Єдиний державний реєстр судових рішень
справа № 952/4/26
провадження № 2/619/2373/26
РІШЕННЯ
іменем України
4 серпня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
встановив:
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 2105932593362 від 28.02.2021 у розмірі 58 638,27 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 28.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2105932593362. 01.12.2021 було укладено договір № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105932593362. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105932593362. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 2105932593362. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №2105932593362 від 28.02.2021 становить 81 326,13 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 100,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 76 226,13 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 58 638,27 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 100,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 53 538,27 грн.
Адвокат Лаєвська М.Л., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 , заперечуючи проти позовних вимог, посилалась на те, що розмір процентів за користування кредитом в межах строку кредитування, підлягає розрахунку лише за 16 днів. Нарахування відсотків за користування грошовими коштами у розмірі, який більш ніж в 10 разів перевищує суму кредиту, не відповідає фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності і розумності. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 17 березня 2021 року. Визначена позивачем ТОВ «Коллект Центр» до стягнення заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за кредитними договорами включає період, який виходить за межі строку кредитування. Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договорами проценти, тому заявлені ТОВ «Коллект Центр» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період, який виходить за межі строку кредитування є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
У судовому засіданні представник позивача Бацюк О.М. позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Адвокат Лаєвська М.Л., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи були повідомлені своєчасно і належним чином, шляхом отримання 15.07.2026 в Електронному суді судової повістки про виклик до суду, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
28.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого Кредитування» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг № 2105932593362 «Стандартний», підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором «R3» (а.с. 16-18).
Відповідно до умов п.1.1 вказаного договору позичальнику надається кредит без конкретної споживчої мети на суму 5 100 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору його додатків та правил.
Відповідно до п. 1.2. договору № 2105932593362 кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною.
Відповідно до п. 1.9. договору № 2105932593362 граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.
Згідно з п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.
Згідно з умовами договору позичальник несе певну відповідальність, а саме п. 3.3. договору передбачено, що у разі порушення позичальником своїх зобов`язань щодо погашення/оплати суми кредиту та/або процентів за користування ним, товариство має право нараховувати позичальнику пеню у розмірі 1% (один відсоток) від неповернутої частини суми кредиту та/або процентів за користування ним за кожний день прострочення повернення (перевищення строку повернення) заборгованості з урахуванням наступних обмежень: 3.3.1. у разі, якщо сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за договором; 3.3.2. у разі, якщо сума, одержана за договором, перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору - пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов`язань позичальником на підставі договору не може перевищувати половини суми, одержаної позичальником за цим договором.
Крім того, 28.02.2021 ОСОБА_2 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором «R3» додаток № 1 до кредитного договору та паспорт споживчого кредит додаток № 3 до кредитного договору (а.с. 79-80).
На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5 100,00 грн, що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», відповідно до якого на підставі укладеного між товариством та ТОВ ФК «Вей пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей Фор пей» 28.02.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту № НОМЕР_1 , яка належить позичальнику сумі 5 100,00 грн (а.с. 82).
Згідно з розрахунком заборгованість відповідача по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2105932593362 від 28.02.2021 становить 81 326,13 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 100,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 76 226,13 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 58 638,27, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 5 100,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 53 538,27 грн (а.с. 55).
01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105932593362 (а.с. 8-11)
За даними витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 2105932593362 від 01.12.2021 в сумі 46 512,00 грн (а.с. 61).
10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2105932593362 (а.с. 13-24).
На підставі акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням умов договору факторингу, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 26).
За даними витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 2105932593362 від 28.02.2021 в сумі 23 040,00 грн (а.с. 22-23).
31.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 62). 19.11.2024 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено додаткову угоду №4 до договору № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 (а.с. 30).
Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК Україниправочин вважаєтьсятаким,що вчиненийу письмовійформі,якщо йогозміст зафіксованийв одномуабо кількохдокументах (утому числіелектронних),у листах,телеграмах,якими обмінялисясторони. Правочинвважається таким,що вчиненийу письмовійформі,якщо волясторін вираженаза допомогоютелетайпного,електронного абоіншого технічногозасобу зв`язку. Правочинвважаєтьсятаким,щовчиненийу письмовійформі,якщовінпідписаний йогостороною(сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 626 ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з частиною першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина перша статті 1048ЦК України передбачає,що позикодавецьмає правона одержаннявід позичальникапроцентів відсуми позики,якщо іншене встановленодоговором абозаконом.Розмір іпорядок одержанняпроцентів встановлюютьсядоговором.Якщо договоромне встановленийрозмір процентів,їх розмірвизначається нарівні обліковоїставки Національногобанку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно статті 1082 ЦК України,боржник зобов`язанийздійснити платіжфакторові заумови,що вінодержав відклієнта абофактора письмовеповідомлення провідступлення правагрошової вимогифакторові ів цьомуповідомленні визначенагрошова вимога,яка підлягаєвиконанню,а такожназваний фактор,якому маєбути здійсненийплатіж. Боржникмає правовимагати відфактора наданняйому врозумний строкдоказів того,що відступленняправа грошовоївимоги факторовісправді маломісце.Якщо факторне виконаєцього обов`язку,боржник маєправо здійснитиплатіж клієнтовіна виконаннясвого обов`язкуперед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
28 лютого 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансових послуг № 2105932593362 «Стандартний», який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «R3».
Відповідно до п. 1.1 договору відповідачу надано кредит у розмірі 5 100,00 грн на умовах строковості, зворотності та платності. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, які є невід`ємними частинами договору, тоді як відповідно до п. 1.9 договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить один рік.
Факт виконання кредитодавцем свого зобов`язання з надання кредиту підтверджується листом ТОВ ФК «Вей Фор Пей», згідно з яким 28.02.2021 на банківську картку, що належить відповідачу, перераховано 5 100,00 грн. Доказів повернення відповідачем зазначених коштів матеріали справи не містять.
Отже, факт виникнення між сторонами кредитних правовідносин, отримання ОСОБА_2 кредитних коштів у розмірі 5 100,00 грн та невиконання нею обов`язку щодо їх повернення суд вважає доведеними, у зв`язку з чим вимога про стягнення основної суми кредиту є обґрунтованою.
Щодо переходу права вимоги
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого первісний кредитор відступив новому кредитору права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором ОСОБА_2
10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, до складу яких включено право вимоги за кредитним договором № 2105932593362.
Разом із тим суд звертає увагу, що надані позивачем документи містять різні відомості щодо розміру права вимоги. Так, згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до відповідача в сумі 46 512,00 грн, тоді як згідно з витягом з реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_2 у сумі 23 040,00 грн. Водночас у поданому до суду розрахунку позивач визначає загальну заборгованість у розмірі 81 326,13 грн та просить стягнути 58 638,27 грн.
Саме по собі зазначення позивачем у власному розрахунку більшого розміру заборгованості не може підтверджувати ані виникнення відповідної суми боргу, ані набуття позивачем права вимоги у такому розмірі. Відповідно до засад змагальності цивільного процесу кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Разом із тим установлені розбіжності не спростовують переходу до позивача самого права вимоги за кредитним договором і не є підставою для відмови у стягненні тієї частини заборгованості, існування та розмір якої підтверджені належними доказами.
Щодо процентів за користування кредитом
Позивач просить стягнути з відповідача 53 538,27 грн процентів за користування кредитом при фактично отриманій сумі кредиту 5 100,00 грн.
За змістом ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання процентів від суми кредиту, а їх розмір і порядок сплати визначаються договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого передбачені ст. 1048 ЦК України проценти можуть нараховуватися лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після його закінчення відносини сторін переходять з регулятивних в охоронні, а права кредитора забезпечуються, зокрема, механізмом ч. 2 ст. 625 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 розмежовано проценти як плату за правомірне користування кредитом та проценти, що можуть бути встановлені як міра відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Відтак сама назва відповідного платежу в договорі не є визначальною суд повинен встановити його правову природу виходячи зі змісту договірних умов.
У договорі № 2105932593362 передбачено, що проценти нараховуються за кожний день користування кредитом у розмірі 2 % за умови їх сплати протягом орієнтовного строку повернення кредиту. Починаючи з першого дня після спливу орієнтовного строку повернення кредиту процентна ставка послідовно збільшується. При цьому нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16-й день з моменту отримання кредиту, а у разі неповернення кредиту після орієнтовного строку повернення кожні наступні 16 днів.
Таким чином, умови договору одночасно містять положення про граничний строк кредитування один рік, про строк кредитування, визначений заявою-анкетою та графіком платежів, про обов`язковість сплати процентів на 16-й день, а також про істотне збільшення процентної ставки саме внаслідок неповернення кредиту після орієнтовного строку.
Таке формулювання не дозволяє однозначно розмежувати плату за правомірне користування кредитом та майнові наслідки порушення позичальником строку його повернення.
Більше того, збільшення процентної ставки після настання погодженого строку повернення кредиту безпосередньо пов`язане не з наданням відповідачу додаткового періоду правомірного користування коштами, а з невиконанням нею обов`язку щодо їх своєчасного повернення.
Отже, суд доходить висновку про відсутність чіткої домовленості щодо нарахування таких платежів.
Ураховуючи споживчий характер правовідносин, умови договору, сформульовані кредитодавцем, повинні бути чіткими, зрозумілими та давати споживачу можливість визначити економічні наслідки укладення договору. Неясність та внутрішня суперечливість сформульованих кредитодавцем умов не може тлумачитися на шкоду споживачу.
При цьому свобода договору не є абсолютною та має реалізовуватися з урахуванням засад справедливості, добросовісності й розумності.
За встановлених обставин суд не знаходить достатніх правових підстав вважати доведеним право позивача на стягнення з відповідача 53 538,27 грн саме як процентів за правомірне користування кредитом.
Натомість підлягають стягненню проценти, які були чітко визначені сторонами як плата за користування кредитними коштами протягом первісного 16-денного строку.
Виходячи з установленої договором ставки 2 % на день, сума таких процентів становить:
5 100,00 грн ? 2 % ? 16 днів = 1 632,00 грн.
Отже, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню, становить:
5 100,00 грн + 1 632,00 грн = 6 732,00 грн.
Вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення процентів у решті заявленого розміру задоволенню не підлягають, оскільки позивач не довів наявності правових підстав для їх стягнення саме як процентів за користування кредитом у розумінні ст. 1048 ЦК України.
При цьому позивачем не заявлено окремої вимоги про стягнення з відповідача передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум як наслідків прострочення грошового зобов`язання, а суд відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства не вправі самостійно змінювати предмет або правову природу заявленої до стягнення заборгованості та присуджувати суми, які позивач із відповідної правової підстави не заявляв.
Таким чином, позов ТОВ «Коллект Центр» підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 6 732,00 грн, з яких 5 100,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту та 1 632,00 грн проценти за користування кредитом у межах погодженого строку, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо судового збору
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги заявлені у розмірі 58 638,27 грн та підлягають задоволенню в сумі 6 732,00 грн, що становить 11,4806 % від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову у розмірі 278,11 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 (справа № 379/1418/18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві ТОВ Коллект Центр просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 16 000 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, між ТОВ Коллект Центр та Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» укладено договір №01-07/2024 про надання правничої допомоги від 01.07.2024, заявка на надання юридичної допомоги № 239 від 03.11.2025, витяг з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025.
Відповідно до витягу з акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надано ТОВ Коллект Центр правничу допомогу: надання усної консультації з вивченням документів 2 год 4 000, 00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу 4 год 12 000,00 грн, всього 16 000,00 грн.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 16 000,00 грн до 2 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509,512, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст. 10, 12, 19, 81, 133, 137, 141, 211, 247, 258-260, 263-265, 280-282, 279, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання фінансових послуг № 2105932593362 від 28 лютого 2021 року у загальному розмірі 6 732 (шість тисяч сімсот тридцять дві) гривні 00 копійок, з яких: 5 100,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 1 632,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) гривень 11 копійок та витрати на професійну правничу допомогу 2 000 (дві тисячі) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306,
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. В. Пруднікова
Судебное решение № 138963151, Дергачівський районний суд Харківської області было принято 04.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 952/4/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: