Решение № 138960921, 13.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/10573/26

Номер провадження 2-а/932/180/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участі секретаря судового засідання Бринзей С.В., представника позивача Дмитрієва В.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача Ревункова В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Шевченківського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, громадянку російської федерації ОСОБА_1 (VERKHOLANTSEVA TATIANA) строком на шість місяців.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 прибула на територію України 15.12.2018 року через пункт пропуску «Харків-пасажирський» та з того часу територію України не покидала.

Згідно проведених перевірок, вищезазначена громадянка російської федерації, з 15.12.2018 року із заявою про оформлення статусу особи без громадянства, отримання або скасування дозволу на імміграцію, документування посвідкою на тимчасове/постійне проживання, продовження терміну перебування на території України, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не зверталась.

Перебуваючи на території України з 15.12.2018 року, після закінчення дозволеного 90-денного терміну законного перебування ухилилась від виїзду з України, продовжила проживати на території України без документів на право проживання.

За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою Нікопольського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 003370 від 02.06.2022, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 003362 від 02.06.2022, відповідно до якої на вищезазначену громадянку російської федерації накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот гривень) грн. 00 коп. Постанова не оскаржена.

Керуючись нормами ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженими службовими особами Нікопольського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 02.06.2022 року відносно вищезазначеної громадянки російської федерації прийнято рішення № 11 про примусове повернення до країни походження або третьої країни, яким останню зобов`язано залишити територію України у термін до 22.06.2022 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 вищезазначеного Закону, іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

Вищезазначена громадянка з рішенням Нікопольського відділу ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 11 від 02.06.2022 ознайомлена, що підтверджено особистим підписом, але у зазначений строк, а саме до 22.06.2022 року, не виїхала за межі території України, тобто вищезазначене рішення не виконала. Інформація про оскарження рішення про примусове повернення відсутня.

За фактом вказаного порушення строку перебування в Україні уповноваженими службовими особами Відділу № 16 у місті Нікополі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно громадянки російської федерації ОСОБА_1 02.07.2025 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН №007178, у якому зафіксовано порушення міграційного законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН № 007168 від 02.07.2025 року, відповідно до якої на вищезазначену громадянку російської федерації накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. Постанова не оскаржена.

Реалізуючи положення ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», уповноваженою службовою особою Відділу № 16 у місті Нікополі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно Відповідача було прийнято рішення про примусове видворення з України № 1234100100000462 від 02.07.2025 року.

Громадянку ОСОБА_1 з рішенням про примусове видворення від 02.07.2025 Відділу № 16 у місті Нікополі ГУ ДМС у Дніпропетровській області ознайомлено, що підтверджено особистим підписом, але за межі території України не виїхала, тобто вищезазначене рішення не виконала.

За фактом порушення строку перебування в Україні, уповноваженими службовими особами Відділу № 16 у місті Нікополі ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно відповідача 12.08.2026 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008281 у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачно ч. 2 ст. 203 КУпАП, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №008269 від 12.08.2026, відповідно до якої на вищезазначену громадянку російської федерації накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. Постанова не оскаржена.

На думку позивача, існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик її втечі і відсутній документ, що дає право на виїзд з території України. У зв`язку з чим, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України просить задовольнити позов.

Ухвалою від 12 серпня 2026 року відкрите провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача Дмитрієв В.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила, що українську мову розуміє достатньою мірою, послуг перекладача не потребує. Також пояснила, що вона має прописку на території України, живе тут з 1978 року на законних підставах, виїжджала у 1986 році до Якутії, але у 1993 році повернулася. Вона починаючи з 1993 року подавала документи на отримання громадянства України, але так і не змогла довести процедуру до кінця. В 2018 році вона виїжджала до російської федерації за вказівкою працівників «паспортного столу», які повідомили її, що вона повинна перетнути кордон. По поверненню протягом 90 днів до органів ДМС не зверталась, не знала, що це потрібно робити. Штраф 1700 грн не сплачувала, 3400 грн - сплачувала. Її мати громадянка України, старший син також отримав громадянство України, молодший син помер. Нерухомості або будь-якого житла в росії вона не має. Заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Ревунков В.М. підтримав позицію відповідача та пояснив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими. Відповідач подавала документи на отримання українського громадянства, бажає стати громадянкою України, і в теперішній час фактично ставиться питання про примусове повернення її на територію держави-агресора. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , громадянка рф, була документована паспортом рф 51№6633522, виданий г/к росії у м. Харкові 25 серпня 2017 року, дійсний до 25 серпня 2022 року.

Відповідач прибула на територію України відповідач прибув на територію України 15 грудня 2018 року через пункт пропуску «Харків-пасажирський» та з того часу територію України не покидала, що підтверджено роздруківкою з бази даних «АРКАН».

Уповноваженою службовою особою відділу Нікопольського відділу Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН №003370 від 02 червня 2022 року, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 203 КУпАП. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН №003362 від 02 червня 2022 року, відповідно до якої на вищезазначену громадянку російської федерації накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

02 червня 2022 року уповноваженою службовою особою Нікопольського відділу Головного управління ДМСУ в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 прийнято рішення №11 про примусове видворення з України.

02 липня 2025 року уповноваженою службовою особою Відділу №16 у місті Нікополі ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН №007178. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не виконала рішення №11 від 02 червня 2022 року про примусове видворення з України, та проживає за паспортним документом, термін дії якого закінчився 25 серпня 2022 року.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №007168 від 02 липня 2025 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

02 липня 2025 року уповноваженою службовою особою Відділу №16 у місті Нікополі ГУ ДМСУ у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 прийнято рішення №1234100100000462 про примусове видворення з України.

12 серпня 2026 року уповноваженою службовою особою Відділу №16 у місті Нікополі ГУ ДМСУ в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН №008281. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не виконала рішення від 02 липня 2025 року про примусове видворення з України, та проживає за паспортним документом, термін дії якого закінчився 25 серпня 2022 року.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МДН №008269 від 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

12 серпня 2026 року о 14 год. 30 хв. згідно з протоколом про адміністративне затримання №МДН000246 відповідача затримано для встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП.

Конституція України встановлює, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (стаття 26). Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33).

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За приписами ч. 3 ст. 9 Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант- це іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 25 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій. Рішення про добровільне повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції, за заявою іноземця та особи без громадянства про добровільне повернення.

Із заявою про добровільне повернення відповідач до органів державної міграційної служби не зверталася.

Також відповідач до відповідних державних органів із заявами про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не зверталася. Крім того, відсутні докази, які би свідчили, що відповідач залишала країну свого національного походження у зв`язку з побоюванням стати жертвою переслідувань в розумінні ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Суд звертає увагу відповідача, що у випадку наявності підстав для надання статусу біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідач не позбавлений можливості звернутися до відповідних органів з такою заявою.

У силу ч. 8 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", а так само не може бути застосовано до осіб, які не мають документів, що посвідчують особу та дають право на виїзд з України (такі іноземці та особи без громадянства затримуються у встановленому законом порядку з метою ідентифікації, документування та забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або примусового видворення відповідно до цього Закону).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Проаналізувавши всі обставини перебування відповідача на території України, судом встановлено наявність факту порушення відповідачем законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, тривалий час перебування відповідача в Україні без законних підстав, відсутність документів, які б надавали право на перетин кордону для виїзду з території України.

Інформація щодо оскарження відповідачем рішення про її примусове видворення з України у матеріалах справи відсутня.

За порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України (ч. 5 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців (абз. 1 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»).

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Беручи до уваги той факт, що відповідач після перетину державного кордону України тривалий час проживала на території України без законних підстав, вчинила адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 та 2 ст. 203 КУпАП, до органів міграційної служби не зверталася, тому, всі ці обставини у сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, існує ризик її втечі, а так само у неї відсутній документ, що дає право на виїзд з України.

Відповідно до пунктів 1, 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1110, пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

- стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України;

- стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством;

- затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України або передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Строк тримання затриманих іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування становить шість місяців з дня фактичного затримання особи.

За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи передачу відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, цей строк може бути продовжений, але не більш як до вісімнадцяти місяців.

Системний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що законодавцем передбачено можливість затримання іноземця або особи без громадянства та продовження строку такого затримання за наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Встановлено, що на момент затримання відповідача у зв`язку з порушенням нею законодавства України про правовий статус іноземців, у неї відсутні дійсні документи, які посвідчують її законне перебування на території України.

Протермінований паспорт громадянина іноземної держави для виїзду за кордон не дає право іноземцю на перетин кордону, тому такий іноземець не може вважатись належним чином ідентифікованим.

Процедура ідентифікації особи іноземця-нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати тощо.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затримання відповідача з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.

Керуючись ст. 2, 4, 7-9, 72-77, 241-246, 289 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянки російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України задовольнити.

Затримати громадянку російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 (шість) місяців, починаючи з дати затримання 12 серпня 2026 року по 12 лютого 2027 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач: Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпро, вул. В. Липинського, 7, ЄДРПОУ 37806243, тел.: +380567452926, e-mail: dp@dmsu.gov.ua

- відповідач: громадянка російської федерації ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримується в Державній установі «Миколаївський ПТПІ ДМС» адреса місця знаходження установи: 56525, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, сел. Мартинівське, вул. Європейська, буд. 1, тел.: +38 (05134) 9-36-36, e-mail: ptpi-martynivske@dmsu.gov.ua.

Рішення складене та підписане суддею 13 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Леміщенко