Постановление суда № 138951840, 10.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/10397/24

Номер провадження 1-кс/404/1708/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Фортечного районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в приміщенні Фортечного районного суду м. Кропивницького скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 від 23.03.2026 року про закриття кримінального провадження № 42023120000000141 за ч ч. 1, 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 подав до Фортечного районного суду м. Кропивницького скаргу з вимогою скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 від 23.03.2026 року про закриття кримінального провадження № 42023120000000141 зач. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163 КК України.

В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташований у місті Миколаєві, провів досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42023120000000141 за ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163 КК України. 23.03.2026 року слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 виніс постанову, якою закрив кримінальне провадження 42023120000000141 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163 КК України. Оскаржувану постанову вважає незаконною оскільки слідчий не вжив всі заходи для повного та всебічного дослідження обставин справи, а винесена постанова є передчасною.

Скаржник заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просить скаргу задовольнити.

Прокурор заперечив проти заявленої вимоги, вважає постанову слідчого обґрунтованою.

Третій слідчий відділ (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, провів досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023120000000141 від 18 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_6 від 13 липня 2023 року по обставинам зазначеним ОСОБА_3 , щодо застосування працівниками поліції незаконних методів проведення досудового розслідування.(повністю зазначалось: про застосування до нього фізичного насильства, пошкодження майна та втручання в приватне спілкування працівниками правоохоронних органів при досудовому розслідуванні у кримінальному провадженні №12021121070000303).

Крім цього, третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні 62024150030000280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, відповідно до ухвали Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.08.2024 по заяві ОСОБА_3 від 26.06.2024 року та 27.06.2024 про можливе незаконне вилучення у нього мобільного телефону, користування телефоном після визнання його речовим доказом та передачі на зберігання, втручання в особисте спілкування обвинуваченого та переміщення вказаного мобільного телефону, як речового доказу з одного пакету до інших, застосування до ОСОБА_3 фізичного насильства.

Матеріали обох перерахованих досудових розслідувань об`єднані в одне провадження з основним номером 42023120000000141.

16.02.2026 кримінальне правопорушення (другий епізод) - стверджуване ОСОБА_3 діяння як пошкодження майна та втручання в приватне спілкування працівниками правоохоронних органів, а саме можливе незаконне вилучення у нього мобільного телефону, користування телефоном після визнання його речовим доказом та передачі на зберігання, втручання в особисте спілкування обвинуваченого та переміщення вказаного мобільного телефону, як речового доказу з одного пакету до інших, перекваліфіковано на ч. 2 ст. 163 КК України.

Крім того, третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150030000641 від 05.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.04.2025 (справа № 401/4369/21), на підставі заяви ОСОБА_3 щодо можливого перевищення службових повноважень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке полягає у можливому знищенні ними паспорту громадянина України ОСОБА_3 .

Матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 42023120000000141 від 18.07.2023 за ч. 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163 КК України та № 62025150030000641 від 05.07.2025 за ч. 1 ст. 365 КК України, 17.02.2026 об`єднані в одне провадження з основним номером № 42023120000000141.

Результати проведеного розслідування:

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що 13.06.2021 він поїхав у с. Власівка. Зайшов у магазин на зупинці, випив трішки горілки і поставив там телефон на зарядку. Потім довго не міг уїхати, за ним ходили якісь діти, просили гроші. Він бродив і чомусь зайшов у під`їзд будинку АДРЕСА_1 , де дівчинка попросила у нього 20 гривень, грошей не було та він посварив, щоб вона не чіплялась, вона почала плакати, бо налякалась. Він погладив її по голові, далі нічого не пам`ятає, було як в тумані, потім пішов на зупинку, не міг уїхати, бо роздав гроші і залишилось трохи. Потім на зупинці до нього підбігла матір дівчинки, з чоловіком, кидались до нього в бійку, він відійшов, хоча сам є ІНФОРМАЦІЯ_4 з боксу, але не конфліктний, тому пішов неподалік до чоловіків з охоронної фірми, за допомогою. Потім приїхали працівники поліції, після спілкування сказали їхати з ними у м. Світловодськ. Він сказав, що його телефон на зарядці в магазині. Один з поліцейських пішов з ним до магазину, де ОСОБА_3 забрав свій телефон і положив собі у кишеню та сів до автомобіля поліцейських, поїхали у м. Світловодськ, було близько 19.00 год. Він сидів позаду водія, біля водія сиділа слідча, а біля нього на задньому сидінні сидів поліцейський ОСОБА_7 . ОСОБА_3 дістав з кишені телефон подзвонити знайомому, слідча заборонила дзвонити та поліцейський ОСОБА_7 лівою рукою вдарив його ліктем у праву частину тулубу, вихопив телефон, пошкодивши екран та віддав слідчій, яка почала без дозволу переглядати інформацію в телефоні та побачила у додатку «Вайбер» переписку інтимного характеру з дівчатами з рф. У відділенні поліції в м. Світловодську ці поліцейські ще довго передивлялись інформацію в телефоні, потім склали протокол огляду місця події з 21.30 до 21.45 год., в якому записали, що телефон вилучили у відділі поліції. Потім поїхали до нього на дачу у с. Власівка, провели обшук, нічого не знайшли та поїхали. Він залишився. Через пів року йому вручили повідомлення про підозру, викликали до суду. 01.12.2021 у суді йому обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того, у постанові 14.06.2021 слідчий зазначив, що телефон упакував у пакет № 2344089 та передав у камеру речових доказів, але при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження виявилось, що в матеріалах НСРД зазначено, що з його телефону 15.06.2021 було здійснено більше 2 дзвінків його матері та оператору «*161#». Потім він писав додаткові скарги, щоб внесли відомості до ЄРДР стосовно слідчого і прокурора за внесення неправдивих відомостей до клопотання про арешт вилученого телефону.

28 жовтня 2025 року в ході допиту ОСОБА_8 , встановлено що у неї в провадженні перебувало кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12021121070000303 від 13 червня 2021 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1 КК України (далі кримінальне провадження № 12021121070000303) щодо ОСОБА_3

13 червня 2021 року, вона, спільно з оперуповноваженим відділення поліції № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_9 перебувала на добовому чергуванні в складі слідчо-оперативної групи і приїхала на виклик щодо розбещення малолітніх у селищі Власівка, м. Світловодськ, Кіровоградської області та затримання громадянами особи, яка нібито вчинила вказане правопорушення

Через деякий час, до відділення поліції прибула самостійно заявниця ОСОБА_10 та в неї відібрано заяву про вчинення злочину, а саме вчинення особою чоловічої статі відносно її малолітньої доньки розпусних дій. За вказаною заявою були внесені відомості до ЄРДР та проведені першочергові слідчі дії. У ході проведення першочергових слідчих дій, учасники події вказували на ОСОБА_3 , як на особу чоловічої статі, яка відносно малолітньої вчинила розпусні дій.

Як саме ОСОБА_11 прибув до відділення поліції ОСОБА_12 не пам?ятає, через те, щo минуло багато часу, але в подальшому, 13 червня 2021 року нею в приміщенні актового залу адміністративної ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_3 в ході огляду місця події, у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Huawei» моделі «CRO-U00» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 (далі мобільний телефон «Huawei»), у якому було виявлено месенджери «Viber» та «WhatsApp» з діалогами, які містили порнографічні фото дітей, візуально малолітніх дівчат, та поміщено до сейф-пакету. Під час слідчої дії фізичного примусу чи насилля до ОСОБА_13 не застосовувалось, будь-яких скарг подібного характеру останній не виказував та зауважень до протоколу не подавав. Наступного дня, 14 червня 2021 року, у ОСОБА_12 розпочалась відпустка, тому провадження передали слідчому ОСОБА_14 , який здійснював подальше досудове розслідування, визнав вилучений мобільний телефон речовим доказом та звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно. Слідчим суддею Світловодського міськрайонного осуду було постановлено ухвалу про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вищевказане майно з забороною користуватись, відчужувати та розпоряджатись будь-якій фізичній особі.

Через деякий час справу знову було передано ОСОБА_12 через звільнення слідчого ОСОБА_14 . Нею оголошено підозру та скеровано до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 156, ч. 1 ст. 301-1 КК України. Також ОСОБА_12 показала, що їй не відомо місцезнаходження паспорту громадянина України ОСОБА_3 та нею такий паспорт не вилучався.

Свідок ОСОБА_9 повідомив обставини, які аналогічні показанням ОСОБА_12 . Також ОСОБА_9 додав, що слідча не затримувала ОСОБА_3 оскільки не було зібрано достатньо доказів. У ОСОБА_3 при собі паспорту не було і він повідомив, що проживає з мамою у дачному кооперативі у с. Власівка та паспорт у нього вдома. Вони відвезли ОСОБА_15 до дому (дача) він пішов шукати, але вийшов і сказав, що не знайшов та обіцяв пізніше знайти і принести до відділу паспорт. Працівники поліції до будинку не заходили. При цьому ОСОБА_3 ні на що не скаржився, сам добровільно усе розповідав. Він лише був не згодний з тим, що телефон вилучили.

ОСОБА_3 у відділі був години дві, не більше, ні на що крім вилучення телефону, не жалівся і ніхто його силоміць не утримував. Проводили слідчі дії, в яких він був учасником.

Допитати колишнього слідчого ОСОБА_14 не вдалося, оскільки 20 січня 2022 року останній перетнув державний кордон України і не повертався на територію України.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_16 показав слідству, що 13.06.2021 у вечірній час, коли вже було темно, його та ще одного чоловіка на ім`я ОСОБА_17 запросили працівники поліції взяти участь у слідчій дії в якості понятих. У будівлі Світловодського відділу поліції у актовій залі була слідча у поліцейській формі та чоловік у поліцейській формі, як він зрозумів оперативний працівник, а також чоловік близько 45 років, від якого був чутний запах алкоголю. Слідча при учасниках спитала, щоб ОСОБА_3 назвав свій телефон та попросила розблокувати телефон. ОСОБА_3 сказав, що це його телефон і повідомив його назву. Це був не коштовний телефон, з невеликим екраном, і сказав, що він без пароля. Чи ОСОБА_3 при понятих дістав з кишені телефон, чи телефон вже лежав на столі ОСОБА_16 точно вже не пригадує. Слідча переглянула інформацію в телефоні та побачила там переписки з малолітніми дівчатами та їх фотографії інтимного характеру та пред`явила це ОСОБА_15 і понятим та запитала про це у ОСОБА_3 . Останній підтвердив, що це його переписки, але наполягав, що це зовсім інші дівчата, не з Власівки, це взагалі дівчата з росії. Слідча сказала: «Експерт розбереться» та записала дані у протокол огляду і упакувала телефон у пакет. Усі розписалися і в протоколі і на упаковці.

ОСОБА_3 ніхто не бив і останній не казав, що його били, не заперечував проти вилучення телефону, лише наполягав, що ті переписки і фото зовсім інших дівчат, а у с. Власівка він не чіплявся до дівчат, а просто розмовляв з ними та нічого не робив. Ніяких документів у ОСОБА_3 не було.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_18 надав слідству аналогічні показання, уточнивши, що огляд провели о 21 та що коли вони зайшли до актової зали, телефон був у ОСОБА_3 в руках, бо телефон був чи виключений, чи заблокований, бо екран не світився. Слідча попросила ОСОБА_3 розблокувати телефон і надати для огляду. ОСОБА_3 спочатку не хотів давати телефон для огляду, пояснюючи, що телефон взагалі не стосується дівчинки з селища Власівка. Потім ОСОБА_3 чи включив, чи розблокував телефон і почав показувати слідчій дані у телефоні, а потім дав телефон в руки слідчій та слідча почала передивлятися інформацію у телефоні та побачила переписки інтимного характеру і фото з малолітніми дівчатами та пред`явила це усім та спитала у ОСОБА_3 : « ОСОБА_19 » ОСОБА_3 почав розказувати, що це зовсім інші дівчата, не з Власівки, а взагалі з росії та це вони добровільно йому «скидали» ці фото. Слідча записала усе в протокол та упакувала телефон у спеціальний пакет і сказала ОСОБА_3 , що буде проведена експертиза.

Допитані свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 показали, що 13.06.2021 близько 17.00 год вони з дочкою ОСОБА_22 йшли вулицями у м. Власівка та шукали чоловіка, який перед цим, як вона їм розповіла, чіплявся до неї у під`їзді, пропонуючи грошові кошти та солодощі за те, що буде торкатися неї, через що вона була сильно налякана. Неподалік автобусної зупинки та кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ОСОБА_22 впізнала чоловіка, який стояв на протилежному боці дороги з пластиковим бокалом пива, як того, що чіплявся до неї з непристойностями та повідомила, що це саме він. Цей чоловік, як у подальшому виявилось ОСОБА_3 , побачивши, що ОСОБА_22 показує на нього, злякався та намагався тікати, але вони наздогнали його,їм ще допомогли інші мешканці та поліцейські охорони « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ОСОБА_3 одразу ж почав усе заперечувати, казав, що ні до кого він не чіплявся і все таке. ОСОБА_23 навіть встигла дати йому «ляпаса» рукою, коли він зухвало обманював. Також до них підійшли інші мешканці Власівки і теж казали, що їх діти розповідали, що він до них чіплявся з розбещеннями, навіть біля школи. ОСОБА_3 усе заперечував і люди хотіли вже здійснити самосуд над ним, але поліцейські охорони « ІНФОРМАЦІЯ_7 », яких було двоє, захистили його, заспокоюючи людей. Працівники « ІНФОРМАЦІЯ_7 » подзвонили у поліцію і повідомили про затримання цього ОСОБА_3 та через 20 30 хвилин приїхали двоє патрульних поліцейських (віком років по 30) у формі, бронежилетах, на білому поліцейському автомобілі «Рено Дастер» з поліцейськими надписами та проблисковими маячками. Люди та працівники «Титану» усе розповіли патрульним поліцейським, як упіймали цього ОСОБА_24 і що розповідали. ОСОБА_3 усе заперечував, казав, що ні до кого не чіплявся і нікого не розбещував, просто пригощав дітей цукерками.

Патрульні поліцейські сказали їм, що повезуть ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_8 , щоб там слідчо-оперативна група опитала його і встановлювали обставини, бо у ОСОБА_3 ніяких документів не було, а також сказали ОСОБА_25 , щоб вони теж поїхали до ІНФОРМАЦІЯ_8 і надали там пояснення.

ОСОБА_20 та ОСОБА_23 з дочкою поїхали до ІНФОРМАЦІЯ_8 своїм автомобілем, а патрульні поліцейські поїхали з ОСОБА_3 до поліції на їх службовому автомобілі, при цьому ОСОБА_3 сам добровільно погодився їхати до поліції, коли вони йому це запропонували, бо він боявся залишатися, щоб його люди не побили. Чи був у ОСОБА_3 з собою телефон, чи забирали у нього поліцейські телефон та чи ходив він з поліцейським до магазину або кафе за телефоном вони не знають. Точно можуть сказати, що при них ніхто у ОСОБА_3 телефон не забирав.

ОСОБА_20 та ОСОБА_23 з дочкою приїхали до ІНФОРМАЦІЯ_8 , сказали черговому та їх провела слідча ОСОБА_26 на другий поверх до кабінету, де їй усе розповіли і ОСОБА_23 написала заяву, слідча усе записала та потім вони поїхали. ОСОБА_3 до слідчої проводив поліцейський вже після них. Під час опитування ОСОБА_3 та вилучення у нього телефону вони не були присутні, поїхали до дому.

Вже пізніше, після 21 години вечора, працівники поліції проводили огляд їх під`їзду будинку, де ОСОБА_3 чіплявся до ОСОБА_27 . Самого ОСОБА_3 разом з поліцейськими не було.

Вже потім, після закінчення слідства, їм стало відомо, що у ОСОБА_3 в телефоні знайшли переписки з малолітніми дівчатами з російської федерації інтимного характеру з фотографіями, що він систематично займався розбещенням дітей.

Свідок ОСОБА_28 показав, що 13.06.2021 у після обідній час, коли вони з дружиною йшли у центрі с. Власівка, до них підійшли малолітні племінниця ОСОБА_29 з подругою та розповіли, що до них чіплявся якійсь невідомий чоловік і пропонував купити їм щось та вони тікали від нього навкруги кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». Хвилин через 5 неподалік йшов з боку кафе у бік магазинів худорлявий чоловік, високого зросту, у шортах, у стані алкогольного сп`яніння, з пластиковим стаканом з пивом. Дівчата, побачивши його, упізнали його та розповіли, що це саме той чоловік. У цей момент з дворів прибігли ОСОБА_30 з чоловіком і дочкою, підбігли до того чоловіка та ОСОБА_30 дала чоловіку «ляпаса» і почала кричати, навіщо він налякав та розбещував її дочку. Чоловік усе заперечував. Одразу ж дворів прибігли ще багато людей і кричали, що цього чоловіка (як у подальшому вияснилось ОСОБА_3 ) виганяли з дворів, де він намагався розбещувати їх дітей, а також ходив за дітьми у школі. ОСОБА_3 усе заперечував. Неподалік стояли поліцейські охорони « ІНФОРМАЦІЯ_7 », вони підійшли, дізнались у чому справа та стояли поруч, щоб люди не вчинили самосуд над ОСОБА_3 . ОСОБА_30 і наче ще хтось викликали поліцію. Приблизно через пів години, може трохи пізніше, приїхали патрульні поліцейські, у формі, бронежилетах, на поліцейському автомобілі «Рено Дастер» білого кольору, з поліцейськими надписами та проблисковими маячками. Люди та поліцейські « ІНФОРМАЦІЯ_7 » розповіли патрульним поліцейським, про те, що трапилось і як люди упіймали ОСОБА_3 , останній усе заперечував. Патрульні спитали у ОСОБА_3 , що у нього в кишенях та останній сам виложив на капот автомобіля якісь речі, у тому числі коробок сірників та дрібні кошти і потім положив назад до кишень. Чи був у останнього телефон, ОСОБА_28 не пам`ятає. Патрульні поліцейські запропонували ОСОБА_3 проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_8 для з`ясування усіх обставин, бо у нього навіть документів не було. ОСОБА_3 охоче погодився і сам сів до автомобіля поліцейських, і вони поїхали. При цьому, як здалося ОСОБА_28 , ОСОБА_3 радий був поїхати з патрульними поліцейськими з цього місця, щоб люди, які були обурені запереченнями ОСОБА_3 , не побили його. Разом з тим, ОСОБА_28 категорично повідомив, що патрульних поліцейських було двоє, ніякої жінки ні у формі, ні у цивільному одязі, з ними не було. ОСОБА_28 не бачив, щоб ОСОБА_3 ходив з поліцейськими у кафе, або до магазину за телефоном.

Олександрійська окружна прокуратурою надала копії процесуальних документів у кримінальному провадженні 12021121070000303, зокрема: витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні 12021121070000303; рапорт про реєстрацію повідомлення ОСОБА_10 про вчинене кримінальне правопорушення від 13 червня 2021 року; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_31 від 13 червня 2021 року; протокол огляду місця події від 13 червня 2021 року;протоколу огляду місця події від 13 червня 2021 року в ході якого у ОСОБА_3 вилучений мобільний телефон «Huawei» з розбитим екраном; квитанції про отримання на зберігання речових доказів (мобільного телефону «Huawei»), вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 111 від 2 листопада 2011 року; повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 30 листопада 2021 року; ухвали слідчого судді від 1 грудня 2021 року про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою; ухвали ІНФОРМАЦІЯ_9 від 14 грудня 2021 року про залишення без змін ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 ;

заяви ОСОБА_3 від 13 червня 2021 року, в якій останній зазначив, що під час його знаходження у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 до нього міри фізичного психологічного впливу з боку працівників поліції не застосовувалися;

протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 31 серпня 2021 року предметом якої був мобільний телефон «Huawei»;

протоколу огляду мобільного телефону «Huawei» від 25 вересня 2021 року, відповідно до якого оглянуто мобільний телефон «Huawei» після чого, разом з первинним пакуванням, а саме зі спеціальним пакетом № 1051293, мобільний телефон «Huawei» поміщено до спеціального пакету № INZ1059551.

Перелічені документи і додатки до них свідчать, що під час проведення з ОСОБА_3 процесуальних дій та під час його допитів, як підозрюваного у кримінального провадженні, за участі його захисника останній не повідомляв про застосування до нього працівниками поліції тиску та недозволених методів слідства. Крім цього, відповідно до ухвали про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 , встановлено, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечив свою причетність до вчинення кримінальних правопорушень, які йому ставиться у провину. Окрім того підтвердив, що під час його знаходження у приміщенні будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 до нього не застосовувались заходи фізичного або психологічного впливу з боку працівників поліції, про що він подав відповідну заяву. Разом з тим повідомив суд, що при затриманні до нього була застосована фізична сила, але він з цього приводу не звертався з клопотанням про проведення відповідної перевірки.

Згідно запису журналу ІНФОРМАЦІЯ_1 надано витяг з Журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_3 13 червня 2021 року перебував в адміністративній будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 та власноручно зробив рукописний запис щодо відсутності будь-яких претензій.

Облікові матеріали з медичної частини слідчого ізолятора свідчать про відсутність записів про наявні скарги ОСОБА_3 як особи, яка після затримання утримувалась під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (справа № 3236/03) зазначено, що сторони мають вживати своєчасні заходи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 16 травня 2017 року у справі «Каракуця проти України» (справа № 18986/06) суд дійшов висновку, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв`язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до правоохоронного органу. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. За таких умов необхідно використати практику застосування оцінки доказів, висловлену Верховним Судом по справі № 991/722/21 від 21 листопада 2023 року, коли ОСОБА_3 тільки через два роки звернувся до суду про можливі ушкодження та перевищення повноважень, тобто він своїми діями створив і сприяв створенню обставин, через які дослідження доказів стало недоступним. Зі спливом значного часу представники сторони обвинувачення втратили реальну можливість перевірити висловлену ОСОБА_3 версію розвитку подій. Внаслідок бездіяльності ОСОБА_3 , стороні обвинувачення не залишається механізмів реалізації власних процесуальних можливостей, які могли б компенсувати невигідне становище, у якому віна опинилась. Цей принцип має також застосовуватися, mutatis mutandis, до інших ситуацій, коли сторона через ті чи інші обставини обмежується у використанні можливостей для з`ясування важливих обставин справи. Наслідки поведінки сторони, яка своїми діями унеможливила або значно ускладнила дослідження важливих доказів, має тлумачитися на користь протилежної сторони, щоб не заохочувати сторону до використання таких прийомів. ОСОБА_3 через два роки висловив власну версію, яка зі спливом значного часу виключає можливість ретроспективно дослідити докази.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звертаю увагу, що при зверненні зі скаргою про скасування постанови про закриття цього кримінального провадження, скаржник навів надто формальні підстави, які не підтверджені належними і допустимими доказами.

Загальні словосполучення про неповноту слідства ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для скасування остаточного процесуального рішення по справі. Висновки скаржника не спростовують обґрунтованих і доведених висновків слідчого, а запропоновані слідчі дії та експертизи не стануть результативними.

Доводи представника скаржника будуються на припущеннях, які не підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами. Слідчий зібрав достатні об`єктивні данні та виніс остаточну законну і обґрунтовану постанову відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Скаржник використав надто формальні ознаки для звернення з вимогою про скасування постанови про закриття кримінального провадження. Правильність такого твердження міститься у правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), а також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 352/882/18 (провадження № К/9901/65687/18), від 26 червня 2019 року у справі № 826/13030/18 (провадження № К/9901/67011/18), від 21 серпня 2019 року у справі № 826/11852/18 (провадження № К/9901/67801/18), від 27 листопада 2019 року № №819/313/18 (провадження № К /9901/156/19).

При цьому Верховний Суд зазначив, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.

Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки», «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBAC v. CROATIA), (Beles and Others v. the Czech Republic), №47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

При цьому, Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99).

Вилучення мобільного терміналу у ОСОБА_3 проведено на законних підставах внаслідок огляду місця події, що свідчить про правомірне набуття права володіння речовим доказом представниками сторони обвинувачення.

У постанові Верховного Суду 686/20198/22 від 04 червня 2025 року міститься правова позиція, що огляд цієї інформації не становить негласного втручання у приватне спілкування, передбачене § 2 гл. 21 КПК. Водночас дозвіл слідчого судді на тимчасовий доступ до речей і документів, що регулюється гл. 15 КПК, також не був необхідним у ситуації. Відповідно до положень ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів в контексті доступу до інформації, що міститься на мобільних терміналах систем зв`язку, полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходиться інформація, можливості отримати її копію.

Іншими словами, дозвіл на тимчасовий доступ становить собою наказ суду, адресований особі, у володінні якої знаходиться мобільний термінал, надати стороні кримінального провадження, доступ до такої інформації для зняття її копії.

Однак у цьому випадку телефон після його вилучення вже перебував у володінні сторони обвинувачення, тому нелогічним є твердження скаржника про незаконність доступу до інформації.

Сторона обвинувачення отримала телефон у своє володіння в результаті законно проведеного огляду, обставини якого не дають підстав для визнання даних з цього телефону недопустимим доказом, тобто не вимагався окремий дозвіл на доступ до інформації, яка містилася в мобільному терміналі.

Ретельний огляд і процесуальна фіксація наявної інформації з вилученого мобільного терміналу є процесуальним обов`язком слідчого і онятих (ст.40 та ст. 237 КПК України), отже в таких їх діях відсутній склад будь-якого злочину. Слідча Донцова могла демонструвати понятим фото з вилученого мобільного терміналу такі дії є правомірною процесуальною поведінкою, оскільки згідно ст. 234, 100 КПК України, речовий доказ у присутності понятих має бути ретельно оглянутий.

У ОСОБА_3 при собі не було паспорту громадянина України, документи у нього не вилучали, до облікових документів і журналів не вносили відомості про вилучення паспорту у затриманої особи, за таких умов припущення ОСОБА_3 про викрадення офіційного документу не грунтуються на доказах і при доказуванні не приймаються.

Не виникає сумнівів у розбіжностях з пакуванням мобільного терміналу, оскільки експерт відкрив для огляду первинне пакування спеціального пакету № 1051293, де зберігали мобільний телефон «Huawei». Після огшляду експерт помістив мобільний термінал до наступного спеціального пакету № INZ1059551. Вказані дії регляментуються методиками криміналістичних досліджень, не суперечать вимогам КПК України, отже не викликають сумнівів у їх правомірності.

Присутність ОСОБА_3 в актовій залі під час проведення слідчої дії та під час проведення обшуку за місцем проживання не є катуванням, а підтверджує правомірне вилучення мобільного терміналу та інших речових доказів. Очевидці стверджують що завдяки своєчасним злагодженим діям інспекторів Управління патрульної поліції, ОСОБА_3 був фізично врятований від загрози фізичної розправи з боку розлючених місцевих мешканців.

13.06.2021 року стосовно ОСОБА_3 за браком доказів не оформлювався протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України. Отже не знайшла свого підтвердження версія ОСОБА_3 , що 13.06.2021 року він зазнав катувань, нелюдського поводження та позбавлення свободи.

Відсутні сумніви у правильних результатах розслідування, оскільки: документально не зафіксовані тілесні ушкодження, затримання без захисника не проводили; під час слідчих дій і прийняття процесуальних рішень, у тому числі під час огляду в медичному закладі, підзахисний не скаржився на незаконні дії.

23.03.2026 року слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_5 виніс законну постанову, якою вмотивовано закрив кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діянні службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 складу кримінальних правопорушень.

Доводи скаржника ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та не містять конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, які б давали підстави для кваліфікації дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 365, ч. 2 ст. 163КК України. Припущення скаржника не спростовують обґрунтованих висновків слідчого, а запропоновані слідчі дії та експертизи не стануть результативними. Доводи представника скаржника будуються на припущеннях, які не підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Слідчий зібрав достатні об`єктивні данні та виніс остаточну законну і обґрунтовану постанову відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

На виконання ст. 110 КПК України, постанова про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Згідно ст. 215 КПК України, досудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Глава 19 КПК України визначає форму та регламентує порядок проведення досудового слідства. Перелічені процесуальні норми не встановлюють перелік процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити під час досудового розслідування для його закінчення. Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, самостійно визначає обсяг дій, достатніх за переконанням дізнавача,слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2 ст. 283 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Таким чином слідчий суддя зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Сумніви скаржника про поверховість та неповноту проведеного розслідування є непідтвердженим суб`єктивним припущенням, тому до уваги не приймаються. Висловлені ним судження мають узагальнену характеристику, суперечать правозастосуванню ст. 6 Конвенції, зокрема принципу юридичної визначеності, оскільки клопотання та зауваження не будуть мати конструктивного результату,- не буде здобуто нових доказів.

Дослідивши надані сторонами матеріали обґрунтовано вважаю, що слідчий під час проведення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 223 КПК України вжив необхідні дії спрямовані на отримання (збирання) доказів та їх перевірку, дослідив та перевірив обставини, зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, їм надано належну оцінку, досудове розслідування проведено із застосуванням всіх можливих засобів для всебічного, неупередженого та об`єктивного розслідування, з перевіркою всіх фактичних обставин справи, що може мати суттєве значення для розслідування кримінального провадження.

Доцільності проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій не вбачається, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати провадження. Не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні.

Відсутність ознак винної поведінки виключає у майбутньому пред`явлення підозри чи направлення обвинувального акту до суду, тому слідчий прийняв правильне процесуальне рішення у формі постанови про закриття кримінального провадження, як єдиний законний спосіб завершення цього досудового розслідування.

Схожий висновок містить постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18).

Наведене дає підстави обґрунтовано стверджувати, що слідчий при розслідуванні обставин цього кримінального провадження виконав вимоги спрямовані на забезпечення всебічності та повноти дослідження. Оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного кримінального процесуального законодавства, а висновок про закриття кримінального провадження є обґрунтованим.

Істотних порушень вимог КПК України, які б могли вплинути на правильність прийнятого рішення, слідчим суддею не встановлено, а у скарзі не наведено достатніх даних, які безумовно свідчать про неповноту проведеної перевірки та могли бути підставами для скасування прийнятого остаточного процесуального рішення.

За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про відмову у задоволенні скарги (п. 4 ч. 2 ст. 307 КПК України).

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві від 23.03.2026 року про закриття кримінального провадження, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1