Решение № 138951949, 12.08.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1134/25

провадження № 2/399/97/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором №010/49247/82/510729 від 08.02.2019 у розмірі 115412,51 грн. Стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 08.02.2019 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК та ОСОБА_1 укладена Заява № 010/49247/82/510729 (далі Договір).

Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору.

Відповідно до умов кредитного Договору, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 37000.00 грн. Строк кредиту 48 місяців з 08.02.2019 (дата надання кредиту) по 08.02.2023 (дата повного погашення кредиту). Також, умовами кредитногодо договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

Згідно з умовами Договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

20.09.2019 укладено договір №114\2-19-F відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/49247/82/510729.

19.10.2022 укладено договір №19-10/2022 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/49247/82/510729.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №010/49247/82/510729.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №010/49247/82/510729 від 08.02.2019 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 115412,51 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 45840,98 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 63241,71 грн.,

- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 6329,82 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України. В даній ухвалі зазначено строки протягом яких сторони можуть подати відповідні процесуальні документи.

Відповідачу за зареєстрованою адресою місяця проживання направлено судові поштові документи, а саме копія ухвали про відкриття провадження у справі, проте до суду повернувся конверт з відміткою на довідці «адресат відсутній».

Враховуючи положення п.5 ч.6 ст. 272 ЦПК України днем вручення вказаних судових документів є 18.12.2025. В установлені строки відзив не надійшов.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2019 року відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту.

Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».

08.02.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем укладено Договір, шляхом підписання Заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/49247/82/510729 (тип Кредиту - кредитування рахунку), за умовами якого банк відкриває картковий рахунок на ім`я клієнта, випускає та надає клієнту ПК, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями здійсненими з використанням ПК або її реквізитів відповідно до правил Платіжних систем, Правил та Тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб на умовах зазначених у даній Заяві.

Умовами Заяви передбачено зокрема:

- програма кредитування «Кредитна картка «Хочу-картка»,

- розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 37000,00 грн.,

- строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати початку кредитування),

- проценти (за користування кредитом) в тому числі за користування недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована, 45% річних.

Розділом 2 Заяви передбачено порядок встановлення тимчасового блокування та скасування поточного ліміту кредиту, розділом 3 передбачено продовження строку кредиту. Зазначеною заявою передбачено також й інші умови.

Разом з копією зазначеної Заяви відповідачем надано також копію Додатку 1 до неї в якій зазначено умови видачі кредиту, процентна ставка, детальний розпис загальної вартості кредиту, розмір щомісячно нарахованих процентів за кредитом, розмір щомісячного платежу, страховий платіж, форма погашення кредиту.

При матеріалах справи наявна копія Заяви на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 08.02.2019.

На підтвердження перерахування коштів відповідачу надано Виписку по рахунку за період з 08.02.2019 по 11.10.2019, з якої вбачається, що останній активно користувався наданими кредитними коштами, грошові кошти використовував для власних потреб, здійснював розрахунки через термінали. З виписки вбачається заборгованість відповідача у розмірі 45840,98 грн.

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу.

Відповідно до Постанови Національного банку №705 від 05.11.2014 р. "Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів", користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Таким чином, доказом фактів встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок, користування відповідачем кредитними коштами є виписка по рахунку, яка є належним доказом надання кредитних коштів.

Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.10.2020 справа №456/3643/17 провадження № 61-9882 св20.

Банк виконав свої зобов`язання, натомість відповідач допустив заборгованість за кредитом, яка згідно розрахунку заборгованості (а.с. 18), станом на 11.10.2019 року становить 46688,73 грн., з яких: 37000,00 грн.- заборгованість за дозволеним овердрафтом; 8840,98 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом; 847,75 грн заборгованість за відсотками. В даному розрахунку зазначено, що дата закінчення угоди (з урахуванням пролонгації договору) складає 08.02.2023.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, згідно з яким АТ «Райффайзен Банк Аваль» передало (відступило) ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

10.10.2019 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Додаткову угоду.

Відповідно до умов зазначеного Договору відступлення права вимоги, Додаткової угоди та Витягу з реєстру боржників первісний кредитор АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив) новому кредиторові ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/49247/82/510729 у сумі 46688,73 грн, з яких: 45840,98 грн. - заборгованість за основною сумою боргу по кредиту, 847,75 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно з розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за вищевказаним кредитним договором (а.с. 19) вбачається, що відповідач має загальну заборгованість у розмірі 109082,69 грн., яка складається з: 45840,98 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 847,75 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 62393,96 грн. нараховані відсотки.

Отже, з даного розрахунку вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» нарахувало відповідачу відсотки за період з 11.10.2019 18.10.2022, тобто в межах строку договору, оскільки пролонгація передбачена умовами Заяви підписаної відповідачем з первісним кредитором, а також у розрахунку заборгованості первісного кредитора зазначено, що дата закінчення угоди (з урахуванням пролонгації договору) складає 08.02.2023.

19.10.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №19-10/2022 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, згідно з яким ТОВ «Вердикт Капітал» передало (відступило) ТОВ «Коллект Центр», а ТОВ «Коллект Центр» прийняло належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

19.10.2022 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписано акт прийому передачі Реєстру боржників за вищевказаним Договором про відступлення прав вимоги.

04.02.2025 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Додаткову угоду №4/3 до Договору про відступлення прав вимоги.

28.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Окрім зазначених копій документів позивачем подано на підтвердження переходу прав вимоги за відповідачем копію витягу змін в Реєстр боржників до вказаного Договору про відступлення прав вимоги з якого видно, що загальна заборгованість відповідача складає 109082,69 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості створеного позивачем, ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 20), за кредитним договором вбачається, що загальна заборгованість за договором складає 115412,51 грн., яка складається з: 45840,98 грн. заборгованість за тілом кредиту, 63241,71 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення прав вимоги (19.10.2022), 6329,82 грн. заборгованість за відсотками нарахована за період 19.10.2022-07.02.2023. Отже, з даного розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» нарахував відповідачу відсотки в межах строку дії договору.

Крім того, суд зазначає, що згідно розрахунків заборгованості, які наявні в матеріалах справи відсотки нараховані відповідачу відповідно до умов Договору за ставкою 45% річних.

Враховуючи все вищезазначене вбачається, що відповідач має заборгованість перед позивачем згідно вищевказаного Договору у розмірі 115412,51 грн.,

Всупереч умов кредитного договору відповідач суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовної вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості за кредитним договором.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч.1 2 ст. 10561 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, зваживши у сукупності подані ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» докази по справі, суд дійшов висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті в строк, визначений договором, що свідчить про порушення його прав.

Тому, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовної вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 115412,51 грн., у зв`язку з чим, позов слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 25000 грн., суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Представник позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подав копії наступних документів:

- договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" разом з прайс листом АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС";

- заявку на надання юридичної допомоги № 1460 від 01.10.2025 р. якою погоджено надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 25000,00 грн.;

- витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 р. на загальну суму 25000,00 грн.

Вказані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 25000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини іосновоположних свобод1950 року. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц.

Верховний Суд у постанові від 25.07.2023 року у справі №340/4492/22 прийшов до висновку, що наявність або відсутність заперечень процесуального опонента проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для розв`язання питання про співмірність судових витрат на правову допомогу, заявлених до відшкодування. Водночас, це не впливає на обов`язок перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим критеріям.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Визначаючи у даній справі розмір судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу адвоката, за встановлених обставин, суд виходить з того, що предмет спору в цій справі не є складним, та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів також не є значними, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до суми 5000,00 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд».

При цьому слід зазначити, що в ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в даній ситуації становить 3028,00 грн.

Проте, нормами ч.3 ст. 4 зазначеного Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, в зв`язку з подачею позивачем позову через систему «Електронний суд» ними сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Питання розподілу судових витрат слід вирішити відповідно до положень статті 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем в розмірі 2422,40 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.

При складенні повного рішення, суд застосовує положення другого речення ч.5 ст. 268 ЦПК України та, зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2022 у справі 1519/2-5034/11.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором №010/49247/82/510729 від 08.02.2019 в розмірі 115412,51 грн. (сто п`ятнадцять тисяч чотириста дванадцять грн. 51 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному пп.15.5 п.5 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926), місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 12.08.2026.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко