Постановление суда № 138952659, 12.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12 серпня 2026 року м. Черкаси справа № 925/471/26

Вх.суду №12371/26 від 12.08.2026

Господарський суд Черкаської області

у складі судді Хабазні Ю.А.,

розглянувши у судовому засіданні заяву директора ТОВ "Расава" В.Кірічека від 12.08.2026 про відвід судді Хабазні Ю.А.,

у справі за заявою від 31.03.2026

ініціюючого кредитора, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна корпорація "РСГ",

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Расава",

про відкриття провадження у справі про банкрутство,

УСТАНОВИВ:

Директор ТОВ "Расава" Василь Кірічек подав заяву від 12.08.2026 про відвід судді Хабазні Ю.А. (справа розглядається суддею одноособово, далі Заява про відвід), у якій заявлений відвід мотивував тим, що наявні обставини, які свідчать про упередженість судді, зокрема, що Заяву ініціюючого кредитора, яка не відповідала вимогам закону прийнято i призначено до розгляду в підготовчому засіданні, хоча допущені порушення були очевидними; що суддею не надано оцінки обставині подання заяви у паперовій формі; що суддею не перевірено повноважень підписанта поданої заяви не перевірено повноважень підписанта; що ініціюючий кредитор, усуваючи недоліки, не виконав ухвалу суду від 20.05.2026 про залишення первісної заяви без руху, а саме не склав повного переліку доказів, виготовив копії не з оригіналів, однак суддя всупереч власній ухвалі не надав оцінки цим документам; що суддею не розглянуто клопотання боржника, які мають значення для розгляду справи, а саме: від 20.05.2026 № 260520-02 (вх. суду №8649/26) про зобов`язання ініціюючого кредитора надати оригінали всіх документів; від 17.06.2026 про долучення до матеріалів справи висновку експерта №1-16/06 від 16.06.2026, про дослідження його у засіданні та про постановлення окремої ухвали в порядку статті 246 ГПК України, з яких лише одну (про витребування оригіналів задоволено в судовому засіданні 18.06.2026, але окремо ухвала не оформлена i в підсистемі «Електронний суд» значиться нерозглянутою; що існує диспропорція у строках розгляду заяв сторін, якщо заяви ініціюючого кредитора розглянуті, то заяви від 20.05.2026 про витребування доказів і призначення експертизи не розглянуті 79 днів, а клопотання про долучення доказів від 17.06.2026 немає жодного статусу в підсистемі "Електронний суд", крім «приєднано до справи», але безпосередньо в самій електронній справі зазначене клопотання відсутнє та судом не розглядалось; що однакові процесуальні порушення представників (неявка ініціюючого кредитора у засідання 18.06.2026 і не під`єднання боржника у засідання 05.08.2026) потягли різні процесуальні наслідки; що заявник має обгрунтовані сумніви у справжності доказів кредитора, оскільки візуально підписи виконано різними особами, оскільки згідно з наданим суду висновком експерта підписи від імені директора ТОВ «БК «РСГ» Павелчака Р.В. на оригіналах претензії і опису вкладення та засвідчувальні підписи від його ж імені на поданих суду копіях цих самих документів виконані різними особами, однак суд визнав вимоги боржника на підставі тих документів, достовірність засвідчення яких спростовується висновком експерта; що в ухвалі суду від 18.06.2026 не відображене рішення, а у підсистемі «Електронний суд» відповідне провадження й донині значиться нерозглянутим, про витребування від ініціюючого кредитора оригіналів документів; що відмова у задоволенні клопотання боржника від 04.08.2026 згідно з протоколом судового засідання №6646395 від 05.08.2026 (дія №19, час 16:06:19) з тих мотивів, що «суд оцінив викладенні в ньому обставини в попередньому засіданні» не відповідає фактичним обставинам, які виникли після засідання 18.06.2026; що ініціюючий кредитор ввів суд в оману у заяві про усунення недоліків від 05.06.2026 щодо форми наданих доказів, однак суд не застосував до ініціюючого кредитора жодного із заходів, передбачених статтями 43, 135 i 246 ГІІК України, i не поставив на обговорення питання про зловживання процесуальними правами; що правовою підставою для задоволення заяви є статті 7, 13, п.4 ч.1 ст.35, ст.38, 39, 246 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Свропейського суду з прав людини».

Відповідно до ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України установлено обставини, за яких не допускається повторна участь судді у розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При вирішенні справи «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно п. 1.2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. N18 «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами

Однак такі підстави, вказані у Заяві про відвід,

як прийняття заяви ініціюючого кредитора від 31.03.2026 до розгляду, як невідповідність форми цієї заяви вимогам ГПК України були відомі заявнику станом на 14.05.2026;

як невиконання заявником ухвали суду від 20.05.2026 про залишення первісної заяви без руху, як не розгляд судом клопотань від 20.05.2026 були відомі заявнику станом на 17.06.2026;

заявлені після спливу встановленого 38 ГПК України строку (пізніше початку підготовчого засідання та пізніше дводенного строку), тому не визнаються судом винятковим випадком. Подання Заяви про відвід після спливу установленого законом строку є підставою для відмови у її задоволенні.

В обгрунтування обставин відводу судді у Заяві про відвід вказані факти постановлення ним ухвал суду, вчинення чи невчинення судом процесуальних дій, ненадання оцінки наданим боржником суду доказам. Однак, суд не вважає такі дії судді у судових засіданнях незаконними чи такими, що вказують на вияв суддею упередженості або безсторонності у цій справі чи на вияв особистих переконань.

Згідно із нормами ГПК України суддя: може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи для доведення вимог чи їх спростування; спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Тобто, суддя для себе з`ясовує обставини справи і належність доказів, оскільки саме йому приймати рішення, тому завданням кожної із сторін є переконати суддю у власній правоті.

Суд відхиляє доводи заявника: оскільки фактично результатом розгляду клопотань від 20.05.2026 стала ухвала суду від 20.05.2026, згідно з якою "суд вважає, що переважна частина вимог у заявлених представником боржника клопотаннях зумовлена порушенням ініціюючим кредитором вимог до оформлення заяви і додатків до неї"; оскільки недоліки форми і підписання заяви усунено поданням нової заяви від 05.06.2026 про усунення недоліків через підсистему "Електронний суд"; оскільки при прийнятті заяви до розгляду суд позбавлений можливості оцінювати подані докази в тому числі й на предмет правильності їх виготовлення та засвідчення така оцінка надається в судовому рішенні при оцінці доказів; оскільки право постановлення окремої ухвали суду віднесено до дискреційних повноважень суду, тому у суду відсутній обов`язок розглядати клопотання про її постановлення та обгрунтовувати мотиви у задоволенні чи відмови у задоволенні клопотання про її постановлення сторона не позбавлена права самостійно обгрунтувати виявлені нею правопорушення та направити у відповідний правоохоронний орган виконавчої влади; оскільки клопотання про долучення доказів від 17.06.2026 було надруковано канцелярією суду з підсистеми "Електронний суд", зареєстровано 18.06.2026 за вх. суду 10395/26 і долучено до матеріалів справи згідно з резолюцією судді; оскільки наслідки відсутності представників в засіданнях 18.06.2026 і 05.08.2025 були однакові суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника; оскільки відсутні будь-які судові рішення, у яких викладені висновки суду щодо оцінки конкретних доказів, в тому числі й висновку експерта; оскільки до постановлення судового рішення за результатами розгляду справи у суду відсутній обов`язок надавати оцінку наявним у справі документам, як цього фактично вимагає боржник; оскільки така оцінка доказам у справі надається судом у повному тексті судового рішення, то за резолютивною частиною відсутні підстави для висновків про те, які документи суд визнав доказами, яким з визнаних доказів суд надав оцінку і якою саме є оцінка доказів.

Факти постановлення суддею ухвал суду (за результатами розгляду клопотань) самі по собі не є і не можуть бути обставиною для виникнення переконання у тому, що суддя не забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру у особистій зацікавленості, оскільки результат такого розгляду, як правило, завжди не на користь одного з учасників справи, оскільки судові рішення суддею приймаються відповідно до свого внутрішнього переконання.

Фактично боржник просить дати оцінку вже постановленим ухвалам суду та вчиненим діям і (переоцінивши її), як визнати процесуальні рішення/дії незаконними, так і визнати упередженість судді у зв`язку з цим.

Однак, відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суду, який розглядає заяву про відвід, не надано право оцінювати законність ухвал суду чи дотримання складом суду процесуальних норм при вчиненні дій, оскільки це є компетенцією суду апеляційної чи касаційної інстанції (ст.277, 310, 311 ГПК України).

Отже підставами відводу вказані обставини, які можуть бути підставою для оскарження рішення суду по справі, доказів особистої зацікавленості судді у вирішенні справи не надано, за результатами розгляду заяви та матеріалів справи обставин, що викликають сумнів у неупередженості суді, мною не установлено, у зв`язку з чим заява про відвід задоволенню не підлягає.

Упевненість же представника боржника в упередженості судді, яка сформувалася у зв`язку з відмовою у задоволенні його клопотань, не є ні обставиною, ні доказом. Тому побоювання заявника у тому, що суддя був небезсторонній, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до ст.39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст. 35-39, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви директора ТОВ "Расава" Василя Кірічека від 12.08.2026 про відвід судді Хабазні Ю.А. відмовити.

Ухвала суду набрала законної сили і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

С у д д я Хабазня Ю.А.