Решение № 138950137, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026Справа № 910/3038/26

розглянувши, у закритому судовому засіданні, справу за позовною заявою Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора (адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код ЄДРПОУ: 00034051)

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (адреса: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: НОМЕР_3)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА" (адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ: НОМЕР_4)

про стягнення коштів,

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА" (далі - відповідач/ТОВ "УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА") про стягнення 83 746 535, 38 грн, з яких 46 735 167, 48 грн - пеня у розмірі 0,1 % від вартості товару / партії товару, з якого допущено прострочення, за кожен день прострочення, за державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023, 25 240 349,55 грн - штраф у розмірі 7% за прострочення строків поставки товару / партії товару понад 30 днів та 11 771 018, 35 грн - проценти за користування коштами попередньої оплати в частині вартості простроченого товару.

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу у порядку загального позовного провадження та призначено закрите підготовче засідання на 08.04.2026 о 10:30 год.

30.03.2026 Міністерство оборони України подало до суду пояснення у справі (вх. №07-11/24490/26).

07.04.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/27175/26).

Ухвалою суду від 08.04.2026 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.05.2026 о 14:00 год.

14.04.2026 прокурор у справі подав до суду відповідь на відзив (вх. №07-11/28970/26).

17.04.2026 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 07-11/27175/26).

11.05.2026 прокурор у справі подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 07-11/37505/26).

12.05.2026 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 02.06.2026 о 15:00 год.

25.05.2026 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 07-11/41719/26).

27.05.2026 Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора Андрій Лещенко подав до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх. № 07-10/8257/26).

Підготовче засідання, призначене на 02.06.2026 о 15:00 год., не відбулось у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 08.06.2026 учасники справи повідомлені, що підготовче засідання відбудеться 17.06.2026 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 17.06.2026 прийнято до розгляду заяву Заступника Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора Андрія Лещенка про збільшення позовних вимог від 27.05.2026; вирішено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням прийнятої заяви; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог - 10 днів від дня проголошення ухвали та строк для надання заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для надання відповіді на відзив - 5 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 15.07.2026 о 11:00 год.

25.06.2026 відповідач подав до суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог (вх. 07-11/51844/26).

07.07.2026 прокурор подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 07-11/55571/26).

13.07.2026 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 07-11/57272/26).

Ухвалою суду від 15.07.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2026 о 11:30 год.

23.07.2026 відповідач подав до суду додаткові пояснення у справі (вх. № 07-11/60471/26).

27.07.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 14.07.2026 у справі №910/2610/25 (вх. № 07-11/61398/26).

29.07.2026 прокурор подав до суду додаткові пояснення щодо релевантності правових висновків (вх. № 07-11/62283/26).

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем його зобов`язань за Державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 в частині своєчасної поставки товару.

Міністерство оборони України у поясненнях від 30.03.2026 зазначило, що ним повністю визнаються та підтримуються фактичні обставини та нормативно-правове обґрунтування позову в даній справі.

Крім цього, звернуло увагу, що сплата пені та штрафу за прострочення поставки товару, окрім договірного врегулювання між сторонами, передбачена законодавством України. Так, на дату укладення Контракту № 220/11/1/23/217 і виникнення прострочення, яке є предметом цього позову, діяло аналогічне за змістом положення ст. 231 Господарського кодексу України, а на дату звернення до суду діяла та діє ст. 121-1 Бюджетного кодексу України.

Укладаючи Контракт № 220/11/1/23/217 на майбутній період, ТОВ «Українська бронетехніка» шляхом вільного волевиявлення прийняло на себе, окрім прав та обов`язків, ризики настання несприятливих наслідків, які не залежать від сторін.

Відповідач, не вчасно поставивши товари оборонного призначення, за який було отримано попередню оплату на загальну суму 404 113 266,00 грн, завдав шкоду Збройним Силам України, а відтак і державі в сфері обороноздатності, під час дії правового режиму воєнного стану в умовах повномасштабного вторгнення агресора.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що в процесі виконання Державного контракту мали місце затримки у постачанні товару державному замовнику, які не залежали від волі та дій ТОВ «Українська бронетехніка» або співвиконавців товариства, та виникли через непередбачувані обставини.

Для виконання Державного контракту ТОВ «Українська бронетехніка» уклало Договір поставки №19012024/01 від 19.01.2024 з АТ «СМНВОІнжиніринг», яке листом №10-48-2/129 від 10.05.2024 повідомило про обставини форс-мажору.

Окрім того, листом №10-48-2/221 від 02.10.2024 АТ «СМНВО-Інжиніринг» повідомило про обставини форс-мажору, які виникли через чисельні та тривалі повітряні тривоги, оголошені на території міста Суми, що призвело до значних збоїв у роботі підприємства та до порушення виробничих циклів, впливає на виконання зобов`язань за Державним контрактом.

Листом №35-1/118 від 12.11.2024 АТ «СМНВО-Інжиніринг» повідомило про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що полягають у наступному. Між АТ «СМНВО-Інжиніринг» та ТОВ «ГРІН СТІЛ» укладений договір поставки №ГССІ-04/06/24 від 04.06.2024 на поставку товару, який задіяний у процесі виготовлення виробів по договорам поставки укладеним між АТ «СМНВОІнжиніринг» та ТОВ «Українська бронетехніка», в тому числі по і Договору поставки №19012024/01 від 19.01.2024.

Однак, 08.11.2024 з боку Російської Федерації по ДП «Завод ОБ та ВТ» було нанесено ракетний удар, що призвело до значних руйнувань виробничих та інших потужностей заводу, і, як наслідок, збоїв у виробничому процесі та планах відвантаження товару.

Крім того, для виконання Державного контракту ТОВ «Українська бронетехніка» уклало договори поставки №05032024-03 від 05.03.2024 та №05032024-04 від 05.03.2024 з ТОВ «Українська науково-інженерна компанія «Булава», яке листом №31052024-01 від 31.05.2024 повідомило про обставини форс-мажору, які обумовлені ворожими ракетними обстрілами РФ виробничих потужностей підприємства, розташованого в місті Суми, на якому відбувається виготовлення заготовок Товару, 25.04.2024 та 26.04.2024, про що ТОВ «ГРІН СТІЛ» повідомило ТОВ «УНІК «БУЛАВА» листом від 15.05.2024.

Окрім того, ТОВ «БОЛЬВЕРК» надало ТОВ «Українська бронетехніка» Висновок про істотну зміну обставин (hardship), виданий 09.08.2024 Торгово-промисловою палатою України, яким підтверджено настання істотної зміни обставин виконання зобов`язань за Договором №05032024-02 від 05.03.2024, укладеного між ТОВ «БОЛЬВЕРК» та ТОВ «Українська бронетехніка» з метою виконання Державного контракту та Висновок про істотну зміну обставин (hardship), виданий 21.08.2024 Торгово-промисловою палатою України, яким підтверджено настання істотної зміни виконання зобов`язань за Договором №05032024-01 від 05.03.2024.

ТОВ «Українська бронетехніка» своєчасно повідомляло Міністерство оборони України про обставини непереборної сили, з якими довелось стикнутися в процесі виконання Державного контракту і про істотну зміну виконання зобов`язань, спричинену даними форс-мажорними обставинами.

Також ТОВ «Українська бронетехніка» на підставі документів, отриманих від співвиконавців за Державним контрактом, було отримано Сертифікат про форс-мажорні обставини №5900-24-1209 від 20.06.2024, Висновок про істотну зміну обставин (hardship) АН-63 від 21.06.2023, які були своєчасно надіслані Міністерству оборони України.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком або непереборною силою, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Втім, обставини непереборної сили, які виникли у співвиконавців ТОВ «Українська бронетехніка» не можна співставити з «недодержанням обов`язків контрагентом».

Враховуючи, що товар за Державним контрактом є товаром виробництва безпосередньо ТОВ «Українська бронетехніка», співвиконавці, зазначені в переліку співвиконавців, є постачальниками комплектуючих, а саме: ТОВ «УНІК «БУЛАВА» - постачальником стволів, ТОВ «Больверк» - постачальником запобіжників, плит, двоног, комплектів упаковки, АТ «СМНВО-Інжиніринг» - постачальником стволів, запобіжників, плит опорних, лафетів.

Виконання Державного контракту вчасно є можливим тільки за умови своєчасного виконання зобов`язань співвиконавцями, однак, враховуючи що кожен із співвиконавців підпав під дію або форс-мажорних обставин, або істотної зміни обставин, виробництво товару який є предметом постачання за Державним контрактом було відстрочене.

Форс-мажорні обставини, що виникли у підприємства-співвиконавця АТ «СМНВО-Інжиніринг» та вплив яких підтверджений для ТОВ «Українська бронетехніка» сертифікатом про форс-мажорні обставини №5900-24-1209, полягають у непередбачуваному порушенні циклу виробництва компонентів міномету калібру 120мм «МП-120» у підприємства-співвиконавця АТ «СМНВО-Інжиніринг», що полягало у вимушеному перериванні технічних, зварювальних та механічних робіт з наступним перезапуском обладнання та відновлення виробничих процесів у зв`язку із оголошенням повітряних тривог по Сумській області, що потягли за собою зупинення виробничих процесів у АТ «СМНВО-Інжиніринг».

У листі №22012025-02 від 22.01.2025 ТОВ «Українська бронетехніка» наголошувало Міністерству оборони України про необхідність продовження термінів постачання товару за Державним контрактом та надало оновлений графік постачання товару, однак, даний лист був проігнорований з боку Міністерства оборони України, і графік постачання товару не змінювався сторонами, не дивлячись на підтверджену належним чином істотну зміну обставин.

Форс-мажор контрагента не може бути ототожненим з «неналежним виконанням контрагентом своїх зобов`язань». Заміна співвиконавців тільки подовжила би термін виконання зобов`язань, адже форс-мажорні обставини торкнулись кожного зі співвиконавців ТОВ «Українська бронетехніка». На ринку виробників подібного товару не існує альтернатив, комплектуючі є дефіцитною продукцією, і сам завод-виробник комплектуючих підпав під дію обставин форсмажору.

Крім того, відповідач зазначив, що сума прибутку за результатами виконання Державного контракту складає 16 615 901,50 грн, а сума штрафних санкцій заявлена до стягнення у п`ять разів перевищує суму такого прибутку.

Стягнення штрафних санкцій, які в декілька разів перевищують суму прибутку, є неспівмірним із наслідками затримки у постачанні товару.

Штраф 7% не підлягає стягненню на підставі ч. 4 ст.1 7 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» №4196-ІХ.

Окремо відповідач звернув увагу на відсутність у Міністерства оборони України збитків, спричинених затримкою у постачанні продукції з боку ТОВ «Українська бронетехніка».

Зважаючи на вищенаведене, ТОВ «Українська бронетехніка» підлягає звільненню від сплати штрафних санкцій відповідно до умов пункту 7.8 Державного контракту та вимог законодавства України.

Прокурор у відповіді на відзив, заперечуючи проти доводів відповідача у відзиві на позовну заяву, зазначив, що відповідач свідомо знав або, проявивши розумну обачність, зобов`язаний був знати, про існування ризиків аварійних відключень електричної енергії, оголошення сигналів повітряних тривог та можливих ракетних обстрілів і мав їх урахувати при укладенні контракту, під час чого гарантував замовнику спроможність виконати його умови у визначені строки.

Відповідачем не наведено надзвичайних та невідворотних обставини, які об`єктивно вплинули на безпосереднє виконання саме ним зобов`язань за Державним контрактом, доказів цьому не надано.

Наданий ТОВ «Українська бронетехніка» сертифікат Сумської ТПП від 20.06.2024 № 5900-24-1209 не місить викладу обставин, які підпадають під ознаки форс-мажорних, зокрема не вказано у чому полягає їх невідворотність та наслідки для можливості виконання умов Державного контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023.

Указаний сертифікат ТПП № 5900-24-1209 нібито засвідчує існування форсмажорних обставин у період з 10.05.2024 по 20.06.2024 (41 день), проте виконання зобов`язань за Державним контрактом систематично прострочувалось майже упродовж усього строку його дії аж до 225 днів (вчасно поставлено 200 одиниць товару з 655 - передбачених контрактом).

Встановлення істотної зміни обставин не впливає на строк виконання зобов`язань (не змінює його) і не звільняє сторону від відповідальності за невиконання, а дозволяє припинити таке виконання (розірвання договору) чи змінити умови такого виконання або умови договору в цілому (для досягнення балансу інтересів сторін, який був порушений через істотну зміну обставин).

Також, не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності його вини у затримці поставки товару, оскільки невиконання контрагентами відповідача своїх зобов`язань перед ним є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є не прогнозованою обставиною.

Щодо доводів відповідача про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій прокурор зазначив, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом призвело до незабезпечення військових формувань вкрай потрібним озброєнням в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації та відповідно позбавило державу можливості ефективного використання та розпорядження бюджетними коштами, виділеними для забезпечення оборони держави, що свідчить про заподіяння шкоди інтересам держави.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує про безпідставність стягнення штрафу у розмірі 7 % вартості товару, з якого відбулося прострочення виконання зобов`язання, оскільки це суперечить положенням Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб, окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

Правова природа абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України передбачала стягнення штрафу у розмірі 7 % за порушення строків виконання державних контрактів автоматично (в силу закону), тобто навіть за умови, якщо сторони взагалі не передбачили його у тексті договору.

У даній справі підставою для стягнення штрафу є не автоматична дія ст. 231 ГК, а пункт контракту, де сторони, керуючись принципом свободи договору (ст. 627 ЦК України), самостійно встановили відповідальність у розмірі 7% за порушення строків поставки товару понад 30 днів.

Отже, обов`язок відповідача сплатити штраф у розмірі 7 % у даній справі виникає не з норми закону, яка припинила дію або має обмеження, а з добровільно прийнятих на себе зобов`язань за контрактом.

Також прокурор зазначив, що обов`язок виконавця сплатити проценти за користування коштами попередньої оплати у разі порушення строків поставки товарів, передбачений п.п. 5 п. 7.3 контракту не суперечить положенням ст. 61 Конституції України, оскільки передбачає інший вид відповідальності, ніж той, що встановлений п.п. 1 п. 7.3 контракту, а саме: передбачає нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, передбачених ст. 536 та ч. 3 ст. 693 ЦК України, що не мають характеру штрафних санкцій, до яких належить пеня, і які, на відміну від штрафних санкцій є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, мають компенсаційний характер та передбачають отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, що були перераховані кредитором у якості попередньої оплати.

В судовому засіданні 05.08.2026 судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

27.12.2023 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Державний контракт на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Контракт № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023).

Відповідно до п. 1.1. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 виконавець зобов`язується, виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари оборонного призначення (далі - Товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких, зазначені в Специфікації товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом (далі - Специфікація, Додаток 1 до Контракту), для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов`язується прийняти Товар через 1285 військове представництво Міністерства оборони України (далі - представництво Замовника) та Вантажоодержувача, який визначається не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати поставки окремою письмовою вказівкою Замовника (лист), та оплатити товар у строки і на умовах, визначених цим Контрактом.

Відповідно до п. 1.2. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 підставою для укладення цього Контракту є Перелік та обсяги товарів, робіт і послуг на постачання (розроблення, модернізацію, ремонт) озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та іншого військово- технічного майна і послуг (за напрямом ОВТ) в інтересах Збройних Сил України на 2023 рік від 13.01.2023 № 37цт/21 (зі змінами), відповідно Рішення Центру управління забезпеченням озброєнням та військовою технікою від 26.12.2023, а також листів Виконавця від 10.08.2023 № 10082023-03к (вх. від 11.08.2023 № 18506), від 19.12.2023р. № 19122023-05к (вх. від 19.12.2023 №28381), від 02.11.2023 № 02112023-15К (вх. від 02.11.2023 № 25174).

Відповідно до п. 1.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 сторони визнають та підтверджують що укладання ними цього Контракту здійснюється в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами) без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України «Про публічні закупівлі» та «Про оборонні закупівлі» відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до п. 2.1. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 вартість (ціна) Контракту на момент його підписання зафіксована Сторонами в Специфікації на підставі комерційної пропозиції від 10.08.2023 № 10082023-03К (вх. від 11.08.2023 № 18506), від 19.12.2023 № 19122023-05к (вх. від 19.12.2023 №28381), від 02.11.2023 № 02112023-15к (вх. від 02.11.2023 №25174), сформованої Виконавцем відповідно до вимог пунктів 45-47 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами).

Виконавець підтверджує, що під час розрахунку вартості (ціни) Товару за цим Контрактом враховані всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати Виконавця, пов`язані з виготовленням Товару, а також прибуток Виконавця.

Відмова від відшкодування витрат Виконавцем у складі ціни Товарів (робіт, послуг) обґрунтованих технічною документацією та обліковою політикою Виконавця не допускається.

Сторони визнають та підтверджують, що Виконавець несе відповідальність за формування комерційної пропозиції на постачання Товару, повноту та достовірність зазначених даних, у тому числі в частині розрахунку вартості (ціни).

Відповідно до п. 2.2. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 вартість (ціна) Контракту становить 506 726 900 (п`ятсот шість мільйонів сімсот двадцять шість тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок без урахування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2.6. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 розрахунки за цим Контрактом проводяться шляхом оплати Замовником поставленого Товару протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після пред`явлення Виконавцем рахунку на оплату та документів, зазначених у пункті 2.7. Контракту, а також підписання Сторонами Акта приймання-передачі Товару за Контрактом (за умови наявності (надходження) бюджетних коштів на рахунку Міністерства оборони України).

Відповідно до п. 3.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 датою виконання Виконавцем зобов`язань щодо поставки Товару є дата затвердження Вантажоодержувачем Акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.4. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 датою належного виконання умов цього Контракту є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару за Контрактом.

Відповідно до п. 4.1. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 виконавець зобов`язаний поставити Товар згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного в Специфікації, та надати Замовнику документи згідно з пунктом 2.7. цього Контракту.

Відповідно до п. 4.2. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 в обґрунтованих випадках Сторони мають право коригувати строк поставки і приймання Товару не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до закінчення такого строку шляхом внесення змін до Контракту на підставі письмового звернення Виконавця, яке Виконавець повинен завчасно надати до дати поставки Товару з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього Контракту.

Відповідно до п. 7.2. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом Сторони несуть відповідальність відповідно до Закону та цього Контракту.

Відповідно до пп. 1, 5, 6, 7 п. 7.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 види порушень та санкції за них, зокрема:

1) У разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

5) У разі порушення Виконавцем зобов`язань щодо строків поставки Товару, за умови здійснення Замовником попередньої оплати, Виконавець зобов`язаний сплатити на користь Замовника проценти за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від дня порушення строку поставки Товару до дня виконання Виконавцем обов`язку щодо поставки Товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3 цього Контракту.

6) У разі неповернення Виконавцем Замовнику різниці коштів у строк, визначений пунктом 2,10 цього Контракту, з урахуванням індексу інфляції, що були отримані в якості попередньої оплати, Виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неповернутих коштів за кожний день прострочення.

7) Сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню Замовником за несвоєчасність грошових розрахунків, крім випадків передбачених пунктом 7.13 Контракту, не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (за час прострочення). Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та частини 6 статті 231 Господарського кодексу України Сторони встановили інший розмір процентів для Замовника - 0 (нуль) процентів.

Стягнення штрафних санкцій та відшкодування завданої шкоди Замовником на користь Виконавця не застосовується у разі:

якщо прострочення викликано невиконанням або неналежним виконанням Виконавцем своїх зобов`язань, передбачених цим Контрактом або чинним законодавствам;

внесення змін до розпису державного бюджету України (скорочення видатків) за загальним чи спеціальним фондом за бюджетною програмою КПКВК 2101150/1;

безспірного списання коштів державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань;

тимчасового зупинення операцій з бюджетними коштами у межах поточного бюджетного періоду;

відсутності коштів на казначейському рахунку на здійснення закупівлі Товару;

не проведення платежів органами Державної казначейської служби України.

Відповідно до п. 11.1. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 контракт набирає чинності з дати підписання його Сторонами та скріплення їхніх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2024, а в частині виконання гарантійних зобов`язань до повного їх виконання Виконавцем.

Відповідно до Додатку № 1 до Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 (Специфікації) Виконавець зобов`язався поставити Замовнику товар на загальну суму 506 726 900 грн, зокрема:

- Міномет калібру 82 мм: у кількості 8 шт. до 25.06.2024; у кількості 72 шт. до 25.06.2024; у кількості 120 шт. до 25.08.2024; у кількості 100 шт. до 25.10.2024.

- Міномет калібру 120 мм: у кількості 5 шт. до 25.05.2024; у кількості 95 шт. до 25.05.2024; у кількості 100 шт. до 25.07.2024; у кількості 150 шт. до 25.10.2024.

28.12.2023 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 396 822 654 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;рах.225/1-27.12.23,д/контракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/1700 від 28.12.2023.

28.12.2023 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 7 290 612 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;рах.225/1-27.12.23,д/контракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/1701 від 28.12.2023.

21.02.2024 начальником 1285 військового представництва МО України та представником відповідача погоджено перелік підприємств-співвиконавців під час виконання державного контракту від 27.12.2023 № 220/11/1/23/218 на закупівлю товару оборонного призначення міномети калібру 82 мм «УПІК 82», а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Больверк» та Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - інжиніринг».

21.02.2024 начальником 1285 військового представництва МО України та представником відповідача погоджено перелік підприємств-співвиконавців під час виконання державного контракту від 27.12.2023 № 220/11/1/23/218 на закупівлю товару оборонного призначення міномети калібру 120 мм «МП-120», а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Больверк» та Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - інжиніринг».

05.03.2024 начальником 1285 військового представництва МО України та представником відповідача погоджено перелік підприємств-співвиконавців під час виконання державного контракту від 27.12.2023 № 220/11/1/23/218 на закупівлю товару оборонного призначення (міномети калібру 120 мм «МП-120»), а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Больверк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська науково-інженерна компанія «Булава».

09.03.2024 начальником 1285 військового представництва МО України та представником відповідача погоджено перелік підприємств-співвиконавців під час виконання державного контракту від 27.12.2023 № 220/11/1/23/218 на закупівлю товару оборонного призначення (міномети калібру 82 мм «УПІК 82»), а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Больверк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська науково-інженерна компанія «Булава».

16.08.2024 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Додаткову угоду № 4 до Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Додаткова угода № 4 від 16.08.2024), якою сторони погодили викласти Специфікацію товарів оборонного призначення, що поставляється за Державним контрактом (Додаток 1 до Державного контракту) у новій редакції, зокрема:

«Виконавець зобов`язався поставити Замовнику товар на загальну суму 506 726 900 грн, зокрема:

- Міномет калібру 82 мм: у кількості 8 шт. до 25.06.2024; у кількості 72 шт. до 25.06.2024; у кількості 120 шт. до 25.08.2024; у кількості 71 шт. до 25.10.2024; у кількості 29 шт. до 25.10.2024.

- Міномет калібру 120 мм: у кількості 5 шт. до 25.05.2024; у кількості 95 шт. до 25.05.2024; у кількості 100 шт. до 25.07.2024; у кількості 147 шт. до 25.10.2024; у кількості 3 до 25.10.2024.».

02.12.2024 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Додаткову угоду № 6 до Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Додаткова угода № 6 від 02.12.2024), якою сторони, зокрема, погодили викласти п. 11.1 розділу 11 Контракту у новій редакції: « 11.1. Контракт набирає чинності з дати підписання його Сторонами та скріплення їхніх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2025, а в частині виконання гарантійних зобов`язань до повного їх виконання Виконавцем.».

14.04.2025 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 56 062 116 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;акт13-08.04.25,рах.188-09.04.25,д/конракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/132 від 14.04.2025.

04.07.2025 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Додаткову угоду № 8 до Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Додаткова угода № 8 від 04.07.2025), якою сторони, зокрема, погодили викласти п. 2.2 розділу 2 Контракту у новій редакції: « 2.2. Вартість (ціна) товару за цим Контрактом становить 502 377 674 грн без ПДВ. [..]».

07.07.2025 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 7 064 708 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;акт14-30.05.25,рах.380-04.07.25,д/конракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023,д/у1-8-04.07.25 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/287 від 07.07.2025.

07.07.2025 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 18 166 392 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;акт15-02.06.25,рах.380-04.07.25,д/конракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023,д/у1-8-04.07.25 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/285 від 07.07.2025.

07.07.2025 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 16 971 192 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;акт16-06.06.25,рах.380-04.07.25,д/конракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023,д/у1-8-04.07.25 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/286 від 07.07.2025.

10.07.2025 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Додаткову угоду № 9 до Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Додаткова угода № 9 від 10.07.2025), якою сторони, зокрема, погодили викласти п. 2.2 розділу 2 Контракту у новій редакції: « 2.2. Вартість (ціна) товару за цим Контрактом становить 507 391 832,20 грн без ПДВ. [..]».

Крім того, п. 2 Додаткової угоди № 9 від 10.07.2025 сторони погодили викласти Специфікацію товарів оборонного призначення, що поставляється за Державним контрактом (Додаток 1 до Державного контракту) у новій редакції, зокрема:

«Виконавець зобов`язався поставити Замовнику товар на загальну суму 507 391 832,20 грн, зокрема:

- Міномет калібру 82 мм: у кількості 8 шт. до 25.06.2024; у кількості 72 шт. до 25.06.2024; у кількості 120 шт. до 25.08.2024; у кількості 71 шт. до 25.10.2024; у кількості 29 шт. до 25.10.2024.

- Міномет калібру 120 мм: у кількості 5 шт. до 25.05.2024; у кількості 95 шт. до 25.05.2024; у кількості 100 шт. до 25.07.2024; у кількості 147 шт. до 25.10.2024; у кількості 3 до 25.10.2024; у кількості 5 шт. до 31.07.2025».

26.08.2025 Міністерство оборони України перерахувало на банківські реквізити ТОВ «Українська бронетехніка» 5 014 158,20 грн, призначення платежу поп. опл. тов.с/пр.;акт16-06.06.25,рах.531-20.08.25,д/конракт№220/11/1/23/217 від 27.12.2023,д/у1-9-10.07.25 без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією № 403/1/369 від 26.08.2025.

Відповідно до актів приймання-передачі товарів, долучених до позовної заяви, постачання товару ТОВ «Українська бронетехніка» здійснено таким чином:

- 15.04.2024 за Актом № 1754 - 20 одиниць 1 групи на суму 10 092 440,00 грн;

- 11.05.2024 за Актом № 2321 - 40 одиниць 1 групи на суму 20 184 880,00 грн;

- 30.05.2024 за Актом № 2725 - 19 одиниць 1 групи на суму 9 587 818,00 грн;

- 31.05.2024 за Актом № 1053 - 14 одиниць 2 групи на суму 14 213 612,00 грн;

- 06.06.2024 за Актом № 1087 - 7 одиниць 2 групи на суму 7 106 806,00 грн;

- 18.06.2024 за Актом № 91/24 - 9 одиниць 2 групи на суму 9 137 322,00 грн та 13 одиниць 1 групи на суму 6 560 086,00 грн;

- 28.06.2024 за Актом № 107/24 - 15 одиниць 2 групи на суму 15 228 870,00 грн та 46 одиниць 1 групи на суму 23 212 612,00 грн;

- 05.07.2024 за Актом № 114/24 - 28 одиниць 1 групи на суму 14 129 416,00 грн;

- 11.07.2024 за Актом № 117/24 - 8 одиниць 1 групи на суму 4 036 976,00 грн;

- 02.08.2024 за Актом № 137/24 - 16 одиниць 1 групи на суму 8 073 952,00 грн та 17 одиниць 2 групи на суму 17 259 386,00 грн;

- 09.08.2024 за Актом № 143/24 - 4 одиниці 2 групи на суму 4 061 032,00 грн та 10 одиниць 1 групи на суму 5 046 220,00 грн;

- 15.08.2024 за Актом № 153/24 - 12 одиниць 2 групи на суму 12 183 096,00 грн;

- 23.08.2024 за Актом № 165/24 - 5 одиниць 2 групи на суму 5 076 290,00 грн;

- 30.08.2024 за Актом № 188/24 - 13 одиниць 2 групи на суму 13 198 354,00 грн;

- 06.09.2024 за Актом № 204/24 - 18 одиниць 2 групи на суму 18 274 644,00 грн;

- 19.09.2024 за Актом № 214/24 - 5 одиниць 2 групи на суму 5 076 290,00 грн та 4 одиниці 1 групи на суму 2 018 488,00 грн;

- 26.09.2024 за Актом № 226/24 - 2 одиниці 2 групи на суму 2 030 516,00 та 1 одиниця 1 групи на суму 504 622,00 грн;

- 03.10.2024 за Актом № 238/24 - 3 одиниці 2 групи на суму 3 045 774,00 грн;

- 11.10.2024 за Актом № 245/24 - 22 одиниці 2 групи на суму 22 335 676,00 грн;

- 18.10.2024 за Актом № 252/24 - 4 одиниці 2 групи на суму 4 061 032,00 грн;

- 09.11.2024 за Актом № 279/24 - 17 одиниць 2 групи на 17 259 386,00 грн;

- 30.12.2024 за Актом № 342/24 - 6 одиниць 2 групи на загальну суму 6 091 548,00 грн;

- 21.01.2025 за Актом № 5/25 - 29 одиниць 1 групи на суму 14 634 038,00 грн;

- 31.01.2025 за Актом № 12/2 - 12 одиниць 2 групи на суму 12 183 096,00 грн;

- 07.02.2025 за Актом № 18/25 - 13 одиниць 2 групи на суму 13 198 354,00 грн та 16 одиниць 1 групи на суму 8 073 952,00 грн;

- 08.03.2025 за Актом № 33/25 - 24 одиниць 2 групи на суму 24 366 192,00 грн;

- 14.03.2025 за Актом № 37/25 - 70 одиниць 2 групи на суму 71 068 060,00 грн;

- 21.03.2025 за Актом № 40/25 - 20 одиниць 2 групи на суму 20 305 160,00 грн;

- 28.03.2025 за Актом № 46/25 - 38 одиниць 2 групи на суму 38 579 804,00 грн;

- 28.04.2025 за Актом № 57/25 -14 одиниць 1 групи на суму 7 064 708,00 грн;

- 14.05.2025 за Актом № 63/25 -36 одиниць 1 групи на суму 18 166 392,00 грн;

- 02.08.2025 за Актом № 144 - 5 одиниць 2 групи на суму 5 014 158,20 грн.

09.10.2025 Міністерство оборони України направило ТОВ «Українська бронетехніка» претензію про сплату пені за Державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 у розмірі 42 893 122,13 грн та штрафу у розмірі 24 766 191,82 грн за порушення строків поставки Товару.

11.11.2025 ТОВ «Українська бронетехніка» у відповідь на зазначену претензію повідомило Міністерство оборони України, що розрахунок штрафних санкцій є неправильним, адже крайня дата постачання товару, яка визначена в Специфікації товарів оборонного призначення не врахована Міністерством оборони України як день, який вважається належним строком постачання і врахована у загальну кількість днів прострочення.

Крім того, зазначило, що графік поставки Товару зсунувся через наявність форс мажорних обставин.

Судом встановлено, що 04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОЛЬВЕРК» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 04012024-02, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника комплект запасних частин, інструментів та приладдя (одиночний) A631J.M02.304129.0013I та колісний хід A18EJ.M02.481344.001 (надалі - Вироби), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів для мінометів калібру 120 мм МП-120, в інтересах Міністерства оборони України (надалі - Споживач) в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення №220/11/1/23/217 від 27.12.2023.

19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - Інжиніринг» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 19012024/01, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника компоненти міномету калібру 120 мм МП -120: Ствол 120 мм A631J.M02.304139.005, Запобіжник від подвійного заряджання A631J.M02.301116.016, Плита опорна A631J.M02.301329.004, Лафет A631J.M02. 301318.002 (надалі - Вироби), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів для мінометів калібру 120 мм МП-120, в інтересах Міністерства оборони України (надалі - Споживач) в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення №220/11/1/23/217 від 27.12.2023.

19.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - Інжиніринг» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 19012024/02, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити та передати у власність Замовника компоненти міномету калібру 82 мм МП -82: Ствол 120 мм A622J.304129.001.001, Запобіжник A622J.304129.001.004, Плита A622J.304129.001.008, Двонога A622J.304129.001.003 (надалі - Вироби), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів для мінометів калібру 82 мм МП-82, в інтересах Міністерства оборони України (надалі - Споживач) в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення №220/11/1/23/217 від 27.12.2023.

Крім того, 05.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОЛЬВЕРК» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 05032024-01, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити згідно робочої конструкторської документації Замовника та передати у власність Замовника компоненти міномету калібру 120 мм МП-120: Запобіжник від подвійного зарядження A631J.M02.301318.002, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів міномету калібру 120 мм, які виготовляє Замовник в інтересах Міністерства оборони України в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення № 220/11/123/217 від 27.12.2023.

05.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОЛЬВЕРК» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 05032024-02, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити згідно робочої конструкторської документації Замовника та передати у власність Замовника компоненти міномету калібру 120 мм МП-120: Запобіжник від подвійного зарядження A631J.M02.301116.016. Плита опорна A631J.M02.301329.004, Лафет A631J.M02.301318.002, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів міномету калібру 120 мм, які виготовляє Замовник в інтересах Міністерства оборони України в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення № 220/11/123/217 від 27.12.2023.

05.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОЛЬВЕРК» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 05032024-02, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити згідно робочої конструкторської документації Замовника та передати у власність Замовника компоненти міномету калібру 82 мм МП-82: Запобіжник від подвійного зарядження A622J.304129.001.004. Плита опорна A622J.304129.001.008, Двонога A662J.304129.001.003, Комплект упаковки A662J.304129.001.005, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів міномету калібру 82 мм, які виготовляє Замовник в інтересах Міністерства оборони України в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення № 220/11/123/217 від 27.12.2023.

05.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська науково - інженерна компанія «Булава»» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 05032024-03, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити згідно робочої конструкторської документації Замовника та передати у власність Замовника Ствол A622J.304129.001.001, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів міномету калібру 82 мм, які виготовляє Замовник в інтересах Міністерства оборони України в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення № 220/11/123/217 від 27.12.2023.

05.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська науково - інженерна компанія «Булава»» (далі - Виконавець) було укладено Договір поставки № 05032024-04, відповідно до п. 1.1., п. 1.2. якого Виконавець зобов`язується виготовити згідно робочої конструкторської документації Замовника та передати у власність Замовника Ствол 120 мм A631J.M02.304139.005, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені Вироби на умовах цього Договору.

Вироби будуть використовуватись в якості складових компонентів міномету калібру 82 мм, які виготовляє Замовник в інтересах Міністерства оборони України в рамках виконання державного контракту на виготовлення й поставку товарів оборонного призначення № 220/11/123/217 від 27.12.2023.

29.03.2023 Генеральним директором ТОВ «Українська бронетехніка», ТВО директора Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МО України та начальником НОМЕР_2 Військового представництва Міністерства України підписано рішення № 01.120-23 про затвердження акту кваліфікаційних випробувань мінометів калібру 120 мм МП-120, виготовлених ТОВ «Українська бронетехніка», до якого, зокрема, було долучено Акт кваліфікаційних випробувань мінометів калібру 12- МП -120.

10.05.2024 АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - інжиніринг» згідно пункту 7.2 Договорів поставки №19012024/01 від 19.012024 та №19012024/02 від 19.01.2024 повідомило ТОВ «Українська бронетехніка» про настання форс-мажорних обставин через чисельні повітряні тривоги, оголошені на території міста Суми, що призводять до значних збоїв у роботі підприємства та порушенню виробничих циклів, що впливає на виконання зобов`язань за Договорами №19012024/01 та №19012024/02.

13.05.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 13052024-18 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин. Зазначило, що для виконання Державного контракту №220/11/1/23/217 від 27.12.2023 ТОВ «Українська бронетехніка» уклало договір поставки №19012024/01 від 19.01.2024 з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг», яке листом №10-48-2/129 від 10.05.2024 повідомило Товариство про обставини форс-мажору.

Крім того, 15.05.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 13052024-18 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин. Зазначило, що для виконання Державного контракту №220/11/1/23/217 від 27.12.2023 ТОВ «Українська бронетехніка» уклало договір поставки №19012024/01 від 19.01.2024 з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг», яке листом №10-48-2/129 від 10.05.2024 повідомило Товариство про обставини форс-мажору, а тому відповідно до вимог, встановлених в пункті 7.12 Державного контракту, у максимально короткий час, ТОВ «Українська бронетехніка» повідомляє Міністерство оборони України про настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків ТОВ «Українська бронетехніка» за Державним контрактом.

30.05.2024 ТОВ «Українсько наукова - інженерна компанія «БУЛАВА» повідомило ТОВ «Українська бронетехніка» про настання форс - мажорних обставин за укладеним між ними Договорами поставки № 05032024-03 від 05.03.2024 та № 05032024-04 від 05.03.2024.

31.05.2024 ТОВ «Українсько наукова - інженерна компанія «БУЛАВА» повідомило ТОВ «Українська бронетехніка», що листом від 30.05.2024 ним було повідомлено ТОВ «Українська бронетехніка» про настання форс-мажорних обставин за укладеним між нами Договорами поставки №05032024-03 від 05.03.2024 та №05032024-04 від 05.03.2024. Додатково повідомили, що настання форс-мажорних обставин обумовлено ворожим ракетним обстрілом РФ 25.04.2024 та 26.04.2024 виробничих потужностей підприємства, розташованого в місті Суми, на яких відбувається виготовлення заготовок Товару, про що ТОВ «ГРІН СТІЛ» повідомило ТОВ «УНІК «БУЛАВА» листом вих. № 15/05/24-2 від 15.05.2024. Вказані обставини унеможливлюють належне та своєчасне виконання ТОВ «УНІК «БУЛАВА» своїх зобов`язань за Договором, зокрема з поставки замовленого товару в погоджені та визначені Договором строки.

20.06.2024 Сумська торгово - промислова палата Сертифікатом № 5900-24-1209 про форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчила форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ «Українська бронетехніка» щодо виконання зобов`язання за Державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217, зокрема: Непередбачуване порушення циклу виробництва компонентів Міномету калібру 120 мм «МП-120» у підприємства-співвиконавця (AT "СМНВО - ІНЖИНІРИНГ"), що полягало у вимушеному перериванні термічних, зварювальних та' механічних робіт з наступним перезапуском обладнання та відновлення виробничих процесів у зв`язку із оголошенням повітряних тривог по Сумській Області, що потягли за собою зупинення виробничих процесів у AT "СМНВО - ІНЖИНІРИНГ", що підтверджується сертифікатом про форс-мажорних обставини №5900-24-1018 від 21.05.2024 виданого Сумською торгово-промисловою палатою.

При цьому, зазначено, що дата настання 10.05.2024; дата закінчення - тривають на 20.06.2024.

21.06.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 21062024-13 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин. Зазначило, що листом №10-48-2/129 від 10.05.2024 AT «СМНВО- Інжиніринг» повідомило Товариство про обставини форс-мажору, які виникли через чисельні повітряні тривоги, оголошені на території міста Суми, що призводить до значних збоїв у роботі підприємства та порушення виробничих циклів, що впливає на виконання зобов`язань за Договорами. Також до зазначеного листа додали копію сертифіката №5900-24-1210 від 20.06.2024 Сумської торгово-промислової палати Міністерству оборони України.

02.10.2024 АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - інжиніринг» повідомило ТОВ «Українська бронетехніка» про настання форс-мажорних обставин через чисельні та тривалі повітряні тривоги, оголошені на території міста Суми. На даний момент повітряні тривоги призводять до значних збоїв у роботі підприємства та порушенню виробничих циклів, що впливає на виконання зобов`язань за Договором №19012024/01. Також слід відзначити, що робота підприємства вимушено зупинялась через аварійні відключення електричної енергії, спричинені ракетно-авіаційним ударами по виробничих потужностях та прилеглих територіях 17.09.2024.

03.10.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 03102024-08 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин. Зазначило, що для виконання Державного контракту №220/11/1/23/217 від 27.12.2023 ТОВ «Українська бронетехніка» уклало договір поставки №19012024/01 від 19.01.2024 з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг», яке листом №10-48-2/221 від 02.10.2024 повідомило про обставини форс-мажору.

На підставі зазначеного, відповідно до вимог, встановлених в пунктах 7.10, 7.12 Державного контракту, ТОВ «Українська бронетехніка» повідомило Міністерство оборони України про виникнення обставин непереборної сили які вплинули на виконання зобов`язань за Державним контрактом та про істотну зміну виконання зобов`язань спричинену такими форс- мажорними обставинам.

12.11.2024 АТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об`єднання - інжиніринг» повідомило ТОВ «Українська бронетехніка», що 08.11.2024 збоку російської федерації по ДП «Завод ОБ та ВТ», на потужностях якого виготовляється Товар згідно договору №ГС-СІ-04/06/24 від 04.06.2024, було нанесено ракетний удар, що призвело до значних руйнувань виробничих та інших потужностей заводу і, як наслідок, збоїв у виробничому процесі та планах відвантаження Товару. Враховуючи зазначене, Товариство наразі перебуває під впливом обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що безпосередньо впливає па можливість своєчасного виконання нами зобов`язань за наведеними вище договорами поставки із ТОВ «Українська бронетехніка». На цей час Товариство не може повідомити прогнозованих строків завершення дії зазначених форс-мажорних обставин. Про припинення дії даних обставин буде додатково повідомлено Товариством.

14.11.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 14112024-15 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин. Зазначило, що для виконання Державного контракту №220/11/1/23/217 від 27.12.2023 ТОВ «Українська бронетехніка» уклало договір поставки №19012024/01 від 19.01.2024 з Акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг», яке листом № 35-1/118 від 12.11.2024 повідомило Товариство про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

22.01.2025 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 22012025-02 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про продовження термінів постачання товару, в якому зазначило, що для виконання Державного контракту №220/11/1/23/217 на виготовлення і поставку товарів оборонного призначення від 27.12.2023 ТОВ «Українська бронетехніка» було залучено співвиконавців: ТОВ «Українська бронетехніка» є ТОВ «БОЛЬВЕРК», AT «СМНВО-Інжиніринг», ТОВ «УНІК «Булава», однак, в процесі виконання Державного контракту виникли обставини, які неможливо було передбачити, уникнути, та які вплинули на постачання товару за Державним контрактом. Станом на сьогодні, беручи до уваги зазначені у цьому листі обставини, враховуючи час, який необхідний для відновлення виробничих потужностей заводів, яким завдана шкода обстрілами, беручи до уваги той факт, що обстріли, а отже, і тривалі повітряні тривоги продовжуються, та заважають процесу виробництва, надали орієнтовний графік поставки продукції за Державним контрактом. Беручи до уваги все вищевикладене, ТОВ «Українська бронетехніка» звертається до Міністерства оборони України з ініціативою щодо продовження термінів постачання товару за Державним контрактом та щодо укладення відповідної додаткової угоди.

Також до зазначеного листа були долучені Сертифікат про форс-мажорні обставини №5900-24-1209 від 20.06.2024 року Сумської торгово-промислової палати; Висновок про істотну зміну обставин (hardship) АН-63 від 21.06.2024 Сумської торгово-промислової палати; Висновок про істотну зміну обставин №1952/1.5-7.1 від 09.08.2024 Торгово-промислової палати України; Висновок про істотну зміну обставин №2039/1.5-7.1 від 21.08.2024 Торгово-промислової палати України.

06.04.2026 Міністерство оборони України направило ТОВ «Українська бронетехніка» претензію про сплату процентів за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) за Державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 у сумі 11 771 018,35 грн.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах №923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (ст. 7 Конституції України).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави/територіальної громади, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора листами від 25.09.2025 № 11/3/1-90177 вих - 25, від 28.11.2025 № 11/3/1-11928 вих - 25 та від 11.02.2026 № 11/3/1-13147 вих - 26 повідомляв Міноборони про порушення інтересів держави внаслідок неналежного виконання ТОВ «Українська бронетехніка» умов Державного контракту та про необхідність стягнення штрафних санкцій, у зв`язку із цим та витребував необхідну інформацію та документи з метою захисту інтересів держави в суді за вказаним фактом.

Головне управління військової юстиції Міністерства оборони України у відповідь листами від 15.10.2025 № 220/74/ВихЗПІ/200, від 26.12.2025 № 220/74/ВихЗПІ/285 повідомило про збирання відповідної інформації та документів для вирішення питання щодо стягнення з ТОВ «Українська бронетехніка» штрафних санкцій.

Надалі, Міністерство оборони України листом від 11.02.2026 № 11/3/1-13147 вих -25 проінформувало, що відповідний позов до суду не подано.

У зв`язку з не вжиттям заходів компетентним органом для усунення виявлених порушень, прокурор правомірно скористався процесуальними повноваженнями щодо звернення з позовом до суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що згідно з п.п. 3, 4 рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24), на яке посилається відповідача, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, визнані неконституційними та втрачають чинність з 01.01.2027.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525, ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 27.12.2023 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Державний контракт на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217, відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язався, виготовити та поставити Замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього Контракту товари оборонного призначення (далі - Товар), найменування, технічні характеристики, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких, зазначені в Специфікації товарів оборонного призначення, що поставляються за державним контрактом, для подальшого використання Збройними Силами України, а Замовник зобов`язався прийняти Товар через 1285 військове представництво Міністерства оборони України (далі - представництво Замовники) та Вантажоодержувача.

Відповідачем на виконання вищезазначеного Державного контракту було поставлено позивача Товар оборонного призначення, однак, з порушення строків, що підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за контрактом призвело до незабезпечення військових формувань вкрай потрібним озброєнням в умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації та відповідно позбавило державу можливості ефективного використання та розпорядження бюджетними коштами, виділеними для забезпечення оборони держави, що свідчить про заподіяння шкоди інтересам держави.

Отже, у зв`язку з неналежним виконання умов вищезазначеного Контракту в частині порушення строків поставки товарів, з урахуванням п. 7.3. Контракту та ч. 6 ст. 232 ГК України, прокурор вважає, що відповідач зобов`язаний сплатити пені у розмірі 0, 1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а також штраф за прострочення постачання Товару на понад 30 календарних днів у розмірі 7 % від указаної вартості за таким розрахунком. Крім цього, відповідач, на думку прокурора, також повинен сплатити проценти за користування коштами попередньої оплати.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частина 2 статті 614 Цивільного кодексу України).

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до пп. 1 п. 7.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 види порушень та санкції за них, зокрема: у разі порушення строків поставки Товару з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Із наданого прокурором розрахунку вбачається, що останнім нараховано за прострочення відповідачем поставки Товару 46 735 167,48 грн пені та 25 240 349,55 грн штрафу.

Водночас, за загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

У статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за таких умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

Відповідно до п.п. 7.7., 7.8. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона не несе відповідальності за порушення Контракту, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Контракту.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Контрактом, якщо це невиконання або неналежне виконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Відповідно до п. 7.9. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 під обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) розуміються надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами Контракту, обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана:

винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);

умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

Не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Відповідно до п. 7.10. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 у разі виникнення та у максимально короткий час (не пізніше 5 календарних днів) після виникнення причин, що призвели до форс-мажорних обставин, постраждала Сторона повинна у письмовому вигляді з детальним описом ситуації проінформувати іншу Сторону про такі обставини або причини, якщо в силу дії таких причин постраждала Сторона частково або повністю неспроможна виконувати свої обов`язки і зобов`язання за Контрактом. Не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів після подання повідомлення про форс-мажорні обставини або інші зміни умов постраждала Сторона також повинна надати іншій Стороні звіт про очікувані витрати, що можуть бути понесені за час дії зміни умов або за час дії форс-мажорних обставин.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, який видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами

Відповідно до п. 7.12. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 продовження строку (терміну) виконання зобов`язань постачання Товару можливе у випадку настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Контрактом у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби Сторони могли це передбачити, вони не укладали б цей Контракт, або уклали б його на інших умовах. У разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Контракту він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін.

Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Контрактом є документ (висновок) про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Контрактом унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна у максимально короткий час (не пізніше 5 (п`яти) календарних днів) з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про настання істотної зміни обставин вона позбавляється права посилатися на ці обставини, навіть при наявності відповідного висновку про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами.

Відповідно до п. 7.14. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 сторони усвідомлюють, що цей Контракт укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні, не буде вважатися обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами)7істртнбю зміною обставин, крім, випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території агресором, куди повинен поставитись Товар; знищення безпосередньо Товару та/або бази/складів/приміщень Виконавця, де тимчасово зберігався (у разі відсутності інформації від Замовника щодо місця поставки Товару) Товар для Замовника тощо) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.05.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 13052024-18 та листом від 15.05.2024 № 13052024-18 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин, про яке відповідача повідомив співвиконавець за Договором - АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» листом №10-48-2/129 від 10.05.2024.

Також 21.06.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 21062024-13 повідомило Департаменту військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних та надало копію сертифіката №5900-24-1210 від 20.06.2024 Сумської торгово-промислової палати Міністерству оборони України, яким засвідчено форс - мажорні обставини (обставини непереборної сили) ТОВ «Українська бронетехніка» щодо виконання зобов`язання за Державним контрактом на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217, зокрема: Непередбачуване порушення циклу виробництва компонентів Міномету калібру 120 мм «МП-120» у підприємства-співвиконавця (AT "СМНВО - ІНЖИНІРИНГ"), що полягало у вимушеному перериванні термічних, зварювальних та механічних робіт з наступним перезапуском обладнання та відновлення виробничих процесів у зв`язку із оголошенням повітряних тривог по Сумській Області, що потягли за собою зупинення виробничих процесів у AT "СМНВО - ІНЖИНІРИНГ", що підтверджується сертифікатом про форс-мажорних обставини №5900-24-1018 від 21.05.2024 виданого Сумською торгово-промисловою палатою.

03.10.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 03102024-08 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин, про яке відповідача повідомив співвиконавець за Договором - АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» листом №10-48-2/221 від 02.10.2024.

14.11.2024 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 14112024-15 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про виникнення форс - мажорних обставин, про які відповідача повідомив співвиконавець за Договором - АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг» листом № 35-1/118 від 12.11.2024.

22.01.2025 ТОВ «Українська бронетехніка» листом № 22012025-02 повідомило Департамент військово - технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України про продовження термінів постачання товару.

Суд звертає увагу прокурора та позивача, що відповідачем були дотримані приписи Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 щодо строків повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин та неможливість своєчасного виконання контракту.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що, в даному випадку, настання форс-мажорних обставин підтверджено відповідачем належним доказом - сертифікатом Сумської торгово-промислової палати №5900-24-1210 від 20.06.2024, а також сукупністю інших наявних у матеріалах справи доказів.

У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що форс-мажорні обставин діяли лише для контрагентів (співвиконавців) відповідача, а не для самого відповідача.

Також, до матеріалів справи надано Висновок про істотну зміну обставин (hardship), виданий 09.08.2024 Торгово-промисловою палатою України, яким підтверджено настання істотної зміни обставин виконання зобов`язань за Договором №05032024-02 від 05.03.2024, укладеного між ТОВ «БОЛЬВЕРК» та ТОВ «Українська бронетехніка» з метою виконання Державного контракту; Висновок про істотну зміну обставин (hardship), виданий Торгово-промисловою палатою України, яким підтверджено настання істотної зміни виконання зобов`язань за Договором №05032024-01 від 05.03.2024 року, укладеного між ТОВ «БОЛЬВЕРК» та ТОВ «Українська бронетехніка» з метою виконання Державного контракту.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що заміна співвиконавців на відповідному етапі призвела би до продовження строку виконання зобов`язання, оскільки передбачала необхідність попереднього погодження з позивачем нового співвиконавця та проведення випробувань зразків озброєння.

В свою чергу, неможливість швидкої заміни співвиконавців є очевидною з огляду на сферу спірних правовідносин та дефіцит таких потенційних співвиконавців, про що, на думку суду, позивач та прокурор обізнані належним чином.

Таким чином, форс-мажорні обставини для ТОВ «Українська бронетехніка» полягали не тільки у виникненні форс - мажорних обставин у співвиконавців, а й у неможливості прискорити виконання зобов`язання, замінити співвиконавців, та уникнути розповсюдження дії обставин форс-мажору на ТОВ «Українська бронетехніка».

У той же час, при залишенні попередніх співвиконавців за Контрактом № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 відвантаження Товару здійснювалось відповідачем кожного місяця, тобто відповідач прикладав зусилля для дотримання графіку поставки товару за контрактом.

За переконанням суду, відвантаження товару відповідачем, активна комунікація із замовником, продовження виконання своїх зобов`язань з урахуванням можливостей у сукупності підтверджують добросовісність поведінки відповідача, який не самоусунувся від виконання договірного зобов`язання, а діяв у межах об`єктивно можливого за встановлених судом умов.

Також суд вважає, що відповідач, укладаючи державний контракт, не міг передбачити настання наведених ним обставин непереборної сили (які не є ризиками господарської діяльності товариства) та вчинити дії щодо полегшення/усунення впливу наслідків таких обставин на спірні правовідносини.

За таких умов, застосуванню підлягають ст.ст. 614, 617 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу позивача та прокурора, що, як вже було зазначене, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач здійснює нарахування штрафних санкцій на підставі пункту 7.2 контракту, згідно з яким у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Такі умови пункту 7.2 контракту відповідають положенням абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, відповідно до якого за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Водночас 09.01.2025 Верховною Радою України був прийнятий Закон № 4196-IX, який набрав чинності 28.02.2025, пунктом 4 частини першої статті 17 якого визначено, що положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та не завершені на день набрання чинності цим Законом.

Отже, в умовах воєнного стану, введеного в Україні, законодавець звільнив виконавців державних контрактів з оборонних закупівель від сплати штрафів за прострочення виконання зобов`язань, передбачених статтею 231 ГК України, якщо ці контракти виконуються під час воєнного стану та не завершені на момент набрання чинності відповідним законом, який, зокрема, визначає особливості застосування штрафних санкцій у цей період (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 910/5581/24).

Отже, приписи пункту 4 статті 17 Закону України № 4196-IX поширюють свою дію на спірні правовідносини з виконання державного контракту з оборонних закупівель. При цьому норми статті 17 Закону України № 4196-IX слід застосовувати до спірних правовідносин ретроспективно, згідно зі статтею 58 Конституції України як нормою прямої дії, оскільки пункт 4 статті 17 Закону України №4196-IX скасовує відповідальність виконавця державного контракту (договору) у сфері оборонних закупівель, яким є відповідач.

Судом встановлено, що 02.12.2024 між Міністерством оборони України (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська бронетехніка» (далі - Виконавець) укладено Додаткову угоду № 6 до Державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення № 220/11/1/23/217 (далі - Додаткова угода № 6 від 02.12.2024), якою сторони, зокрема, погодили викласти п. 11.1 розділу 11 Контракту у новій редакції: « 11.1. Контракт набирає чинності з дати підписання його Сторонами та скріплення їхніх підписів відбитками печаток Сторін (за наявності) і діє до 31.12.2025, а в частині виконання гарантійних зобов`язань до повного їх виконання Виконавцем.».

Крім того, у серпні 2025 року відповідачем ще здійснювалася поставка Товару позивачу, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням зазначеного, суд виснує, що станом на 28.02.2025 державний контракт був незавершений, а тому вищезазначена норма пункту 4 статті 17 Закону України № 4196-IX підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки факт неналежного виконання зобов`язання мав місце після набрання нею чинності.

А тому, суд виснуває, що штраф в розмірі 7 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до відповідача, отже, вимога позивача про стягнення штрафу у розмірі 25 240 349,55 грн є необґрунтованою.

Отже, на підставі вищезазначеного, позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача процентів за користування коштами попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 5 п. 7.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 види порушень та санкції за них, зокрема: у разі порушення Виконавцем зобов`язань щодо строків поставки Товару, за умови здійснення Замовником попередньої оплати, Виконавець зобов`язаний сплатити на користь Замовника проценти за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від дня порушення строку поставки Товару до дня виконання Виконавцем обов`язку щодо поставки Товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3 цього Контракту.

Суд звертає увагу, що зазначений пункт Договору було погоджено сторонами та зазначено у розділі 7 «Відповідальність сторін», що свідчить про те, що у зазначеному розділі сторонами погоджено про види, порядок нарахування та розмір примусового застосування заходів майнового характеру до відповідача за порушення умов Договору для відновлення порушених прав позивача.

Крім того, п. 7.3. Контракту № 220/11/1/23/217 від 27.12.2023 передбачає види порушень та санкції за них.

При цьому, у судовому засіданні 05.08.2026, і позивач, і прокурор зазначили, що сплата відповідачем процентів за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від дня порушення строку поставки Товару до дня виконання Виконавцем обов`язку щодо поставки Товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3 цього Контракту застосовується саме на підставі пункту погодженого сторонами у Договорі, а не у відповідності до норм чинного законодавства України.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 693 Цивільного кодексу України в разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, положення статті 536 та частини третьої статті 693 Цивільного кодексу України передбачають можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер договору купівлі-продажу. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

У п. 112 постанови Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №904/3315/18 вказано, що для договірної практики та практики правозастосування сама лише назва тієї чи іншої санкції, вжита в тексті договору, практичного значення не має. У такому випадку слід виходити з мети встановлення у законі відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді штрафної санкції забезпечення належного виконання зобов`язання (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 січня 2025 року у cправі № 916/828/24).

Приписами статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від тривалості правопорушення.

Водночас, за своєю правовою природою проценти є винагородою (платою) за користування грошовими коштами.

Закон, зокрема положення статті 536, частини третьої статті 693, частини першої статті 1054, частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України у їх сукупності, передбачає можливість для покупця нарахування на суму сплаченої ним продавцю попередньої оплати процентів за користування грошовими коштами, що узгоджується із загальним правилом про оплатний характер позики. Порушення продавцем обов`язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами.

Зі змісту положень ч.3 ст.693 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що для стягнення процентів за користування грошовими коштами попередньої оплати необхідним є встановлення таких обставин:

1) здійснення замовником попередньої оплати товару, її розмір;

2) прострочення зобов`язання виконавцем щодо строків поставки товару.

Отже, для стягнення процентів за ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України необхідна наявність факту прострочення виконання зобов`язань з передачі товару (передача товару не в строк). Сторона, яка має поставити товар, фактично має альтернативні дії: або передати товар з порушення строку, або повернути суму попередньої оплати (сплативши при цьому проценти на суму авансу). Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2025 у справі №905/1159/24.

Натомість неустойка є видом забезпечення виконання зобов`язання та за своєю правовою природою є штрафною санкцією, яка може застосовуватись до боржника у разі порушення ним зобов`язання.

Отже, передбачені ст. 536 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України проценти мають зовсім іншу правову природу, ніж неустойка (пеня, штраф), виступають способом захисту прав та інтересів покупця який, здійснивши оплату продукції на умовах попередньої її оплати набув також статусу кредитора за договором по відношенню до продавця до моменту передання йому такої продукції. Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 910/14180/18 договором на покупця може покладатися обов`язок здійснення попередньої оплати товару, тобто оплати до його передання продавцем. При цьому договір купівлі-продажу (поставки), який містить обов`язок продавця щодо попередньої оплати, є різновидом комерційного кредиту, що передбачений статтею 1057 Цивільного кодексу України. У даному випадку покупець здійснює кредитування продавця, а попередня оплата фактично є сумою кредиту (позики).

Після пред`явлення покупцем продавцю вимоги про повернення суми попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України за умови непоставки продавцем покупцю товару та неповернення суми попередньої оплати у продавця виникає грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, а користування продавцем цими коштами буде неправомірним. У такому випадку покупець втрачає право на нарахування продавцю на суму цих коштів процентів, передбачених частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, та разом з цим набуває право на нарахування та стягнення з продавця процентів, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, що нараховуються внаслідок прострочення боржником (у даному випадку - продавцем) грошового зобов`язання (з повернення попередньої оплати) та які є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання на відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима.

У постанові зазначено, що наведені висновки узгоджуються та відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах Великої Палати Верховного суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, а також у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2020 року у справі № 916/4693/15.

Водночас, об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі №910/14180/18 дійшла висновку, що з огляду на різну правову природу проценти, передбачені частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України, не можуть бути ототожнені з неустойкою.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 вказала на існування двох значень терміна "користування чужими коштами". Перше - це одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Велика Палата дійшла висновку, що наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування процентів річних відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати сплату процентів, розмір яких визначений договором або законом (зокрема ст.536, 693, ст.1048 Цивільного кодексу України - у правовідносинах, що виникають з договору).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов`язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням.

Вказане зобов`язання відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України виникає в особи, яка отримала попередню оплату і не виконала обов`язку з поставки фактично у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки, після настання якого постачальник (продавець) має усвідомлювати протиправний характер неповернення грошових коштів.

Наведене також узгоджується із диспозицією ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, тобто проценти на суму попередньої оплати можуть нараховувати і за правомірної поведінки постачальника (за відсутності прострочення зобов`язання з поставки товару і з моменту отримання попередньої оплати).

Водночас, з наступного дня після закінчення терміну поставки, поведінка постачальника (продавця), який отримав попередню оплату і не виконав обов`язку з поставки, є неправомірною.

Отже, з огляду на зазначене ключовим у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання грошового зобов`язання. До цього моменту можливе нарахування процентів як плати, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, після цього моменту відсутні підстави для нарахування процентів на підставі статті частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, та відповідно до законодавчого регулювання нараховуються проценти річні відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, пп. 5 п. 7.3. Контракту передбачено, що у разі порушення Виконавцем зобов`язань щодо строків поставки Товару, за умови здійснення Замовником попередньої оплати, Виконавець зобов`язаний сплатити на користь Замовника проценти за користування коштами попередньої оплати (в частині вартості простроченого Товару) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від дня порушення строку поставки Товару до дня виконання Виконавцем обов`язку щодо поставки Товару, визначеного згідно з абзацом першим пункту 3.3 цього Контракту.

Тобто, сторони фактично погодили, що сплата процентів безпосередньо пов`язана із неправомірними діями виконавця, отже, користування попередньою оплатою в такому випадку є також неправомірним.

Таким чином, враховуючи зазначене, сплата процентів за користування коштами попередньої оплати обумовлена сторонами контракту порушенням виконавцем зобов`язань щодо строків поставки, а отже, відповідно до вищевказаної позиції Великої Палати Верховного Суду користування коштами у такому випадку не може вважатись правомірним.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.09.2025 у справі №905/1159/24.

Таким чином, сторони відійшли від змісту положень ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України та в укладеному між ними правочині встановили по суті санкцію за неправомірне користування коштами попередньої оплати за умови непоставки товару. Сторони домовилися, що за умови непоставки товару - весь період користування коштами є неправомірним і встановили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Разом з тим, відповідальність за прострочення строку поставки товару у вигляді пені вже передбачена у пп. 1 п. 7.3. Контракту.

Отже, враховуючи наведені вище положення законодавства, з огляду на те, що пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов`язань та мірою відповідальності за його порушення, а подвійна облікова ставка НБУ законодавчо обмежує розмір пені, погодженої сторонами у договорах, умови контракту (пп. 1 та пп. 5 пункту 7.3. контракту), які передбачають одночасно пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за порушення строку поставки та проценти за користування коштами попередньої оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ також за порушення строку поставки, фактично встановлюють двічі таку міру відповідальності, як пеня.

Одночасне стягнення такої додаткової пені поряд із пенею, передбаченою пп. 1 п. 7.3. Контракту, призводить до подвійного притягнення боржника до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Таким чином, вимога про стягнення 11 771 018,35 грн - процентів за користування коштами попередньої оплати в частині вартості простроченого товару не підлягає задоволенню, оскільки за способом обчислення є пенею; призводить до подвійного притягнення відповідача до відповідальності за одне й теж порушення; суперечить принципу свободи договору (ст. 627 ЦК України) у частині, що порушує конституційні гарантії та не відповідає нормам ст. 61 Конституції України.

На підставі вищевикладеного, суд виснує, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Інші доводи, наведені сторонами судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вирішення судом даного спору.

Відповідно до пункту 5 частини 4 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір не відшкодовується.

Керуючись статтями 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Залишити позовні вимоги без задоволення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.08.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА