Постановление суда № 138976164, 03.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14075/26

провадження № 1-кс/753/2021/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12020100020003526, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, 3 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 200 КК України,

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100020003526 від 26 червня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191, ч. ч. 1,2 ст. 200 КК України, за фактом вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_7 .

Досудовим розслідуванням у цьому кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_7 відповідно до наказу № 29-к від 12 квітня 2010 року призначена на посаду головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелльманн Східна Європа» (ЄДРПОУ 35758000), що зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, директором якого є ОСОБА_8 .

Будучи службовою особою, на яку відповідно до п. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, покладені адміністративно-господарські обов`язки по забезпеченню організації бухгалтерського обліку на підприємстві та контролю за раціональним, економічним використанням всіх видів ресурсів, та знаючи обов`язки, які виконує головний бухгалтер відповідно до посадової інструкції, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Хелльман Східна Європа» (ЕДРПОУ 35758000), будучи службовою особою, в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, в період з березня 2012 по червень 2017 року, незаконно повторно привласнила грошові кошти, шляхом зайвого нарахування посадового окладу та премії до посадового окладу на загальну суму 110 457 гривень 56 копійок на свою користь, шляхом зловживання службовим становищем.

Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Хелльман Східна Європа» (ЄДРПОУ 35758000), будучи службовою особою, в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, в період з 11 березня 2015 по 05 квітня 2018 року, повторно привласнила грошові кошти, зловживаючи службовим становищем, шляхом зарахування на особову картку, як компенсація згідно авансових звітів без проведення нарахування витрат на загальну суму 123 932 гривні 28 копійок, відобразивши в бухгалтерському звіті, зазначені кошти по інших контрагентах.

Крім того, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Хелльман Східна Європа» (СДРПОУ 35758000), будучи службовою особою, в результаті неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, використовуючи службові повноваження із здійснення організації бухгалтерського обліку на підприємстві, всупереч інтересам служби, умисно, з корисливих мотивів, в період з 20 березня 2018 року по 27 квітня 2018 року повторно привласнила грошові кошти, що перебували у ї віданні, шляхом виплати грошових коштів, на загальну суму 100 000 гривень на власний рахунок зазначивши призначення платежу без підтверджуючих первинних документів та викривленням в бухгалтерському обліку.

Крім того, ОСОБА_7 , в період з березня 2012 по 27 квітня 2018 року, перебуваючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Хелльманн Східна Європа», вчинила повторно підробку документів на переказ грошових коштів з банківського рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Хелльманн Східна Європа» (ЕДРПОУ 35758000), що зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, без відома та згоди власника зазначеного рахунку

Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 200 КК України.

29 червня 2020 року слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_10 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем та повторного привласнення грошових коштів, що перебували у її віданні, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191 КК України. Слідчим направлено повістки про виклик на допит в якості підозрюваної, проте підозрювана жодного разу не з`явилася без повідомлення об`єктивних на те обставин.

29 липня 2020 року слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві винесена постанова про оголошення в розшук підозрюваної ОСОБА_7 .

13 лютого 2021 року старшим слідчим СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 200 КК України.

Як зазначає слідчий, згідно з інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетинання державного кордону України підозрюваною ОСОБА_7 установлено, що підозрювана перетнула державний кордон України 22 червня 2020 року о 12 годині 44 хвилині через КПП Доманове та до цього часу на територію України не поверталася.

27 жовтня 2025 року слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою її приводу до Дарницького районного суду міста Києва для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка втратила законну силу 27 березня 2026 року.

Слідчий зазначає, що за результатами відпрацювання місцезнаходження підозрюваної за місцем її проживання: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_7 за місцем проживання не з`являться, місцезнаходження підозрюваної невідоме. Згідно з відповіддю від 05 травня 2026 року № 98527 ВКП Дарницького УП ГУНП у м. Києві, відповідно до актуальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_7 на територію України не поверталась.

Постановою старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 04 травня 2026 року підозрювану ОСОБА_7 оголошено у міжнародний розшук.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати свідків, які знаходяться на території України; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як передбачено ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

Зі змісту наведеної норми КПК України слідує, що для з`ясування наявності підстав провести розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного слідчий суддя, суд перевіряє чи наведені достатньо вагомі факти та об`єктивні відомості, котрі у своїй сукупності та взаємозв`язку можуть свідчити про те, що особу оголошено у міжнародний розшук.

Згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Як свідчать матеріали клопотання та зазначив прокурор, ОСОБА_7 перетнула державний кордон України 22 червня 2020 року о 12 годині 44 хвилині через КПП Доманове та до цього часу на територію України не поверталася.

04 травня 2026 року постановою слідчого ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.

Наведені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 було оголошено у міжнародний розшук і таке процесуальне рішення слідчого не носило формальний характер і не було явно безпідставним, а тому наявні підстави для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема, враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання.

Захисник підозрюваної заперечив проти задоволення цього клопотання та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на відсутність підстав для розгляду клопотання за відсутності підозрюваної, а також відсутність у слідчого повноважень для оголошення особи у міжнародний розшук. Крім цього, зазначив, що підозрювана виїхала за межі України до оголошення їй про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані слідчим матеріали кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Як вбачається із матеріалів поданого клопотання, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві розслідується кримінальне провадження № 12020100020003526, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 червня 2020 року, у якому 29 червня 2020 року ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 200 КК України.

Статтею 176 КПК України визначені види запобіжних заходів.

Відповідно до положень частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України передбачені обставини, які враховуються при обрані запобіжного заходу.

Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам;

- індивідуальні обставини щодо підозрюваного, передбачені статтею 178 КПК України.

Суд враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 191, ч.ч. 1, 2 ст. 200 КК України.

Так, дослідивши додані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять, що ОСОБА_7 може бути причетна до інкримінованих їй кримінальних правопорушень і за обставин, викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу, прокурор довів наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_7 до їх вчинення. Підозра ОСОБА_7 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які додані слідчим до клопотання

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовує тяжкістю та усвідомленням невідворотності реального покарання за вчинений злочин, внаслідок чого підозрювана намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику переховування, враховуючи у сукупності, що (1) ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за яке може бути передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років, а тому очікування можливого вироку може мати значення для ризику переховування, який слідчий суддя вважає цілком вірогідними з огляду на співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування порівняно із засудженням до покарання у виді позбавлення волі; (2) підозрювана перебуває на цей час вже за межами України.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з суті і обставини цього кримінального правопорушення, способу його вчинення та враховуючи, що дії підозрюваної оформлені документально, що зменшує доказову силу показань свідків, слідчий суддя оцінює ступінь ризику впливу на свідків як надзвичайно низький.

Прокурор також переконаний, що підозрювана може вчиняти інші кримінальні правопорушення, виходячи з характеру та способу вчинених нею дій.

Оцінюючи вказаний ризик, слідчий суддя вважає клопотання не містить достатніх відомостей, які б давали підстави припустити можливість вчинення підозрюваною інших кримінальних правопорушень, в том числі і з метою приховування тих, у вчиненні яких вона підозрюється у цьому кримінальному провадженні. Слідчий суддя також враховує і відсутність у підозрюваної раніше будь-якої кримінальної поведінки.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення, документів, доданих до клопотання та наданих прокурором пояснень, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваною дій, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрювану оголошено у міжнародний розшук, слідчий суддя, з огляду на положення ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 за її відсутності.

Водночас слідчий суддя враховує особливості розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, передбачені ч. 6 ст. 193 КПК України, та встановлені цієї нормою гарантії прав підозрюваного, згідно з якими після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Як передбачено ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись статтями 7, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Роз`яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_12