Постановление суда № 138961435, 13.08.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1704/26

1-кс/0187/203/26

У Х В А Л А

"13" серпня 2026 р. селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026042250000063, відомості про яке 13.02.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта середня, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:

- 17.04.2015 Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75, ст. 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки. На підставі ували Петриківського РС від 21.11.2016 іспитовий строк скасовано, направлено в виправну колонію строком на 5 років позбавлення волі. Звільнено умовно-достроково 09.06.2021, -

Встановив:

До Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 .

У клопотанні прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду від 16.06.2026 підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.08.2026.

Прийняте рішення мотивовано наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 та наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На теперішній час ризики, які слугували підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 не зменшились, продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 просили змінити запобіжний захід на домашній арешт з можливістю стаціонарного лікування обвинуваченої посилаючись на погіршення стану її здоров`я. При цьому, сторона захисту визнає відсутність будь-яких доказів, що можуть вказувати на погіршення стану здоров`я обвинуваченої.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим відділом відділення поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 2 ГУНП в Дніпропетровській області за процесуального керівництва прокурора Слобожанської окружної прокуратури закінчено досудове розслідування та направлено до Петриківського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1202604225000006 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

13.08.2026 ухвалою Петриківського районного суду кримінальне провадження № 1202604225000006 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України направлено до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання щодо територіальної підсудності даного провадження.

Попередньо 16.06.2026 ухвалою слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.

Натомість, відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Зазначеним положенням розмежовується можливість застосування запобіжного захожу слідчим суддею та судом у підготовчому та в судовому провадженні, тому застосування та продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою слідчим суддею до визначення компетентного суду для розгляду кримінального провадження є виправданим.

Як вбачається з матеріалів клопотання міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була застосована до обвинуваченої ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості інкримінованих їй злочинів, з врахуванням даних про її особу при наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

З вимог ст. 177 КПК вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка в цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Їх наявність об`єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Також слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує ряд встановлених під час судового засідання особистих характеристик, вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів.

Крім того, встановлено, що підозрювана раніше судима.

Таким чином, суддя вважає, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідним є до початку підготовчого судового засідання продовження останній строку тримання під вартою.

Слідчий суддя враховуючи характеризуючі дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , також враховуючи, що було встановлено наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та які на даний час не змінилися, є реальними та достатніми для продовження останній строку тримання під вартою.

Водночас, продовжуючи ОСОБА_4 строк тримання під вартою, слідчий суддя приймає до уваги те, що застава фактично є гарантією, що остання буде сумлінно виконувати визначені кримінально процесуальним законом обов`язки, а необхідно визначити таку суму застави, яка б дисциплінувала і мотивувала останню на їх виконання.

При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається із ухвали слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2026, сума застави визначалася у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178,182 КПК України. Слідчий суддя, оцінюючи у справі ризики, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, його наслідки, а також реальну можливість забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрювана не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На переконання слідчого судді, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та буде належним засобом процесуального стримування.

Крім цього, визначаючи розмір застави, яка може бути внесена обвинуваченою ОСОБА_4 у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки передбачені пунктами 1-4 ст. 194 КПК України.

Обвинувачена у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цієї обвинуваченої під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,-

Постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 24:00 години 11 жовтня 2026 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (реквізити - одержувач: ТУ ДСАУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк одержувача: ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, як міра запобіжного заходу за (ПІП особи, за яку внесено заставу), ухвала (найменування суду, номер справи, дата ухвали), ПІП особи, яка вносила кошти).

У разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками по вказаному кримінальному провадженню;

- здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту внесення застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України роз`яснити обвинуваченій, що у разі невиконання своїх обов`язків як обвинуваченого, зокрема явки за викликом прокурора чи суду без поважних причин, чи неповідомлення про поважні причини неявки, чи відлучення із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, перебуває чи проживає без дозволу прокурора або суду, сума застави може бути звернута в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, тоді особа може подати апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня її отримання.

Суддя:ОСОБА_1