Решение № 138950274, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026Справа № 910/4233/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металотехресурс»

про стягнення 141 650,80 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Троянда» (далі - СТОВ «Троянда», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металотехресурс» (далі - ТОВ «Металотехресурс», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 141 650,80 грн за договором поставки № МС0923-1 від 23.09.2025.

Позов мотивований тим, що на виконання умов вказаного договору позивач сплатив ТОВ «Металотехресурс» попередню оплату за товар, однак, відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання, товар у визначений строк поставив частково, у зв`язку з чим СТОВ «Троянда» просить стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 135 673,20 грн, інфляційні втрати в сумі 4 661,76 грн та 3% річних у сумі 1 315,84 грн, що разом складає 141 650,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 22.09.2025 між СТОВ «Троянда» (покупець) та ТОВ «Металотехресурс» (постачальник) був укладений договір поставки № МС0923-1 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в даному договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід`ємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах до договору. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ, і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на товар може змінюватись в залежності від коливань середньоринкових цін на металопрокат.

Пунктом 3.4 договору визначено, що оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку до даного договору. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.

Згідно з п. 4.2 договору строк поставки товару - протягом 10 робочих днів після 100% передоплати та виконання умов 5.1 договору. Датою поставки товару вважається дата отримання товару покупцем або третьою особою (перевізником) на складі постачальника, вказана в видатковій накладній (п. 4.4 договору).

За змістом п. 5.1 договору товар приймається покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов`язаний до отримання товару надати оригінал довіреності на отримання матеріальних цінностей та запит на постачання товару.

Пунктом 6.1.1 договору визначено, що постачальник зобов`язаний передати покупцю товар, погоджений сторонами, в строк та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2026, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору відповідач виставив позивачу рахунок на оплату товару № 687 від 03.11.2025 на суму 244 211,76 грн.

Зі свого боку позивач, на підставі вищевказаного рахунку, сплатив відповідачу 100% вартості замовленого товару в сумі 244 211,76 грн, шо підтверджується платіжною інструкцією № 606 від 04.12.2025

Також на виконання п. 5.1 договору позивач направив відповідачу копію довіреності на отримання цінностей, видану на заступника директора з адміністративно-господарської роботи, а також запит на постачання № 603-01 труби зварної 127х3 (L=6) загальною кількістю 702 метри та загальною вартістю з ПДВ 244 211,76 грн.

Разом з тим встановлено, що 16.12.2025 ТОВ «Металотехресурс» здійснило поставку товару (труби зварної 127х3 (L=6)) частково - у загальній кількості 312 метрів та загальною вартістю 108 538,56 грн.

Інша частина товару на суму 135 673,20 грн залишилася відповідачем непоставленою.

Оскільки поставки решти товару не відбулося, позивач направив на адресу відповідача лист № 25/12-1 від 25.12.2025 на повернення коштів попередньої оплати в сумі суму 135 673,20 грн, на який відповідач відповіді не надав.

26.02.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення попередньої оплати, яка також була залишена ТОВ «Металотехресурс» без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку відповідачем товару чи повернення позивачу оплати за непоставлений товар в сумі 135 673,20 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За таких обставин, оскільки відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором поставки не надав, доводів позивача не спростував. суд дійшов висновку, що вимоги СТОВ «Троянда» про стягнення передплати в сумі 135 673,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 4 661,76 грн та 3 % річних у сумі 1 315,84 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту статей 612, 625 ЦК України вбачається, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем матеріальних втрат є правомірним.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат в сумі 4 661,76 грн та 3% річних в сумі 1 315,84 грн в межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

За таких обставин позов СТОВ «Троянда» суд задовольняє в повному обсязі.

Також позивач просив зобов`язати орган (особу), який буде здійснювати примусове виконання рішення, в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України нараховувати та стягувати з ТОВ «Металотехресурс» 3% річних та інфляційні втрати до моменту виконання рішення.

Проте така вимога позивача задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Однак суд виходить з того, що, по-перше, вказаною нормою передбачене лише право (не обов`язок) суду щодо зазначення у своєму рішенні про можливість додаткового нарахування пені та відсотків річних; по-друге, наведена норма не передбачає можливості її застосування до інфляційних втрат (стосується лише пені та відсотків).

Також суд вважає, що рішення суду не може ухвалюватися на майбутнє, як застереження від будь - яких порушень, рішення не може містити будь-яких умов, за яких воно буде виконуватись. Розглядати справу і ухвалювати рішення на майбутнє, приймаючи за наявність неіснуюче порушення, суперечить принципам правосуддя. У той же час, у законодавстві України можливі подальші зміни, що будуть регулювати спірні відносини сторін, про які суду на час прийняття рішення невідомо і не може бути відомо.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про встановлення у рішенні правил нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат до моменту виконання рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металотехресурс» про стягнення 141 650,80 грн задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Металотехресурс» (01013, м. Київ, вул. Промислова, буд. 4, ідентифікаційний код 44814876) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда» (64200, Харківська обл., м. Балаклія, вул. Центральна, буд. 36, ідентифікаційний код 03362241) попередню оплату в сумі 135 673 (сто тридцять п`ять тисяч шістсот сімдесят три) грн 20 коп., інфляційні втрати у сумі 4 661 (чотири тисячі шістсот шістдесят одна) грн 76 коп., 3% річних у сумі 1 315 (одна тисяча триста п`ятнадцять) грн 84 коп. та судовий збір у сумі 2 662 (дві тисяча шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Повне судове рішення складене 13 серпня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.