Постановление суда № 138968293, 23.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/28255/26

Провадження № 1-кс/947/10654/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Запоріжжя, з середньою освітою, неодруженого, без дітей, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -

якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

23 липня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що Слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026164110000073 від 05.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України

На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

На думку слідчого застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та звернув увагу на відсутність обгрунтованої підозри, непричетність підозрюваного до вчинення незаконних дій, непомірний розмір запропонованої прокурором застави. Крім того, на думку адвоката, інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, покладення обов`язку носити електронний засіб контролю, домашній арешт в нічний час доби здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

22.07.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше травня 2026 року, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою одержання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України, які є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, рішення щодо закріплення та видачі державного номерного знаку із визначеною комбінацією символів, поєднаного з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Відповідно до раніше досягнутої домовленості між співучасниками було розподілено ролі, згідно з якими ОСОБА_7 здійснювала пошук потенційних клієнтів, вела з ними переговори та узгоджувала умови передачі неправомірної вигоди, тоді як ОСОБА_4 підтверджував можливість здійснення впливу на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України рішення щодо закріплення та видачі державного номерного знаку із визначеною комбінацією символів, одержував неправомірну вигоду та забезпечував виконання досягнутих домовленостей.

Так, ОСОБА_8 , переглядаючи інформацію у месенджері Telegram, виявив у спільноті «Автосообщество Одесса» оголошення користувача « ОСОБА_9 » (абонентський номер НОМЕР_1 , який, як встановлено під час досудового розслідування, належить ОСОБА_7 ) щодо можливості придбання державних номерних знаків із бажаними комбінаціями символів, у зв`язку із чим звернувся до останньої з метою придбання державного номерного знаку із комбінацією символів «ОО 0888 ММ».

У ході подальшого спілкування ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та реалізуючи спільний злочинний умисел, повідомила ОСОБА_8 про можливість здійснення впливу на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України рішення щодо закріплення та видачі державного номерного знаку із бажаною комбінацією символів за умови передачі неправомірної вигоди у сумі 1900 доларів США, а також сплати у встановленому порядку 18 000 гривень вартості платної послуги за закріплення державного номерного знаку із визначеною комбінацією символів.

При цьому ОСОБА_7 , діючи узгоджено із ОСОБА_4 , висунула вимогу щодо обов`язкової передачі вказаних коштів та повідомила, що у разі відмови від передачі неправомірної вигоди використає свій вплив на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України рішення щодо недопущення закріплення та видачі бажаного державного номерного знаку.

Сприймаючи висловлені вимоги як реальні, усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків у разі відмови від передачі коштів та враховуючи повідомлені ОСОБА_7 відомості про можливість здійснення нею впливу на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України рішення щодо закріплення та видачі бажаного державного номерного знаку, ОСОБА_8 вимушено погодився на передачу неправомірної вигоди.

Разом із тим, усвідомлюючи протиправність вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ОСОБА_8 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення та надалі діяв під їх контролем.

В подальшому, на виконання спільного злочинного умислу ОСОБА_7 засобами телефонного зв`язку зв`язалася із ОСОБА_8 та з метою одержання частини неправомірної вигоди у вигляді авансу в сумі 900 доларів США призначила зустріч 16.06.2026 о 14:00 за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, біля кафе «Компот», повідомивши, що для одержання неправомірної вигоди на зустріч прибуде її партнер - ОСОБА_4 .

Прибувши 16.06.2026 близько 14:00 до визначеного місця зустрічі за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, біля кафе «Компот», ОСОБА_8 через деякий час зустрівся з ОСОБА_4 , який прибув на автомобілі BMW 428I, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , використовуючи зазначений транспортний засіб під час вчинення злочинної діяльності.

Під час зустрічі ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел із ОСОБА_7 , підтвердив можливість здійснення впливу на прийняття невстановленими службовими особами територіального сервісного центру МВС України рішення щодо закріплення та видачі державного номерного знаку із бажаною комбінацією символів та висунув вимогу щодо передачі першої частини неправомірної вигоди у сумі 900 доларів США (що станом на 16.06.2026 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 40 335 гривень), на що ОСОБА_8 , сприймаючи висунуту вимогу як обов`язкову умову для отримання бажаного державного номерного знаку, вимушено погодився.

В подальшому, 18.06.2026, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_7 засобами телефонного зв`язку повідомила ОСОБА_8 , що державний номерний знак із комбінацією символів « НОМЕР_4 », щодо якого раніше було досягнуто домовленості, вже реалізований іншій особі, у зв`язку з чим запропонувала альтернативні варіанти державних номерних знаків із комбінаціями символів « НОМЕР_5 » та « НОМЕР_6 », після чого ОСОБА_8 обрав державний номерний знак із комбінацією символів « НОМЕР_5 ».

Надалі, під час неодноразового телефонного спілкування, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8 , що 21.07.2026 бажаний державний номерний знак буде готовий до видачі, у зв`язку із чим призначила зустріч на 21.07.2026 о 14:00 у Центрі надання адміністративних послуг Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Косівська, 2-Д.

Прибувши 21.07.2026 близько 14:00 до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради за адресою: м. Одеса, вул. Косівська, 2-Д, ОСОБА_8 зустрівся із ОСОБА_4 , який отримав у терміналі електронної черги відповідний талон та супроводив останнього до адміністратора Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради для отримання адміністративної послуги щодо державної реєстрації транспортного засобу та закріплення за ним державного номерного знаку із визначеною комбінацією символів.

Після отримання реквізитів для сплати офіційної вартості державного номерного знаку та реєстраційних дій ОСОБА_8 здійснив оплату 18 000 гривень, після чого, діючи під контролем правоохоронних органів, на вимогу ОСОБА_4 передав останньому другу частину неправомірної вигоди у сумі 1000 доларів США (що станом на 21.07.2026 відповідно до офіційного курсу НБУ становило 44 667 гривень).

Після одержання ОСОБА_4 другої частини неправомірної вигоди були здійснені передбачені законодавством реєстраційні дії щодо закріплення за транспортним засобом ОСОБА_8 державного номерного знаку із комбінацією символів « НОМЕР_5 », за результатами яких останній отримав зазначений державний номерний знак.

Безпосередньо після одержання другої частини неправомірної вигоди злочинну діяльність ОСОБА_4 було припинено працівниками правоохоронних органів, які затримали останнього в порядку ст. 208 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:

-показання свідка ОСОБА_8 , якими підтверджуються обставини вчинення кримінального правопорушення;

-огляд предмету мобільного телефону свідка ОСОБА_8 , яким підтверджується факт листування та зв`язку з підозрюваними;

-протокол за результатами проведення НСРД у вигляді контролю за вчиненням злочину, яким підтверджується факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_4 ;

-протокол огляду місця події від 22.07.2026 транспортного засобу марки «Hyundai Tucson» з д.н.з. НОМЕР_5 , яким підтверджується факт отримання ОСОБА_8 даних номерних знаків;

-протокол обшуку від 21.07.2026 за адресою фактичного проживання підозрюваного: АДРЕСА_2 в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Iphone 16 Pro Max» з паролем 25 80 46, 1 IMEI НОМЕР_7 , 2 IMEI НОМЕР_8 , який поміщено до сейф-пакету №ICR0162880; 2 мобільні телефони «Iphone 11» чорного кольору та «РОСО» з IMEI 1 НОМЕР_9 , IMEI 2 НОМЕР_10 , які поміщено до сейф-пакету №ICR0162844; ноутбук чорного кольору «Asus», ідентифікатор пристрою SВC77608-01BЕ-4C66-B50A-CFD420EB35BC, разом із зарядним пристроєм, який поміщено до сейф-пакету № NPU6135438; ноутбук сірого кольору марки «HP», код устрою 7FB660D2-AC85-4805-9837-439C16BC2E, який поміщено до сейф-пакету №NPU6135418; телефон марки Redmi чорного кольору, телефон марки NOKIA чорного кольору з сім-карткою «Київстар» IMEI НОМЕР_11 , мобільний телефон марки NOMI червоного кольору з сім-карткою «Водафон»: IMEI НОМЕР_12 , IMEI НОМЕР_13 ; мобільний телефон марки NOMI чорного кольору з сім-карткою «Водафон»: IMEI НОМЕР_14 , IMEI НОМЕР_15 ; мобільний телефон «ZЕ» чорного кольору з сім-карткою «Водафон»: IMEI НОМЕР_16 , IMEI НОМЕР_17 , які поміщено до сейф-пакету №WAR2051287; предмети, схожі на іноземну валюту, номіналом 100 доларів США в кількості 95 шт., які поміщено до сейф-пакету №NPU5314418; предмети, схожі на купюри номіналом 100 доларів США в кількості 21 шт., які поміщено до сейф-пакету № NPU5314423; три ноутбуки, а саме: сірого кольору марки HP, сірого кольору марки DELL та чорного кольору марки DELL із зарядними пристроями, які поміщено до сейф-пакету №NPU6135420; сім-картки оператора «Київстар» НОМЕР_18 та НОМЕР_19 , які поміщено до сейф-пакету №ICR0162878;

-протокол обшуку від 21.07.2026 транспортного засобу підозрюваного марки «BMW 428I» д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , в ході якого, виявлено та вилучено: транспортний засіб марки «BMW 428i» з номерними знаками НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_20 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «BMW 428i» з номерними знаками НОМЕР_2 ; ключі до транспортного засобу марки «BMW 428i» з номерними знаками НОМЕР_2 ;

-протокол обшуку від 21.07.2026 транспортного засобу підозрюваного марки «Ford Mustang» з номерними знаками НОМЕР_21 , VIN № НОМЕР_22 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Айфон 16 Pro Max» чорного кольору та сім-карту оператора «Лайфселл», які поміщено до сейф-пакету №ICR0162881; купюри, схожі на грошові кошти в іноземній валюті, номіналом 100 доларів США в кількості 10 шт. з наступними серійними номерами: HF99O57466D; HB16763611C; HB15608282R; FF49252134C; HB46157181R; FL06408973C; KF10091651C; HB21674533H; HG05188165C; HB43071187C, які поміщено до сейф-пакету №NPU 5319285; предмети, схожі на грошові кошти в іноземній валюті, номіналом 100 доларів США в кількості 18 шт., 1 купюру номіналом 50 доларів США, предмети, схожі на грошові кошти в національній валюті, номіналом 1000 грн в кількості 3 шт., номіналом 500 грн в кількості 18 шт., 1 купюру номіналом 200 грн., які поміщено до сейф-пакету №NPU5319286; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від транспортного засобу, а також транспортний засіб марки «Ford Mustang» з номерними знаками НОМЕР_21 ;

-протокол ідентифікації та вручення грошових коштів свідку ОСОБА_8 , яким підтверджується факт заволодіння грошовими коштами останнього;

-огляд предмету мобільного телефону ОСОБА_4 , яким підтверджуються окремі обставини вчиненні злочину;

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких корупційних та за яке відповідно до ч. 3 ст. 369-2 КК України передбачене покарання до 8 років позбавлення волі.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Слідчий суддя враховує, що ч.3 ст.369-2 КК України є корупційним злочином, та у разі визнання підозрюваного винним до нього неможливе застосування ст.ст. 69, 75 КК України.

Крім того, підозрюваний неодружений, офіційно не працевлаштований, проживає в орендованому житлі.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваної, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.8. Щодо можливого застосування іншого запобіжного заходу

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу підозрюваному необхідно врахувати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам.

Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано, у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту недоцільно, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 331 200 грн. зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися з ОСОБА_7 , а також зі свідками та учасниками кримінального провадження.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

Строк дії обов`язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18 вересня 2026 року включно у ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1 331 200 грн. (один мільйон триста тридцять одна тисяча двісті) грн, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки строком до 18 вересня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- заборонити спілкуватися з ОСОБА_7 , а також зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1