Решение № 138962046, 13.08.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Суми Справа № 480/5615/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Суть спору. Позиція сторін. Заяви сторін. Процесуальні дії суду.

Як зазначає позивач, під час проходження військової служби відповідачами неправомірно виплачувалося грошове забезпечення за 2020-2023 роки та грошову допомогу на оздоровлення за 2020 - 2021 роки, з урахуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у сумі 1762 грн, а не з урахуванням такої величини, визначеної станом на 1 січня календарного року.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії першого відповідача щодо обчислення і виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.06.2021 та належних у вказаний період виплат без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021; зобов`язати першого відповідача провести перерахунок позивачу за період з 29.01.2020 до 19.06.2021 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії другого відповідача щодо обчислення і виплати позивачу грошового забезпечення з 19.06.2021 до 19.05.2023 та належних у вказаний період виплат без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023; зобов`язати другого відповідача провести перерахунок позивачуза період з 19.06.2021 до 19.05.2023 грошового забезпечення та належних у вказаний період виплат, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого ЗУ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Судом було відкрито провадження у справі 19.05.2025. Також судом задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлено такий строк.

До суду від першого відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки у період з 29.01.2020 до 19.06.2021 відповідач правомірно нараховував та виплачував позивачу грошове забезпечення із розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року, а пункт 4 Постанови № 704 в первинній редакції не застосовувався.

Другим відповідачем також подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач був зарахований до списків особового складу та поставлений на всі види забезпечення з 23.07.2021. Протиправних дій щодо розрахунку та виплати грошового забезпечення позивачу у період з 23.07.2021 до 19.05.2023 не допущено.

Встановлені судом фактичні обставини. Висновки суду та їх мотиви.

У спірний період з 29.01.2020 до 19.06.2021 позивач був курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та йому виплачувалось грошове забезпечення, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн). У серпні 2020 року позивачу виплачено 10593 грн грошової допомоги для оздоровлення; у червні 2021 році позивачу виплачено 12418,43 грн грошової допомоги для оздоровлення. Такі виплати здійснені першим відповідачем із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018. Зазначене підтверджується картками особового рахунку позивача за 2020-2021 роки та не заперечується першим відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.07.2021 №158 позивача з 23.07.2021 зараховано до списків особового складу, на всі види грошового забезпечення.

Другим відповідачем у період з 23.07.2021 до 19.05.2023 виплачувалося позивачу грошове забезпечення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2018 (1762 грн), що підтверджується довідками від 25.03.2025 № 272 та від 06.08.2025 № 2377 та не заперечується другим відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до витягу з наказу від 31.12.2024 №378 позивача з 31.12.2024 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Висновки суду та їх мотиви.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Нормою ч.1 ст.10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з пунктами 1 та 6 розділу XXIII Порядку № 260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено схеми складових грошового забезпечення військовослужбовців.

Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первісній редакції, яка була чинна до 31.01.2018) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Кабінет Міністрів України 21.02.2018 прийняв Постанову № 103. Пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, згідно яких цей пункт викладено у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вказаними змінами запроваджено, що розміри посадових окладів та окладів за військовим званням розраховуються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний коефіцієнт.

Окружний адміністративний суд м. Києва, рішенням від 16.10.2019 в адміністративній справі № 826/6453/18, яке 29.01.2020 залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав протиправним та нечинним п. 6 Постанови КМУ № 103.

Отже, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18, тобто з 29.01.2020, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність, а інші нормативно-правові акти, які б надалі встановлювали порядок розрахунку посадових окладів та окладів за військове (спеціальне) звання, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний коефіцієнт, відсутні.

Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності 20.05.2023, внесено зміни до п.4 Постанови № 704, де зазначено установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Згідно з законами України про Державний бюджет України на відповідний рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 складає 1762 грн, з 01.01.2020 - 2102 грн, з 01.01.2021 - 2270 грн, з 01.01.2022 - 2481 грн, з 01.01.2023 - 2684 грн.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", "Про Державний бюджет України на 2021 рік", "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік" військовослужбовців у період з 29.01.2020 до 19.05.2023 (до набрання чинності Постановою № 481) виникло право на отримання грошового забезпечення, в тому числі допомоги для оздоровлення виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023.

Встановлене положеннями пункту 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Таким чином, відповідачі не застосувавши у спірні періоди вказані вище алгоритми нарахування, допустили протиправну бездіяльність, яка не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що перший відповідач зобов`язаний розраховувати спірні суми у період з 29.01.2020 до 31.12.2020, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 у сумі 2102 грн; у період з 01.01.2021 до 19.06.2021 - з урахуванням прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановлено станом на 01.01.2021 у сумі 2270 грн. У свою чергу другий відповідач зобов`язаний розраховувати спірні суми у період з 23.07.2021 до 31.12.2021 - з урахуванням прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановлено станом на 01.01.2021 у сумі 2270 грн, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 - з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 у сумі 2481 грн, а у період з 01.01.2023 до 19.05.2023 - з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2023 у сумі 2684 грн.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.09.2025 у справі № 420/32801/24 та від 09.09.2025 у справі № 420/6924/24.

Отже, суд задовольняє позовні вимоги в часині визнання протиправної бездіяльності відповідачів щодо нарахування позивачу грошового забезпечення із урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та зобов`язує першого відповідача нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення (основні та додаткові види) за період з 29.01.2020 до 19.06.2021, грошові допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум, та зобов`язує другого відповідача нарахувати та виплати позивачу грошове забезпечення (основні та додаткові види) за період з 23.07.2021 до 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.

Водночас суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання другого відповідача провести перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 19.06.2021 до 22.07.2021, оскільки відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.07.2021 №158 позивача зараховано до списків особового складу, на всі види грошового забезпечення другого відповідача з 23.07.2021. Тобто у період з 19.06.2021 до 22.07.2021 позивач не проходив військову службу у другого відповідача та другим відповідачем не нараховувалося і не виплачувалося позивачу грошове забезпечення.

Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем інших судових витрат, то їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 90, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 29.01.2020 до 19.06.2021, грошових допомог для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021.

3. Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 08410370) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошове забезпечення (основні та додаткові види) за період з 29.01.2020 до 19.06.2021, грошові допомоги для оздоровлення за 2020-2021 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, з урахуванням виплачених сум.

4. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у відсутності нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 23.07.2021 до 19.05.2023, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023.

5. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошове забезпечення (основні та додаткові види) за період з 23.07.2021 до 19.05.2023 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 з урахуванням виплачених сум.

6. У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

7. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

9. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.І. Сидорук