Постановление суда № 138967666, 04.08.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/1308/25 Провадження № 2/604/105/26

У х в а л а

іменем України

04 серпня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді - Федорович І.В.,

секретаря судового засідання - Ілик Г.М.,

за участю:

представника позивача Майки А.Б. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача-3 Черніцького І.Р. (в режимі ВКЗ),

розглядаючи цивільну справу у підготовчому судовому засіданні в загальному провадженні

за позовом ОСОБА_1 ,

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Підволочиська районна державна нотаріальна контора,

про визнання недійсними договорів дарування, визнання права власності, витребування майна, скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

І. Позовна заява (первинна). 26.11.2025 Позивач ОСОБА_1 подав позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про:

1) визнання права власності власності на 1/4 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) визнання недійсними договорів дарування,

3) про витребування від ОСОБА_4 1/4 частини житлового будинку.

Позивачем було об`єднано декілька позовних вимог (позовів) в одному позові.

Фактична підстава позовних вимог:

1) Позивач ОСОБА_1 в розумінні ст. 549 ЦК УРСР ред 1963 року вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав на момент смерті спадкодавця у будинку по АДРЕСА_1 , внаслідок чого набув право власності на частку житлового будинку. Однак після смерті дружини його батько протиправно оформив право власності на весь житловий будинок, проігнорувавши права позивача як спадкоємця, і на підставі договору дарування від 27.09.1996 відчужив житловий будинок дочці ОСОБА_2 .

2 ) У подальшому житловий будинок був відчужений на підставі двох договорів дарування від ОСОБА_2 до її сина ОСОБА_3 , а від сина до його дружини - ОСОБА_4 (Відповідач - 3). Позивач вважає, що договори дарування є недійсними (нікчемними) в частині частки з моменту укладення, оскільки така частка не належала дарувальникам.

3) На підставі віндикаційного позову позивач просить витребувати належне йому майно від останнього набувача.

Нормативна підстава позовних вимог: ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР (спадкування), 387, 388, 392 ЦК України.

ІІ. 30.01.2026 Позивач подав заяву про «зміну (доповнення) підстав позову» та уточнив позовні вимоги, додавши вимогу про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності.

Позивач мотивував заяву тим, що було проведено реконструкцію вказаного будинку без згоди Позивача та без затвердженого проєкту реконструкції та Повідомлення про початок будівельних робіт та з помилкою щодо дати Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що є підставою для скасування запису про право власності.

Суд прийняв таку заяву Позивача до розгляду та дійшов висновку, що така позовна вимога є похідною позовною вимогою та пов`язана з вимогою про визнання права власності Позивача, який себе вважає власником частини житлового будинку, та повязана зі спірним нерухомим майном.

ІІІ. 26.06.2026 Позивач подав заяву про «зміну предмета позову» у порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України та Позовну заяву (у новій редакції).

- Позивач відмовляється від розгляду раніше заявленої віндикаційної вимоги (витребування майна) в порядку ст. 387, 388 ЦК України, що є відмовою позивача від позову в частині вимог та є його правом;

- Позивач остаточно обирає речово-правовий спосіб захисту визнання права власності на частку у порядку спадкування у поєднанні зі скасуванням державної реєстрації права власності,

- фактичні та правові підстави позову при цьому залишаються незмінними.

При цьому, суд уточняє, що суд бере до уваги Позовну заяву у новій редакції та позовні вимоги, які у ній вказані.

Позивач просить:

1) визнати за ОСОБА_1 право власності на ідеальну частку житлового будинку у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ;

2) визнати недійсними договори дарування повністю,

3) скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок ОСОБА_4 .

Нормативна підстава позовних вимог: ст. 357, 358, 376, 392 ЦК України, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Від представника Відповідача 3 надійшли письмові заперечення, з посиланням на практику Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц. Вважає, що викладена Позивачем позовна заява у новій редакції є новим позовом, оскільки Позивач допустив зміну підстав і предмета позову одночасно. Просить позовну заяву у новій редакції залишити без розгляду.

Позивач подав Відповідь на заперечення.

У відповіді на заперечення Позивач звертає увагу, що 1) спірні правовідносини та матеріально - правова вимога залишилися незмінними; 2) незмінним ядром вимог позивача протягом усього провадження є право власності на частку будинку, набуте в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (1989) та його порушення реєстрацією прав на будинок за іншою особою в цілому. 3) позивач обрав ефективніший спосіб захисту визнання права власності (ст. 392 ЦК України) у межах тих самих правовідносин. 4) вимога про скасування державної реєстрації є похідною, а не новою самостійною вимогою; 5) заява від 30.01.2026 не створила нового позову; 6) вимога залишити позов без розгляду не відповідає закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024, справа №657/1024/16-ц, зазначає, що в разі надходження до суду такої заяви суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову,

- чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог,

- чи об`єднання позовних вимог,

- чи зміну предмета або підстав позову.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, звертає увагу, що стаття 188 ЦПК України містить правила об`єднання і роз`єднання позовів. Згідно із частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Висновки суду.

В обох позовних заявах: первинній та у новій редакції:

1) Позивач заявляє про його право власності на 1/4 житлового будинку та просить за ним визнати право власності на 1/4 житлового будинку в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 . Тобто в цій частині не відбулося зміни предмету чи підстави позову, лише уточнення позовної вимоги ("в порядку спадкування").

2) Позовна вимога про визнання недійсними договорів дарування - залишилася незмінною в частині предмету та підстав позову.

3) Позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності повязана з обєктом позову та предметом позову, яка була прийнята судом та обєднана з іншими позовними вимогами протокольною ухвалою, також не змінена у позовній заяві у новій редакції.

Позивач змінив спосіб захисту, відмовившись від віндикаційного позову, та заявивши позов про визнання права власності в порядку спадкування.

Таким чином, суд не вбачає ознак подання Позивачем нового позову та приймає до розгляду позовну заяву у новій редакції.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 43, 49, 188, 197, 198 ЦПК України, суд -

постановив:

1.Відмовити у задоволенні клопотання представника Відповідача 3 про залишення позовної заяви в новій редакції без розгляду.

2.Задоволити клопотання представника Позивача.

3.Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 у новій редакції.

4.У подальшому розглядати справу з урахуванням позовної заяви у новій редакції: про визнання права власності в порядку спадкування на 1/4 ідеальну частку житлового будинку, визнання недійсними договорів дарування та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 .

5.Визначити Відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву (в новій редакції) з поданням усіх доказів. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

6.Відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

7.Встановити Позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

8.Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://pv.te.court.gov.ua/sud1912.

Ухвала оскарженню не підлягає окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набуває законної сили з моменту складення та підписання.

Ухвала складена - 12.08.2026.

Суддя І. В. Федорович