Решение № 138950346, 06.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2026Справа № 910/16773/19За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САН 11"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України

про стягнення 6580326,00 грн

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Шокало О.В.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

В судовому засіданні 06.08.2026 на підставі ст. 240 ГПК України ухвалено скорочене рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фонду державного майна України про стягнення 6580326,00 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.12.2019 та залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну казначейську службу України, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Ухвалою суду від 23.12.2019 підготовче засідання відкладено на 30.01.2020.

30.01.2020 позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просить: стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 6580326,00 грн та стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по місту Києву вартість невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень у розмірі 1197111,32 грн. Позивач також просив залучити у якості відповідача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву.

Суд протокольною ухвалою від 30.01.2020 відмовив у прийнятті заяви про зміну предмету позову та у залученні другого відповідача.

30.01.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 10.02.2020.

10.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.

10.02.2020 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 17.02.2020.

14.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6580326,00 грн та вартість невід`ємних поліпшень у розмірі 1197111,32 грн.

14.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про доповнення до клопотання про призначення судової експертизи.

17.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання про призначення у справі судової експертизи.

17.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить поновити строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 17.02.2020 відмовлено відповідачу у поновленні строку для подання відзиву.

В підготовчому засіданні 17.02.2020 суд протокольною ухвалою прийняв заяву позивача про зміну предмету позову. Справа розглядається з урахуванням поданої позивачем заяви.

В підготовчому засіданні 17.02.2020 оголошено перерву до 24.02.2020.

Ухвалою суду від 24.02.2020 призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.

Матеріали справи направлено для проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

22.10.2020 через канцелярію суду від експертної установи надійшов лист директора інституту про погодження строків. У своєму листі директор експертної установи просить погодити строк проведення експертизи понад 90 календарних днів.

Ухвалою суду від 26.11.2020 поновлено провадження у справі, погоджено строк проведення експертизи понад 90 календарних днів, зупинено провадження у справі.

05.08.2022 через канцелярію суду від експерта надійшло клопотання про надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 10.08.2022 поновлено провадження у справі, витребувано у сторін документи на виконання клопотання експерта, зупинено провадження у справі.

06.06.2024 через канцелярію суду від експерта надійшло клопотання про забезпечення умов роботи експерта за місцезнаходженням об`єкта дослідження.

Ухвалою суду від 10.06.2024 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання експерта, зупинено провадження у справі.

16.10.2024 через канцелярію суду від експерта надійшло клопотання про необхідність організації проведення експертами обстеження об`єкта дослідження - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м по бульвару Тараса Шевченка, 27-А (на цокольному, першому, другому та третьому поверхах адміністративної будівлі) в м. Києві, забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта, а також належних умов роботи 30.10.2024 з 10:00.

Ухвалою суду від 23.10.2024 поновлено провадження у справі; клопотання судового експерта задоволено; погоджено дату, час та місце проведення огляду об`єкта дослідження: нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м по бульвару Тараса Шевченка, 27-А (на цокольному, першому, другому та третьому поверхах адміністративної будівлі) в м. Києві - 30 жовтня 2024 року з 10:00 за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А; зобов`язано сторін забезпечити свою явку (повноважних представників) при проведенні експертом дослідження нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А, 30.10.2024 з 10:00; зобов`язано відповідача забезпечити безперешкодний доступ до об`єкту дослідження та належні умови праці експерта.

04.11.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення щодо неможливості забезпечити доступ до приміщення, оскільки, суб`єктом управління даним майном згідно інформації Фонду є Міністерство освіти і науки України.

23.12.2024 через канцелярію суду від експерта надійшло клопотання про необхідність організації проведення експертами обстеження об`єкта дослідження - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м по бульвару Тараса Шевченка, 27-А (на цокольному, першому, другому та третьому поверхах адміністративної будівлі) в м. Києві, забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта, а також належних умов роботи15.01.2025 з 10:00. В клопотанні вказано, що зовнішній огляд будівлі був проведений експертом 30.10.2024 за участі представників сторін, доступ всередину приміщення був відсутній. До клопотання експерта долучено лист Міністерства освіти і науки України від 15.11.2024 МОН№1/21352-24, з якого вбачається, що згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 30.09.2024 №264 означене майно передано Державній аудиторській службі України.

Ухвалою суду від 23.12.2024 поновлено провадження у справі, задоволено клопотання судового експерта, погоджено дату, час та місце проведення огляду об`єкта дослідження, зобов`язано сторін забезпечити свою явку (повноважних представників) при проведенні експертом дослідження нежитлових приміщень та відповідача забезпечити безперешкодний доступ до об`єкту дослідження та належні умови праці експерта, зупинено провадження у справі № 910/16773/19 на час проведення експертизи.

24.04.2026 до суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта від 06.04.2026 №24207/20-42 та матеріали справи №910/16773/19.

Ухвалою суду від 05.05.2026 поновлено провадження у справі № 910/16773/19, призначено підготовче засідання у справі на 18.05.2026, зобов`язано сторін надати письмові пояснення, враховуючи висновок експерта від 06.04.2026 №24207/20-42.

18.05.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Суд 18.05.2026 у підготовчому засіданні постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи. Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.06.2026.

17.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у сумі 6580326,00 грн., інфляційне збільшення суми боргу 8065719,15 грн., 3 % річних в сумі 1674467,6 грн. та вартість невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, в розмірі 1370000 грн., та загальна сума становить 17690512 грн.

18.06.2026 до суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання нотаріально засвідченого перекладу рішення Європейського суду з прав людини у справі ТОВ "САН 11" проти України.

25.06.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про збільшення позовних вимог.

25.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача щодо заяви про збільшення позовних вимог.

Суд 25.06.2026 постановив протокольну ухвалу про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині збільшення вартість невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень в розмірі 1370000 грн, спір вирішується з її врахуванням. Крім того, суд відмовив у прийняті заяви про збільшення позовних вимог в частині про стягнення з відповідача інфляційного збільшення суми боргу 8065719,15 грн., 3 % річних в сумі 1674467,6 грн, оскільки позивачем фактично заявлено нові позовні вимоги, що є зміною предмета та підстав позову.

Судом оголошено перерву у підготовчому засіданні 25.06.2026 до 09.07.2026 та встановлено строк відповідачу до 06.07.2026 для подання письмових пояснення, враховуючи прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині.

30.06.2026 до суду від позивача надійшла заява про повернення судового збору.

09.07.2026 суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

Суд 09.07.2026 постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 16.07.2026.

16.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про залишення без розгляду позову в частині позовної вимоги про стягнення вартості невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, в розмірі 1370000 грн.

Ухвалою суду від 16.07.2026 суд задовольнив заяву позивача та залишив без розгляду позовну заяву в частині вимог про стягнення невід`ємних поліпшень у розмірі 1370000,00 грн; закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до розгляду по суті на 06.08.2026.

В судове засіданні 06.08.2026 представник третьої особи не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 06.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача просив задовольнити позов.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Фону державного майна України від 30.05.2013 № 737 "Про включення до переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації" нежилі приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві включено до переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом викупу.

30.05.2013 Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу об`єкта державної власності групи А - нежилих приміщень загальною площею 555,8 кв.м., розташовані по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві, що знаходяться на балансі Державного підприємства "Інфоресурс" та орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан 11", про що видано відповідний наказ № 741 від 30.05.2013.

Згідно з наказом Фонду державного майна України № 1119 від 23.07.2013 викладено у новій редакції наказ Фонду державного майна України № 741 від 30.05.2013 та визначено, що приватизація об`єкту державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв.м., розташованих по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан11" відбувається з компенсацією орендарю вартості невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок власних коштів орендаря за згодою орендодавця за час оренди.

Наказом Фонду державного майна України № 3385 від 25.10.2013 затверджено висновок про вартість майна - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв.м., розташованих по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві з метою приватизації шляхом викупу у розмірі 6580326,00 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

06.12.2013 між Фондом державного майна України (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан 11" (покупець) укладено договір № 408 купівлі-продажу об`єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу.

Відповідно до якого Фонд державного майна України зобов`язався передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю "Сан 11" об`єкт державної власності групи А - нежитлове приміщення групи приміщень №№ 5, 7 (літ А) загальною площею 555,8 кв.м., розташовані по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві, які знаходяться на балансі Державного підприємства "Інфоресурс" та орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан11", а покупець зобов`язався прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу і виконати визначені в договорі умови.

Відповідно до п. 3.3. договору право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об`єкт приватизації, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації.

12.12.2013 Фондом державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан11" підписано акт передачі державного майна № 633, за яким продавець передав, а покупець прийняв проданий 06.12.2013 шляхом викупу об`єкт державної власності групи А - нежитлове приміщення, груп приміщень № 5, 7 (літ. "А") загальною площею 555,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А, які знаходяться на балансі державного підприємства "Інфоресурс" та орендуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан11".

Відповідно до наказу Фонду державного майна України № 4290 від 16.12.2013 приватизація об`єкта державної власності групи А - нежитлового приміщення, груп приміщень № 5, 7 (літ. "А") загальною площею 555, 8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, будинок 27-А вважається такою, що завершена.

Означені вище обставини підтверджені матеріалами справи та встановлені при розгляді справи № 910/22863/15 за позовом заступника Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна Украйни по місту Києву та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан11" про визнання незаконним та скасування наказів, визначення недійсним договорів, повернення майна.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 № 910/22863/15 Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задоволено; постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 року у справі №910/22863/15 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації задоволено; визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 11.08.2011 №1047 "Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а"; визнано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києва від 15.07.2011 №934 "Про затвердження висновку про вартість майна" незаконним у частині п.5, яким затверджено висновок суб`єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю "Слав - Консалтінг" про вартість майна - нежитлових приміщень площею 519,0 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а, станом на 28.02.2011 та скасовано з моменту його видання; визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.08.2011 №5930 (зі змінами від 27.06.2011 та від 11.02.2013), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11"; визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 30.05.2013 №737 "Про включення до переліку об`єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації"; визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна від 30.05.2013 №741 "Щодо визначення дати оцінки"; визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 23.07.2013 №1119 "Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30.05.2013 №741"; визнано незаконним та скасовано з моменту видання наказ Фонду державного майна України від 16.12.2013 №4290 "Щодо завершення приватизації об`єкта"; визнано недійсним договір купівлі - продажу об`єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11"; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "САН 11" повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27-А державі в особі Міністерства освіти і науки України.

Як вбачається з поданого позивачем платіжного доручення №199 від 11.12.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сан 11" перерахувало Фонду державного майна України грошові кошти у сумі 6580326,00 грн, з призначенням платежу: оплата за об`єкт приватизації згідно договору № 408 купівлі-продажу об`єкта державної власності групи А нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв м від 06.12.2013.

Отже позивач перерахував відповідачу грошові кошти на виконання договору № 408 від 06.12.2013, який в подальшому був визнаний судом недійсним.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо повернення майна, отриманого на підставі недійсного правочину, що підтверджується постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 14.02.2018 № 53260403. Постановою встановлено, що приміщення загальною площею 555,8 кв.м., розташовані по бульвару Тараса Шевченка, 27А у місті Києві, передані уповноваженій особі МОН - Ярмистому М.М. - директору департаменту правового забезпечення МОН.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 30.10.2019 про повернення коштів, в якій просив повернути сплачені за недійсним правочином кошти у розмірі 6580326,00 грн. Докази направлення долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти не повернув.

Позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача сплачених ним за недійсним правочином коштів.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 № 910/22863/15 визнано недійсним договір купівлі - продажу об`єкта державної власності групи А - нежитлових приміщень загальною площею 555, 8 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27-А, що приватизується шляхом викупу, від 06.12.2013 №408, укладений між Фондом державного майна України та товариством з обмеженою відповідальністю "САН 11", то отримані за даним правочином кошти мають бути повернуті позивачу.

Отже суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх у повному обсязі.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що Кабінетом Міністрів України не розроблено порядок повернення коштів у правовідносинах що є предметом розгляду у даній справі, а відповідач не є їх отримувачем.

Відсутність розробленого порядку повернення коштів не може бути підставою для утримання державою сплачених за недійсним правочином коштів. А оскільки, саме відповідач згідно платіжного доручення № 199 від 11.12.2013 був отримувачем грошових коштів від позивача за договором № 408 від 06.12.2013, то саме він є належним відповідачем у даній справі.

Отже, з урахуванням всіх встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїм вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен з доводів сторін.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул Генерала Алмазова, буд. 18/9, ідентифікаційний код 00032945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан 11" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 27А, ідентифікаційний код 35085465) суму основного боргу у розмірі 6580326 (шість мільйонів п`ятсот вісімдесят тисяч триста двадцять шість) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 98704 (дев`яносто вісім тисяч сімсот чотири) грн 89 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 13.08.2026

Суддя І.В.Усатенко