Решение № 138948694, 12.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11024/26

2/212/7062/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

12 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Мєхтієвої А.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України,за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , треті особи Друга Криворізька державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради про встановлення факту повного розрахунку, зняття заборони та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи Друга Криворізька державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради про встановлення факту повного розрахунку, зняття заборони та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її свекруха - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до Другої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Іншими спадкоємицями за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є донька позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадкоємцем після якого є його малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори, заявою на видачу Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, на 1/2 частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Але державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, їй було відмовлено, посилаючись у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії на те, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони арешту на спадкове майно було виявлено що на ім`я ОСОБА_4 була накладена заборона на нерухоме майно, а саме на частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 193616012110, підстава виникнення обтяження: Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7350484 від 29.10.2013 16:08:13, відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_3 . Вищевказаним Договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу Мазепа Н.М., приватний нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області передбачила, що повний розрахунок з продавцем, ОСОБА_3 , має бути підтверджений нотаріально посвідченою заявою, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально у встановленому порядку. Ця заява має бути додана до договору і є невід`ємною частиною цього договору. Зв`язку з ОСОБА_3 немає, місцезнаходження невідоме, що унеможливлює отримання від нього заяви про повний розрахунок, тому вищевказана 1/2 частка житлового будинку з господарчими спорудами залишається під забороною. При цьому позивачка зазначає, що у період до жовтня 2016 року ОСОБА_4 здійснила повний розрахунок з продавцем, ОСОБА_3 , по договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, але у зв`язку з виїздом ОСОБА_3 за межі України не було оформлено заяву про це нотаріально у встановленому порядку. Обставину повного розрахунку підтверджує також і той факт, що ОСОБА_3 не пред`являлося будь-яких претензій з приводу неповного розрахунку з ним ні до ОСОБА_4 , ні до її спадкоємців. Також зазначила, що на теперішній час ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власниками іншої 1/2 частки житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . 1/6 частка належить ОСОБА_1 , а 2/6 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Копії свідоцтв про право на спадщину та витяги з Державного реєстру речових прав, які видані державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори додаю до уточного позову.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20.07.2026 було відкрито провадження по справі в загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засіданні, задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 31.07.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник, адвокат Коваленко Р.А. до суду не з`явилися , адвокат Коваленко Р.А. подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Правом надання відзиву на позов не скористався, у зв`язку з чим, відповідно до положень ч. 8 ст.178, ч. 4 ст.223, ч. 1 ст.280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача, судом прийнято рішення про заочний розгляд справи.

Треті особи Друга Криворізька державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради в судове засідання не з`явилися, представники яких, кожен окремо надали заяви та просили суд розглянути справу за їх відсутності, просили ухвалити рішення з урахуванням вимог чинного законодавства..

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи,встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З матеріалів справи, а саме, з копії спадкової справи №359/2019 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка витребувана судом, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивачки - ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , у встановлений законом шестимісячний строк звернулася до Другої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Іншими спадкоємицями за заповітом, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є донька позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та спадкоємцем після якого є його малолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори, заявою на видачу Свідоцтв про право на спадщину за заповітом, посвідченим Тімошиною О.В., державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори 27 червня 2014 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-1250 на 1/2 частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_2 . Але державним нотаріусом Другої криворізької державної нотаріальної контори, позивачці ОСОБА_1 було відмовлено, посилаючись у Постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії на те, що за результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони арешту на спадкове майно було виявлено що на ім`я ОСОБА_4 була накладена заборона на нерухоме майно, а саме на частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 193616012110, підстава виникнення обтяження: Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7350484 від 29.10.2013 16:08:13, відомості про суб`єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_4 ; особа, в інтересах якої встановлено обтяження: ОСОБА_3 . Вищевказаним Договором купівлі-продажу з відстрочкою платежу Мазепа Н.М., приватний нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області передбачила, що повний розрахунок з продавцем, ОСОБА_3 , має бути підтверджений нотаріально посвідченою заявою, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально у встановленому порядку. Ця заява має бути додана до договору і є невід`ємною частиною цього договору. Зв`язку з ОСОБА_3 немає, місцезнаходження невідоме, що унеможливлює отримання від нього заяви про повний розрахунок, тому вищевказана 1/2 частка житлового будинку з господарчими спорудами залишається під забороною.

Звертаючись до суду, позивач просила встановити факт повного розрахунку ОСОБА_4 з ОСОБА_3 , по Договору купівлі-продажу 1/2 частки житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, посилаючись на те, що від встановленя зазначеного факту, залежить виникнення у неї та її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права спадкування на вказане майно.

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що у період до жовтня 2016 року ОСОБА_4 здійснила повний розрахунок з продавцем, ОСОБА_3 , по договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, але у зв`язку з виїздом ОСОБА_3 за межі України не було оформлено заяву про це нотаріально у встановленому порядку. Обставину повного розрахунку підтверджує також і той факт, що ОСОБА_3 не пред`являлося будь-яких претензій з приводу неповного розрахунку з ним ні до ОСОБА_4 , ні до її спадкоємців. а також відсутністю будь-яких заперечень з боку заінтересованих осіб.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

За правилами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушення права та з яких підстав. (правова позиція Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі № 6-709цс16).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац 4 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою.

Безпосередньо процедура зняття заборони відчуження нерухомого майна регламентована п. 5 гл. 15 р. II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, а саме: нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема, за рішенням суду. Відповідно до пп. 8 п.4 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ведення державного реєстру передбачає внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, внесення відомостей про скасування рішень державного реєстратора.

Відповідно до п. 46, 49, 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, записи про скасування державної реєстрації прав, відомості про скасування рішення державного реєстратора вносяться до Державного реєстру прав та записи Державного реєстру прав скасовуються виключно на підставі рішення державного реєстратора. Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора, скасування записів Державного реєстру прав зазначається індексний номер рішення. До Державного реєстру прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав, відомостей про скасування рішення державного реєстратора скасування записів Державного реєстру прав вносяться відомості про підставу для внесення таких записів/відомостей чи скасування записів. Внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, неможливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону відчуження нерухомого майна і саме на державного реєстратора покладено обов`язок вносити відомості щодо обтяжень до зазначеного реєстру. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, постанова Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 82614016/16).

У зв`язку з викладеним, зважаючи на те, що ОСОБА_3 не пред`являлося будь-яких претензій з приводу неповного розрахунку з ним ні до ОСОБА_4 , ні до її спадкоємців. а також відсутністю будь-яких заперечень з боку заінтересованих осіб, суд приходить до висновку, що позов в частині встановлення факту повного розрахунку ОСОБА_4 з ОСОБА_3 , по Договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441 та знятя заборони на нерухоме майно, а саме на 1/2 частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтований та підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є власниками іншої 1/2 частки житлового будинку з господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 . 1/6 частка належить ОСОБА_1 , а 2/6 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі статтями 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадщину мають особи, зазначені в заповіті.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом роз`яснень абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові лише за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Так, Верховний Суд України 4 квітня 2011 року при розгляді справи № 3-18гс11 ухвалив постанову в якій зробив такий правовий висновок: «Згідно з вимогами статті 392 цього ж Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними».

Те ж саме розтлумачено і в пункті 37 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 р. № 5.

Отже, виходячи з цих усіх обставин, на підставі ст. 392 ЦК України, є доцільним захистити право власності на нерухоме майно позивачки та її малолітньої доньки, яке одержати яке в позасудовий спосіб неможливо, оскільки наявні обставини, які зазначені у Постанові державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тобто у позивачки ОСОБА_1 та її доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 існують перешкоди у оформленні спадкових прав на 1/2 частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом визнання права власності в порядку спадкування за позивачкою ОСОБА_1 та її донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 317, 321, 391, 1216, 1217,1218, 1223 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_3 , треті особи Друга Криворізька державна нотаріальна контора, Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради про встановлення факту повного розрахунку, зняття заборони та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Встановити факт повного розрахунку ОСОБА_4 з ОСОБА_3 , по Договору купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження нерухомого майна, зняти заборону на нерухоме майно, а саме на 1/2 частку житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 193616012110, підстава виникнення обтяження: Договір купівлі-продажу з відстрочкою платежу, посвідчений Мазепою Н.М., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області 26.10.2013 року за реєстровим № 2441, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7350484 від 29.10.2013 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарчими спорудами, який в цілому складається з житлового будинку А-1 загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м. з господарчими спорудами: літня кухня Б, вбиральня Д, водоколонка І, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарчими спорудами, який в цілому складається з житлового будинку А-1 загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м. з господарчими спорудами: літня кухня Б, вбиральня Д, водоколонка І, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарчими спорудами, який в цілому складається з житлового будинку А-1 загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 42,4 кв.м. з господарчими спорудами: літня кухня Б, вбиральня Д, водоколонка І, замощення ІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення, складено та підписано без проголошення 12 серпня 2026 року.

Суддя: О. Г. Пустовіт