Решение № 138977466, 14.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.08.2026

Справа № 334/5376/25

Провадження № 2/334/224/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Добрєва М.В.,

за участю секретаря Денисенко Н.В.,

представника позивача Кисельової О.О.,

представника відповідачки Головіної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в прядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року Запорізька міська рада звернулася до суду із позовом, в якому після уточнення від 18.11.2025, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь дохід, отриманий відповідачкою за період з 03.04.2017 по 12.01.2025 у сумі 376 296,62 грн за користування (без правових на те підстав) земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що з 25.07.2016 по теперішній час ОСОБА_1 на підставі Договору дарування, укладеного між нею та ОСОБА_2 , є одноосібною власницею нерухомого майна крамниці-складу (літ.А), площею 242,8кв.м, що знаходиться на відповідній земельній ділянці. Договір оренди ділянки між ОСОБА_1 та Міською радою було укладено лише 13.01.2025. До цього часу, відповідачка, користуючись ділянкою, не сплачувала до місцевого бюджету кошти за її користування, у зв`язку з чим і виникла відповідна заборгованість. Вимога №01/02-11/2593 про сплату заборгованості, направлена 10.12.2024 на адресу відповідачки, залишена зі сторони останньої без виконання, у зв`язку з чим Міська рада вимушена звернутись з відповідним позовом до суду.

20.08.2025 представником відповідачки адвокатом Головіною І.О. подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала частково, лише в частині стягнення коштів за період з 01.11.2021 по 12.01.2025. В задоволенні позовних вимог за період з 01.04.2017 по 31.10.2021 просила відмовити, посилаючись на те, що за вказаний період кошти (орендна плата) за користування спірною земельною ділянкою сплачувалися попереднім власником нерухомого майна ОСОБА_2 , яким 14.10.2003 було укладено відповідний Договір оренди землі з Запорізькою міською радою.

13.11.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просила задовольнити у повному обсязі позовні вимоги, посилаючись на те, що дія укладеного 14.10.2003 між ОСОБА_2 та Міською радою Договору оренди спірної земельної ділянки закінчилася ще 29.05.2013. Будь-яких додаткових угод з приводу продовження строку дії Договору, сторонами не укладалося. Сплачені ОСОБА_2 кошти не мають ніякого відношення до правовідносин, що виникли між Міською радою та ОСОБА_1 як новим власником нерухомого майна, що розташоване на спірній земельній ділянці, оскільки не спростовують обов`язок останньої як нового власника майна сплачувати відповідні кошти за користування земельною ділянкою та звернутись до Запорізької міської ради з питанням оформлення права користування нею. Відповідний Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та Міською радою було укладено лише 13.01.2025. Сплачені ОСОБА_2 кошти у сумі 82 772,57грн. за період з 2016 року по жовтень 2021 року (відповідно до долучених до відзиву копій квитанцій) були сплачені з його власної волі (з власного бажання) і не мають ідентифікуючих підтверджень того, що їх було сплачено за ОСОБА_1 і саме за користування спірною земельною ділянкою. Крім того, за своєю природою такі сплачені кошти є помилково сплаченими (оскільки у ОСОБА_2 після закінчення дії відповідного Договору оренди землі, були відсутні правові підстави здійснювати такі платежі), а відтак, враховуючи положення ст.43 Податкового кодексу України, ці кошти є помилково сплаченими та підлягають поверненню (в разі відсутності у такого платника податкового боргу).

09.02.2026 на адресу суду на виконання ухвали від 19.01.2026, надійшов Лист ГУ ДПС у Запорізькій області №4731/6/08-01-19-03-07 від 06.02.2026.

04.07.2025 ухвалою суду, позовна заява залишена без руху, надано термін для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, які позивачем усунуті вчасно.

08.07.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. По справі призначено підготовче засідання.

19.01.2026 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідачки адвоката Головіної І.О. та витребувано з ГГ ДПС у Запорізькій області інформацію про напрямки розподілу сум коштів, які сплачені ОСОБА_2 за період з квітня 2017 року по жовтень 2021 року (включно) в рахунок плати за землю, з врахуванням поданих ним податкових декларацій з плати за землю.

19.01.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник Запорізької міської ради підтримала позовні вимоги в остаточній редакції та просила їх задовольнити.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримала обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву, не заперечувала проти часткового задоволення позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без її участі не надала.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши процесуальні документи, надані сторонами та долучені до них письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 265 Податкового кодексу України (далі ПК України), плата за землю є складовою податку на майно.

Згідно з положеннями ст.287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою; податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 288.5.1. ПК України, розмір річної орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Згідно ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.

Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляться у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Статтею 10 ПК України встановлено, що податок на майно є місцевим податком. Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 ЗК України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника, щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Так, 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю). Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» введено в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року і зазначено, що нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за інші земельні ділянки становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

Згідно із ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до вимог чинного законодавства України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати зобов`язання належним чином відповідно до Законів, інших правових актів, Договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, на підставі норм чинного законодавства України, особа, починаючи з дня набуття у власність об`єктів нерухомості, що розташовані на землі комунальної власності до моменту вибуття вказаного майна з її власності, повинна сплачувати плату за фактичне користування земельною ділянкою у встановленому законами та нормативно-правовими актами розмірі з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації за попередній рік за наростаючим підсумком, а також з урахуванням нової НГО земельної ділянки при прийнятті міською радою відповідного рішення про встановлення нової НГО та ставок орендної плати.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду, викладених в постановах від 18.12.2019 у справі № 804/937/16, від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, вказано, що нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст.289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Згідно Листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель становить: за 2017 рік 1,0; за 2018 рік 1,0; за 2019 рік 1,0; за 2020 рік 1,0; за 2021 рік 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення); за 2022 рік 1,15 (для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь)); за 2023 рік 1,051 (для всіх категорій земель та видів земельних угідь); за 2024 рік 1,12 (для всіх категорій земель та видів земельних угідь); за 2025 рік 1,08 (для всіх категорій земель та видів земельних угідь).

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (далі по тексту - НГО) земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

Відомості у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок є обов`язковими для визначення орендної плати (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4328/16-ц, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є офіційним документом Державного земельного кадастру, він формується програмними засобами ДЗК та видається в електронній формі, печатки та підписи на витягах не передбачені діючим нормативно-правовим законодавством України. Кожен витяг з нормативно грошової оцінки землі містить QR код, який можна відсканувати камерою свого телефону і перевірити відповідність витягу його оригіналу з ДЗК.

06.07.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», затвердженої Постановою КМУ від 03.11.2021 №1147, яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

На сьогодні повністю автоматизовано надання послуги з видачі витягів із технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населених пунктів, а також земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів.

Функціонал щодо автоматичного формування витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів дає змогу розраховувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок населених пунктів з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру за умови внесення до Державного земельного кадастру відомостей про таку оцінку.

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зокрема Кні - добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Згідно з п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до п.п.14 п.24 вищевказаної Постанови, до державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: нормативно грошова оцінка (значення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з п.п8 п.22 цього Порядку; дата проведення нормативно грошової оцінки земель.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Основою будь-якої держави є нормативно правові акти, які є обов`язковими до виконання. Без права і законодавства держава не спроможна об`єктивно управляти суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень, охороняти і захищати права своїх громадян.

При цьому, створюючи систему органів державної влади та визнаючи свободу кожного у реалізації права на власність, держава жодним чином не мала на меті, щоб будь-який суб`єкт правовідносин міг обійти встановлений законом порядок набуття певних прав.

Саме тому, врегульовуючи відносини набуття права на власність, законодавець унормував їх шляхом встановлення відповідних процедур, з якою вимогою - недопущення порушення прав інших осіб.

При цьому, кожному без винятку не надано право на зловживання чи нівелювання закону. Використання спірної земельної ділянки особою без належного правового оформлення позбавляє Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Відповідно до ч. 11. ст, 120 ЗК України, якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Отже, з моменту набуття у власність особою об`єкта нерухомості без подальшого оформлення прав на користування земельною ділянкою, діяльність вказаної особи на землях комунальної форми власності має лише видимість законної, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає в соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використані недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Отже, в даному випадку до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди (іншого речового права) щодо земельної ділянки, на якій розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування ним без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16- ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Судом встановлено, що 14.10.2003 між ОСОБА_2 (Орендар) (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. (зареєстрований за №2369), відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав в оренду земельну ділянку, площею 0,0504га за адресою: АДРЕСА_1 для розташування крамниці-складу продовольчих товарів. Кадастровий номер земельної ділянки в договорі не вказано. Строк дії договору: 29.05.2013 (п.2.1). Вказаний Договір оренди землі 05.11.2003 було зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №630.

15.09.2010 до вищевказаного Договору оренди землі було укладено Додаткову угоду, якою сторони узгодили розмір орендної плати у сумі 18 059,46 грн, що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року.

18.06.2004 Розпорядженням Запорізького міського голови №768р, затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію крамниці-складу продовольчих товарів по АДРЕСА_2 загальною площею 242,8 кв.м (поштова адреса: АДРЕСА_1 ) ПП ОСОБА_2 , дозволено введення в експлуатацію крамниці-складу продовольчих товарів по АДРЕСА_1 . Згідно вказаного Акту, загальний будівельний об`єм нерухомого майна за вказаною адресою становить 893,0 кв.м.

22.07.2004 Розпорядженням голови Ленінської районної адміністрації Запорізької міської ради №1621р, задоволено заяву ПП ОСОБА_2 та магазину-складу продовольчих товарів, розташованому на парній стороні по АДРЕСА_1 , присвоєно поштову адресу АДРЕСА_1 .

16.09.2004 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради було видано Свідоцтво про право власності серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у власність нерухоме майно: крамницю-складу (літ.А), загальною площею 242,4 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці, площею 585 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (08.04.2005 право власності зареєстровано в Орендному підприємстві Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, реєстраційний номер 7475678).

13.09.2007 між ПП ОСОБА_2 (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди землі №040826100057, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 отримав в оренду земельну ділянку (кадастровий номер: 2310100000:04:030:0222), площею 0,0197га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розташування літнього майданчика. Строк дії Договору до 29.05.2013. (Договір зареєстровано в державному реєстрі земель 15.01.2008.)

22.03.2010 до вищевказаного Договору оренди землі було укладено Додаткову угоду, якою сторони узгодили розмір орендної плати у сумі 7 861,08 грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року.

Крім того, 26.04.2010 до вищевказаного Договору оренди землі було укладено Додаткову угоду, якою сторони узгодили розмір орендної плати у сумі 3 537,49 грн., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням частково звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 №7.

18.11.2008 ОСОБА_2 на своє звернення до Управління земельних ресурсів у місті Запоріжжі Запорізької області отримав Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель (П-21/12), відповідно до якого: земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0160, площею 504 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (документ, що посвідчує право на земельну ділянку - Договір оренди №630 від 03.11.2003), для розташування крамниці-складу продовольчих товарів має нормативно грошову оцінку у сумі 493 441,20 грн.

Однак, згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру від 15.10.2025, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0160 має іншу площу (0,1га) та розташована за іншою адресою ( АДРЕСА_3 ), цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.03.2025 №ЗВ-9960254662025, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0160, площею 0,1га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 відбулася 24.07.2020.

25.07.2016 між ОСОБА_2 (Дарувальник) та відповідачкою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) Обдарована, було укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В. (зареєстровано в реєстрі за №430). Відповідно до умов Договору, відповідачка ОСОБА_1 отримала в дар крамницю-склад (літ.А), площею 242,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1.). Дарунок належить ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради 16.09.2004. Вказана крамниця розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0222 (площа ділянки не вказана), яка знаходиться в оренді Дарувальника та перебуває в державній власності (п.3.2).

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру від 15.10.2025, земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0222 має площу (0,0197га) та розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; цільове призначення: для розташування літнього майданчика; відомості про суб`єкта речового права: ПП ОСОБА_2 .

В реєстраційній справі до Договору дарування від 25.07.2016 № 430 наявна сканкопія (мовою оригіналу) «Сводний акт стоимости строений и сооружений», відповідно до якого Магазин-склад (Літ. А) по АДРЕСА_1 має площу 242,4 кв.м.

20.05.2024 рішенням Запорізької міської ради №203/213 ОСОБА_1 надано на умовах оренди строком на 10 років земельну ділянку кадастровий номер: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га та землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1 для розташування крамниці-складу продовольчих товарів в межах раніше затверджених рішенням міської ради від 29.05.2003 №190/47 згідно з планом, що додається до землевпорядної документації за рахунок земель Запорізької міської ради.

Вказаним рішенням визнано такими, що втратили чинність: рішення міської ради від 05.11.2003 №190/47 та від 28.03.2007 №55/20.

Крім того, вказаним рішенням припинено дії: Договору оренди від 05.11.2003 №630 (згідно п.7.2 договору закінчення його терміну) та від 15.01.2007 №040826100057 (згідно п.33 договору закінчення строку, на який його було укладено).

Згідно пояснювальної записки до вказаного рішення, наданої директором департаменту управління активами Запорізької міської ради Ігорем Лягутою, «рішенням міської ради від 29.05.2003 №190/47 земельна ділянка, площею 0,0504га по АДРЕСА_1 передана в оренду гр. ОСОБА_2 для розташування крамниці-складу продовольчих товарів. Укладений договір землі строком до 29.05.2013.

Рішенням міської ради від 28.03.2007 №55/20 земельна ділянка, площею 0,0197га по АДРЕСА_1 передана в оренду гр. ОСОБА_2 строком до 29.05.2013 для розташування літнього майданчика.

На теперішній час на земельній ділянці, площею 0,0504га по АДРЕСА_1 розташоване нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1 , що підтверджено Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

ОСОБА_2 надав нотаріально посвідчену згоду на припинення договорів оренди».

13.01.2025 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) було укладено Договір оренди землі №202504000100014, відповідно до умов якого відповідачка для розташування крамниці-складу продовольчих товарів отримала в оренду строком до 20.05.2034 земельну ділянку з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до п.5 Договору, земельна ділянка передається в оренду разом з будівлею орендаря.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.03.2025 №ЗВ-995490302025, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , була здійснена 25.03.2021 відділом у Млинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Вказані дані співпадають з відомостями про земельну ділянку, наявними у Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру станом на 15.10.2025 (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9947571422024 від 04.09.2024, зробленого на запит ОСОБА_1 .

Разом з тим, з вищевказаного Витягу №НВ-9947571422024 від 04.09.2024 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно Витягу №НВ-2300118612024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га за адресою: АДРЕСА_1 від 29.08.2024, НГО вказаної ділянки становить 1 982 620,08 гривень.

З наявних Ситуаційних планів земельної ділянки, Кадастрових планів земельної ділянки, які є невід`ємними частинами Договорів оренди №2369 від 14.10.2003, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. (05.11.2003 зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №630), укладеного між ОСОБА_2 за Запорізькою міською радою та від 13.01.2025 №202504000100014, укладеного між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , а також додатків до рішення виконавчого комітеті Запорізької міської ради від 29.05.2003 №190/47, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0160, площею 504,0кв.м, по АДРЕСА_1 (відповідно до Витягу з технічної документації щодо НГО земель від 18.11.2008 №П-21/12) та земельна ділянка з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, по АДРЕСА_1 (відповідно до Витягу з ДЗК №НВ-9954290302025 від 20.03.2025, Витягу НВ-9947571422024 від 04.09.2024, інформації з державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.10.2025) є однією і тією ж самою земельною ділянкою. (а.с. )

Вказана обставина визнається стороною відповідача та підтверджена Листом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №188-0.37.1-357/2-25 від 25.11.2025.

Так, згідно вказаного листа за даними Державного реєстру земель м. Запоріжжя, станом на 31.12.2012 земельна ділянка площею 0,0504га , яка розташована аза адресою: АДРЕСА_1 для розташування крамниці-складу продовольчих товарів є зареєстрованою та перебувала в оренді ПП ОСОБА_2 . Рішенням десятої сесії п`ятого скликання Запорізької міської ради від 28.03.2007 №55/20 п..3 внесено зміни та доповнення до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.05.2003 №190/47 «про передачу в оренду ПП ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для розташування крамниці-складу продовольчих товарів»: в назві та по тексту замість слів «крамниці-складу продовольчих товарів» читати слова «крамниці-складу продовольчих товарів з кафетерієм»; в назві та по тексту рішення замість слів «по вул. ладозькій,12-а» читати слова «по вул. ладозькій,10а».

Крім того, згідно вказаного листа, кадастровий номер 2310100000:04:030:0160 не мав статусу зареєстрованого, а тому земельна ділянка не підлягала перенесенню до Державного земельного кадастру. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:030:0160, площею 0,1000га по АДРЕСА_3 було зареєстровано 24.07.2020 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Також, згідно вказаного листа, за даними Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га по АДРЕСА_1 зареєстрована 25.03.2021 відділом у Млинівському районі головного управління Держгеокадастру у Рівненській області. Зміни щодо цільового призначення земельної ділянки не вносились.

Отже, зазначення в Договорі дарування від 25.07.2016, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 крамницю-склад (літ.А), площею 242,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташована ця крамниця як 2310100000:04:030:0222 є суто опискою, оскільки відповідно до Договору оренди землі №040826100057 від 13.09.2007, укладеного між ПП ОСОБА_2 та Запорізькою міською радою, вказана земельна ділянка має площу лише 0,0197га, та призначена для розташування літнього майданчика.

Крім того, факт того, що у Договорі дарування від 25.07.2016 було здійснено описку в написанні кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташоване належне ОСОБА_2 та передане в дар ОСОБА_1 нерухоме майно, було допущено описку повністю підтверджується матеріалами Проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, які є додатком до вищезгаданого листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.

Крім того, логічним є те, що об`єкт нерухомості площею 242,8 кв.м. (розміщений на одному поверсі) фізично не може бути розташованим на земельній ділянці площею 0,0197га. Крамниця-склад розміщується на одному поверсі, що підтверджується даними (мовою оригіналу) «Сводного акта стоимости строений и сооружений».

Ані ОСОБА_1 , ані її представник адвокат Головіна І.О. не надали пояснень з приводу того, чи зверталися вони до приватного нотаріуса, якою було посвідчено Договір дарування від 25.07.2016, а також до інших компетентних установ з питанням виправлення описки у вищезгаданому Договорі дарування.

Отже, матеріалами справи повністю доведено та не заперечувалося стороною Відповідача, що крамниця-склад (літ.А) продовольчих товарів, площею 242,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_1 , фактично розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Саме на вказану земельну ділянку 13.01.2025 між ОСОБА_1 та Запорізькою міською радою було укладено відповідний Договір оренди землі №202504000100014, додатками до якого є Креслення по перенесенню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Кадастровий план земельної ділянки, відповідно до яких належний ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 25.07.2016 обєкт нерухомості: Крамниця-склад продовольчих товарів, розміщена саме на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2017 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та Рахімі Вахідом Рахманом (Орендар) було укладено Договір найму (оренди) нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендар отримав в оренду нерухоме майно крамницю літ. «А», загальною площею 242,8 кв.м, який належить Орендодавцю на підставі Договору дарування №430 від 25.07.2016. (п.1.1). Адреса об`єкту оренди: АДРЕСА_1 (п.1.1.1), Право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об`єкт оренди, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до Об`єкту оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди, надається Орендарю одночасно з наданням права користування Об`єктом оренди (п.1.2). Договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вовк І.І. (зареєстровано в реєстрі за №5541) .

Крім того, 02.11.2022 між ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ «Апельмон прайм» (ЄДРПОУ 41696968) (Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендар отримав в оренду нерухоме майно крамницю літ. «А», загальною площею 242,8 кв.м, який належить Орендодавцю на підставі Договору дарування №430 від 25.07.2016. (п.1.1-п.1.2). Адреса об`єкту оренди: АДРЕСА_1 ; Одночасно з правом користування Об`єктом оренди до Орендаря переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Об`єкт оренди та право користування земельною ділянкою, яка прилягає до Об`єкту оренди (п.1.5) Договір було посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кукурудз Т.Ю. (зареєстровано в реєстрі за №2040).

Укладення ОСОБА_1 договорів оренди з ОСОБА_4 та ТОВ «Апельмон прайм» стосовно нерухомо майна крамниці літ. «А», загальною площею 242,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить про те, що відповідачка активно користувалася своїми правами як власник щодо вказаного майна, а відтак отримувала кошти від передання його в оренду. При цьому, з моменту набуття у власність вказаного об`єкту нерухомості будь-яких коштів за користування земельною ділянкою, що розташована під крамницею-складом на користь Запорізької міської ради не сплачувала.

Вказана обставина не була спростована доказами, долученими до відзиву на позов.

Крім того, факт того, що ОСОБА_1 з моменту придбання у власність крамниці-складу (літ.А) продовольчих товарів, площею 242,8 кв.м., яка фактично розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504га, за адресою: АДРЕСА_1 , не сплачувала кошти за користування вказаною земельною ділянкою підтверджується долученим до справи Листом Головного управління ДПС у Запорізькій області №4830/5/08-01-24-05-12 від 14.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 у період з 01.01.2017 по 31.12.2024 не нараховувала та не сплачувала плату за землю (земельний податок/орендну плату) за користування вказаною земельною ділянкою.

Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у Відповідачки виник й обов`язок з оформлення права на спірну земельну ділянку. Натомість, ОСОБА_1 речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:030:0248, площею 0,0504 га по АДРЕСА_1 було оформлено тільки 13.01.2025 після оформлення відповідного Договору оренди вказаної земельної ділянки.

Вказане свідчить про безоплатне та безпідставне використання Відповідачкою земельною ділянкою комунальної форми власності, без правовстановлюючих документів та порушення вимог ст.206 Земельного кодексу України (далі ЗК України) щодо платності використання землі у період з 01.03.2017 по 12.01.2025.

З огляду на вказане, рамках досудового врегулювання спору Запорізька міська рада вимушена була звернутись до ОСОБА_1 з Вимогою №01/02-11/2593 від 10.12.2024 про сплату розміру недоотриманих доходів за фактичне користування спірною земельною ділянкою, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування).

Проте, вказані Вимоги зі сторони ОСОБА_1 залишилася без виконання, у зв`язку з чим Позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Так, Запорізькою міською радою в рамках вказаного позову заявляється вимога про стягнення з ОСОБА_1 доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у вигляді плати за фактичне користування земельною ділянкою.

Департаментом управління активами Запорізької міської ради на підставі рішень Запорізької міської ради №6,7 від 30.06.2016 та №26 від 28.11.2018, витягу НГО від 29.08.2024 №НВ-2300118612024, Листа ГУ ДПС у Запорізькій області №4830/5/08-01-24-05-12 від 14.05.2025, Листа державної служби України з питань геодезії та картографії від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 було здійснено розрахунки заборгованості за період з 01.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 31.12.2024. Згідно вказаних розрахунків, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Запорізькою міською радою становить 324 936,89 гривень.

Вказані розрахунки суд визнає належними та допустимими доказами у справі.

Крім того, суд погоджується з розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 18.11.2025, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 перед Міською радою у період з 01.01.2022 по 31.12.2022 становить 49 210,77 гривень, у період з 01.01.2025 по 12.01.2025 2 148,96 гривень.

З наданих суду письмових доказів доведено, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед Запорізькою міською радою у період з 01.04.2017 по 12.01.2025 року склав 376 296,62 гривень.

Відповідачкою та її представником розмір вказаної заборгованості не спростовано, контр розрахунок не надано.

Що стосується форми витягу №НВ-2300118612024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.08.2024, то він в повній мірі відповідає додатку №17 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 за №1147, зокрема, у зазначеному доказі міститься кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої надано витяг, а також нормативна грошова оцінка земельної ділянки у гривнях. Вказаної інформації цілком достатньо для обчислення розміру орендної плати.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19, від 02.06.2020 у справі №922/2845/19, від 07.07.2020 у справі №922/3208/19, від 07.09.2020 у справі № 922/3671/19, від 28.09.2020 у справі № 922/4073/19, від 02.06.2021 у справі №904/2269/19, від 09.12.2021 у справі № 922/4264/20, від 10.01.2024 у справі № 712/7879/22.

Відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147, нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначається шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зокрема Кні - добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Згідно з п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об`єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Відповідно до п.п.14 п.24 вищевказаної Постанови, до державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: нормативно грошова оцінка (значення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з п.п8 п.22 цього Порядку; дата проведення нормативно грошової оцінки земель.

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 та від 23.06.2022 у справі № 160/8668/19, нормами Податкового кодексу України (п. 289.2 ст. 289) прямо передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто шляхом множення) від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Але, в нашому випадку, через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо, Розрахунок заборгованості було здійснено на підставі даних Витягу №НВ-2300118612024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.08.2024.

У цій справі, через відсутність витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за кожен рік окремо та наявністю лише витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.08.2024, Запорізькою міською радою нормативна грошова оцінка була визначена з врахуванням вимог саме ст.289 ПК України, а саме НГО в період з 03.04.2017 по 31.12.2023, шляхом здійснення арифметичних дій (ділення), що не потребують спеціальних знань (детальний розрахунок зазначено у позові і заяві про збільшення позовних вимог).

Так, у постановах від 16.11.2022 (справа № 922/519/20) та від 10.01.2024 (справа №712/7879/22) враховувались доводи сторін, аналогічні викладеним у позові, при визначенні розміру сум, які підлягають стягненню з відповідача за фактичне користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщене належне йому майно, адже витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №646/4738/19 сформовано висновок, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки у певний період щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку, рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити НГО земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.02.2020 у справі №913/169/18 дійшов до висновку, що використання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки для розрахунку розміру орендної плати за попередні роки не суперечить діючому законодавству.

У постановах від 16.11.2022 (справа №922/519/20) та від 10.01.2024 (справа №712/7879/22) враховувались доводи сторін, аналогічні викладеним у позові, при визначенні розміру сум, які підлягають стягненню з відповідачки за фактичне користування сформованою земельною ділянкою, на якій розміщене належне їй майно, адже витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Щодо посилання представника відповідачки про те, що ОСОБА_1 не повинна була сплачувати у період з 01.04.2017 по 30.10.2021 орендну плату за використання земельної ділянки, оскільки ці кошти було сплачено ОСОБА_2 , то суд не погоджується з вказаними висновками, виходячи з наступного.

Укладений 14.10.2003 між ОСОБА_2 та Запорізькою міською радою Договір оренди земельної ділянки, площею 0,0504га по АДРЕСА_2 (в подальшому змінено поштову адресу на АДРЕСА_1 (посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. та зареєстрований за №630 від 03.11.2003в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі) було укладено строком до 29.05.2013.

Відповідно до п. 2.2 Договору, для продовження терміну дії договору Орендар ( ОСОБА_2 ) зобов`язаний не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку дії договору, звернутися до Орендодавця (Запорізької міської ради) з відповідним клопотанням.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України «про оренду землі», по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Однак, з матеріалів справи вбачається та не було спростовано стороною Відповідача, що будь-яких додаткових угод щодо продовження строку дії цього договору, між сторонами укладено не було. Докази звернення ОСОБА_2 до міської ради з приводу продовження строку дії вказаного договору надано не було.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, а також надані сторонами письмові докази, суд приходить до висновку, що строк дії Договору оренди землі, укладеного 14.10.2003 між ОСОБА_2 та Запорізькою міською радою щодо оренди земельної ділянки, площею 0,0504га по АДРЕСА_2 (в подальшому змінено поштову адресу на АДРЕСА_1 (посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В. та зареєстрований за №630 від 03.11.2003 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі), сплив ще 29.05.2013 та не був продовжений за згодою сторін.

Відтак, у ОСОБА_2 після спливу строку дії відповідного Договору оренди землі, були відсутні будь-які правові підстави продовжувати здійснювати плати коштів за оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Листом ГУ ДПС у Запорізькій області №4731/6/08-01-19-03-07 від 06.02.2026 повідомило, що ОСОБА_2 до контролюючого органу було подано податкову звітність, а саме Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) згідно з якою платником самостійно були визначені зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки з кадастровим номером: 2310100000:04:030:0222, площею 0,0197га та 2310100000:04:030:0160, площею 0,0504га. За податковий період з квітня 2017 року по жовтень 2021 року ОСОБА_2 за даними ІКС «Податковий блок» сплачено орендну плату з фізичних осіб ККДБ 18010900 на суму 116 643,63 грн.

Відповідно до положень пункту 43.1. ст.43 ПК України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Крім цього, відповідно до п.43.3. ст.43 ПК України, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що сплачені (відповідно до долучених до відзиву копій квитанцій) ОСОБА_2 кошти за користування спірною земельною ділянкою за період з 2017 року по жовтень 2021 року не підлягають врахуванню в рахунок зменшення суми позовних вимог до ОСОБА_1 , оскільки ці плати було здійснено з його власної волі (суто за його власним бажанням) в розріз наступних чинників: Договору оренди землі від 14.10.2003, строк дії якого сплив ще 29.05.2013 та не було продовжено; нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 22.02.2021, на підставі якої останній просив припинити дію спірного договору, але в той же час продовжував сплачувати кошти за оренду землі ще до жовтня 2021 року; норм Податкового кодексу України, відповідно до якого ОСОБА_2 (станом на тепер його спадкоємці, оскільки останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) мають право звернутись до податкового органу з заявою про повернення помилково надміру сплачених коштів; Договору дарування від 25.07.2016, відповідно до якого вже на нового власника нерухомого майна ОСОБА_1 чинним законодавством України покладено обов`язок сплачувати кошти за користування земельною ділянкою.

Крім того, суд критично ставиться до долученої до відзиву копії Квитанції №24-607927/1, відповідно до якої начебто ОСОБА_2 сплатив оренду землі за жовтень 2021 року. Так, квитанція датована 24.11.2021, однак відповідно до долученої до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на вказане, Квитанція №24-607927/1 не могла бути сплачена 24.11.2021 людиною, яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, суд критично ставиться до долученої стороною відповідача Податкової декларації за 2021 рік, поданої 29.10.2021 ОСОБА_2 (за три дні до смерті), відповідно до якої останній зазначив, що з податкових зобов`язань за 2021 рік підлягає вирахуванню два місяці, а саме: листопад-грудень, тобто два місяці після його смерті.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що надані ГУ ДПС у Запорізькій області дані щодо сплати ОСОБА_2 коштів за оренду земельних ділянок жодним чином не спростовують обставин, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив, а також не позбавляють обов`язку ОСОБА_1 , як власниці нерухомого майна, сплатити Запорізькій міській раді дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 12.01.2025 у сумі 376 296,62 гривень.

Так, основою будь-якої держави є нормативно правові акти, які є обов`язковими до виконання. Без права і законодавства держава не спроможна об`єктивно управляти суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень, охороняти і захищати права своїх громадян. При цьому, створюючи систему органів державної влади та визнаючи свободу кожного у реалізації права на власність, держава жодним чином не мала на меті, щоб будь-який суб`єкт правовідносин міг обійти встановлений законом порядок набуття певних прав.

Саме тому, врегульовуючи відносини набуття права на власність, законодавець унормував їх шляхом встановлення відповідних процедур, з якою вимогою недопущення порушення прав інших осіб. При цьому, кожному без винятку не надано право на зловживання чи нівелювання закону.

Використання спірної земельної ділянки Відповідачкою без належного правового оформлення позбавило Запорізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Як визначено в ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

У відповідності до ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 20.01.2021 у справі №318/1274/18, при відсутності окремої цивільно-правової угоди, щодо земельної ділянки при переході права власності на об`єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати те, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди). За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебувало у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачався роздільний механізм правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникали при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, споруджену на земельній ділянці, та правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на вказану нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу прав на земельну ділянку не визначено умовами договору чи приписами законодавства.

При застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з положеннями статті 125 ЗК України у редакції, що була чинною, починаючи з 01.01.2002, слід виходити з того, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно із виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці.

Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Тобто за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.12.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 і Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від них.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі №922/2060/20 від 05.08.2022.

Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна (постанова Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №924/856/20).

Правовий механізм переходу права на землю у зв`язку з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначений ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України. Виходячи зі змісту зазначених статей закону, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або користуванні колишнього власника будівлі.

Крім того, згідно зі ст.10 Цивільного процесуального кодексу України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотримані Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади м.Запоріжжя.

Як вбачається із положень ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

У той же час, Главою 19 Розділу IV Земельного кодексу України (ст. ст. 116, 120-126) визначена певна процедура набуття та оформлення прав на землі комунальною власності громадянами та юридичними особами, яка передбачає звернення до власника землі (територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування) з метою подальшого оформлення права на землю. Вказана процедура є обов`язково для всіх суб`єктів земельних відносин.

Отже, з моменту набуття у власність ОСОБА_1 об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , без подальшого оформлення прав на користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, діяльність Відповідачки на землі комунальної форми власності без укладення відповідного договору оренди землі, мала лише видимість законної, що фактично можна віднести до зловживання правом, а саме особливого виду юридично значущої поведінки, яка полягає в соціально шкідливих учинках суб`єкта права, у використані недозволених конкретних форм у межах дозволеного законом типу поведінки, що суперечить цільовому призначенню права.

Водночас, за змістом ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяжень, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною 2 ст.152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову є стягнення з власниці об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів (орендної плати) за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч.2 ст.120 ЗК України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт «е» частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

ОСОБА_1 до 13.01.2025 не було оформлено право користування земельною ділянкою у заявленому періоді, зокрема, укладення відповідного договору оренди та державної реєстрації права оренди. Таким чином, Відповідачка користувалася земельною ділянкою у заявлений до стягнення період без достатніх на те правових підстав.

До моменту оформлення власницею об`єкта нерухомого майна права оренди (іншого речового права) щодо земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування ним без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Вказані висновки повністю узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

У спірних правовідносинах наявні всі три вказані умови.

По перше: Відповідачка зберегла майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 . Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій ОСОБА_1 з моменту набуття нею права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута Відповідачкою крамниця-склад продовольчих товарів, будучи згідно зі ст.181 ЦК нерухомим майном, є органічно та нерозривно пов`язаною з земельною ділянкою. Відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття ОСОБА_1 володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті чого відбулося збереження останньою належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

По-друге: правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні, так як реалізація речового права на земельну ділянку згідно зі ст. 206 ЗК України, п. 14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання ОСОБА_1 права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

По-третє: ОСОБА_1 зберегла майно за рахунок Позивача. Власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 протягом вищезазначеного у позові періоду часу була територіальна громада міста Запоріжжя в особі Позивача відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності.

Таким чином, збереження Відповідачкою кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у останніх за рахунок їх несплати Міській раді.

Незалежно від наявності вини в поведінці Відповідачки, сам факт несплати нею коштів за користування земельною ділянкою свідчить про втрату Міською радою майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю, як землекористувача, є орендна плата. Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (п.п. 14.1.125, 14.1.136 ст. 14, п. 288.5 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та (п.п. 14.1.136 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом п.4 ч.3 ст.1212 ЦК України положення Глави 83 цього Кодексу застосовуються також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також ст.22 ЦК України, за змістом якої упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а інша сторона додержувалась правил здійснення господарської діяльності.

За приписами ст.1166 ЦК України, майнова шкода, що завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе ніяких майнових витрат він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

У той час на відміну зобов`язань, які виникають із завдання шкоди за п.4 ч.3 ст. 1212 ЦК України вина не має значення, оскільки важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, ОСОБА_1 є набувачем без сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору. Відповідачкою збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міського радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати Відповідачкою за рахунок Запорізької міської ради за заявлений у позові період.

Відповідно до вимог ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно п.п.14.1.54 ст.14 ПК України, будь-який дохід отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, визначається доходом підприємства.

До доходів включається будь яке збільшення активу або зменшення зобов`язання, згідно з положеннями Бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за № 860/4153.

Разом з тим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відноситься суми нарахованих податків.

За п.271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно зі ст. 288 ПК України, об`єктом оподаткування орендною платою за землю є земельна ділянка надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше трьох відсотків їх нормативної грошової оцінки

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Суду не надано доказів існування між сторонами інших домовленості щодо користування земельною ділянкою, крім тих про які вказав позивач, а відтак суд дійшов переконання про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915) Україна, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 03.04.2017 по 12.01.2025 у сумі 376 296,62 грн. (триста сімдесят шість тисяч двісті дев`яносто шість гривень 62 копійки) Отримувач ГУК у Зап. обл/ТГ м.Запоріжжя/24060300; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код платежу 24060300 «Інші надходження»; Номер рахунку (IBAN) UA318999980314090544000008479.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 ) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 02140892, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206) судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви в розмірі 4 515,56 грн. (чотири тисячі п`ятсот п`ятнадцять гривень 56 копійок) отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, рахунок: UA058201720344270024000034816, ЄДРПОУ 02140892, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Добрєв М. В.