Решение № 138955522, 13.08.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 523/6503/26

Провадження № 2/517/401/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

З Роздільнянського районного суду Одеської області до Захарівського районного суду Одеської області надійшла за підсудністю цивільна справа за позовом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 27 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит № 45551428, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 гривень строком на 16 днів (з 27 вересня 2025 року по 12 жовтня 2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,257 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,50% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 735 гривень).

08 жовтня 2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього в електронній формі укладено додаткову угоду № 15940493 до договору позики № 45551428, за умовами якої сторони домовились збільшити суму позики на 1000 гривень в результаті чого розмір наданого кредиту склав 8000 гривень та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,257 % на 1 %.

12 жовтня 2025 року та 28 жовтня 2025 року між позикодавцем та позичальником за ініціативою останнього в електронній формі укладено додаткові угоди № 15962492 та № 16068481 до договору позики № 45551428, за умовами яких сторони домовились про продовження строку кредитування в загальному на 32 дні (в результаті чого строк кредитування склав - 48 днів тобто до 13 листопада 2025 року)

26 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання коштів у кредит № 6473523, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 7000 гривень строком на 357 днів (з 26 жовтня 2025 року по 17 жовтня 2026 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1207 гривень 50 копійок).

Позивач свої зобов`язання за договором позики № 45551428 від 27 вересня 2025 року та додатковими до нього угодами та договором позики № 6473523 від 26 жовтня 2025 року виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредитні кошти в обумовленому договорами розмірі.

Водночас, відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед кредитодавцем не виконав, порушив умови договорів позики і має прострочену заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 45551428 від 27 вересня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 22526 гривень 16 копійок, з яких: 5631 гривня 54 копійки сума заборгованості за основною сумою боргу; 901 гривня 05 копійок сума заборгованості за процентами; 15993 гривні 57 копійок сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Згідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 6473523 від 26 жовтня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 27394 гривні 50 копійок, з яких: 7000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 5187 гривень сума заборгованості за процентами; 1207 гривень 50 копійок сума заборгованості за комісією; 14000 сума заборгованості за пенею/неустойкою.

За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за договорами позики у загальній сумі 49920 гривень 66 копійок.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2026 року цивільну справу за позовом ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (далі цивільна справа № 523/6503/26) передано за територіальною підсудністю до Роздільнянського районного суду Одеської області. Дана ухвала набрала законної сили 02 квітня 2026 року (а.с. 20).

Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 28 травня 2026 року цивільну справу № 523/6503/26 передано за територіальною підсудністю до Захарівського районного суду Одеської області. Дана ухвала набрала законної сили 15 червня 2026 року (а.с. 71).

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 07 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 523/6503/26 та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 74).

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялася належним чином (а.с. 79). Водночас звернулася до суду з клопотанням, у якому просить суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує. Зазначила, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (а.с. 83).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, шляхом направлення конверту з судовою повісткою та рекомендованим повідомленням про вручення за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , яке повернулося до суду з відміткою про отримання відповідачем судової повістки (а.с. 84). Відповідач з будь-якими заявами чи клопотаннями, в тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не звертався.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за запитом судді у справі № 523/6503/26 на підставі частини 8 статті 187 ЦПК України, сформовано відповідь № 2990223 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 73).

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом установлено, що 27 вересня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом використання одноразового ідентифікатора 44381, укладено договір про надання коштів у кредит № 45551428 (а.с. 29-36). Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику на його картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 7000 гривень строком на 16 днів (з 27 вересня 2025 року по 12 жовтня 2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,257 %, які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,50% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 735 гривень). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

08 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронній формі, шляхом використання одноразового ідентифікатора 16277, укладено додаткову угоду № 15940493 до договору № 45551428 від 27 вересня 2025 року (зв.а.с. 37-а.с.38). Відповідно до умов вказаної додаткової угоди сторони домовились збільшити суму позики на 1000 гривень, в результаті чого розмір наданого кредиту склав 8000 гривень та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,257 % на 1 %.

12 жовтня 2025 року та 28 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 за ініціативою останнього в електронній формі, шляхом використання одноразових ідентифікаторів 27857 та 00102 відповідно укладено додаткові угоди № 15962492 та № 16068481 до договору № 45551428 від 27 вересня 2025 року (зв.а.с. 39 а.с. 40, зв.а.с. 41 а.с. 42). Згідно умов вказаних додаткових угод сторони домовились про продовження строку кредитування в загальному на 32 дні (в результаті чого строк кредитування склав - 48 днів тобто до 13 листопада 2025 року.)

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання умовами договору позики та додатковими до нього угодами виконало в повному обсязі, що підтверджується довідками АТ «ТАСКОМБАНК» від 27 вересня 2025 року та від 08 жовтня 2025 року про переказ коштів в розмірі 7000 гривень та 1000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_2 (а.с. 44, зв.а.с. 44).

26 жовтня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії № 6473523 (а.с. 46-53). Відповідно до умов вказаного договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику на його картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 7000 гривень строком на 357 днів (з 26 жовтня 2025 року по 17 жовтня 2026 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховується на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1207 гривень 50 копійок). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 гривень за кожен день понадстрокового користування.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання умовами договору кредитної лінії виконало в повному обсязі, що підтверджується копією довідки ТОВ «Європейська платіжна система» № КД-000036961 від 16 лютого 2026 року(зв.а.с. 51). Вказаною довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» повідомило про успішність операції з переказу грошових коштів 26 жовтня 2026 року у сумі 7000 гривень отримувачу ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Тобто, позивач ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання за кредитними договорами виконав повністю надавши відповідачу обумовлені суми коштів.

У свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами належним чином не виконав.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 7, 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитних договорів не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.

Згідно статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сплата прострочених відсотків обумовлена договорами і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредитів.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач, не сплативши у визначений строк суми кредитів, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором надання коштів у кредит № 45551428 від 27 вересня 2025 року становить 6532 гривні 59 копійок, з яких: 5631 гривня 54 копійки сума заборгованості за основною сумою боргу; 901 гривня 05 копійок сума заборгованості за процентами. Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону (зв.а.с. 27 а.с. 28).

Заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором кредитної лінії № 6473523 від 26 жовтня 2025 року становить 13394 гривні 50 копійок, з яких: 7000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 5187 гривень сума заборгованості за процентами; 1207 гривень 50 копійок сума заборгованості за комісією. Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 45).

Отож загальна сума заборгованості відповідача за кредитними договорами становить 19927 гривень 09 копійок.

Щодо заявлених представником позивача вимог про стягнення з відповідача сум заборгованості за пенею (неустойкою) за договором № 45551428 від 27 вересня 2025 року у сумі 15993 гривні 57 копійок, за договором № 6473523 від 26 жовтня 2025 року у сумі 14000 гривень, суд зазначає таке.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отож ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача суми заборгованості за пенею/неустойкою в сумі 15993 гривні 57 копійок та в сумі 14000 гривень.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № f17e9c від 26 березня 2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 8).

Отже, згідно з вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1062 гривні 83 копійки (39,92 %).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 4500 гривень, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат правничої допомоги представником позивача надано копії: договору про надання правової допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (зв.а.с. 53-а.с. 56), витягу з акту № 3-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20 серпня 2025, де у переліку боржників зазначений ОСОБА_1 та за надані послуги клієнт сплачує адвокату 4500 гривень (вивчення документів 500 гривень, підготовка та подача до суду позовної заяви 4000 гривень) (зв.а.с. 57), платіжної інструкції № 8b8b2e від 24 лютого 2026 року про перерахування ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на рахунок адвоката Ткаченко Ю.О. грошових коштів за надані послуги згідно договору про надання правової допомоги № 20-08/25 від 20 серпня 2025 року (зв.а.с. 59), акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, в якому міститься перелік наданих послуг адвокатом щодо боржника ОСОБА_1 (а.с. 58-59), ордеру серії АХ №1287255 від 03 вересня 2025 року на представництво ОСОБА_2 інтересів ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» в усіх судових установах (а.с. 60), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099 від 03 квітня 2018 року, виданого на ім`я Ткаченко Ю.О. (зв.а.с. 60).

Згідно з частинами 4-6 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) міститься висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний висновок (обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) наведений: у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас щодо співмірності витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21) міститься висновок, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, з урахуванням фактично виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, суд вважає обґрунтованою та співмірною суму витрат позивача на правову допомогу.

Водночас відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1796 гривень 40 копійок (39,92%).

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 514, 525, 526, 530, 610, 1054, 1055, 1077-1080, 1084 ЦК України, статтями 19, 27, 83, 133, 137, 141, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» заборгованість в сумі 19927 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 09 копійок, яка складається з:

- заборгованості за договором надання коштів у кредит № 45551428 від 27 вересня 2025 року в сумі 6532 (шість тисяч п`ятсот тридцять дві) гривні 59 копійок, з яких: 5631 (п`ять тисяч шістсот тридцять одна) гривня 54 копійки сума заборгованості за основною сумою боргу; 901 (дев`ятсот одна) гривня 05 копійок сума заборгованості за процентами;

- заборгованості за договором кредитної лінії № 6473523 від 26 жовтня 2025 року в сумі 13394 (тринадцять тисяч триста дев`яносто чотири) гривні 50 копійок, з яких: 7000 (сім тисяч) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 5187 (п`ять тисяч сто вісімдесят сім) гривень сума заборгованості за процентами; 1207 (одна тисяча двісті сім) гривень 50 копійок сума заборгованості за комісією.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судовий збір в розмірі 1062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 1796 (одна тисяча сімсот дев`яносто шість) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 13 серпня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», код ЄДРПОУ 39861924, реквізити IBAN № НОМЕР_3 відкритий в АТ «Універсал Банк», код банку 322001, місцезнаходження: площа Арсенальна, 1Б, м. Київ, 01010;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя