Постановление суда № 138977530, 12.08.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-3248/2010

Провадження № 6/442/144/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 серпня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Хомик А.П.

з участю секретаря судового засідання Денис Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, за участю боржника ОСОБА_1 , стягувача Акціонерного товариства «Укрсиббанк», -

встановив:

09.07.2026 приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. звернувся до суду з поданням, в якому просить звернути стягнення на майно боржника, ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Блажків, площею 0,0512 га.

В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. перебуває виконавче провадження №61161866 від 05.02.2020 року з примусового виконання виконавчого листа № 2-3248/10 від 08.07.2019 року виданого Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, заборгованість по кредитному договору в розмірі 191277,95 (сто дев`яносто одна тисяча двісті сімдесят сім) гривень 95 коп. та 1835,00 (тисячу вісімсот тридцять п`ять) гривень сплачених судових витрат.

05.02.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61161866, скеровано боржнику для виконання стягувачу до відома, що підтверджується списком №12 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих в Львів 53.

05.02.2020 року приватним виконавцем з метою забезпечення повного фактичного виконання рішення суду, винесено постанову про арешт коштів №61161866, скеровано у AT КБ "Приватбанк", AT «Універсал Банк» для виконання.

05.02.2020 року приватним виконавцем з метою забезпечення повного фактичного виконання рішення суду, винесено постанову про арешт майна боржника №61161866.

Згідно відповіді на запит №: 316194092 від 26.02.2026р. до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів - інформація відносно боржника відсутня.

Згідно відповіді на запит № 316194042 від 26.02.2026р. до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи - юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

06.06.2024 року ОСОБА_1 було направлено виклик приватного виконавця - з`явитися 20.06.2024р. о 10:00 год. до приватного виконавця щодо сплати боргу за вищевказаним документом або надання підтверджуючих документів про сплату.

На виклик приватного виконавця Пиць А.А. на вказану дату боржник ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки не повідомив.

20.08.2024р. боржником було скеровано на адресу приватного виконавця декларацію про доходи та майно фізичної особи за 2020р., 2021р., 2022р., 2023р.

12.05.2025р. боржником було скеровано на адресу приватного виконавця декларацію про доходи та майно фізичної особи за 2024р.

Факти скерування вищезазначеного виклику приватного виконавця підтверджуються списком №445 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у Львів 53.

ОСОБА_1 достовірно обізнаний як про наявність судового рішення, так і про наявність відкритого, на виконання згаданого рішення суду, виконавчого провадження.

Обізнаність ОСОБА_1 щодо наведених фактів підтверджується його заявами, поданими деклараціями про доходи та списком №12, №445 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих у Львів 53.

Як вбачається із поданих боржником декларацій про доходи та майно фізичної особи за 2020р., 2021р., 2022р., 2023р., 2024р. він є власником земельної ділянки за адресою - Самбірський р-н., с. Блажів, площею 0,0512 га.

Згідно інформаційної довідки № 483203454 від 24.06.2026 р. за боржником на праві власності не зареєстрована земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський р-н., с. Блажів на яку можна звернути стягнення.

11.11.2022 р. приватним виконавцем скеровано вимогу в Головне управління Держгеокадастру у Львівській області щодо надання інформації про наявність у ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_2 ) земельних ділянок на праві приватної власності.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 22.11.2022 р. станом на 01.01.2013р. земельних ділянок у власності ОСОБА_1 на території області не зареєстровано.

Також вказано, що згідно з даними Відділу № 4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (лист від 15.11.2022 № 7419/427-22-0.2) на прізвище ОСОБА_1 , який на момент реєстрації державного акту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності земельна ділянка площа 0,0512 га на території с. Блажів.

Проте жодних реєстраційних даних через які можна ідентифікувати боржника не зазначено, тому неможливо стверджувати, що саме боржнику належить дана земельна ділянка.

Технічна документація із землеустрою на земельну ділянку громадянина ОСОБА_1 у місцевому фонді документацій із землеустрою та оцінки земель відсутня.

19.11.2024 р. приватним виконавцем скеровано вимогу в Ралівську сільську раду Самбірського району Львівської області щодо надання копії рішення про надання права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку розташовану на території с.Блажів Блажівської сільської ради.

На вимогу приватного виконавця Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області надано завірену належним чином копію рішення сесії Блажівської сільської ради Самбірського району Львівської області від 22.04.1996р., що стосується про передання у приватну власність земельної ділянки для ведення садівництва ОСОБА_1 .

Згідно абз.2 ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

В даному випадку вбачається, що інших засобів, окрім звернення стягнення на земельну ділянку боржника, для виконання вищезгаданого рішення немає.

Від приватного виконавця Пиць А.А. та від представника АТ "УКРСИББАНК" надійшли заяви про розгляд подання у їх відсутності. Подання підтримують, просять таке задоволити.

27.07.2026 від ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшло заперечення проти заяви приватного виконавця Пиць А. на звернення стягнення на нерухоме майно. Зазначає, що регулярно здійснює сплату заборгованості на рахунок приватного виконавця Пиць А, що підтверджується випискою по рахунку АТ Монобанк. Тобто виконавче провадження знаходиться в стадії виконання. Посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Касаційного цивільного суду №554/4749/19 від 17.02.2021в якій зазначено, що звернення стягнення на майно боржника є крайнім заходом примусового виконання і застосовується у випадку відсутності добровільного виконання рішення боржником. У разі якщо боржник здійснює погашення заборгованості, застосування такого заходу є передчасним та порушує принцип співмірності, передбачений ст. 13 ЦК України.

Він є особою похилого віку та особою з інвалідності 3 групи. Звернення стягнення на єдину земельну ділянку у його випадку є непропорційним заходом та значно погіршить його матеріальне становище. Майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав. Накласти арешт та реалізувати можливо лише майно, право власності на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості про реєстрацію за ним земельної ділянки відсутні.

Також вказує на порушення порядку повідомлення його як боржника. Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади від 23.07.2026 р він знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 в 2023 р. Заявником у заяві до суду вказана застаріла адреса, що унеможливлює його належне повідомлення та порушує ст.28 «Про виконавче провадження».

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням Судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадовий осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти, інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржник; обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно; своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч.5 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

Згідно абз.2 ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності/спеціальне майнове право на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

В даному випадку вбачається, що інших засобів, окрім звернення стягнення на земельну ділянку боржника, для виконання вищезгаданого рішення немає.

Боржник ОСОБА_1 стверджує що добровільно виконує рішення суду (згідно руху коштів по картці протягом року сплачує по 300 грн), а тому підстав для звернення стягнення на його єдине майно немає. Проте суд вважає, що добровільна сплата боргу по 300 грн при загальній сумі 191 277,95 грн не є підставою для відмови у зверненні стягнення на майно.

Практика Верховного Суду та ЄСПЛ чітко вказує, що такий розмір платежів є непропорційним і призведе до виконання рішення суду протягом понад 50 років, що нівелює саме право стягувача на справедливий суд та доступ до правосуддя.

Згідно з порахованим строком, виплата 191 277,95 грн по 300 грн на місяць триватиме 637 місяців (більше 53 років). ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» наголошує, що виконання має бути ефективним, а не ілюзорним. Надмірно тривале виконання судового рішення прирівнюється до відмови у правосудді. Посилання на незадовільний майновий стан, пенсійний вік чи інвалідність не можуть виправдовувати затягування процесу на десятиліття («Бурдов проти Росії»).

Боржник апелює до свого статусу пенсіонера та особи з інвалідністю 3 групи. Однак захист прав боржника не повинен здійснюватися за рахунок повної руйнації майнових прав стягувача (Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції). Сплата символічних сум не вважається належним і добросовісним виконанням обов`язку, а є лише способом уникнення реального виконання.

У подібних правовідносинах Верховний Суд (зокрема, у постановах щодо надання розстрочки або визначення порядку виконання) зазначає, що задоволення інтересів боржника шляхом мізерних виплат порушує принцип пропорційності та суперечить суті виконавчого провадження. Виконавець зобов`язаний вживати всіх заходів примусового характеру, включаючи звернення стягнення на майно.

Оскільки сума боргу перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (згідно з частиною 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»), виконавець має повне юридичне право звертати стягнення на єдине житло та земельну ділянку боржника, якщо у того відсутні достатні кошти чи інше рухоме майно.

Суд вважає, що державним виконавцем вжито всіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішення, зокрема, доведено, що ним було здійснено всі необхідні дії щодо звернення стягнення на кошти та інше рухоме та нерухоме майно боржника, а тому надання судом дозволу на реалізацію майна, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законодавством порядку буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом виконати рішення суду.

Керуючись ст.ст. 18, 48, абз. 2 ч. 4 ст. 50, ст. 56, 57, 61, Закону України «Про виконавче провадження», статтями 182, абз.3 ч. 2 ст. 331, ст. 336 ст. 440 ЦК України, -

постановив:

Подання задоволити.

Звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область, Самбірський район, с.Блажків, площею 0,0512 га.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хомик А.П.