Решение № 138974018, 11.03.2026, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/2193/25

Провадження №2/567/227/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року м.Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

з участю представника позивача - адвоката Хмарук Ю.М.

представника третьої особи - адвоката Яцюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Західна агровиробнича компанія», ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хмарук Ю.М. звернулася в суд з позовом до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 , про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі.

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/4 частка земельної ділянки площею 1,099 га з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124, що знаходиться на території Острозької МТГ Рівненського району (територія колишньої Вельбівненської сільської ради Острозького району) Рівненської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2024 р., як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_1 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім позивача, співвласниками вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_3 , якій належить 1/4 частка, та ОСОБА_2 , який належить 1/2 частка.

Вказує, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2025 р. стало відомо про те, що відносно вищевказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 04.04.2014 р., укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «ЗАХІД-АГРО», та додаткової угоди від 02.12.2017 р. (про передачу права оренди від ТОВ «ЗАХІД-АГРО» до ТОВ «Західна агровиробнича компанія») за ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було зареєстровано право оренди, строк якої мав закінчитися 02.12.2024 р.

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не реалізовувало своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк та не надіслало ОСОБА_1 або іншим співвласникам земельної ділянки повідомлення про свій намір продовжити договір оренди на новий строк.

Разом з тим, 14.11.2024 р. позивач ОСОБА_1 та інші співвласники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк, в якому просили вважати договір оренди припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено. Вказане заперечення було отримано відповідачем 15.11.2024 р.

23.05.2025 р. з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 428284466 від 23.05.2025 р. позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що відносно належної йому вищевказаної земельної ділянки державним реєстратором Локницької сільської ради Рівненської області Годун В.В. було прийнято рішення про реєстрацію змін до іншого речового права № 66865561 від 21.03.2023 р., а саме до підстав реєстрації права оренди внесено додаткову угоду від 01.02.2023 р., укладену між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Окрім того, у змісті та характеристиці іншого речового права зазначено про автоматичне продовження дії договору, а в описі об`єкта іншого речового права замість «земельна ділянка площею 1,10 га» вказано «в оренду передається 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 1,0999 га».

З даного приводу позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідачки ОСОБА_2 , та остання надала йому копію вищевказаної додаткової угоди від 01.02.2023 р., яку було укладено ОСОБА_2 в якості орендодавця. Згідно умов такої додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124 строком до 02.12.2024 р. (пункт 3.1), та в пункті 2.1 додаткової угоди зазначено - в оренду передається земельна ділянка площею 1,0999 га, у тому числі 1,0999 рілля 1/2.

Зазначає, що з вищевказаної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 428284466 від 23.05.2025 р. також вбачається, що після 02.12.2024 р. право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» було автоматично продовжено до 02.10.2026 р.

Вказує, що вищевказана додаткова угода укладена без згоди позивача як співвласника земельної ділянки, а реєстрація права оренди на належну позивачу земельну ділянку за відповідачем порушує право позивача ОСОБА_1 на володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, яке згідно ч.1 ст.358 ЦК України здійснюється за згодою всіх співвласників.

У зв`язку з наведеним просить визнати відсутнім у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» права оренди на вищевказану земельну ділянку.

У поданій до початку розгляду справи по суті заяві представник позивача адвокат Хмарук Ю.М. змінила предмет позову та просила визнати недійсною додаткову угоду від 01.02.2023 року до договору оренди землі від 04.04.2014 р., укладену між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, відповідачам визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, третій особі роз`яснено право на подання суду пояснень щодо позову або відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.02.2026 року задоволено заяву представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Яцюк Н.М. та повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «Західна агровиробнича компанія», третя особа - ОСОБА_1 про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації іншого речового права.

Представник позивачки - адвокат Хмарук Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову підтримала повністю, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно у відповідності до п.2 ч.8 ст.128 ЦПК України,правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України. Правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову до суду не подала. Згідно абз.2 ч.1 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Згідно адресної довідки виконкому Острозької міської ради від 02.01.2026 р. ОСОБА_2 з 29.05.1991 р. значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та саме за вказаною адресою направлялися відповідачці судові повістки та інші процесуальні документи.

В поданій до суду заяві від 27.02.2026 р. відповідачка ОСОБА_2 просила розгляд справи здійснювати у її відсутності, та при вирішенні спору вона покладається на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 адвокат Яцюк Н.М. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що в серпня 2022 р. відповідачка ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 успадкували частину земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124. Таким чином, позивач ОСОБА_1 , відповідачка ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 є співвласниками вищевказаної земельної ділянки. На момент укладення спірної додаткової угоди від 01.02.2023 р. ОСОБА_2 не мала права самостійно розпоряджатися такою земельною ділянкою без згоди інших співвласників. Зазначила, що всі співвласники не бажали продовжувати дію договору оренди землі, про що письмово повідомили відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Вбачає підстави для задоволення позову та визнання спірної додаткової угоди недійсною.

Суд, заслухавши пояснення представників позивачки та третьої особи, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, визначивши юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 030107 від 08.02.2005 року належала земельна ділянка площею 1,099 га з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.06.2018 р.

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла, зокрема, вищевказана земельна ділянка.

Позивач ОСОБА_1 успадкував частину вищевказаної земельної ділянки в розмірі 1/4 частки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.09.2024 р. та витягом з Державного реєстру речових прав від 05.09.2024 р.

Крім того, відповідачка ОСОБА_2 також успадкувала частину вищевказаної земельної ділянки в розмірі 1/2 частки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.08.2022 р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2022р.

Окрім того, третя особа ОСОБА_3 також успадкувала частину вищевказаної земельної ділянки в розмірі 1/4 частки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.06.2023 р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.06.2023р.

ОСОБА_4 за життя передала вищевказану земельну ділянку в оренду ТОВ «ЗАХІД-АГРО» відповідно до договору оренди землі. Згідно додаткової угоди від 02.12.2017 року до договору оренди землі за згодою сторін відбулась заміна первісного орендаря ТОВ «ЗАХІД-АГРО» на нового орендаря ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та були внесені зміни щодо строку дії договору до п.8 договору оренди шляхом викладення його у новій редакції: «Договір укладено строком на 7 (сім) років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі її є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».

Зазначена додаткова угода була укладена та підписана сторонами 02.12.2017 року, таким чином 7-річний строк договору оренди закінчувався 02.12.2024 року.

ТОВ «Західна агровиробнича компанія» мало переважне право на укладення договору оренди на новий строк у спосіб направлення кожному зі співвласників орендованої земельної ділянки письмового повідомлення про намір продовжити такий договір на новий строк. Проте, товариство не скористалось своїм переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, будь-яких повідомлень з наміром продовжити договір оренди на адресу співвласників земельної ділянки не надсилало.

Разом з тим, 14.11.2024 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на адресу ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направили лист від 01.11.2024 р., в якому висловили свої заперечення проти поновлення договору оренди, оскільки товариство не скористалося своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, у зв`язку з чим просили вважати договір оренди припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Вищевказаний лист товариство отримало 15.11.2024 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

З доводів позивача та досліджених доказів судом встановлено, що 01.02.2023 р. між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (орендар) було укладено спірну додаткову угоду №б/н до договору оренди землі від 04.04.2014 р., згідно якої договір оренди землі викладено у новій редакції, та його предметом є земельна ділянка кадастровий номер 5624281200:07:001:0124, площею 1,0999 га рілля 1/2, зі строком користування до 02.12.2024 р.

Крім того, згідно вказаної додаткової угоди було внесено ряд змін до договору оренди, в тому числі щодо порядку його пролонгації. Згідно з абз.2, 3 п.6.1 додаткової угоди: договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах в разі відсутності заяв однієї із сторін цього договору на виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення Договору. Вчинення інших дій сторонами Договору для його поновлення не вимагається. Сторона даного Договору, яка бажає скористатись правом відмови від поновлення цього Договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення Договору не пізніше ніж за 1 (один) місяць (якщо інший більший строк, не буде передбачений законодавством) до дати закінчення строку дії Договору, з одночасним відправленням іншій стороні за Договором повідомлення про подання заяви про виключення з ДРРПНМ відомостей про поновлення Договору.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №428284466 від 23.05.2025 року вбачається, що в реєстрі міститься запис про проведення державної реєстрації змін до іншого речового права № 47516323 на підставі додаткової угоди від 01.02.2023 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія». В описі об`єкта іншого речового права - замість «земельна ділянка площею 1,10 га» вказано «в оренду передається 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 1,0999 га».

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 , відповідачці ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить вищевказана земельна ділянка, яка перебувала в орендному користуванні у ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на підставі додаткової угоди від 02.12.2017 р. (про заміну сторони та внесення змін) до договору оренди землі.

Право оренди вищевказаної земельної ділянки було зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Під час дії договору оренди землі 01.02.2023 р. відповідачка ОСОБА_2 , якій на праві власності належить 1/2 частка вищевказаної земельної ділянки, уклала спірну додаткову угоду до договору оренди землі з викладенням останнього у новій редакції, згідно якої передбачено, зокрема, автоматичне поновлення/продовження такого договору оренди.

Заявляючи позовні вимоги про визнання спірної додаткової угоди недійсною, представник позивача посилається на те, що оренда частини земельної ділянки без визначення меж такої частини є неможливою, та ОСОБА_2 як співвласниця земельної ділянки не мала права одноособово без отримання згоди інших співвласників укладати таку додаткову угоду.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Згідно із ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність).

Згідно із п.в) ч.1 ст.87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Згідно із ч.1 ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Згідно із ч.1, 2, 3 ст.88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки зі складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Згідно із ч.1, 3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, 1/2 частка земельної ділянки не є самостійним об`єктом цивільних прав до того часу, доки не буде виділено її в натурі та не буде сформовано як окрему земельну ділянку, яка матиме свої реальні межі, геопросторові координати, окремий кадастровий номер, площу, адресу.

Отже, передавати в оренду нерухоме майно, що перебуває у спільній (частковій) власності, орендодавець може лише зі згоди всіх інших співвласників, та жоден із співвласників не має право самостійно укладати угоди про спільне нерухоме майно без згоди інших співвласників.

З наведеного вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» без дотримання чинного законодавства за відсутності згоди інших співвласників земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали спірну додаткову до договору оренди землі щодо 1/2 частки земельної ділянки, яка не виділена у натурі та є часткою земельної ділянки, внесли зміни до договору оренди щодо всієї земельної ділянки, в результаті чого такий договір оренди був продовжений спочатку до 02.12.2024 року, а надалі - до 02.10.2026 року, крім того були внесені зміни в договір оренди, в тому числі й щодо порядку його припинення.

Верховний Суд у своїх постановах від 10 липня 2019 року у справі № 510/325/16-ц та від 12 лютого 2020 року у справі № 396/1138/18-ц вказав, що доведена відсутність волевиявлення хоча б одного співвласника на укладення оспорюваних договорів підтверджує, що уповноважена особа від співвласників земельної ділянки на дату їх посвідчення, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності для передачі у користування орендарю земельних ділянок, що є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними. Установивши, що договір оренди земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності укладений без згоди іншого співвласника цієї земельної ділянки є підставою для висновку про визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки відповідачі порушили вимоги частини першої статті 88 ЗК України.

Беручи до уваги викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до виснвоку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення позову та визнання недійсною спірної додаткової угоди № б/н від 01.02.2023 р. до договору оренди землі від 04.04.2014 р., укладеної між відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів в рівних частинах на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору в сумі по 484,48 грн. з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (місцезнаходження: м.Дубно, провул.Центральний, 1 Дубенський район Рівненської області, код ЄДРПОУ 41099127), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа - ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №б/н від 01.02.2023 року до договору оренди землі від 04.04.2014 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5624281200:07:001:0124.

Стягнути з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 484,48 грн. витрат на сплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 484,48 грн. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.03.2026 року.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.