Решение № 138959089, 13.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2026 р. справа № 300/2410/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Мушинський В.Т., в інтересах ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відділ ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, відповідач), в якому просить:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у внесенні змін до актових записів;

зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису №11 від 30.01.1936, зробленого Погребищенським районним відділом ДРАЦС у Вінницькому районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі національність нареченого з «українець» на «поляк»;

зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису №108 від 17.06.1947, зробленого Погребищенським районним відділом ДРАЦС у Вінницькому районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі національність батька з «українець» на «поляк»;

зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису №61 від 24.10.1970, зробленого Погребищенським районним відділом ДРАЦС у Вінницькому районні Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі національність нареченої з «українка» на «полячка»;

зобов`язати відповідача внести зміни до актового запису ОСОБА_1 №148 від 24.10.1970, зробленого Ходоровською міською радою Жидачівського районну Львівської області та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі дата народження з « 1944» на « 1947».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 з 2018 року проживає і офіційно працює в Республіці Польща, оскільки в нього було запрошення на роботу. 18.01.2021 позивач отримав запрошення на роботу, термін дії якого до 18.01.2024, а 10.02.2025 позивач отримав тимчасову «карту побиту» (дозвіл на тимчасове проживання) , що одночасно є дозволом на працю в Республіці Польща, термін дії якої до 13.01.2028. Зазначено, що 04.01.2025 позивач одружився з громадянкою Польщі і має намір на постійній основі постійно проживати в Республіці Польща, для чого йому необхідно отримати карту «сталого побиту» (дозвіл на постійне проживання в Республіці Польща) на основі польського походження. У зв`язку із цим представник позивача звернувся до відповідача із відповідною заявою про внесення змін у актові записи. Проте, відповідач протиправно, на думку представника позивача, відмовив у внесенні відповідних змін до актових записів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відділ ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та адміністративний позов з додатками отримав 22.04.2026 та 16.04.2026 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 41-42), однак відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Від останнього до суду не надходили заперечення проти позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Відповідно до архівної довідки від 14.08.2019 №07-2146/7 Державного архіву Вінницької області у метричній книзі про народження по Погребищинському римсько-католицькому костелу за 1915 рік міститься запис №4 про хрещення 25.01.1915 сина на ім`я ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в містечку ОСОБА_3 (дід позивача). Згідно запису, батьками є: міщани Липовецького товариства Яків та Стефанія, уродженої Пясецької, Пацановських. Національність у метричних книгах не вказувалася (зв. ст. а.с. 6).

Згідно з архівною довідкою від 17.03.2021 №07-689/7 Державного архіву Вінницької області у книзі актових записів про шлюб громадян по м. Погребище Вінницької області за 1936 рік міститься актовий запис №11 за 30.01.1936 про одруження такого змісту: наречений: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець; наречена: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українка. Прізвище після укладання шлюбу: він ОСОБА_6 , вона ОСОБА_6 (а.с. 9).

Відповідно до архівної довідки від 14.08.2019 р. №07-2145/7 Державного архіву Вінницької області, в документах колишнього УКДБ УРСР у Вінницькій області є слідча справа за 1937 рік на ОСОБА_7 , 1887 р.н. (прадід позивача), поляка за національністю, уродженця та мешканця м. Погрибище Вінницької області. Склад сім`ї на час арешту: дружина ОСОБА_8 , син ОСОБА_2 , 23 роки (а.с. 6).

Згідно з архівною довідкою від 17.03.2021 №07-688/7 Державного архіву Вінницької області у книзі актових записів про народження громадян по м. Погребище Вінницької області за 1937 рік є актовий запис №170 за 15.06.1937 про народження такого змісту: П.І.Б. дитини ОСОБА_9 . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поляк; Мати: ОСОБА_10 , 19 р., українка (зв. ст. а.с. 10). Представник позивача зазначає, що ОСОБА_9 є тіткою ОСОБА_1 по материнській лінії.

Відповідно до Запису акта про народження №108 від 17.06.1947, Прізвище та ім`я дитини: ОСОБА_11 (мама позивача). Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батько: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, 1915 р.н.; Мати: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , українка, 1918 р.н. (а.с. 12).

Як слідує зі свідоцтва про одруження НОМЕР_1 , громадянин ОСОБА_12 , 1935 р.н., місце народження: с. Підліски, Жидачівського району, Львівської області, національність: українець і громадянка ОСОБА_11 , 1944 р.н., місце народження: с. Погребище Вінницької області, національність: українка одружилися 24.10.1970. Після реєстрації одруження присвоєно прізвища чоловікові ОСОБА_13 , дружині ОСОБА_13 . Про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження зроблено актовий запис №61 (а.с. 13).

При цьому, рішенням суду від Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.01.2026 по справі №344/16671/25, серед іншого, 1) встановлено факт неправильності змісту актового запису про народження ОСОБА_14 №108 від 17.06.1947 в частині зазначення ім`я батька « ОСОБА_15 », та внесено зміни до зазначеного актового запису шляхом виправлення у графі ім`я батька з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_2 »; 2) встановлено факт неправильності змісту актового запису про одруження ОСОБА_12 та ОСОБА_14 №61 від 24.10.1970 в частині зазначення по батькові нареченої « ОСОБА_16 », та внесено зміни до зазначеного актового запису шляхом виправлення в графі по батькові з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_2 »;

3) встановлено факт неправильності змісту актового запису про народження ОСОБА_1 №96 від 30.10.1970 в частині зазначення по батькові матері « ОСОБА_16 », та внесено зміни до зазначеного актового запису та, до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення у графі по батькові з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_2 » (а.с. 27-29).

Відповідно до Свідоцтва про народження НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Ходорів Жидачівського району Львівської області. Батько ОСОБА_12 , українець, мати ОСОБА_17 , українка. Місце реєстрації: Ходорів, міська рада, Жидачівського району (а.с. 16).

Крім того, в актовому записі №148 від 24.10.1970, зробленого Ходоровською міською радою Жидачівського районну Львівської області в розділі «Інформація про матір» вказано дату народження матері 1944 (зв. ст. а.с. 14).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2022 у справі №344/5858/22 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та встановлено дату народження ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 25-26).

За дорученням позивача, його представник звернувся із заявою від 02.04.2026 до відділу ДРАЦС у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції про внесення змін до актових записів №11 від 30.01.1936, №108 від 17.06.1947, №61 від 24.10.1970, №148 від 24.10.1970 (а.с. 30-21).

Листом від 10.04.2026 №1701/24.15.5.6- 05/422-1 відповідачем відмовлено у внесенні змін до вказаних актових записів, оскільки з поданої заяви правових підстав для внесення таких змін не встановлено (зв. ст. а.с. 31-а.с. 32).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у внесенні змін в актові записи, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до положень статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VI (далі Закон №2398-VI) регулює відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Так, частиною 1 статті 6 вказаного Закону передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №2398-VI встановлено, що діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану ґрунтується на принципах додержання законності, захисту прав і законних інтересів громадян та держави, додержання таємниці державної реєстрації актів цивільного стану, належного документального оформлення проведеної державної реєстрації.

При цьому, статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

У свою чергу, частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви (ч. 2 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Приписами частини 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» обумовлено, що правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Положеннями пункту 1.5 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ від 12.01.2011 №96/5 (далі Правила №96/5) передбачено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами, шляхом їх формування та реєстрації за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред`явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану використовує усі відомості, отримані за результатами відповідної перевірки, для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника). Відомості про акти цивільного стану, зазначені заявником у заяві, перевіряються в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Згідно з підпунктами 2.13.1 та 2.13.2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, а також постанова адміністративного суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач одружився з громадянкою Польщі і має намір на постійній основі постійно проживати в Республіці Польща, для чого йому необхідно отримати карту «сталого побиту» (дозвіл на постійне проживання в Республіці Польща) на основі польського походження.

У зв`язку із цим, представник позивача звернувся до відділу ДРАЦС про внесення змін до актових записів №11 від 30.01.1936, №108 від 17.06.1947, №61 від 24.10.1970, які стосуються його діда та матері, а також актового запису №148 від 24.10.1970, що стосується позивача.

Стосовно внесення змін до актового запису №148 від 24.10.1970 (про народження позивача), а саме дати народження матері шляхом зміни на « 1947», то суд зазначає, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.11.2022 у справі №344/5858/22 вже встановлено вірну дату народження ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 25-26).

Відтак, у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису ОСОБА_1 №148 від 24.10.1970, зробленого Ходоровською міською радою Жидачівського районну Львівської області та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі дата народження з « 1944» на « 1947».

Щодо позовних вимог в частині внесення змін до актових записів №11 від 30.01.1936, №108 від 17.06.1947, №61 від 24.10.1970 (про шлюб, про народження та про одруження), а саме «поляк»/«полячка» замість «українець»/«українка», то суд зазначає, що надані в сукупності документи не дають підстави для висновку для внесення відповідних змін.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на те, що діда ОСОБА_1 хрестили в римо-католицькому костелі, що свідчить, що за національністю він був поляк, оскільки це є тільки доводом, жодним чином не підтвердженим.

Також непідтвердженим є посилання представника на те, що у радянський період національність дитини в актових записах про народження визначалась за національністю батька, що, на думку представника, вказує на те, що вірний запис в актовому записі про народження мами ОСОБА_1 про національність є полячка, а не українка. Як наслідок, суд відхиляє такі посилання.

Також суд критично ставиться до посилання на протокол допиту прадіда ОСОБА_7 , під час якого його питали про національність, оскільки, по-перше, такий протокол не долучено до матеріалів справи, а, по-друге, протокол допиту не є доказом юридичного факту.

Окремо суд звертає увагу, що представником позивача долучено окремі документи на іноземній мові, а тому суд не має можливості встановити інформацію щодо предмета доказування та дійсні обставини справи з таких доказів. Відтак такі докази є неналежними, які судом не брались до уваги.

Вказана позиція узгоджується із висновками, наведеними в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 в адміністративній справі №809/1275/17.

Окрім наведеного, суд зазначає, що актові записи №11 від 30.01.1936, №108 від 17.06.1947, №61 від 24.10.1970 стосуються його діда та матері, а не особисто позивача. При цьому, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, а не когось іншого.

Так, саме такі актові записи в сукупності із іншими доказами можуть свідчити про необхідність внесення змін до актових записів, які стосуються саме позивача.

Як наслідок, суд вважає, що представником позивача не обґрунтовано та не підтверджено протиправність відмови відповідача у внесенні змін до актових записів №11 від 30.01.1936, №108 від 17.06.1947, №61 від 24.10.1970, а тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Решта доводів на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).

За приписами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наявних доказів, суд дійшов висновку, що у спірному випадку позивач частково довів обґрунтованість своїх позовних вимог, а тому позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, то в силу вимог частини 3 статті 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина сплаченого судового збору у розмірі 266,24 грн, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано- Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції у внесенні змін до актового запису №148 від 24.10.1970.

Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану в місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано- Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) внести зміни до актового запису №148 від 24.10.1970, зробленого Ходоровською міською радою Жидачівського районну Львівської області та до Державного реєстру актів цивільного стану, шляхом виправлення в графі дата народження з «1944» на «1947».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в місті Івано-Франківську Західного Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (код ЄДРПОУ 33645594, вул. Галицька, 25, м. Івано- Франківськ, Івано-Франківська область, 76000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 266 (двісті шістдесят шість) грн 24 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Представнику позивача та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.