№ 138950100, 13.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/32/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2026 Справа № 908/308/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок (вул.Дмитра Донцова (вул. Гагаріна), буд. 5, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 44273443)

До відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 (вул. Лахтінська, буд. 19, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 44401938)

про стягнення 181 298,00 грн.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/308//26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 про стягнення 181 298,00 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.07.2026 у справі №908/308/26 позов задоволено, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок заборгованість за договором №30/08/2023-19 від 30.08.2023 в сумі 103 708,92 грн, штраф у розмірі 50% від місячного платежу в сумі 12 963,65 грн, пеню в сумі 48 079,89 грн, інфляційні втрати в сумі 16 545,54 грн та втрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

03.08.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок надійшла заява від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.08.2026, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 03.08.2026 прийнято вказану заяву до розгляду, розгляд заяви призначено на 13.08.2026 без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу у строк до призначеної дати направити на адреси суду та заявника письмові пояснення по суті заяви, докази направлення надати суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

У заяві від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю Європейський будинок просить суд стягнути з ОСББ «Лахтінська, 19» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

12.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву ТОВ Європейський будинок від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення, згідно яких просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейський будинок» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лахтінська, 19» витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. - у повному обсязі.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

13.08.2026 судом прийнято додаткове рішення.

Розглянувши в порядку статті 244 ГПК України заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., понесені під час розгляду справи № 908/308/26.

Згідно ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з позовної заяви ТОВ Європейський будинок, просило суд позов задовольнити та вказало, що орієнтовний розрахунок розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 10 000,00 грн. та буде поданий позивачем протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Судом встановлено, що 07.02.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейський будинок» та Адвокатом Дирдіною Іриною Володимирівною укладено Договір про надання правничої допомоги адвоката (далі Договір) та додаткову угоду № 1 від 07.02.2026 року, якою встановлено розмір та порядок оплати винагороди адвокату.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 1 від 07.02.2026 року Адвокат зобов`язується надати Клієнту послуги з представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Запорізької області в судовій справі за позовом ТОВ «Європейський будинок» до ОСББ «Лахтінська, 19» про стягнення заборгованості.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди № 1 від 07.02.2026 року до Договору, вартість послуг встановлена у такому розмірі: - за підготовку позовної заяви 3 000,00 грн; - за підготовку інших процесуальних документів, необхідних для розгляду справи - 1 000,00 грн.; - за участь в одному судовому засіданні 1 000,00 грн. за одне засідання.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 від 07.02.2026 року до Договору, визначений порядок розрахунків між клієнтом та адвокатом, а саме: після повного надання послуг за цим Договором, Адвокат складає розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг), та, у разі відсутності зауважень Клієнта, Сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг. Клієнт здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі та виставлення Адвокатом рахунку на банківські реквізити Адвоката, зазначені в рахунку.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026 до договору про надання правничої допомоги від 07.02.2026, Адвокатом в межах розгляду судової справи № 908/308/26 у Господарському суді Запорізької області надані наступні послуги Відповідачу:

1. Підготовка позовної заяви від ТОВ «Європейський будинок» до ОСББ «Лахтінська, 19» про стягнення заборгованості. Витрати часу: 3 години. Вартість наданих послуг: 3 000,00 грн.

2. Підготовка відповіді на відзив та заперечення на клопотання про проведення експертизи. Витрати часу: 1 година. Вартість наданих послуг: 1 000,00 грн.

3. Участь в судових засіданнях по справі: 08.04.2026, 13.05.2026, 08.06.2026, 11.06.2026, 29.06.2026, 27.07.2026. 6 засідань. Вартість наданих послуг: 6 000,00 грн.

Разом до сплати: 10 000,00 грн.

У Акті передбачено, що Клієнт здійснює оплату протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання Акту приймання-передачі та виставлення адвокатом рахунку.

Вказаний Акт підписаний з обох сторін, без жодних заперечень або зауважень.

Отже, загальна вартість наданої правничої допомоги відповідно до Акту приймання-передачі від 27.07.2026 становить 10 000,00 грн.

У Детальному опису робіт (наданих послуг) від 27.07.2026 до договору про надання правничої допомоги викладено перелік послуг, витрати часу та вартість наданих послуг, які перелічені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом здійснено підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення на клопотання про проведення експертизи, а також представництво інтересів позивача під час судового розгляду.

Повноваження адвоката підтверджуються ордером серії АІ №2123135 від 07.02.2026.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтями 124, 126, 129 ГПК України визначено порядок заявлення, підтвердження та розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Для їх розподілу сторона повинна надати договір про надання правничої допомоги, детальний опис виконаних адвокатом робіт та докази, що підтверджують вартість таких послуг, які сплачені або підлягають сплаті відповідно до умов договору.

В обґрунтування заперечень щодо задоволення заяви Позивача, Відповідач посилається на те, що на підтвердження понесених витрат позивачем подано, зокрема, Додаткову угоду № 1 від 07.02.2026 до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026. Разом з тим, у преамбулі цієї Додаткової угоди зазначено, що її укладено «відповідно до п. 3.1 Договору про надання правничої допомоги адвоката від 26.01.2026», тоді як сам Договір про надання правничої допомоги адвоката, копія якого додана до матеріалів Заяви, датований 07.02.2026 року. Отже, у документах, поданих позивачем як докази понесення витрат, наявна істотна розбіжність у даті укладення Договору (07.02.2026 у тексті самого Договору, і 26.01.2026 у тексті Додаткової угоди № 1, яка згідно з її ж змістом є невід`ємною частиною цього самого Договору). Ця розбіжність ставить під сумнів достовірність поданих доказів, оскільки унеможливлює встановлення дійсної дати виникнення договірних відносин між позивачем та його представником і того, яким саме документом у дійсності погоджено умови та порядок оплати послуг адвоката. При цьому Договір про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 не містить конкретного переліку правничих послуг, кількості часу, витраченого на їх виконання, та вартості кожної з них. Водночас пунктом 3.1 Договору передбачено, що розмір гонорару визначається за домовленістю сторін на підставі додаткової угоди. Таким чином, Договір не дає можливості встановити, які саме послуги були надані, в якому обсязі та яким чином сформовано заявлену до стягнення суму 10 000,00 грн. Також, ні Договір про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026, ні Додаткова угода № 1 до нього, навіть без урахування зазначених вище недоліків останньої, не містять відомостей про кількість годин, витрачених адвокатом на виконання кожного виду правничої допомоги, а також співвідношення вартості відповідних послуг.

Представник позивача через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надав до суду письмові додаткові пояснення від 13.08.2026, в яких вказано, що до заяви від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення були долучені документи на підтвердження наданих правничих послуг адвокатом. У долучених документах була допущена друкарська помилка стосовно дати укладення договору про надання правничої допомоги між адвокатом та Позивачем, а саме: в преамбулі Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 року та в преамбулі Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 р., замість правильної дати « 07.02.2026 р.» було вказано помилкову дату « 26.01.2026 р.». В подальшому між Позивачем та адвокатом було виявлено цю помилку та укладено Додаткову угоду № 2 від 12.08.2026 до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 року, в якій сторонами виправлена друкарська помилка стосовно вказівки дати укладення договору між сторонами. Враховуючи, що всі інші документи, які подані у справі Позивачем та представником Позивача на підтвердження доказів надання правничої правової допомоги містять вказівку на правильну дату договору, просить вважати дату « 26.01.2026 р.» - друкарською помилкою сторін при складені додаткової угоди № 1 до договору та акту приймання-передачі наданих послуг, а правильною датою в цих документах вважати дату «07.02.2026 р.».

Судом встановлено, що 12.08.2026 між Адвокатом та ТОВ «Європейський будинок» укладено Додаткову угоду № 2 від 12.08.2026 року про внесення змін, відповідно до п. 1 якої у зв`язку з допущеною Сторонами друкарською помилкою щодо дати укладеного Договору, яка була зазначена в преамбулі Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 року та в преамбулі Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги адвоката від 07.02.2026 р., Сторони погодили внести такі зміни:

1.1.в преамбулі Додаткової угоди № 1 до Договору змінити дату укладення Договору про надання правничої допомоги адвоката з « 26.01.2026 р.» на « 07.02.2026 р.»;

1.2.в преамбулі Акту приймання-передачі наданих послуг до Договору змінити дату укладення Договору про надання правничої допомоги адвоката з « 26.01.2026 р.» на « 07.02.2026 р.».

Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди №2 про внесення змін до договору, всі інші умови Договору про надання правничої допомоги адвоката та додаткових угод, акту приймання-передачі наданих послуг до нього залишаються чинними і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

Отже, суд зазначає, що вказана очевидна технічна описка допущена Позивачем в преамбулі Додаткової угоди №1 від 07.02.2026 до договору та в Акті приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026 щодо дати укладення договору про надання правничої допомоги між адвокатом та Позивачем, яка була виправлена сторонами шляхом укладання Додаткової угоди № 2 від 12.08.2026 року, жодним чином не вплинула на суть взаємовідносин між адвоката і Клієнтом, обсяг та вартість наданих Адвокатом правничої допомоги саме у цій справі.

Також відповідач зазначає, що у поданому Позивачем «Детальному описі робіт», зазначеному в Акті приймання передачі наданих послуг до Договору від 27.08.2026 та Детальному описі робіт (наданих послуг) до Договору, позиція № 2 (№ п/п) об`єднує в одну графу дві самостійні за змістом процесуальні дії підготовку відповіді на відзив та заперечення на клопотання про проведення експертизи, без розподілу витраченого часу та вартості окремо на кожну з них (зазначено одну сумарну годину роботи та 1 000,00 грн вартості на обидві дії одночасно). Таке об`єднання різних послуг в одну позицію унеможливлює перевірку обґрунтованості часу та вартості, витрачених на кожну окрему дію, і не відповідає вимозі детальності опису, передбаченій частиною 3 статті 126 ГПК України. Разом з тим, Графа «Витрати часу» з`являється лише в Акті та Детальному описі робіт від 27.07.2026, тоді як ні Договір, ні Додаткова угода № 1 від 07.02.2026 такого показника не передбачали вартість послуг у них визначена фіксовано за видом роботи, а не погодинно. Оскільки ціна була узгоджена заздалегідь, а «години» з`явилися лише в підсумкових документах, є підстави вважати, що їх підібрано під наперед відому суму, а не навпаки сума виникла на підставі реально витраченого часу.

Щодо вказаних тверджень Відповідача суд зазначає, що за змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги є домовленістю, за якою адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, а клієнт оплатити її вартість.

Відповідно до статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката, а порядок його визначення встановлюється договором сторін. Гонорар може визначатися у фіксованому розмірі або як погодинна оплата.

Верховний Суд у постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19 зазначив, що при встановленні сторонами фіксованого розміру гонорару його розмір не залежить від фактичної кількості часу, витраченого адвокатом на виконання доручення.

Отже у пункті 2 Додаткової угоди № 1 від 07.02.2026 до договору про надання правничої допомоги адвоката сторони погодили вартість послуг у фіксованому розмірі за кожну надану послугу окремо в не залежності від погодинної оплати, що в цілому відповідає вартості послуг вказаної в Акті приймання-передачі наданих послуг від 27.07.2026.

Зазначення сторонами в цьому Акті витрат часу в годинах жодним чином не вплинуло на вартість послуг визначених у Додатковій угоді № 1 від 07.02.2026, навпаки, у Додатковій угоді за послугу «підготовка інших процесуальних документів, необхідних для розгляду справи вказано 1 000,00 грн», разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та зазначено в Акті адвокатом у цій справі було підготовлено відповідь на відзив та заперечення на клопотання про проведення експертизи і вказано вартість 1 000,00 грн. Однак, враховуючи умови договору, що вартість послуг становить 1 000,00 грн за кожний окремий процесуальний документ, то фактично адвокатом в Акті можливо було заявити за складені два процесуальні документи 2 000,00 грн. Однак, сторонами погоджено за складання двох процесуальних документів (відповідь на відзив та заперечення на клопотання про проведення експертизи) загалом суму в розмірі 1 000,00 грн., тобто сторони самі визначили вартість наданих адвокатом послуг меншою ніж було погоджено у Додатковій угоді №1 від 07.02.2026.

Таким чином, вказані твердження Відповідача щодо того, що об`єднання різних послуг в одну позицію унеможливлює перевірку обґрунтованості часу та вартості, витрачених на кожну окрему дію, є безпідставними.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд застосовує критерії, визначені частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, а саме оцінює співмірність заявлених витрат зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням спору для сторін, а також перевіряє, чи пов`язані такі витрати з розглядом справи та чи є вони обґрунтованими.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що суд не вправі довільно зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу лише з мотивів незгоди з розміром погодженого сторонами гонорару. Таке зменшення можливе виключно за наявності належних доказів невідповідності заявлених витрат критеріям, визначеним частиною четвертою статті 126 ГПК України. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Частинами п`ятою та шостою статті 126 ГПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Водночас відповідно до правового висновку, викладеного у додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19, суд, вирішуючи питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, повинен перевірити належність, допустимість та достовірність поданих доказів, а також відповідність зазначеного у них обсягу наданої правничої допомоги матеріалам справи.

Також Відповідач посилається на те, що матеріали судової справи не містять доказів того, що грошові кошти у розмірі 10 000.00 грн., були перераховані за виконану роботу. Тобто, фактично, позивач не поніс ще витрати на правничу допомогу, а тому стягнення суми грошових коштів у визначеному розмірі саме в даному випадку є необґрунтованим та передчасним.

Вказані доводи Відповідача судом відхляються, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені стороною, чи лише підлягають сплаті відповідно до умов договору. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Отже, для розподілу витрат на надану професійну правничу допомогу достатньо підтвердження обсягу їх надання та їх вартості, безпосередня сплата на момент розгляду питання не є обов`язковою.

Відповідач зазначив, що дана категорія господарських справ є поширеною, незначної складності, а отже не потребує значних зусиль при здійсненні професійної правничої допомоги та часу затраченого на підготовку тексту позовної заяви тобто її складність є незначною, при цьому наявна судова практика зі спірних питань. Предмет спору у цій справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин, а тому не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. А тому не потребує багато часу на складання позову в даній справ, а сума за складання позовної заяви є надмірною. Отже, заявлений розмір витрат не відповідає критерію співмірності, встановленому частиною 4 статті 126 ГПК України.

Однак, вказані доводи Відповідача, суд вважає необґрунтованим, оскільки при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд оцінює реальність та необхідність таких витрат з урахуванням розумності їхнього розміру у кожній конкретній справі.

Разом з тим, як встановлено судом, представник позивача - адвокат Дирдіна І.В. підготувала позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на клопотання про проведення експертизи та прийняла участь і представляла інтереси позивача в цій справі у шести судових засіданнях, а отже суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Оцінюючи подані позивачем докази відповідно до вимог статей 7379, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що вони є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності підтверджують факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у справі № 908/308/26, її обсяг та вартість.

Подані докази також підтверджують, що заявлені до відшкодування витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та відповідають вимогам статей 123, 126 ГПК України щодо їх документального підтвердження.

Оцінюючи співмірність заявлених витрат, суд враховує предмет спору, ціну позову, характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених адвокатом процесуальних документів, участь представника у судовому розгляді, а також те, що сума витрат становить 10 000,00 грн., або 5,52 % від ціни позову, яка складала 181 298,00 грн.

За приписами статей 13, 73 78, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює подані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку в їх сукупності.

Отже, Позивачем надано до матеріалів справи належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом цієї справи в сумі 10 000,00 грн., яка є співмірною з заявленими позовними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2 та 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2). Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3)

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок від 31.07.2026 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

2. Прийняти додаткове рішення та стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Лахтінська, 19 (вул. Лахтінська, буд. 19, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 44401938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Європейський будинок (вул. Дмитра Донцова (вул. Гагаріна), буд. 5, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 44273443) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання додатковим рішенням чинності.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення може бути оскаржено.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.