Постановление суда № 138971250, 12.08.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/317/26

Провадження №1-кп/930/145/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12021020090000194 від 11.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Немирівського районного суду Вінницької області 09.02.2026 року надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 27.01.2026 року з додатками, відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно обвинувального акту, відповідно до наказу директора Державного підприємства «Гайсинський лісгосп» № 133 від 01.11.2006 ОСОБА_4 призначено на посаду майстра лісу Ситківецького лісництва з 01.11.2006, у зв`язку з штатними змінами.

Із майстром лісу ОСОБА_4 01.11.2006 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, згідно якої останній, як працівник, який займає посаду чи виконує роботу на посаді майстра лісу обходу №2 Ситківецького лісництва безпосередньо пов`язану із збереженням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосування у процесі виробництва переданих йому цінностей приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених цінностей у зв`язку з чим зобов`язується: дбайливо ставитися до цінностей і вживати заходи до запобігання завдання їм шкоди; своєчасно інформувати Адміністрацію про всі обставини, які загрожують ввіреним йому цінностей. Підставою для притягнення Працівника до матеріальної відповідальності є матеріальна шкода, заподіяна розкраданням, нестачею, умисним знищенням або псування матеріальних цінностей, а також їх знищення або зіпсуттям через недбалість, що підтверджується інвентаризаційними документами.

Відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України, охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління та лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Відповідно до Положення «Про державну лісову охорону», затвердженого Постановою КМУ № 976 від 16.09.2009, керівник, головний лісничий, інженери відділу (сектору) всіх категорій, лісничий, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагенствами, входять до складу державної лісової охорони.

На підставі вимог п. 4 ч. 1 ст. 93 Лісового кодексу України на майстра лісу ОСОБА_4 , як працівника лісової охорони, покладаються обов`язки щодо запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасного виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

При реалізації зазначених вище повноважень, згідно з вимогами ст.19 Конституції України, як службова особа державної лісової охорони, ОСОБА_4 зобов`язаний був діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України, законами України та іншими діючими нормативно-правовими актами, у тому числі й керівними документами Держлісагенства та Положенням «Про державну лісову охорону» щодо припинення, запобігання та не допущення лісопорушень.

Окрім того, майстер лісу ОСОБА_4 , відповідно до «Посадової інструкції майстра лісу», із якою він ознайомлений під особистий підпис, безпосередньо здійснює охорону лісів на території довірених їм обходів.

У своїй практичній діяльності майстер лісу здійснює державний контроль за додержанням всіма лісокористувачами, власниками лісів та іншими юридичними і фізичними особами лісового законодавства, тобто наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та відповідно є службовою особою.

Так, ОСОБА_4 являючись службовою особою державного підприємства - ДП «Гайсинський лісгосп», являючись матеріально відповідальною особою за ввірені йому лісові ресурси у обході №2 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», неналежно виконуючи покладені на нього службові обов`язки, визначені посадовою інструкцією майстра лісу, щодо охорони лісів у ввіреному йому обході №2, внаслідок не здійснення щоденного огляду лісових ділянок розташованих в даному обході №2, у період з 25.12.2020 по 06.06.2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.06.2021, допустив незаконну порубку невстановленими досудовим розслідуванням особами 230 дерев у кварталі 10 виділі 9 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», у період з 05.11.2020 по 06.06.2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.06.2021, допустив незаконну порубку невстановленими досудовим розслідуванням особами 17 дерев у кварталі 13 виділі 4 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», у період з 10.12.2020 по 06.06.2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.06.2021, допустив незаконну порубку невстановленими досудовим розслідуванням особами 31 дерева у кварталі 14 виділі 3 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп».

Крім того, майстер лісу ОСОБА_4 , внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, до моменту проведення 07.06.2021 раптової перевірки обходу №2 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», під час якої і були виявлені зазначені факти незаконної вирубки 278 дерев різних порід у кварталі 10 виділі 9, кварталі 13 виділі 4 та кварталі 14 виділі 3 Ситківецького лісництва, у встановленому законом порядку, жодним чином не повідомляв керівництво ДП «Гайсинський лісгосп» та правоохоронні органи про зазначені самовільні рубки дерев у лісі, у ввіреному йому обході №2.

У відповідності до висновку експерта за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи №2367/23-21 від 10.10.2024 загальний розмір шкоди, заподіяної лісовому господарству внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 10 виділі 9, кварталі 13 виділі 4 та кварталі 14 виділі 3 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп» становить 1 261 268,78 грн.

З урахування викладеного, внаслідок неналежного виконання майстром лісу обходу №2 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп» ОСОБА_4 , як службової особи, своїх обов`язків через несумлінне ставлення до них, було допущено незаконну вирубку 278 дерев різних порід та діаметрів, невстановленими досудовим розслідуванням особами, у кварталі 10 виділі 9, кварталі 13 виділі 4 та кварталі 14 виділі 3 Ситківецького лісництва ДП «Гайсинський лісгосп», чим заподіяно лісовому господарству шкоду на загальну суму 1 261 268,78 гривень, що відповідно до примітки 4 ст. 364 КК України, являється тяжкими наслідками.

Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України, службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України в зв`язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечував щодо задоволення клопотання сторони захисту.

Представник потерпілого ОСОБА_6 не заперечував щодо задоволення клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Таким чином, законом безальтернативно встановлено обов`язок суду розглянути вказане клопотання відразу після надходження, в незалежності від стадії провадження.

Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули визначені законом строки.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Згідно обвинувачення, кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 у період з 05.11.2020 по 06.06.2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.06.2021.

Санкцією ч. 2 ст. 367 КК України (станом на час події та на сьогодні) передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Положення ст. 12 КК України свідчать, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені нетяжкого злочину.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років.

Згідно обвинувального акту правопорушення вчинено у період з 05.11.2020 по 06.06.2021, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 06.06.2021 року.

Сукупність вказаного свідчить, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, строк давності, перебіг якого обчислюється з моменту вчинення кримінального правопорушення (06.06.2021 року), сплив, оскільки станом на 12.08.2026 року п`ять років строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності минули.

Підстави для зупинення перебігу давності відсутні, оскільки обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування та суду. Підстави для переривання перебігу давності у справі відсутні, що підтверджується вимогою про судимість щодо обвинуваченого.

Вказане свідчить, що ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Обвинуваченому судом роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення його від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження. ОСОБА_4 після роз`яснення вказаного в судовому засіданні надав свою згоду на закриття провадження, повідомив про розуміння та усвідомлення підстав звільнення, права заперечувати щодо закриття провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений в судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України, а кримінальне провадження щодо нього на підставі ч. 3 ст. 288 КПК України, закрити.

Стосовно заявленого ДП "Ліси України" цивільного позову до обвинуваченого суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 129 КПК України, яка регулює вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, визначено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Таким чином, за змістом ст. 129 КПК суд наділений правом вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні лише при ухваленні вироку або постановленні ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Тому, у випадку звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК та закриття кримінального провадження, цивільний позов у кримінальному провадженні не підлягає вирішенню по суті, натомість може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.

Про вказане наголошено у правовому висновку Верховного Суду (постанова від 15 січня 2019 року у справі № 185/442/16-к (провадження № 51-7731км18)).

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 закривається судом у зв`язку із закінчення строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 завданої матеріальної шкоди слід залишити без розгляду.

В той же час, суд роз`яснює потерпілому його право звернутись з позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення в порядку цивільного судочинства на підставі ч. 7 ст. 128 КПК України.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні, що складаються з витрат на проведення судової інженерно-екологічної експертизи в сумі 52010 гривень 28 коп. слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючисьст.49 КК України, ст.ст.284,285-288,314,350,395 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР 12021020090000194 від 11.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Цивільний позов ДП "Ліси України" до ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12021020090000194 від 11.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 - залишити без розгляду, роз`яснивши учасникам право на звернення в порядку цивільного судочинства.

Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2026 року (справа 127/965/26 провадження 1-кс/127/452/26) скасувати.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні за проведення судової інженерно-екологічної експертизи в сумі 52010 (п`ятдесят дві тисячі десять) гривень 28 коп. віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_8