Решение № 138973585, 12.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/2127/26

Провадження № 2/553/1674/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

12.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Від ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 у розмірі 15 657,60 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 15.09.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26200000470756 відповідно до якого банк зобов`язується надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором. Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта. Відповідачка не виконала свої кредитні зобов`язання належним чином. 28.03.2024 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило право вимоги за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» на підставі договору факторингу № 28/03/24. Згідно договору факторингу сума боргу ОСОБА_1 перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 15 657,60 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту: 4 999,20 грн, заборгованість по відсотках: 0 грн, заборгованість по комісії: 10 658,40 грн.

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс» направив на адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги, зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по кредитному договору, однак заборгованість погашена не була. Зазначене стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Аргументи учасників справи.

Відповідачка відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Рух справи.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 01.06.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.07.2026 об 11.00 годині.

10.07.2026 належним чином повідомлені учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено.

12.08.2026 учасники справи повторно на судовий розгляд не з`явилися.

Участь у справі сторін.

Представник позивача в позовній заяві просив судовий розгляд провести за відсутності сторони позивача, позов підтримує та просить його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила. Поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачка не з`явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин. Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Судом встановлено, що 15.09.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 26200000470756.

Предметом договору, згідно з п. 1.1., є те, що в порядку передбаченому цим договором та УДБО, банк здійснює кредитне обслуговування поточного рахунку клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в Банку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі - Кредитно картка), шляхом встановлення ліміту кредитної лінії у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення (далі - Кредит) з метою проведення платежів за товари та послуги понад суми власних коштів клієнта на рахунку.

Відповідно до п. 1.2 договору кредитне обслуговування рахунку здійснюється на наступних умовах: (1.2.1) максимальний ліміт кредитної лінії на дату укладання цього договору становить - 200 000,00 (Двісті тисяч грн.00 коп.); (1.2.2) строк дії кредитного ліміту - 12 місяців з дати встановлення кредитного ліміту. Якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії кредитного ліміту жодна із сторін в установленому в УДБО порядку не заявить про припинення строку дії кредитного ліміту, строк дії кредитного ліміту продовжується на той же строк і на тих же умовах, що визначені в цьому Договорі. Подовження строку кредитування може здійснюватися необмежену кількість разів; (1.2.3) процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,0001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 0,35% річних за кожен день прострочення (при сумі кредитного ліміту від 0 до 20000 грн). Процентна ставка є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом у розмірі 0,2% річних за кожен день користування кредитом на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 0,35% річних за кожен день (при сумі кредитного ліміту від 20000,01 до 200000 грн).

Без пільгового періоду.

Згідно з п. 1.2.4 договору в разі наявності кредитної заборгованості на кінець дня більше 100 грн. (від 100,01 грн) щоденна комісія за обслуговування картки в рамках розрахункових операцій за кожен день користування кредитом визначається в (залежності від розміру доступного ліміту кредитної лінії відповідно до наступної тарифної сітки: з 100,01 по 5000,00 грн. щоденна комісія дорівнює 15 грн.; з 5000,01 по 10000 грн. щоденна комісія дорівнює 25 грн.; з 10000,01 по 15000 щоденна комісія дорівнює 30 грн.; з 15000,01 по 20000 грн. щоденна комісія дорівнює 40 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору банк нараховує проценти за користування кредитом у валюті кредиту на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Для розрахунку процентів враховуються перший і не враховується останній день користування кредитом. Базою для нарахування процентів є фактична заборгованість за кредитом станом на кінець кожного операційного дня.

Відповідно до п. 4.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 4.2. договору зміни та доповнення до цього договору вносяться сторонами у письмовій формі шляхом укладання додаткових договорів до цього договору.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача, слідує, що АТ «Банк Кредит Дніпро» надало кредит у формі кредитної лінії, шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в Банку, як передбачено умовами кредитного договору.

В підтвердження розміру заборгованості позивач надав виписки по особовому рахунку ОСОБА_1

28.03.2024 відповідно до договору факторингу №28/03/24 АТ «Банк Кредит Дніпро» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами відповідно до реєстру боржників згідно додатку №1.

За актом приймання передачі реєстру боржників від 28.03.2024 до договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 ТОВ «Цикл Фінанс» прийняло від ТОВ «Банк Кредит Дніпро» реєстр боржників, складений за формою згідно додатку №1 до договору, загальна сума заборгованості за кредитними договорами в валюті гривня складає 179870087,10 грн.

Платіжною інструкцією № 6041 від 28.03.2024 ТОВ «Цикл Фінанс» перераховано АТ «Банк Кредит Дніпро» оплату грошової вимоги згідно договору факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024 в розмірі 10200233 грн.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 28/03/21 від 28.03.2024 до ТОВ «Цикл Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 у розмірі 15 657,60 грн, яка складається з: заборгованості по тілу 4 999,20 грн, заборгованість по відсотках 0 грн, заборгованість по комісії 10 657,40 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 станом на 27.03.2024 загальна заборгованість складає 15 657,60 грн. Сума виданого кредиту 4 999,20 грн, дата надання кредиту: 15.09.2020, кінцева дата погашення кредиту: 15.09.2023, термін користування кредитом: 36 місяців. Сума несплачених відсотків: 0 грн. Сума несплачених комісій: 10 658,40 грн.

09.02.2026 ТОВ «Цикл Фінанс» ОСОБА_1 направлено вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 в розмірі 15 657,60 грн.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких правових норм.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Правилами статті 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.

У договорі № 26200000470756, укладеному 15.09.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 , визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші.

Як убачається з матеріалів справи, свої зобов`язання АТ «Банк Кредит Дніпро» перед відповідачем виконав, перерахував відповідачу обумовлені кредитним договором кошти.

Отже позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 в сумі 4 999,20 грн по тілу кредиту.

На час розгляду справи судом відповідачкою не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Виходячи з наведеного вище, до ТОВ «Цикл Фінанс» від АТ «Банк Кредит Дніпро» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором факторингу № 28/03/24 від 28.03.2024.

Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 в сумі 4 999,20 грн, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в сумі 4 999,20 грн, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки комісії за користування кредитом, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц (провадження №61-8862сво18).

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року у справі №640/14229/15 (провадження №61-16739св20), від 21 квітня 2021 року у справі №677/1535/15 (провадження №61-19356св19), від 15 грудня 2021 року у справі №209/789/15 (провадження №61-16561св20), від 21 липня 2021 року у справі №751/4015/15 (провадження №61-8543св20).

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому, у кредитному договорі № 26200000470756, укладеному 15.09.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 не зазначено перелік у послуг з обслуговування кредиту, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Тобто, в чому саме полягає комісія за обслуговування кредитної заборгованості, за які саме банківські послуги призначена та принципу її нарахування кредитний договір також не містить.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги Банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, Банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які Банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення пункту 1.2 кредитного договору та графіку платежів щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому відсутні підстави для задоволення позовних в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією в розмірі 10 658,40 грн.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21.

У вказаній постанові зроблено висновок про те, що: якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

За таких обставин, положення пункту 1.2 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки надання кредиту, розрахунково-касове обслуговування це обов`язок кредитодавця за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь кредитодавця.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наведених умов, суд дійшов висновку, що оскільки положення кредитного договору № 26200000470756 від 15.09.2020 про сплату позичальником на користь банку комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, то позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 10 658,40 грн є необґрунтованою.

Водночас, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідачкою на виконання умов договору було сплачено 3 078,20 грн в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту.

Отже, встановивши, що відповідачкою на виконання умов договору було сплачено 3 078,20 грн в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зарахування сплаченої позичальником комісії в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Тож, оскільки розмір заборгованості за тілом кредиту складає 4 999,20 грн, тому наявні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 у розмірі 1 921,00 грн (4 999,20 -3 078,20), яка складається із заборгованості по тілу кредиту.

Розподіл судових витрат.

В частині 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЗ-2160 від 15.05.2026.

Крім того, згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.ч.1,2 ст.137 ЦПК України).

За змістом ч.ч.3,4,5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Що стосується витрат на правничу допомогу, то на їх підтвердження позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 01.04.2026 № 43453613, додаткову угоду № 26200000470756 до договору № 43453613 про надання правової допомоги від 01.04.2026, акт № 26200000470756 від 13.05.2026 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), детальний опис робіт (наданих послуг) необхідних для надання правничої (правової допомоги) за позовом ТОВ «Цикл Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, ордер на надання правничої допомоги № 1955464, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої, другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 429,45 грн та суми сплаченого судового збору в сумі 326,68 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26200000470756 від 15.09.2020 в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 к., яка складається з 1 921,00 грн заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 429 (чотириста двадцять дев`ять) грн 45 к. та суми сплаченого судового збору у розмірі 326 (триста двадцять шість) грн 68 к.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Полтави за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613;

відповідачка ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 12.08.2026.

Головуюча Ю.М. Подмаркова