Постановление суда № 138972026, 12.08.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/1032/20

Провадження № 6/931/13/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

15 липня 2026 року представник ТОВ «Капіталресурс» звернулася до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа. Заяву мотивує тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік їх повернення. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, та на виконання рішення суду видано виконавчий лист № 931/1032/20 від 01.03.2021 року, про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином, змінено кредитора по договору з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65037889 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа, яке 29 жовтня 2021 року державним виконавцем ВДВС було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Однак, станом на дату укладання договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався. У зв`язку з відсутністю оригіналу виконавчого листа на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності, на який 31 березня 2026 року ТОВ «Капіталресурс» отримало відповідь про втрату оригіналу виконавчого листа.

За відсутності оригіналу виконавчого документа ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права, як стягувача, гарантовані законодавством України. Крім цього, вважає, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений з огляду на Перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», за змістом яких тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня з дня припинення або скасування воєнного стану.

Просить замінити стягувача у виконавчому листі № 931/1032/20 від 01.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 931/1032/20 від 01.03.2021 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 16 липня 2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» прийнято та призначено до розгляду.

Представник ТОВ «Капіталресурс» у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 151 на звороті). Одночасно у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про проведення розгляду заяви без її участі (а.с. 110).

Представник Володимирського відділу ДВС у судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. 12.08.2026 року від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що виконавчий лист у справі №931/1032/20 Локачинського районного суду на виконанні у відділі не перебував (а.с 158).

Представник АТ КБ «ПриватБанк» та боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилися також, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, заяв від них не надійшло.

Частинами 3, 5 ст. 442 ЦПК України визначено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З огляду на надані заявником докази, які містяться в матеріалах заяви, суд вважає за можливе розгляд справи провести у відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 27 січня 2021 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16913,58 грн та 1231,58 грн судового збору (а.с. 96-98).

Вказане заочне рішення суду набрало законної сили та на його виконання Локачинським районним судом Волинської області 01 березня 2021 року видано стягувачу за його заявою виконавчий лист.

З постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.10.2021 року ВП №65037889 вбачається, що виконавчий лист №931/1032/20, виданий Локачинським районним судом Волинської області 01.03.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 18145,16 грн боргу, повернуто стягувачу АТ КБ "ПриватБанк" на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними), строк його повторного пред`явлення - до 24.10.2024 року (а.с.134).

З витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 30.06.2026 року, долученого заявником, вбачається, що ВП № 65037889 має статус завершеного, боржник ОСОБА_1 , стягувач - ПАТ КБ "ПриватБанк" (а.с. 119).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого АТ КБ «ПриватБанк» відступає за плату права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрах боргових зобов`язань (а.с. 113-117).

Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 1 від 22 серпня 2025 року ТОВ «Капіталресурс» перерахувало кошти на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 118).

Відповідно до акту № 11 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №11 від 18 вересня 2025 року за договором факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» передало, а ТОВ «Капіталресурс» прийняло реєстр боргових зобов`язань № 11 від 18 вересня 2025 року (а.с. 122).

Із витягу з реєстру боргових зобов`язань № 11 до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року вбачається факт відступлення ТОВ «Капіталресурс» права вимоги за договором б/н від 02.03.2018 року, укладеним із ОСОБА_1 (а.с. 125).

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У частинах 1, 2 ст.442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, за змістом вищенаведених норм матеріального і процесуального закону у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Відтак, на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 ТОВ «Капіталресурс» набуло по відношенню боржника ОСОБА_1 саме той обсяг прав та обов`язків, які існували у АТ КБ «ПриватБанк».

Частинами 1-3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом положень ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частина 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Отже, за обставинами цієї справи, враховуючи прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу 29.10.2021, строк повторного звернення цього виконавчого листа до виконання був встановлений в постанові до 24.10.2024.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

У встановлений законом трирічний строк від дати винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа АТ КБ «ПриватБанк» повторно виконавчий лист до виконання не подавало, визначені Законом України «Про виконавче провадження» строки не переривались і не зупинялись.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі № 2-7763/10 та у постанові від 28.02.2024 у цивільній справі №2-85/11 зробив наступні правові висновки.

Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

З огляду на викладене наявні підстави вважати, що правонаступник стягувача може звернутися до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то подаючи заяву про заміну стягувача у виконавчому листі, такий правонаступник має одночасно подати заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, обґрунтовуючи поважність причин цього. У разі відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, заява про заміну стягувача у виконавчому листі на правонаступника задоволенню не підлягає, оскільки в цьому випадку така заміна носить виключно формальний характер, не сприяє реалізації завдань цивільного судочинства та не відповідає принципу ефективності, оскільки не дає можливості виконати рішення суду без звернення до суду для вжиття додаткових заходів. Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.01.2023 по справі № 2-3266/11 дійшов висновку, що у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.

У цій справі строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 24.10.2024.

Представник заявника у заяві вважає, що строк на пред`явлення виконавчого документу пропущеним не вважається в силу Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Законом України від 15.03.2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" розділ XIII Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-2, згідно якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки, правовий режим воєнного стану не припинений та не скасований, суд вважає, що є підстави для застосування положень вказаного пункту.

Враховуючи те, що до заявника на підставі договору факторингу перейшли права вимоги заборгованості АТ КБ «ПриватБанк», в тому числі, за договором №б/н від 02.03.2018 року, за яким боржником є ОСОБА_1 , і зобов`язальні відносини за яким не припинилися, при цьому виконавчий лист повернутий стягувачу через неможливість виконання, суд вважає, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача його правонаступником саме у відповідному виконавчому листі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зі змісту вищезазначеної статті вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред`явлення його до виконання.

З приводу видачі дубліката виконавчого листа існує усталена судова практика. Зокрема, у постанові від 28 лютого 2024 року у справі №572/3591/19 (провадження №61-13454св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підтримав подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах по перегляду судових рішень з приводу видачі дубліката виконавчого листа, та вкотре виснував, що «єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання».

Заявником на підтвердження встановлення факту втрати/відсутності оригіналу виконавчого листа до заяви долучено відповідь АТ КБ «ПриватБанк» від 18.03.2026 року №20.1.0.0.0/7-260312/78902 з якої вбачається, що за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку, оригінали виконавчих листів, які надійшли до банку в період до 05.10.2025 знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку рф. Крім того, до заяви долучено витяг до додатку до запиту №749958/10-03 від 12.03.2026, копію акту про пожежу від 06.10.2026 та лист Львівського міського управління ДСНС від 15.10.2025 № 5823.1-2202/58233 (а.с. 124, 126, 126 на звороті, 127-131).

Отже, в АТ КБ «ПриватБанк» оригінал виконавчого листа відсутній, такий був втрачений.

Як було зазначено вище, строк, встановлений для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 931/1032/20 у даній справі після його повернення державним виконавцем стягувачу (29.10.2021) переривався та не закінчився в силу п. 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження».

Відтак, зважаючи, що на даний час виконавчий лист втрачено, рішення не виконано, строк для пред`явлення виконавчого документа до стягнення не закінчився, суд вважає за можливе видати дублікат виконавчого листа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 258 260, 352-355, 442, п. 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (ЄДРПОУ 43513923), у виконавчому листі з виконання рішення Локачинського районного суду Волинської області від 27 січня 2021 року у цивільній справі № 931/1032/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа від 01 березня 2021 року, виданого Локачинським районним судом Волинської області у справі № 931/1032/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 12.08.2026 року.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко