Постановление суда № 138950367, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/9924/26

Господарський суд міста Києва в складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши позовну заяву Міжнародного промислового концерну «ЯРК-КИЇВ» (08113, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петрушки, вул. Заповідна, 1; ідентифікаційний код: 14326060)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 30, код ЄДРПОУ 22991617)

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та розірвання договору на відшкодування вартості електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Міжнародний промисловий концерн «ЯРК-КИЇВ» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління, в якому просить суд:

- стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління заборгованість за період з 01.01.2024 року по 30.04.2026 року у розмірі 545 741,19 грн;

- розірвати договір на відшкодування вартості електроенергії № 1/2026/63-2026318 від 23.03.2026 року, укладений між Міжнародним промисловим концерном «ЯРК-КИЇВ» та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням.

- розірвати договір оренди № 40 від 27.07.2022 року.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів на розгляд Господарського суду Київської області за виключною підсудністю з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина перша статті 27 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною першою статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Натомість у частині третій статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 27.07.2022 між Міжнародним промисловим концерном «ЯРК-КИЇВ» та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням було укладено договір оренди № 40, відповідно до якого орендарю передано у строкове платне користування нерухоме майно для розміщення військової частини.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, об`єкт нерухомого майна, який є предметом договору оренди № 40 від 27.07.2022, розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, село Петрушки, вул. Заповідна, будинок 1.

Також позивач зазначає, що 06.11.2025 між сторонами було укладено договір на відшкодування вартості електричної енергії № 63-2025447, а 23.03.2026 - договір на відшкодування вартості електричної енергії № 1/2026/63-2026318, укладення яких було зумовлено необхідністю забезпечення електричною енергією військової частини, яка фактично використовує зазначений об`єкт нерухомого майна.

Отже, заборгованість виникла у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном за договором оренди № 40 від 27.07.2022 та споживанням електричної енергії на зазначеному об`єкті. Саме з метою забезпечення електроенергією об`єкта, переданого в оренду, між сторонами укладено договори на відшкодування вартості електричної енергії.

Крім того, позивач безпосередньо заявляє вимогу про розірвання договору оренди №40 від 27.07.2022, предметом якого є передача у користування нерухомого майна, розташованого за адресою: Київська область, Бучанський район, село Петрушки, вул. Заповідна, будинок 1.

Таким чином, заявлені у справі позовні вимоги об`єднані спільними правовідносинами, пов`язаними з користуванням конкретним об`єктом нерухомого майна, та виникають з прав та обов`язків сторін щодо такого майна.

За таких обставин спір у даній справі є спором, що виникає з приводу нерухомого майна, у розумінні частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак для визначення територіальної підсудності цієї справи визначальним є місцезнаходження об`єкта нерухомого майна, а не місцезнаходження відповідача.

Оскільки нерухоме майно, щодо якого виник спір, розташоване на території Київської області, справа підлягає розгляду Господарським судом Київської області.

Посилання на місцезнаходження відповідача у місті Києві як на підставу для розгляду справи Господарським судом міста Києва не змінює визначеної законом виключної підсудності, оскільки правила частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України мають пріоритет над загальним правилом, встановленим статтею 27 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються.

З огляду на викладене Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що матеріли даної позовної заяви не належить до його територіальної юрисдикції та підлягає передачі за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.

Керуючись ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви Міжнародного промислового концерну «ЯРК-КИЇВ» до Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та розірвання договору на відшкодування вартості електричної енергії передати на розгляд до Господарського суду Київської області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108).

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарження у встановленому законом порядку.

Дата підписання ухвали 13.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина