Постановление суда № 138961537, 13.08.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

справа № 198/664/25

провадження № 2/0198/17/26

УХВАЛА

13 серпня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., представника позивачки адвоката Цвігун Т.С. (в режимі відеоконференції), представника відповідача Волохової В.М. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Юріївка Павлоградського району Дніпропетровської області заяву представника відповідача про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області та комунального закладу «Чугинський ліцей Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області» про часткове визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

На розгляді в Юр`ївському районному суді знаходиться вказана вище справа.

Представник відповідача Волохова В.М. через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» подала заяву про відвід судді Гайдар І.О., яку підтримала в судовому засіданні, та в обґрунтування якої посилається на те, що суддя Гайдар І.О. протягом тривалого часу не розглядає клопотання про закриття провадження у справі, подане представником відповідача ще 02 лютого 2026 року. На думку особи, що подала заяву про відвід, вказане є підставою для обґрунтованих сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час розгляду цієї цивільної справи.

Представник позивача адвокат Цвігун Т.С. заперечувала проти заяви про відвід, вважаючи її безпідставною.

Розглянувши заяву про відвід, суд доходить таких висновків.

Статтями 36-38 ЦПК України передбачено підстави для відводу та самовідводу судді, а нормами статей 39-41 ЦПК України врегульовано порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу та наслідки їх задоволення.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 38 ЦПК України суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, та задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються (ч. 5 ст. 40 ЦПК України).

З огляду на те, що в Юр`ївському районному суді Дніпропетровської області наразі фактично здійснює правосуддя один суддя, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу.

Так, стандарти суддівської діяльності в цілому і поведінки суддів, зокрема, випливають із конституційних принципів, міжнародних договорів, до яких приєдналась держава Україна, а також із законів України. Зазначені цінності і є передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя.

Судові рішення з огляду на верховенство права за своїм змістом повинні утверджувати справедливість і права людини, укріплювати довіру суспільства до судової влади.

В основі довіри до судової влади лежить віра кожного громадянина, суспільства в цілому в те, що об`єкт довіри (суд) добровільно бере на себе і виконує зобов`язання захистити інтереси і громадянина, і суспільства.

Згідно з пунктом 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

У світлі прецедентної практики ЄСПЛ об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішнiй вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Наявність безсторонності (неупередженості) має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою не тільки суб`єктивного, а і об`єктивного критерію. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII, «Білуха проти України» від 09.11.2006).

При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Hauschildt v. Denmark judgment» of 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

При дослідженні змісту заяви про відвід судді Гайдар І.О. та матеріалів справи встановлено таке.

Позовна заява надійшла в провадження Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області 06.10.2025 та розподілена для розгляду судді Білинському М.В., який ухвалою від 05.11.2025 залишив позов без руху, а після усунення стороною позивачки недоліків ухвалою від 24.11.2025 відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.

Питання про закриття підготовчого провадження у цивільній справі не вирішувалось.

02.02.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, яке не було розглянуто суддею Білинським М.В.

20.05.2026 суддю Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 відсторонено від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О.

Ухвалою від 12 червня 2026 року суддя Гайдар І.О. прийняла справу до спрощеного позовного провадження та призначила судове засідання на 02.07.2026, однак в цей день ОСОБА_3 , участь якої за її заявою було забезпечено судом в режимі відеоконференції, з технічних причин не змогла взяти участь у розгляді справи, тому розгляд справи було відкладено.

Отже, за викладеними вище обставинами клопотання про закриття провадження у справі подано в період, коли справа перебувала в провадженні іншого судді.

Необхідно звернути увагу, що норми ЦПК України в цілому передбачають можливість розгляду певних заяв або клопотань учасників справи в проміжок між призначеними за їх участю судовими засіданнями, але клопотання про закриття провадження у справі до таких не відноситься, адже воно суттєво впливає на перебіг справи, тому суд зобов`язаний з`ясувати думку інших учасників справи з цього приводу, а клопотання підлягає розгляду в судовому засіданні за участю всіх сторін.

Отже, отримавши справу в провадження, суд у складі судді Гайдар І.О. був позбавлений процесуальної можливості розглянути вказане клопотання з дотриманням всіх процесуальних вимог.

Таким чином, представником відповідача Волоховою В.М. по суті виловлена незгода з процесуальними діями судді під час прийняття та призначення до розгляду цієї цивільної справи, однак таке само по собі не визнається підставами для відводу у розумінні норм процесуального законодавства, а оцінка таким діям може надаватись судом апеляційної інстанції у разі звернення учасника справи з апеляційною скаргою на остаточне рішення суду, тому заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36-41 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви представника відповідача про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Широківської сільської військової адміністрації Щастинського району Луганської області та комунального закладу «Чугинський ліцей Широківської сільської територіальної громади Щастинського району Луганської області» про часткове визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулувідмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення або підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала складена та підписана 13.08.2026.

Суддя І. О. Гайдар