Решение № 138974425, 06.08.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/4425/26 Провадження 2/636/3511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Золотоверхої О. О.

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків про стягнення заборгованості за договором оренди,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026 (зареєстровано 04.05.2026) через систему «Електронний суд» позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просила стягнути з останніх компенсацію за спожиту в/ч НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії у сумі 46872.00 грн., нараховану за адресою: АДРЕСА_1 , а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_1 , Харківським квартирно-експлуатаційним управління (переформовано в Квартирно експлуатаційний відділ міста Харків), військовою частиною НОМЕР_1 укладено Договір №320 від 17.06.2024 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (далі Договір). Умовами даного Договору встановлено, що Позивач надає військовій частині можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном (п. 1.1. Договору). Згідно з п. 3.2. Договору Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані військовою частиною за час дії Договору. Пунктом 3.3. Договору передбачено, що всі відшкодування за отримані послуги військовою частиною за цим Договором сплачуються Відповідачем, за відповідним пакетом документів. Положенням п. 8.2. Договору Відповідач зобов`язаний відшкодувати Позивачеві вартість комунальних послуг, що спожиті військовою частиною послуги у процесі виконання цього Договору. Умовами укладеного Договору був визначений обов`язок Відповідача відшкодовувати Позивачеві всі витрати за спожиті військовою частиною комунальні послуги.

Для компенсації відповідних витрат сторонами був укладений договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії та наразі Відповідачем не були компенсовані витрати за жовтень, листопад, грудень 2024 року.

Позивачем була надіслана на адресу відповідача вимога про підписання договору та сплату заборгованості за вх. №1094 від 14.02.2025, додатком до вимоги був підписаний Позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії. Відповідачем не було підписано Договір про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/ перетікання реактивної енергії, відмова мотивована відсутністю коштів для здійснення такої оплати. При цьому військовою частиною було фактично спожито у жовтні 2874 кВт на суму 12415,68 грн., у листопаді 3282 кВт на суму 14178,24 грн., у грудні 4694 кВт на суму 20278,08 грн. електричної енергії, що підтверджується військовою часиною. Загальна вартість послуг за спожиту електричну енергію за жовтень грудень 2024 року склала 46872,00 грн., що підтверджується відповідними рахунками.

Постачальником електричної енергії для Позивача виступає ПрАТ «Харківенергозбут». Вартість фактично спожитих військовою частиною НОМЕР_2 підтверджується Актом здачі-приймання електричної енергії. Отже сума компенсації за спожиту військовою частиною електричну енергію за жовтень, листопад, грудень 2024 року складає 46872,00 грн. з ПДВ. Обсяг спожитої електричної енергії підтверджено військовою частиною НОМЕР_1 .

Відповідач у своїй відповіді на вимогу про відшкодування втрат за спожиту електричну енергію за жовтень, листопад грудень 2024 року за №583/988 від 18.02.2025, зазначає, що є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується з державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. В той же час, Відповідачем не заперечується факт та розмір суми заборгованості та обсяг спожитої електричної енергії військовою частиною.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. У відповідності із приписами статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку. Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Крім того, за змістом статті 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Отже, згідно положень Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, оплата вартості одержаної від Постачальника електричної енергії повинна проводитись Споживачем відповідно до умов Договору та чинних нормативно-правових актів. Згідно приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Конституційний суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007). За приписами ст. 17 ЗУ «Про виконання рішено та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 рішень відповідно); відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

13.05.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено наступне. Харківське квартирно-експлуатаційне управління відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.10.2024 та директиви командувача Сил логістики Збройних Сил України від 01.11.2024 з 31.01.2025 переформованим у Квартирно експлуатаційний відділ міста Харків (далі КЕВ м. Харків). КЕВ м. Харків проти задоволення позовної заяви заперечує, виходячи з наступного.

17.06.2024 між КЕВ м. Харків, ОСОБА_1 та Військовою частиною НОМЕР_1 було укладено трьохсторонній договір №320 від (надалі - Договір) спільного безоплатного користування нерухомим майном. Відповідно до п.8.2. Договору КЕВ м. Харків взяло на себе зобов`язання відшкодування вартості комунальних послуг, що були спожиті військовими частинами. КЕВ м. Харків не заперечує, проти того, що укладало зазначений вище договір, але відповідно до п.3.3 Договору всі відшкодування за отримані комунальні послуги Військовою частиною за цим договором, сплачуються КЕВ м. Харків на підставі укладених договорів на відшкодування за відповідним пакетом документів до них. Позивач не звертався вчасно до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року, чим позбавив себе можливості вчасно отримати відшкодування за отримані військовою частиною комунальні послуги. Згідно п. 8.1. Договору Відповідач має права вимагати надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов Договору. Відповідно до п.8.1.1. у разі ненадання таких документів Відповідач звільняється від взятих на себе зобов`язань за Договором. Не має вини в діях Відповідача в тому, що Позивач не звертався за відшкодуванням у встановлені розумні строки, коли Відповідач мав можливість оплатити за взятими на себе зобов`язаннями по Договору інакше як за рішенням суду.

Згідно ч. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі БК України) бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є неприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного) бюджету. Всі витрати такої установи узгоджуються з органом, який уповноважений здійснювати фінансування такої установи, для чого складається кошторис, в який вносяться всі статті витрат. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином Харківське квартирно-експлуатаційне управління фінансуються виключно з Держбюджету. Стаття 51 Бюджетного кодексу зазначає, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Невиконання відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків відсутнє відповідне фінансування. У відповідності до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань. З наведеного вбачається, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів.

В зв`язку з тим, що Позивач не звертався в 2024 році до Відповідача вчасно з належним пакетом документів за спожиту Військовою частиною електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії за жовтень, листопад, грудень 2024 року, як результат виникла заборгованість, яку неможливо оплатити в 2026 році послуги інакше, як на підставі рішення суду.

Таким чином, вважаємо, що Позовна заява, що розглядається в Чугуївському міському суді Харківської області справа №636/4425/26 не підлягає задоволенню, так як не містить обґрунтування.

24.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено наступне. Заперечуючи проти позовних вимог Відповідач зазначає, що невиконання Відповідачем зобов`язання по оплаті за надані послуги сталося внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості у КЕВ м. Харків відсутнє відповідне фінансування.

Користуючись правом на подання відповіді на відзив Позивач не погоджується з наведеними Відповідачем запереченнями щодо позовних вимог та вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України). У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі ГК України), в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач своїм підписом в договорі взяв на себе обов`язок оплачувати Позивачеві вартість спожитої електричної енергії в порядку та на умовах, передбачених договором. За загальним правилом, визначеним частиною 1 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 617 ЦК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Положеннями статті 1 Цивільного кодексу України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують бездіяльність замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Згідно з пунктами 6, 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов`язання будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Статтею 3 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Бюджетний період для Державного бюджету України може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, лише за особливих обставин. За приписами абз. 1 частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за державними контрактами (договорами) щодо закупівлі озброєння, військової техніки, зброї і боєприпасів; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації. Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини 1 статті 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань. Згідно з частиною 3 статті 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв`язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі. Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати цивільно-правове зобов`язання.

Наявність або відсутність вини при прострочені виконання грошового зобов`язання не впливає на обсяг зобов`язань відповідача як сторони договору, про що також зазначає Верховний Суд у постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21. При цьому Відповідачем до відзиву не надано доказів, які б свідчили про сплату ним заборгованості за договором, або які б спростовували наявність у нього обов`язку зі сплати заборгованості.

Таким чином, посилання Відповідача, як на підставу для відмови в позові, на те, що Відповідач є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду є необґрунтованими.

Позивач надала заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача до суду не з`явився, про місце та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, заяв про розгляд справи за їх відсутності та/або розгляд справи в режимі відеоконференції не надходило; надано відзив на позов.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, вказував на недопустимість нівелювання ключового принципу - верховенства права у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом.

Таким чином, суд переходить до розгляду справи по суті.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Суд, розглянувши позовну заяву, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98259356 від 23.09.2017 (а.с.8) ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки №1108 від 16.08.2011, договору про виділ майна зі складу майна подружжя №784 від 23.09.2017 є власником земельної ділянки з кадастровим №6321655800:00:002:0183, площею 0.1325 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 22489074 від 23.09.2017. Надано і копію договору про виділ майна зі складу майна подружжя №784 від 23.09.2017 (а.с.8).

13.12.2023 між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 13.12.2023 (а.с.7).

17.06.2024 між ОСОБА_1 (сторона 1), військовою частиною НОМЕР_1 (Сторона 2) та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (Сторона 3) в простій письмовій формі укладено договір №320 спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном (копія а.с.9), згідно якого Сторона 1 надає Стороні 2 можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном Сторони 1, житлові приміщення , загальною площею 66,6 кв.м (далі - Майно), розташовані на земельній ділянці загальною площею 0,1325 га за адресою: АДРЕСА_1 ; Сторона 1 надає Стороні 2 можливість скористатись своїм майном для власних потреб; стан майна на момент укладання цього Договору (не потребує поточного або капітального чи поточного і капітального ремонту); сторона 2 вступає в спільне тимчасове використання Майна у термін указаний у цьому Договорі та актах передачі Майна; спільне користування Майном не тягне за собою виникнення в Сторони 2 будь-якого права на це Майно, крім права спільного тимчасового використання цього Майна на умовах та праві, що передбачено цим Договором; обов`язок щодо складання Акту передачі Майна Сторони 2, а також Акту повернення майна покладається на Сторону 1; спільне тимчасове користування майном здійснюється на безоплатній основі; Сторона 3 зобов`язана відшкодувати Стороні 1 всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані Стороною 2 за час дії цього Договору; відшкодування за спожиті комунальні послуги Стороною 2 сплачуються Стороною 3, на підставі укладених договорів на відшкодування окремо за кожним видом наданих комунальних послуг (електричної енергії, водовідведення, водопостачання, теплової енергії або природного газу, вивіз ТБО) за відповідним пакетом документів до них; Сторона 3 не відповідає за зобов`язаннями Сторони 2, крім тих зобов`язань, що визначені в цьому Договорі; обов`язки сторони 3 відшкодувати Стороні 1 вартість комунальних послуг, що спожиті Стороною 2 у процесу виконання договору; дія договору з 30.05.2024 по 31.12.2024 включно, але не довше дії воєнного стану; наявні ознаки підписів всіх сторін.

До договору надано копії:

- акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.05.2024, згідно договору спільного тимчасового безоплатного використання від 17.06.2024 №320 з ознаками підписів ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 (а.с.10);

- договору б/н про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії б/д, укладеного від імені Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2), військової частини НОМЕР_1 (Сторона 3) та з ознаками підписів ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 без підпису Харківського КЕВ (а.с.10-11), згідно якого Сторона 2 забезпечує постачання електричної енергії, що використовується Стороною З, а Сторона 1 відшкодовує витрати, понесені Стороною 2 з оплати електричної енергії, яка була спожита Стороною 3, за встановленими тарифами в терміни, передбачені даним Договором; відшкодування витрат за спожиту електричну енергію здійснюється відповідно до показників лічильників або розрахунку згідно Договору на безкоштовне тимчасове використання приміщення від 17.06.2024 року № 320; запланований обсяг споживання та розподілу електричної енергії складає 755 кВт/год, в тому числі по місяцям: жовтень 2024 року 2874 кВт/год, листопад 2024 року 3282 кВт/год, грудень 2024 року 4694 кВт/год (всього 10850 кВт/год); загальна вартість цього Договору на дату його складання становить 46872,00 грн.; підставою для розрахунку за цим договором є діючі договори на постачання, розподіл га перетікання реактивної електричної енергії укладені між Стороною 2 та постачальною організацією, копію якого необхідно надати Стороні 1; щомісячно, в термін до 15 числа місяця за розрахунковим, Сторона 2 та Сторона З повинні надати Стороні 1 акт виконаних робіт (наданих послуг), до якого додаються відповідні документи: п.3.5. та акт звірки взаємо розрахунків; до акту виконаних робіт (наданих послуг) Сторона 2 повинна надати наступний пакет підтверджуючих документів: копії рахунків та/або актів приймання - передачі на постачання електричної енергії, отриманих від постачальника Стороною 2; копії актів про обсяг и розподіленої електричної енергії, отриманих від Оператора розподілу Стороною 2; акт фіксації показників лічильника електричної енергії, підписаний Стороною 2 та Стороною 3; оплата за цим Договором здійснюється згідно ст. 46, 48, 49 БКУ, на підставі належним чином оформленого акту виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Сторони 1 за відповідним кодом видатків); Сторона 1 зобов`язується: виконувати умови цього Договору, своєчасно та в повному обсязі відшкодувати витрати Стороні 2 за спожиту Стороною З електричну енергію на підставі акту виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до показників встановлених засобів обліку або розрахунку спожитої електричної енергії; Сторона 2 зобов`язується: виконувати умови цього Договору, постійно надавати можливість Стороні 3 користуватися електричною енергією протягом дії Договору, не чинити перешкод у забезпеченні Сторони 3 електричною енергією, своєчасно і письмово сповіщати Стороні 1 про зміну власних юридичних та банківських реквізитів; Сторона 3 зобов`язується: виконувати умови цього Договору, здійснювати контроль та технічний нагляд за якістю та обсягами спожитої електричної енергії, забезпечувати безперешкодний доступ в денний час, а при аваріях і в нічний час, уповноважених представників Сторони 2 або працівників організацій, що обслуговують внутрішньо будинкову систему електропостачання до засобів (систем) обліку електроенергії для проведення огляду та технічного обслуговування приладів і усунення їх неполадок, уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання загрозі життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання;

- акту б/н б/д виконаних робіт (наданих послуг) до договору б/н б/д про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, укладеного від імені Харківського квартирно-експлуатаційного управління (Сторона 1), ОСОБА_1 (сторона 2), військової частини НОМЕР_1 (Сторона 3) та з ознаками підписів ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 без підпису Харківського КЕВ (а.с.11/2), складеного про те, що в період з 01.09.2024 по 31.12.204 сума відшкодувань витрат за спожиту електричну енергію складає 46872.00 грн.;

- акту фіксації показників лічильника електричної енергії б/д б/н до договору б/н б/д про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, укладеного між ОСОБА_1 та в/ч НОМЕР_1 (а.с.11/2), відповідно до якого з 01.10.2024 по 31.12.2024 військова частина спожила електричну енергію за лічильником у розмірі 10850 кВт/год;

- рахунків за електроенергію за жовтень 2024 року, листопад 2024 року, грудень 2024 року, згідно яких станом на 01.01.2025 сума до сплати 46974.00 грн. (а.с.12).

14.02.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків отримано вимогу ОСОБА_1 про оплату відшкодування витрат за спожиту електричну енергію (а.с.12), відповідно до якого позивач просить погодити акт виконаних робіт і сплатити відшкодування витрат за спожиту електричну енергію.

З відповіді на звернення про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором №320 від 17.06.2026 №583/988 від 18.02.2025 (а.с.12/2) вбачається наступне. 14.02.2025 року, квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків отримано вимогу про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за договором № 320 від 17.06.2024 р. від ОСОБА_1 , за результатами розгляду якої повідомляється наступне. 17.06.2024 між ОСОБА_1 (надалі - «Балансоутримувач»), в/ч НОМЕР_1 (надалі - «Користувач») та Харківським квартирно-експлуатаційним управлінням (надалі - «Платник») укладений та підписаний договір № 320, за яким передано Користувачу у тимчасове спільне користування нерухоме майно нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , які належать Балансоутримувачу. У своїй вимогі, ОСОБА_1 просить вирішити питання про відшкодування понесених витрат з оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2024 по 31.12.2024. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Згідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років. Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду. У відповідності до ч. 1 ст. З Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов`язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань. З наведеного вбачається, що Харківське квартирно-експлуатаційне управління є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов`язань бюджетного періоду. Фактично проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. У зв`язку з наведеним Харківське квартирно-експлуатаційне управління не може передати до органу Казначейства України доручення на здійснення платежу згідно з вимогою ОСОБА_1 від 14.02.2025 за договором № 320 від 17.06.2025. Щодо відшкодування заборгованості за спожиту електричну енергію, необхідно звернутися до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За загальним правилом, передбаченим ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання його сторонами, а цивільні права, які випливають із договору, захищаються у тій самій мірі та у той самий спосіб, що і права, які прямо чи опосередковано передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст.827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання за договором спільного тимчасового безоплатного користування нерухомим майном, передавши у тимчасове користування військовій частині НОМЕР_1 житлові приміщення, однак в порушення умов договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію.

Відповідач не дотримувався умов договору, внаслідок чого в останнього у період з 01.10.2024 до 31.12.2024 утворилась заборгованість за постачання електричної енергії у сумі 46974.00 грн. Указану обставину відповідач не заперечував (наявність заборгованості). Розмір вартості спожитої електричної енергії сторони узгодили в акті виконаних робіт і відповідач його не заперечував ні у відзиві, ні в судовому засіданні.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування щодо оплати за отримані військовою частиною послуги та відсутність коштів суд визнає необґрунтованим з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) зазначив, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Також Європейський суд з прав людини у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Указаного висновку притримується і Верховний Суд, зокрема у постанові Великої Палати від від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16 суд наголосив, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання.

За таких обставин, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність коштів у передбаченому фінансуванні не може бути підставою для відмови у задоволенні обґрунтованих вимог позивача, а тому такі доводи суд відхиляє, як необґрунтовані.

Відсутність у відповідача бюджетних асигнувань, на що він в адресованому позивачу листі посилався як на єдину підставу нездійснення ним відшкодування вартості комунальної послуги, з огляду на вимоги ст. 617, 625, 629 ЦК України не звільняє цю установу від обов`язку виконати вимоги договору та відповідальності за його порушення.

У даному контексті суд звертає увагу, що позивач, надавши належні майно у безоплатне користування військовій частині відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", своєю правомірною поведінкою сприяв ЗСУ у відсічі збройній агресії РФ проти України, захисті суверенітету, територіальної цілісності, конституційного ладу нашої держави, прав і свобод її громадян.

Вчинивши такі дії, позивач зазнав втручання у своє право власності та мирного володіння майном, гарантоване ст. 41 Конституції України та п. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначене втручання переслідувало легітимну мету захист суспільного інтересу в умовах особливого періоду і було здійснено на підставах, передбачених законом. Водночас реалізація встановлених законодавцем гарантій захисту прав та інтересів людини, котра зазнала такого втручання, набуває особливого значення.

Добросовісно виконавши свій обов`язок перед державою, позивачка має правомірні очікування розраховувати на виконання уповноваженим державним органом своїх договірних зобов`язань відшкодувати йому вартість комунальних послуг, наданих за час користування майном військовою частиною. Перекладання тягаря негативних наслідків відсутності у держави фінансово-економічних, організаційних чи інших можливостей здійснити таке відшкодування на людину власника майна, наданого для потреб оборони в умовах воєнного стану, є неприпустимим.

За таких обставин, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність коштів у передбаченому фінансуванні не може бути підставою для відмови у задоволенні обґрунтованих вимог позивача, а тому такі доводи суд відхиляє, як необґрунтовані.

Суд вважає доведеним розмір заборгованості, яка утворилася у відповідача внаслідок неналежного невиконання взятих на себе зобов`язань у частині оплати електричної енергії, що була спожита військовою частиною.

Відповідач посилався на те, що всупереч вимогам договору позивач не звертався в 2024 році до КЕВ м. Харків з відповідним пакетом документів на відшкодування за жовтень, листопад, грудень 2024 року спожитих комунальних послуг. При цьому не заперечував, що позивач звернувся до них у 2025 році з відповідним договором та пакетом документів. Однак КЕВ м. Харків їй відмовили, оскільки фактичне проведення бюджетних платежів здійснюється в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету.

Разом з цим суд зазначає, що за договором відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу всі витрати за комунальні послуги за договорами відшкодування комунальних послуг, які були отримані в/ч НОМЕР_1 за час дії цього договору, а договір діяв до 31.12.2024. Тому отримання відповідачем такого договору у 2025 році не звільняє його від вищевказаного обов`язку. Тим більш, у своїй відповіді від на звернення позивача щодо відшкодування понесених витрат з оплати за спожиту електричну енергію за період з 01.10.2024 до 31.12.2024 відповідач не вимагав від позивача надання необхідних документів, інформації з метою виконання умов договору, що, вочевидь, свідчить про їх надання. А тому відповідач не може звільнятися від взятих на себе зобов`язань за договором від 17.06.2024.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за спожиту електричну енергію у розмірі 46872.00 грн.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які могли б свідчити про виконання відповідачем умов вказаного договору або ж намагання здійснити розрахунки, що свідчить про порушення Квартирно-експлуатаційним управлінням міста Харків умов вказаного договору.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1065.00 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків про стягнення заборгованості за договором оренди задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) компенсацію за спожиту військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію з розподілом електричної енергії в сумі 46872,00грн. (сорок шість тисяч вісімсот сімдесят дві гривні).

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати судовий збір у розмірі 1065.00 грн. (одна тисяча шістдесят п`ять гривень).

Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ):

Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків (код ЄДРПОУ 07923280, адреса: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 61).

Повнйи текст рішення суду виготовлено 11.08.2026.

Суддя О.О. Золотоверха