Постановление суда № 138969197, 13.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13036/26

Номер провадження:1-кс/521/3944/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженим з прокурором Хаджибейської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025163470001077 від 22.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ відділення поліції №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12025163470001077 від 22.11.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме за фактом виконання групою осіб за грошову винагороду фіктивних документів, що надають змогу безперешкодно перетнути Державний кордон України.

06.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді Хаджибейського районного суду м.Одеси проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено:

- грошові кошти у сумі 1000 доларів США (10 купюр номіналом по 100 доларів) з номерами: LB26131366V, LF00593438, LK74429534C, LB75557334P, MK60284560C, LF05656876H, KB23152471C, KB72583250H, KA27476207A, HB86000931Q, 200 євро (2 купюри номіналом по 100 євро) з номерами VA2775308159, VA2775308141, 3500 гривень (7 купюр номіналом по 500 гривень) з номерами ЄМ6391213, ВД4506740, ЄН4898425, ЕУ4888456, ЄН6759499, КИ6127577, АП2771722;

- печатка з написом «лікар ОСОБА_5 МОЗ України»;

- 3 флеш-накопичувачі: 1 червоного кольору з номером E5F4C09C03, 1 сірого кольору на 16GB, 1 чорного кольору HI-RALI на 8 GB;

- 2 банківські карти: універсальна № НОМЕР_1 дійсна до 12/28, для виплат № НОМЕР_2 дійсна до 02/27;

- паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_3 дійсний до 03.12.2028 на ім`я ОСОБА_5 ;

- 18 медичних карт стаціонарного хворого, а саме медична карта стаціонарного хворого №2027 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , медична карта стаціонарного хворого №1969 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , медична карта стаціонарного хворого №1968 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , медична карта стаціонарного хворого №2037 на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , медична карта стаціонарного хворого №2095 на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , медична карта стаціонарного хворого №1970 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , медична карта стаціонарного хворого №1984 на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , медична карта стаціонарного хворого № 524 на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , медична карта стаціонарного хворого №1985 на ім`я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , медична карта стаціонарного хворого №1355 на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , медична карта стаціонарного хворого №1416 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , медична карта стаціонарного хворого №1354 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , медична карта стаціонарного хворого №1404 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , медична карта стаціонарного хворого №1357 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , медична карта стаціонарного хворого №1353 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , медична карта стаціонарного хворого №1415 на ім`я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , медична карта стаціонарного хворого №526 на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , медична карта стаціонарного хворого №1412 на ім`я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 .

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вище вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що вищевказані вилучені предмети є предметами злочину, у органу досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на вилучене майно.

Постановою слідчого від 07.08.2026 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Підставою для накладення арешту на майно, відповідно до ч.2 ст.70 КПК України є збереження речових доказів, забезпечення можливості проведення необхідних експертних досліджень та конфіскація майна як виду покарання.

Враховуючи, що на теперішній час у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені предмети мають значення речових доказів, з метою їх збереження та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою призначення судових експертиз, конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на зазначене майно.

Слідчий ОСОБА_3 надав до суду заяву, відповідно до змісту якої просив розгляд клопотання здійснити за його відсутності, клопотання підтримав, просив задовольнити. Також зазначив, що грошові кошти є ідентифікованими під час досудового розслідування, про що додав протокол вручення грошових коштів.

Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_24 в судове засідання не прибув, надав до суду заяву відповідно до змісту якої просив розгляд клопотання здійснити за відсутністю його та ОСОБА_5 . Щодо вирішення питання про арешт зазначеного майна поклався на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За змістом ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до п.п.1, 3 ч 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно вимог ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до санкції ч.3 ст.332 КК України, за якою підозрювану ОСОБА_5 07.08.2026 року повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Щодо вимог слідчого про накладення арешту на медичні картки стаціонарних хворих: №1969 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №1968 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №2037 на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , №1970 на ім`я ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , №1985 на ім`я ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , №1355 на ім`я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , №1416 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , №1354 на ім`я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , №1404 на ім`я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , №1357 на ім`я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , №1353 на ім`я ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , №1415 на ім`я ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , №526 на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , №1412 на ім`я ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_17 та паспорту для виїзду за кордон НОМЕР_3 дійсний до 03.12.2028 на ім`я ОСОБА_5 , слідчий суддя зазначає наступне.

Аналізуючи зміст вищенаведених положень Кодексу слід дійти висновку, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. При цьому арешт майна застосовуються з метою збереження доказів, якщо існують обставини, які підтверджують, що без їх застосування докази можуть бути втрачені.

Натомість подане клопотання та надані матеріали провадження не містять відомостей, які вказують, що вилучені речі - медичні картки стаціонарних хворих віком понад 60 років та не мають обмежень у перетині державного кордону України, зберегли сліди злочину, чи є знаряддям вчинення тощо. Тобто у клопотанні та наданих матеріалах відсутні будь-які підстави вважати, що вилучені речі є доказами кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування.

Згідно приписів п.23 Положення про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон (затверджених постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992) забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України. Згідно п.22 цього Положення в особи, взятої під варту, або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові.

Крім того, відсутні підстави вважати та слідчим не доведено, що паспорт був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження суттєво обмежує права ОСОБА_5 .

На підставі викладеного та враховуючи, що слідчий своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у особи, яка є підозрюваною та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, зокрема можливої конфіскації майна, у зв`язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, серед іншого і вилучених грошових коштів, які за своїми номерами збігаються із залученими грошовими коштавми під час здійснення досудового розслідування, необхідності проведення судових експертиз, можливість призначення покарання з конфіскацією майна у даному кримінальному провадженні наслідки арешту майна, який є тимчасовим, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого,проте частковому з наведених вище підстав.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання слідчого про арешт майна із забороною користування, розпорядження та відчуження, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони користування та розпорядження майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на вилучене майно 06.08.2026 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адерсою АДРЕСА_1 , :

- грошові кошти у сумі 1000 доларів США (10 купюр номіналом по 100 доларів) з номерами: LB26131366V, LF00593438, LK74429534C, LB75557334P, MK60284560C, LF05656876H, KB23152471C, KB72583250H, KA27476207A, HB86000931Q, 200 євро (2 купюри номіналом по 100 євро) з номерами VA2775308159, VA2775308141, 3500 гривень (7 купюр номіналом по 500 гривень) з номерами ЄМ6391213, ВД4506740, ЄН4898425, ЕУ4888456, ЄН6759499, КИ6127577, АП2771722;

- печатку з написом «лікар ОСОБА_5 МОЗ України»;

- 3 флеш-накопичувачі: 1 червоного кольору з номером E5F4C09C03, 1 сірого кольору на 16GB, 1 чорного кольору HI-RALI на 8 GB;

- 2 банківські карти: універсальна № НОМЕР_1 дійсна до 12/28, для виплат № НОМЕР_2 дійсна до 02/27;

- медичні картки стаціонарних хворих: №2027 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №1984 на ім`я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , № 524 на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Заборонити розпоряджатись та користуватись зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.

В задоволені інших вимог клопотання - відмовити.

Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1