Постановление суда № 138949707, 13.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"13" серпня 2026 р. Cправа № 902/931/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши матеріали заяви представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" №б/н від 11.08.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/35/26 від 11.08.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, поданої у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" (вул. Хоткевича Гната, буд. 12, прим. 177, офіс 1, м. Київ, 02094)

до: Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" (площа Шкільна, буд. 7, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400)

про розірвання договору та стягнення 8291599,85 грн,

В С Т А Н О В И В :

Господарським судом Вінницької області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 902/931/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" про розірвання договору та стягнення 8291599,85 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №17 від 05.03.2026 в частині повної та своєчасної поставки обумовленого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" заявлено вимоги про розірвання договору, а також стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" 8291599,85 грн, з яких: 2075100,74 грн - попередньої оплати; 124506,04 грн - пені; 16582,13 грн - інфляційних втрат; 12450,6 грн - 3% річних; 5977850,25 грн - безпідставно одержаних коштів, а також 47769 грн - інфляційних втрат та 37341,09 грн - 3% річних, нарахованих на суму безпідставно одержаних коштів.

За результатами слухання справи 11.08.2026 суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 29.09.2026 о 09:30 год. Поряд з цим відхилено заяву представника відповідача про відкладення підготовчого засідання (вх. № 01-30/8165/26 від 10.08.2026), про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.

В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява представниці позивача №б/н від 11.08.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/35/26 від 11.08.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/931/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Державного підприємства "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" у національній та іноземній валютах, які знаходяться на рахунках відповідача у банківських та інших фінансових установах, у тому числі на рахунках, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду, у межах загальної суми 8291599,85 грн.

В обґрунтування підстав для забезпечення позову позивач вказує, що існує реальна можливість зміни складу активів, які перебувають безпосередньо у відповідача та за рахунок яких може бути виконане рішення суду у цій справі, оскільки Державне підприємство "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" перебуває у стані припинення юридичної особи в результаті реорганізації. При цьому позивач наголошує на тому, що за відповідачем не зареєстровано право власності на жодне нерухоме майно.

Крім того, після початку процедури припинення ДП "ДГ "Артеміда" ІК НААН", ним здійснювалися дії щодо передачі державного майна в користування третім особам.

Зокрема, 10.07.2026 було оприлюднено електронний аукціон №LLE001-UA 20260710-45663 щодо передачі в оренду нежитлових приміщень телятника літ. "Й" загальною площею 1 070,4 кв. м, розташованих за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, сщ. Рівнинне, вул. Т. Шевченка, 4А. Орендодавцем / балансоутримувачем відповідного майна зазначено ДП "ДГ "Артеміда" ІК НААН". Офіційна сторінка аукціону: https://prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20260710-45663/. Зазначена обставина сама по собі не свідчить про неправомірність дій Відповідача або про відчуження права власності на відповідне майно. Разом з тим вона документально підтверджує, що під час уже розпочатої процедури припинення ДП "ДГ "Артеміда" ІК НААН" продовжує здійснювати юридично значимі операції щодо майна та майнових прав . Така обставина у сукупності з процедурою реорганізації має істотне значення для оцінки ризику зміни майнового стану відповідача до моменту набрання законної сили та виконання майбутнього рішення суду.

Також, з аналізу судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що 17 липня 2026 року Господарський суд Вінницької області видав судові накази у справі № 902/1586/25 про стягнення з ДП "ДГ "Артеміда" ІК НААН на користь ТОВ "Агро Віз":

- відповідно до рішення від 26 березня 2026 року - 3100050 грн основного боргу; 520950,5 грн пені; 265027,63 грн відсотків річних та 73507,26 грн витрат на сплату судового збору;

- відповідно до додаткового рішення від 9 квітня 2026 року - 35000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд враховує таке.

Згідно із ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п`ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суду, зокрема, належить встановити наявність обставин, які свідчать про небезпідставність вимог позивача та ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначений висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постановах від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 21.01.2019 у справі №902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі №910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.

Суд звертає увагу, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Верховний Суд в постанові від 04.12.2025 у справі №916/3385/25 зазначив, що про наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії з відповідним їх підтвердженням. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави заявлених позовних вимог та застосування відповідного їм заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі № 922/2673/18).

Поряд з цим у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22).

Обранням належного відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).

Суд звертає увагу, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном), свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

За таких обставин (звернення із позовом про стягнення грошових коштів) саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (правова позиція Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22). Аналогічних правових висновків дотримується Верховний Суд також у своїй постанові від 06.10.2022 у справі №905/446/22.

В даному випадку спір виник внаслідок внесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" попередньої оплати за товар, який в подальшому не був поставлений на усю суму попередньої оплати, а також у зв`язку з виникненням кондикційних зобов`язань оскільки відповідачу було перераховано кошти поза межами умов спірного Договору поставки №17 від 05.03.2026.

Згідно відомостей, що містяться у ЄДРЮОФОПГФ, Державне підприємство "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" з 05.12.2025 перебуває в стані припинення, підставою вказано внесення рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації.

На думку суду, перебування підприємства позивача у стані припинення створює потенційні ризики відчуження активів, закриття рахунків чи розподілу майна між засновником і правонаступниками до завершення судового спору.

Більше того, на переконання суду, очевидним є те, що не будуть сприяти виконанню рішенню цій у справі процеси із правонаступництвом у процедурі реорганізації, а також із визначенням обсягу зобов`язань за передавальним актом чи розподільчим балансом.

Суд бере до уваги, що рішення про припинення юридичної особи відповідача прийнято до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" із позовом до суду у цій справі. Водночас факт оприлюднення 10.07.2026 електронного аукціону №LLE001-UA 20260710-45663 щодо передачі в оренду нежитлових приміщень, балансоутримувачем яких є відповідач, свідчить про існуючу господарську діяльність останнього, однак дій на повернення позивачу попередньої оплати Державне підприємство "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" не вчиняє, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять.

Також наявність актуальних виконавчих документів щодо відповідача на момент звернення заявника до суду, дають обґрунтовані підстави вважати, що в майбутньому може мати місце утруднення виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

З огляду на викладене вище, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту, забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

Водночас обраний заявником спосіб забезпечення позову не перешкоджає відповідачу здійснювати свою господарську діяльність, а лише обмежує частково розпорядження грошовою сумою у розмірі 8291599,85 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" №б/н від 11.08.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/35/26 від 11.08.2026).

Керуючись ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву представниці Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" №б/н від 11.08.2026 (вх. канцелярії суду № 01-43/35/26 від 11.08.2026) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/931/26 задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Державному підприємству "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 03732258) у національній та іноземній валютах, які знаходяться на рахунках відповідача у банківських та інших фінансових установах, у тому числі на рахунках, які будуть виявлені під час виконання ухвали суду, у межах ціни позову 8291599,85 грн.

3. Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку протягом 3 років.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія Український аграрний ресурс" (вул. Хоткевича Гната, буд. 12, прим. 177, офіс 1, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 45529694).

Божником за ухвалою є: Державне підприємство "Дослідне господарство "Артеміда" Інституту картоплярства національної академії аграрних наук України" (площа Шкільна, буд. 7, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22400, код ЄДРПОУ 03732258).

5. За приписами ч. 8 ст. 140, п. 4 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу рекомендованим листом; копію ухвали - до Електронних кабінетів учасників справи.

Дата складання повного тексту ухвали 13.08.2026.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Хоткевича Гната, буд. 12, прим. 177, офіс 1, м. Київ, 02094.