково) та про причини несвоєчасного погашення заборгованості у добровільному порядку. Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України в частині, що стосується основного боргу та процентів.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме про стягнення з відповідача 5 800,00 грн - заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) та 12 963,00 грн - заборгованості за процентами, а всього 18 763,00 грн, тоді як у задоволенні позовних вимог у частині стягнення неустойки в розмірі 2 900,00 грн слід відмовити з підстав, викладених вище.

Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено в межах 18 763,00 грн від заявлених 21 663,00 грн, що становить 86,61 % позовних вимог. Сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір») підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 2 305,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 174, 178, 247, 263-265, 274, 279, 280-283 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 617, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1055, 1077-1082 ЦК України, розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) заборгованість за Кредитним договором № 195841588 від 04.05.2024 року у розмірі 18 763 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн 00 коп., з яких: 5 800,00 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), 12 963,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 305,99 грн.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 2 900,00 грн - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Н.М. Танасійчук